Ідейні засади світоглядних настанов азербайджанського етносу

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

ІДЕЙНІ ЗАСАДИ СВІТОГЛЯДНИХ НАСТАНОВ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОГО ЕТНОСУ

Велієв Ф.Т.,

аспірант, кафедра соціальної філософії та управління, Запорізький національний університет (Україна, Запоріжжя),

В статті досліджується проблема ідейних засад світоглядних настанов азербайджанського етносу. З'ясовуються чинники соціокультурної обумовленості світоглядних настанов азербайджанців в процесі історичного розвитку. Виокремлюються основні складові ідейного доробка азербайджанської культури, що вплинули на формування світоглядної карти азербайджанців, на специфіку їх публічного та приватного життя. Дається характеристики національної ідентичності Азербайджану.

Ключові слова: філософія, світоглядні настанови, Азербайджан, соціум, етнос, людина, ідеологія, зороастризм, іслам, цінності, сучасність.

ідейна спадщина світогляд азербайджанська культура

IDEOLOGICAL GROUNDS OF WORLDVIEW SETTINGSOF THE AZERBAIJAN ETHNOS

Veliyev F.T., Ph.D.-student, Department of Social Philosophy and Public Administration, Zaporizhzhia National University (Ukraine, Zaporizhzhia)

The article examines the problem of ideological grounds of worldviews settings of the Azerbaijani ethnic group. The factors of socio-cultural conditionality of the worldviews of Azerbaijanis in the process of historical development are clarified. The main components of the ideological legacy of Azerbaijani culture that influenced the formation of the worldview map of Azerbaijanis, the specifics of their public and private life are identified. Characteristics of the national identity of Azerbaijan are given.

Keywords: philosophy, worldviews, Azerbaijan, society, ethnicity, man, ideology, Zoroastrianism, Islam, values, modernity.

Постановка проблеми

Турбулентність, системна криза, пандемія Covid-19 суттєво змінили життєдіяльність світової спільноти в цілому та окремих етносів, зокрема. Сучасний Азербайджан зіштовхнувся з новими викликами, подіями і напрями його активності викликані багатьма чинниками, серед яких важливими є світоглядні орієнтації азербайджанців.

Тому актуальним і слушним є дослідження ідейних засад світоглядних настанов азербайджанського етносу. Аналіз розвитку азербайджанського соціуму передбачає з'ясування ідейного ядра, що формує світоглядну карту й ціннісне коло уподобань представників азербайджанського етносу.

Стан дослідження проблеми. Окремі аспекти досліджуваної теми знайшли відображення в наукових розвідках таких дослідників як Р. Ахмедлі [4], С. Велієв [5], Ш. Зейналов [10], С. Касумова [12], І. Мамедзаде [13-14], Я. Махмудов [15-16], Р. Меликов [17], А. На- бієв [18], В. Омаров [19] та інші. Автором цієї статті також був зроблений певний доробок щодо досліджуваної проблеми в своїх попередніх наукових розвідках, де розглядались такі аспекти як: - азербайджанський етнос: підходи до розуміння сутнісних атрибутів [6]; - зороастризм в світоглядних орієнтаціях азербайджанців [7]: - азербайджанська соціальність: сутнісні характеристики [8]: - Азербайджан в координатах становлення нового світового порядку [9]. Джерельна база дослідження включає в себе виступи Президента Азербайджану Ільхама Алієва [2-3], статистичні та аналітичні матеріали, включаючи електронні ресурси [20]. Попереднє вивчення зазначеної проблеми характеризується фрагментарністю, розпорошеністю по галузевим форматам осмислення, однобічністю у виокремленні суттєвих рис. Тому слушною та своєчасною є соціально-філософська рефлексія проблеми ідейних засад світоглядних настанов азербайджанського етносу. Нові соціальні реалії потребують здійснити на основі доробку вище перелікованих авторів та джерел змістовне філософське дослідження зазначеної теми.

Мета дослідження полягає в з'ясуванні основних ідейних засад світоглядних настанов азербайджанського етносу.

