Ідейне спрямування функціонування УПЦ в світлі 1025-річчя Володимирового Хрещення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ідейне спрямування функціонування УПЦ в світлі 1025-річчя Володимирового Хрещення

Задоянчук О.О.

Аспірантка кафедри релігієзнавства

Автор статті розглядає ідейне спрямування діяльності Української Православної Церкви в світлі 1025-річчя Володимирового Хрещення та роль науково-практичної конференції «Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання» в цьому процесі. Наголошується на спробах держави та Церкви підвищити рівень релігійності українського народу, аналізується питання релігійності та його корелят з рівнем інтелекту.

Ключові слова: православна церква, Україна, державно-церковні відносини.

Задоянчук О. А. Идейное направление функционирования УПЦ в свете 1025-летия Крещения Владимира

Автор статьи рассматривает идейное направление деятельности Украинской Православной Церкви в свете 1025-летия Крещения Владимира и роль научно-практической конференции «Покровские международные миссионерско-просветительские чтения» в этом процессе. Акцентируется внимание на попутках государства и Церкви повысить урівень религиозности украинского народа, и анализируется вопрос религиозности и ее корреляция с уровнем интеллекта. Ключевые слова: православная церковь, Украина, государственно-церковные отношения.

Zadoianchuk O.A. Ideological approach of UOC functioning in the light of the 1025th anniversary of Volodymyr's christianization

The author examines the ideological direction of activity of the Ukrainian Orthodox Church in the light of the 1025th anniversary of Volodymyr`s christianization and the role of scientific and practical conference «Pokrovsky international missionary and educational reading» in this process. Emphasis is placed on the state and the Church attempts to raise the level of religiosity of the Ukrainian people, and analyzes the is sue of religion and its correlation with the level of intelligence.

Keywords: orthodox church, Ukraine, state and churchrelations.

На початку ХХІ століття, а саме у 2002 році, Інфомаційно-видавничим центром Української Православної Церкви був підготовлений переклад важливого документу - «Основ соціальної концепції Руської Православної Церкви» та, з незначними змінами за змістом порівняно з російським оригіналом, затверджена офіційна позиція Української Православної Церкви у сфері взаємовідносин з державою і світським суспільством. Документ був ухвалений Ювілейним Архієрейським Собором Руської Православної Церкви та Архієрейським Собором Української Православної Церкви. З цього моменту ми можемо говорити про діалог інститутів Церкви та держави у їхній взаємодії в суспільстві. Зближення Української Православної Церкви (УПЦ) з центральними органами державної влади визначає пріоритетний напрямок на шляху до стабільності і розвитку українського суспільства - це вірність православній традиції як основі збереження самоідентичності. Науково-практична конференція «Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання» за короткий термін стала другим за значимістю суспільно-церковним заходом після Успенських читань, який проводиться зусиллями УПЦ (канонічно підпорядковується Московському Патріархату). Уже цього річ у заході взяли участь близько 800 представників з усіх регіонів України, а також Росії, Білорусі, Грузії Великобританії, Польщі, що засвідчує широку географію представництва. Учасниками конференції стали представники духовенства, професорсько-викладацький склад та студентство світських навчальних закладів, представники української держави. Підписання резолюцій всіма учасниками говорить досягнення консенсусу у вирішенні поставлених питань.

Актуальність дослідження полягає у виявленні спільних спроб УПЦ та держави до переосмислення ролі Церкви в ідеологічних процесах сучасної України.

З огляду на актуальність теми ми констатуємо її висвітлення в сфері Стан розробленості теми в науці. історичних, політичних, філософських наук. Релігієзнавчі дослідження в першу чергу стосуються сфери державно-церковних відносин, можливості створення Єдиної Помісної Православної Церкви та ін. Серед дослідників цього кола питань можна назвати В. Єленського, О. Предко, О. Сагана, Г Середу, І. Фенно, Є. Харьковщенка та інших вітчизняних істориків, філософів, релігієзнавців.