Виклад основного матеріалу

Ідейні засади світоглядних орієнтацій азербайджанського етносу слід розглядати в соціокультурному форматі, аналізуючи вплив на світогляд широкого кола чинників соціального життя та природного оточення етносу. Ідея, як одна з форм концептуального відображення світу та регулятор активності соціального суб'єкта, є підґрунтям формування світоглядної картини азербайджанців. Зазначимо, що поняття «етнос» слушно «тлумачити як колективну форму існування людей, об'єднаних мовою, світоглядними орієнтаціями, менталітетом, об'єктами поклоніння, традиціями, певним господарським комплексом виробництва засобів до життя, територією, культурою - матеріальною і духовною, однаковою ідентифікацією, стилем публічного і приватного життя, зовнішнім виглядом тощо» [6. с. 62]. Світогляд - це поняття, що позначає сукупність різноманітних уявлень про світ, з яким соціальний суб'єкт безпосередньо або опосередковано стикається в процесі своєї життєдіяльності, має екзистенційні зустрічі. Світогляд відбиває основні настанови в осягненні світу і розумінні місця та соціального призначення людини та її об'єднань. Світоглядні настанови ґрунтуються на таких феноменах як особистісні знання, уявлення, переконання, чуттєво-емоційний комплекс, етично-естетичні уподобання, стратегія життя (цілі, цінності та напрями активності) тощо. На різних етапах розвитку азербайджанського етносу домінуючий вплив на світоглядні настанови здійснювали різні ідейні комплекси, но головними серед них були міфологія, релігія, світські ідеології, творчість та діяльність видатних особистостей в історії Азербайджана, народна мудрість та здоровий глузд, а також вплив подій та гео- політичних переформатувань в світі та регіоні. Розглянемо деякі з них більш детально.

Як відомо, міфологія є ідейним світоглядним комплексом, в рамках якого розуміння світу здійснюється в художньому форматі через поєднання віри і знання, реальності та фантазії, через використання метафор. Міфологія дає відповіді на загадки щодо утворення та розвитку світу та людини, вона впливає на формування колективних уявлень, норм і цінностей, визначає об'єкти поклоніння та священні природні ареали певного етносу. Витоки азербайджанських міфів лежать в епічному пам'ятнику «Огуз-наме», а також в переказах героїчного епосу Огуз «Книга діда Коркуда», який увібрав в себе раннєтюркські уявлення та архаїчні погляди. В азербайджанській міфології, що базується на тюркській міфологічній системі, акцентується увага на постаті Великого Творця, Бога Неба Тенгрі. Фольклорна традиція азербайджанських тюрків свідчить, що до християнства та ісламу основною вірою предків азербайджанців була віра в небесного бога, якого вони називали «Гюнеш Ата» (Сонце - Батько), Дан Танри (Бог Зоря), Гёй Тан- ри (Бог Небо). Цей Бог, згідно міфологічним настановам азербайджанців, володіє надприродними здібностями і тільки він спроможний керувати розвитком суспільством, вказувати людям напрямки і форми їх активності. Звідси бере початок особливо поважного відношення до лідерів-керманичів азербайджанської спільноти і збереження на протязі багатьох століть традиціоналізму у форматі правління її державних лідерів. Для азербайджанської міфології характерним є виокремлення таких єдностей в осягненні світу як Земля - Небо, Море - Гора, Вода - Вогонь, Людина - Звір, Дерево - Квітка. Вітер - Сель. Звідси священне, трепетне ставлення до природи та її проявів, зокрема до гір, скель, води, вогню. Шанобливе відношення має місце до землі, садів, дерев, яким приписували людські риси та магічні здібності. В азербайджанській міфології простежується родинний зв'язок члена громади або плем'я з якоюсь твариною чи рослиною і ця громада носило назв певного тотема. В азербайджанських міфах акцентується культове ставлення до вовка, оленя, білого птаха, лева та інших тварин. Особою постаттю в азербайджанській міфологічній картині виступає Атар («вогонь, полум'я»), який є сином Ахура-Мазди, Богом правди й істини. Атар здайтний керувати силами природи і він, як грецький Прометей, розповсюджує вогонь по всьому світу. Можна припустити, що давня назва Азербайджана - Атропатена (або Атур- паткан чи Атарпаткан), яку більшість фахівців пов'язує назву з видозміненою назвою провінції стародавнього Ірану, також походить, на нашу думку, і від ім'я міфічного герою Атар. «Від назва «Атурпаткан» через середньопер- ське «Адербадган» (перс. Azarabadagan) і походить сучасна назва Азербайджан. Також і назва А^ораїепе арабською мовою вимовлялася як Азербайджан» [6, с. 62].

Наступним сегментом духовного ареалу, що вплинув на світоглядні настанови азербайджанського етносу, є зороастризм, який був державною релігією в Ірані. З III століття нашої ери азербайджанські землі були завойована іранської імперією Сасанідів. На початку історичного формування азербайджанської державності існували Північний і Південний Азербайджан, «в яких ідеї зороастризму мали різний вплив, змістовне наповнення і спрямованість. «Південний Азербайджан - Адурба- даган - був набагато глибше залучений в сферу політичного, економічного і культурного впливу Ірану і ідеї зороастризму надали більш виражений вплив на світоглядні установки азербайджанців. На відміну від Південного Північний Азербайджан - Албанія (Арран) - в своєму розвитку довгий час зберігав кавказьку етнічну, антропологічну і мовну традиції» [7, с. 54]. Основні ідеї зороастризму сформульовані в Авесті [1]. Зороастризм звеличує роль людини в світі, робить її не рабом божим, а сподвижником Бога. Ця установка збереглася в ментальності азербайджанців, які не розглядають людини як безвольну особу, яку бурхлива течія річки несе по життю. В архетипі азербайджанського етносу присутня настанова, що людина протягом всього життя повинна займатися самобудівництвом самої себе, прагнути долати всі перешкоди в житті, творити індивідуально і колективно добро, боротися зі злом, вдосконалювати навколишній світ, зберігаючи його людський, творчий та природний потенціал. Вплетено в традиційні світоглядні орієнтації сучасних азербайджанців і девіз життя людини, яким згідно з вченням Зарату- стри є «добрі помисли, добрі промови, добрі справи». Треба зазначити, що як ідеологічна система зороастризм виступив складовою ідейного підґрунтя «Землі Вогнів» - Азербайджану, таких світоглядних настанов азербайджанського етносу як поклоніння вогню, монотеїзм в віруваннях, орієнтація на осягнення істини і слідування принципам праведного життя та морального поводження.

В подальшому вплив на світоглядні орієнтації азербайджанського етносу здійснював іслам бо в певні історичні епохи Азербайджан входив до складу Арабського Халіфату. Цей вплив зберігається дотепер і основні ідеї ісламу визначають певні напрями та форми життєвої активності азербайджанців. Ідеї щодо віри в Аллаха, його ангелів, віри в священні Книги

- Коран та Сунна, в Пророків, в кінець світу, воскресіння, Божий суд, рай та пекло, у перед- визначеність займають важливе місце в ментальних структурах азербайджанців. Зазначимо, що населення сучасного Азербайджана дорівнює 10,2 млн., а для релігійної картини країни характерно наступне: мусульмани - 96,9% (переважно шиїти), християни - 3%, інші - 0,1%. Але релігійна приналежність для більшості сучасних азербайджанців в основному ритуальна і номінальна, відсотки практикуючих прихильників набагато нижче [20]. Азербайджан є частиною ісламського світу, членом Організації ісламського співробітництва - структури, яка об'єднує всі мусульманські країни світу.

Вплив світських ідеологій на світоглядні орієнтації азербайджанців розпочинається з 1918 року, після руйнування Російської імперії. В цей період Азербайджан вперше у своїй історії формує свою державність у вигляді Азербайджанської Демократичної Республіки. Пізніше, у квітні 1920 року утворюється Азербайджанська РСР. З 1936 року вона входить до складу СРСР і після розвалу СРСР у 1991 році Азербайджан оголошує незалежність. Важливою складовою ідейного впливу на світоглядні орієнтири азербайджанського етносу стає ідеологія азербайджанства як концептуа- лізація національної ідеї. Найбільший вкдад в її розробку зробив Гейдар Алієв. Основними принципами азербайджанства виступають: - соціально-конструктивна стратегія розвитку держави, створення розвинутої промислової, сервісної та соціальної інфраструктури, досягнення соціальних стандартів світового рівня;

- збереження територіальної цілісності держави; - світоглядна, етнорелігійна толерантність та мультикультуральні традиції спільного життя; - розвиток культурно-лінгвістичного аспекту азербайджанського етносу як частини тюркського світу, збереження Азербайджаном статусу незалежного регіонального лідера; - реалістичне визначення свого місця в світовому ландшафті. Всі ці настанови поряд з іншими чинниками є основними регуляторами активності азербайджанців.

В світоглядних орієнтаціях сучасних азербайджанців переплелися міфологічні, релігійні, політико-ідеологічні настанови, традиційні та сучасні форми суспільного життя, народна мудрість та здоровий глузд. Пандемія коро- новірусу внесла новий контент у життєдіяльність та світоглядні роздуми азербайджанців, які, як і вся світова спільнота, шукають шляхи подолання цього лиха.

Висновки

Ідейні засади світоглядних настанов азербайджанського етносу обумовлені комплексом соціально-культурних та природно-просторових чинників. Домінуючий вплив на світоглядні настанови азербайджанського етносу на різних етапах розвитку здійснювали такі ідейні комплекси як міфологія, релігія, світські ідеології, творчість та діяльність видатних особистостей в історії Азербайджана, народна мудрість та здоровий глузд, а також важливий вплив на світоглядні орієнтації азербайджанської спільноти був з боку подій та геополітичних переформатувань в світі та регіоні.