В даній статті вперше здійснено аналіз ідейного спрямування функціонування УПЦ в світлі 1025-річчя Володимирового Хрещення на прикладі науково-практичної конференції та інформування про неї в засобах масової інформації (ЗМІ).

Метою статті є визначення ідейного спрямування науково-практичної конференції в контексті діяльності УПЦ та держави.

Щорічна науково-практична конференція «Покровські читання» завжди проходить в світлі актуальних подій для держави та церкви, синтезуючи їх. Так наприклад перший церковно-світський науково-практичний форум був проведений з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира в 2008 році. Відкривався він під загальною темою - «Духовність, культура й наука: від традицій до майбуття». Організаторами конференції виступили Синодальний відділ місіонерства і катехізації УПЦ, Київські духовні школи, Ужгородська Українська богословська академія імені святих Кирила та Мефодія, Полтавська місіонерська духовна семінарія та Всеукраїнське православне педагогічне товариство. На ІІ Покровських Міжнародних просвітницьких читаннях обговорювалась тема «Церква в світі: Служіння любові» (2009 рік). Наступною темою, а хронологічно III Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання були заявлені з темою «Стратегія духовного розвитку України: єдність духу в союзі миру» (2010 рік). «Тисячолітні традиції просвіти під покровом Премудрості Божої» (2011 рік) - тема IV Покровських міжнародних місіонерсько-просвітницьких читань. Наступна конференція, присвячена 20-річчю Предстоятельського служіння Блаженнішого владики та 10-річчю створення Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства Української Православної Церкви пройшла під загальною назвою «Досвід християнської святості в освітньому просторі: минуле і майбутнє» (2012).VI Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання (далі «Покровські читання») в 2013 році були проведені під знаком видатного ювілею - 1025-річчя Хрещення Київської Русі - «Світло Володимирового Хрещення крізь віхи тисячоліть». Самі назви заходів, наведених вище, засвідчують сталий інтерес громадськості до проблем релігійного характеру, суть та зміст яких включає широкий спектр соціальних, політичних, економічних проблем.

У резолюції останніх «Покровських читань» Володимирове Хрещення визнається епохальною подією, адже вся культура українського народу виросла на християнському ґрунті. Наголошується на важливості збереження православної традиції, вкладення її в душі і серця молодого покоління [7]. Світський характер держави не є перешкодою до громадянського служіння Церкви в сферах освіти і науки, а підвищення релігійної самосвідомості народу є прямим підтвердженням цього. Слово «світський», у даному контексті, не означає «атеїстичний» або «антицерковний». Тут мається на увазі «громадянський», тобто рівновіддалений від релігійних та інших світоглядів або ідеологій, характер політичної влади країни. Зважаючи на європейський напрямок розвитку українського суспільства, учасники діалогу зауважують, що не можна забувати про ті фундаментальні духовні цінності кожної окремої нації, без яких неможливо зрозуміти феномен європейської культури та багатьох європейських політичних інститутів [8].

Сьогодні відбувається розвиток співробітництва Церкви, державних і громадських організацій, активізується діяльність синодальних структур Української Православної Церкви, їх взаємодія з єпархіями, що позитивно впливає на церковно-державні та церковно-суспільні зв'язки на всіх рівнях [8]. Саме завдяки такій позиції держава має можливість взаємодіяти з Українською Православною Церквою та зі всіма суспільними силами як з партнерами в суспільно-важливих питаннях, які налаштовані на конструктивний діалог у питаннях релігії.

УПЦ відкрито виступає за підтримку справжніх і вічних моральних цінностей, необхідних для нормального існування суспільства, що засвідчується, наприклад, тематикою конференцій, круглих столів, тощо. Серед цих цінностей - свобода, мир, святість людського життя від зачаття до природної смерті, міцна сім'я, заснована на любові і вірності, громадський обов'язок, зобов'язання людини перед ближніми. Учасники Читань переконані, що держава у своїй політиці покликана сприяти утвердженню цих цінностей, протистояти спробам їх руйнування або заперечення [8]. В цьому контексті нагадаємо, що учасниками виступають як представники духовенства, так і світської влади.