Список використаних джерел

1.Авеста (Зенд-Авеста). Книга. URL: http:// rushist.com/index.php/ancient-east/2512-avesta-zend- avesta-kniga.

2.Алиев А. Документы. Указы. Обращения. URL: https://ru.president.az.

3.Алиев И. Азербайджанцам мира. 25 декабря 2019. URL: https://ru.president.az/artides/35418

4.Ахмедлі Р. А. О. Роль філософських ідей Мірзи Казімбека у формуванні національної свідомості в Азербайджані у XIX столітті. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Київ: «Видавництво «Гілея», Випуск 156. Ч.2. Філософські науки, 2020. С. 153-160.

5.Велиев С. Зороастризм и средневековой Баку. URL: https://www.ourbaku.com/index.php.

6.Велієв Ф. Т. О. Азербайджанський етнос: підходи до розуміння сутнісних атрибутів. Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Серія «Філософсько-політологічні студії». 2018. Випуск 18. Львів, 2018. С. 61-66.

7.Велієв Ф. Т. О. Зороастризм у світоглядних орієнтацій Азербайджанців. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. Київ: «Видавництво «Гілея», Випуск 139 (12). Ч.2. Філософські науки, 2018. С. 53-57.

8.Велієв Ф. Т. О. Азербайджанська соціальність: сутнісні характеристики. Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини /Гол. ред. М. А. Лепський; Запорізький національний університет. Запоріжжя: КСК-Альянс, 2019. Випуск № 40. С. 38-42.

9.Велієв Ф. Т. О. Азербайджан в координатах становлення нового світового порядку. Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини /Гол. ред. М. А. Лепський; Запорізький національний університет. Запоріжжя: КСК-Альянс, 2020. Випуск № 41. С. 36-40.

10.Зейналов Ш. А. Философия, знание и религия как коммуникативные рефлексии. URL: http:// philosophy.edu.az/index.php?newsid=865

11.История Азербайджана с древнейших времен до начала XX в.: Под ред. чл. - корр. АН Азербайджана Играра Алиева. Баку: Элм, 1995. 432 с.

12.Касумова С. Ф. К. Ментальность азербайджанского народа и ее отражение в культуре и искусстве. International Scientific Review. 2016. №. 11. С. 98-100.

13.Мамедзаде И. Новое звучание философии и этики в условиях пандемии. URL: http://philosophy. edu.az/index.php?newsid=778.

14.Мамедзаде И. О новых подходах и направлениях в современной философии URL: http://phi- losophy.edu.az/index.php?newsid=586

15.Махмудов Я. М. О. Азербайджанцы: взгляд на этнополитическую историю. Современная научная мысль. 2017. №. 1. С. 7-17.

16.Махмудов Я. М. Азербайджан: краткая история государственности. Баку, «Тахсил», 2005, 160 с.

17.Меликов Р. Зороастризм и Азербайджан (проблемы и явления). URL: https://www.twirpx. com/file/1096602.

18.Набиев А. Азербайджанские мифы. Волшебные колосья. Баку, 1990. 163 с.

19.Омаров В. Традиционные и новые моральные ценности азербайджанского общества. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. №. 12. С. 86-89.

20.Azerbaijan. The Wоrld Factbооk. URL: https://www.cіa.gоv/lіbrary/ puЫіcatюns/the-wоrld- factbооk/geоs /xx.html.

References

1.Avesta (Zend-Avesta). Kniga (Avesta (Zend- Avesta). Book. URL: http://rushist.com/index.php/ ancient-east/2512-avesta-zend-avesta-kniga.

2.Alyev A. Dokument^ Ukazу (Documents. Decrees). Obrashchenyia. URL: https://ru.president.az.

3.Alyev Y. Azerbaidzhantsam myra (World Azerbaijanis). 25 dekabria 2019. URL: https://ru.president. az/articles/35418.

4.Akhmedli R. A. O. Rol filosofskykh idei Mirzy Kazimbeka u formuvanni natsionalnoi svidomosti v Azerbaidzhani u XIX stolitti. (The Role of Mirzi Ka- zimbek's Philosophical Ideas in the Formation of National Ideas in Azerbaijan in the 19th Century) Hileia: naukovyi visnyk. Zbirnyk naukovykh prats / Hol. red. V. M. Vashkevych. Kyiv: «Vydavnytstvo «Hileia», Vy- pusk 156. Ch.2. Filosofski nauky, 2020. S. 153-160.

5.Veliev S. Zoroastrizm i srednevekovoy Baku (Zoroastrianism and medieval Baku). URL: https:// www.ourbaku.com/index.php

6.Veliiev F. T. O. Azerbaidzhanskyi etnos: pidk- hody do rozuminnia sutnisnykh atrybutiv (Azerbaijani ethnic group: approaches to understanding the essential attributes). Visnyk Lvivskoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia «Filosofsko-politolohichni stu- dii». 2018. Vypusk 18. Lviv, 2018. S. 61-66.

7.Veliiev F. T. O. Zoroastryzm u svitohliadnykh oriientatsii Azerbaidzhantsiv (Zoroastrianism in the worldviews of Azerbaijanis). Hileia: naukovyi visnyk. Zbirnyk naukovykh prats / Hol. red. V. M. Vashkevych. Kyiv: «Vydavnytstvo «Hileia», Vypusk 139 (12). Ch.2. Filosofski nauky, 2018. S. 53-57.

8.Veliiev F. T. O. Azerbaidzhanska sotsialnist: sut- nisni kharakterystyky ^ze^ai-jan sociality: essential characteristics). Kulturolohichnyi visnyk: Naukovo- teoretychnyi shchorichnyk Nyzhnoi Naddnipriansh- chyny /Hol. red. M. A. Lepskyi; Zaporizkyi natsion- alnyi universytet. Zaporizhzhia: KSK-Alians, 2019. Vypusk № 40. S. 38-42.

9.Veliiev F. T. O. Azerbaidzhan v koordynatakh stanovlennia novoho svitovoho poriadku (Azerbaijan in the coordinates of the formation of a new world order). Kulturolohichnyi visnyk: Naukovo-teoretychnyi shchorichnyk Nyzhnoi Naddniprianshchyny /Hol. red.

M.A. Lepskyi; Zaporizkyi natsionalnyi universytet. Zaporizhzhia: KSK-Alians, 2020. Vypusk № 41. S. 36-40.

10.Zeinalov Sh. A. Fylosofyia, znanye y relyhyia kak kommunykatyvntie refleksyy (Philosophy, knowledge and religion as communicative reflections). URL: http://philosophy.edu.az/index.php?newsid=865

11.Istoriya Azerbaydzhana s drevneyshih vremen do nachala XX v. (History of Azerbaijan from ancient times to the beginning of XX century). : Pod red. chl. - korr. AN Azerbaydzhana Igrara Alieva. Baku: Elm, 1995. 432 s.

12.Kasumova S. F. K. Mentalnost azerbaidzhan- skoho naroda y ee otrazhenye v kulture y yskusstve. (The mentality of the Azerbaijani people and its reflection in culture and art.) International Scientific Review. 2016. №. 11. S. 98-100.

13.Mamedzade Y Novoe zvuchanye fylosofyy y эtyky v uslovyiakh pandemyy (A new sound of philosophy and ethics in a pandemic). URL: http://phi- losophy.edu.az/index.php?newsid=778.

14.Mamedzade Y. O novykh podkhodakh y naprav- lenyiakh v sovremennoi fylosofyy (About new approaches and directions in modern philosophy). URL: http://philosophy.edu.az/index.php?newsid=586.

15.Makhmudov Ya. M. O. Azerbaidzhantsbi: vzghliad na эtnopolytycheskuiu ystoryiu (Azerbaijanis: a look at ethnopolitical history). Sovremennaia nauchnaia mysl. 2017. №. 1. S. 7-17.

16.Makhmudov Ya. M. Azerbaidzhan: kratkaia ys- toryia hosudarstvennosty (Azerbaijan: a short history of statehood). Baku, “Takhsyl”, 2005, 160 s.

17.Melikov R. Zoroastrizm i Azerbaydzhan (prob- lemyi i yavleniya) (Zoroastrianism and Azerbaijan (problems and phenomena).). URL: https://www.twir- px.com/file/1096602/

18.Nabyev A. Azerbaidzhanskyemyfbi. Volshebntie kolosia (Azerbaijani myths. Magic ears). Baku, 1990. 163 s.

19.Omarov V. Tradytsyonnye y novye moralnye tsennosty azerbaidzhanskoho obshchestva (Traditional and new moral values of the Azerbaijani society.). Ak- tualni problemy filosofii ta sotsiolohii. 2016. №. 12. S.86-89.

20.Azerbaijan. The World Factbook. URL: https://www.cia.gov/library/ publications/the-world- factbook/geos /xx.html.

Размещено на Allbest.ru