Форум сформулював головні особливості діяльності Церкви в сучасному світі - ними мають стати аналіз та творче використання накопиченого в минулі роки досвіду, розвиток широкої творчої діяльності на твердій основі стандартів, що містять богословські позиції. Церква повинна підвищувати рівень професіоналізму церковних фахівців у галузі релігійної освіти, катехізації, соціального служіння, військового і тюремного служіння тощо, розвивати богословську думку, церковні місії, церковні мистецтва, наукових досліджень, церковної журналістики та інших форм служіння Церкви. За переконанням духовних очільників, освіта й церковна місія в сучасному суспільстві повинні базуватися на тисячолітніх традиціях українського народу, витоки яких дало Володимирове Хрещення. Церква ніколи не відокремлювала віру від знань, не протиставляла свободу творчості людини смиренню й послуху. Саме тому освіта повинна бути системою не лише надбання знань і умінь, але й виховання і духовної просвіти людини, іншими словами - системою цілісного розвитку людини [8].

Як бачимо, у релігійному середовищі активно обговорюється тематика поширення релігійного просвітництва, яке має на меті незалежно від професії та фахової приналежності розтлумачити і дати зрозуміти людині основні положення християнського віровчення. Цьому має сприяти подальший розвиток безперервної релігійної освіти як в освітніх установах Української Православної Церкви, так і в рамках вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах курсів «Біблійна історія та християнська етика», «Християнська етика в українській культурі» тощо, до якого хочуть залучати дітей, починаючи з дошкільного віку і протягом усіх років продовження освіти. Оновлення не оминули і духовну освіту - необхідним визнається підвищення ролі теологічної освіти і в цілому богословської науки. Церква має на меті приділяти увагу і розвитку комплексу заходів, що сприяють поширенню знань про роль

Церкви в історії та культурі України, а також - шануванню прославлених у лику святих співвітчизників, серед яких особливе місце займають новомученики та сповідники ХХ століття.

Тривалими дискусіями було досягнуто викладання в школах навчальної дисципліни «Біблійна історія та християнська етика».

За ініціативи Церкви та підтримки держави, 15 січня 2011 року на офіційному сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки у розділі навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладах було опубліковано програму духовно-морального курсу для учнів 1-11 класів «Біблійна історія та християнська етика» [1]. Програма була підготовлена авторським колективом під керівництвом архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира і схвалена Міністерством освіти і науки України до видання з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Сьогодні дана навчальна дисципліна іде в номінації курсів за вибором в отриманні шкільної освіти.

Усі дискусії, що виникають стосовно читання вищезазначеного курсу, сприймаються, в першу чергу, як неконструктивна критика і спроба внести деструкцію. Очевидно, що в першу чергу це проблема педагогіки - обгрунтування доцільності та необхідності викладання даного курсу. За нашим переконанням дана проблема повинна розглядатися з позиції академічного релігієзнавства, в полі зацікавленості якого - надати знання про всі релігії, виховуючи толерантне ставлення до кожної, яка представлена, зокрема, в Україні. Нагадаємо, що Україна - поліконфесійна держава і це зумовлено історичними обставинами розвитку країни. Станом на 1 січня 2013 року в Україні представлені 55 конфесій і зареєстровано 36995 релігійних організацій. Водночас 35 стаття Конституції України гарантує право на свободу світогляду і віросповідання [6].

Ідейне спрямування функціонування УПЦ в світлі 1025-річчя Володимирового Хрещення націлене в першу чергу на підвищення рівня релігійності населення, шляхом залучення до релігійного знання. Очевидним стає діалог церкви та держави, реагування на актуальні проблеми сьогодення та спроба вирішити їх в православному ключі, звертаючись до духовних надбань минулого.

Під поняттям «релігійність» ми розуміємо суб'єктивне засвоєння релігійних ідей, цінностей, норм та їх вплив на поведінку, життєдіяльність віруючих. Релігійність також розглядають як ціннісно-життєву орієнтацію, внутрішню здатність індивіда до реалізації релігійних установок.

За результатами дослідження, проведеного спільно спеціалістами Університету Рочестера в Нью-Йорку та Північносхідного університету в Бостоні, між релігійністю та інтелектом є негативна кореляція з коефіцієнтом-0,24 і 95-відсотковим довірчим інтервалом від-0,20 до-0,25. Результат був отриманий на матеріалі 63 окремих співставлень інтелектуальних здатностей з рівнем релігійності та опублікований в журналі «Особистість та огляд соціальної психології» (Personality and Social Psychology Review). За даними періоду з 1928 по 2012 рік [10].

Мова йде про те, що вірогідність зустріти більш розумну людину серед атеїстів вище, ніж серед віруючих, при чому приналежність до конфесії грає менш суттєву роль, аніж ступінь релігійності. Релігійність тут визначається формальними критеріями - слідування прийнятих релігією догм, участь в житті релігійної общини та частота відвідування храмів.

Співставивши отримані результати, дослідники розрахували коефіцієнт кореляції інтелекту і релігійності. Коефіцієнт кореляції виражає те, на скільки (і в яку сторону) зменшення однієї величини відображається на іншій. Коефіцієнт, що дорівнює одиниці, означає чітку залежність і ріст однієї величини у відповідь на ріст другої, а коефіцієнт-1 означає, що одна з величин зменшується при збільшенні другої.

Вчені продемонстрували, що інтелект корелює з релігійністю з коефіцієнтом від-0,20 до-0,25. Це значить, що серед достатньо великої групи атеїстів знайдеться більше людей з хорошими результатами тестів IQ і вищою освітою, ніж серед такої ж групи адептів тієї чи іншої релігії, при чому величина ефекту росте при переході від формально віруючих до тих, у кого релігія займає центральне місце в житті [10].

Сама по собі кореляція ні про що не говорить, але вчені допускають у зв'язку з цим три гіпотези, котрі здатні пояснити цю закономірність. Всі вони не виключають одна одну, тобто можуть бути обумовлена одночасно декількома причинами. Серед них - розумні люди мають меншу схильність до конформізму і тому з меншою вірогідністю приймають релігійні догми; зв'язок інтелекту з аналітичним стилем мислення, котрий погано узгоджується з релігійністю; масштабні досягнення в житті сприяють можливості організувати життя без релігії. Останнє добре узгоджується з соціологічними дослідженнями, які показали негативну кореляцію релігійності суспільства з благополуччям його членів, а також з соціальною рівністю [10].

Сьогодні «Покровські читання» називають майданчиком для діалогу Церкви та держави, а також педагогів, викладачів, науковців. В умовах секуляризації суспільства Церква іде на відкритий діалог, співпрацюючи з державою, допомагаючи вирішувати питання світської проблематики. Зміцнення впливу Церкви на суспільне життя стає причиною критичної оцінки та несприйняття даних ідей.

Оскільки і держава, і Церква зацікавлені у духовно-моральному розвитку суспільства, то християнський світогляд і цінності набувають актуальності для сьогоднішнього відродження України (збереження традиційного укладу, духовно-морального виховання особистості тощо), але вони, на нашу думку, не повинні обмежувати та створювати рамки для розвитку особистості.

Піднімаючи питання освіти і виховання в країні - Церква не залишається осторонь цих подій і відкрито вступає в діалог, залучаючи власні сили у вирішенні питань. І отримує позитивну відповідь зі сторони держави. Головний організатор форуму голова Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства УПЦ митрополит Полтавський та Миргородський Филип вказує, за яким вектором слідувати:«Головний зміст співпраці системи освіти та Церкви ми вбачаємо у вихованні молодого покоління українців на принципах християнської православної традиції, а також історичної, культурної традицій нашої держави. Тобто, на основі тих традицій, на яких будувалася українська нація. Велику увагу ми приділяємо запровадженню курсів «Біблійна історія», «Християнська етика» тощо, які й несуть необхідне духовне та культурологічне навантаження на виховний процес. Ми говоримо про майбутнє виховання наших молодих громадян країни, від яких, безумовно, залежить майбутнє української держави» [2]. Підтримка з боку держави вбачається в коментарях представника Президента України у Верховній Раді Юрія Мірошниченка з приводу викладанням у школах предмету «Етика». Він зокрема зазначав, що багато дискусій довкола того, чи повинна викладатися у сучасній школі така дисципліна, як «Основи етики» і він абсолютно переконаний, що такий курс необхідний, тому що людина у школі не лише набуває знань, вмінь, навичок, але вона також формується як особистість. Власне тому не меншу увагу необхідно приділяти і питанням виховного значення. Предмет, який вивчався факультативно, сьогодні має вивчатися не те щоб скорочено, а навпаки - розширено і, можливо, навіть більш глибоко» [2].

Ми припускаємо, що саме через цілковиту підтримку уряду та держави, в засобах масової інформації не зустрічається критичного сприйняття даного питання, а інформація, викладена в резолюції, повторюється, а не критично оцінюється. Сьогодні УПЦ впливає на формування освітньої парадигми в Україні, на викладання духовно-моральних курсів в системі освіти, поширення християнських та сімейних цінностей у молодіжному середовищі. Вона намагається виступити певним гарантом і в подальшому підтримувати та розширювати зони свого впливу, апелюючи до вірності традиції. Не отримуючи критичної оцінки ми лише з часом зрозуміємо всі переваги та недоліки цих процесів.

українська православна церква хрещення

Список використаних джерел

1. Біблійна історія та християнська етика [Текст]: програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 клас / Р. А. Осадченко), М. Б. Євтух, І. Ковровський та ін. - Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. - 132 с.

2. Бліц-інтерв'ю з Покровських читань [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://orthodoxy. org. ua/data/ blic-intervyu-z-pokrovskih-chitan-duhovno-moralne-vihovannya- molodi-misiya-mozhliva. html (03.12.13). - Назва з екрану.

3. Єленський В. Велике повернення: релігія у глобальній політиці та міжнародних відносинах кінця ХХ - початку ХХІ століття [Текст] / В. Єленський. - Л.: Вид-во Українського католицького ун-ту, 2013. - 504 с.

4. Єленський, В. Глобалізація, уявлені спільности і Православ'я [Текст] / В. Єленський // Людина і світ: Щомісячний науково- популярний релігієзнавчий журнал. - 2004. - № 5. - С. 14-20.

5. Колодний А. Концепція державно-церковних відносин в контексті демократизації суспільного життя [Текст] / А. Колодний // Державно-церковні відносини в Україні у контексті сучасного європейського досвіду: Збірник наукових матеріалів: до 40-річчя кафедри культурології НПУ ім. М. П. Драгоманова / Держ. комі- тетУкраїни у справах релігій, НПУ ім. М. П. Драгоманова. - К.: VIP, 2004. - С. 19-24.

6. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Текст] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - ст. 141.

7. Підсумковий документ УТПокровських міжнародних місіонерсько-просвітницьких читань «Світло Володимирового Хрещення крізь віхи тисячоліть» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. pravoslavie. poltava. ua/news/1383212059/ (03.12.13). - Назва з екрану.

8. Резолюція V Покровських міжнародних місіонерсько- просвітницьких читань «Світло Володимирового Хрещення крізь віхи тисячоліть» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www. rokim. org. ua/news/1383231456/ (03.12.13). - Назва з екрану.

9. Luckmann, T. The Invisible Religion: The Problem Of Religion In Modern Society [Text] / T Luckmann. - New York: Macmillan, 1967. - 128p.

10. The Relation Between Intelligence and Religiosity [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://psr. sagepub. com/content/early/20 13/08/02/1088868313497266.abstract (03.12.13). - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru