Основные причины возникновения конфликта. Анализ поведения людей в конфликтной ситуации. Основные факторы, от которых зависит конструктивное разрешение конфликтов. Анализ поведения конфликтующих сторон и посредника. Особенности управления конфликтами.

Влияние конфликтогенного потенциала молодой семьи на институт семьи и общество. Определение социокультурных предпосылок и факторов социально-экономического неблагополучия семейных отношений. Условия создания устойчивых норм культуры семейных отношений.

Понятие и сущность конфликтов в обществе, их характеристика и виды. Сущность экономического конфликта, его основной субъект. Предпосылки возникновения политических конфликтов. Особенности социальных конфликтов. Конфликты в духовной сфере общества.

Понятие, структура и содержание конфликтов, проблема их классификации в социологии и конфликтологии. Организация как социальная система, неформальные группы и лидеры в ней. Причины возникновения и виды конфликтов в организации, пути их разрешения.

конфликты в организациях и пути их разрешения. Управление организацией включает в себя координацию человеческих и материальных ресурсов для достижения формальных целей организации. Причины возникновения конфликта. Диагностика конфликта. Переговоры.

Изучение конфликта, важнейшей стороны взаимодействия людей, важной составляющей социального бытия. Характеризуется как форма отношений между потенциальными субъектами социального действия, мотивация которых обусловлена противостоящими потребностями.

Конфликт как столкновение интересов, стремлений, целей, путей их достижения, отсутствие согласия сторон, позитивные и негативные функции. Деловые конфликты и личностная сфера, управление, пути их разрешения, минимальные и максимальные границы интересов.

Основні способи вирішення соціальних протиріч - конфлікт і консенсус. Можливість та раціональність їх застосування на різних етапах розвитку суспільства. Тенденція взаємозближення і взаємопроникнення громадянського суспільства і владних структур.

Проблеми теорії та практики залагодження конфлікту цивільних інтересів в умовах КОВІД-19. значення громадянського (цивільного суспільства), як конструкту солідаризму, для залагодження конфлікту цивільних інтересів в умовах кризи, зумовленої пандемією.

Становлення та розвиток соціології конфлікту. Структура соціального конфлікту, функції, позитивні і негативні наслідки. Причини соціальних конфліктів. Методи їх розв’язання. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.

Соціологія конфлікту як галузь соціології, яка вивчає сутність, зумовленість, наслідки та управління конфліктом як соціальним явищем. сутність та причини виникнення конфлікту в організації. Типологія конфліктів, інформаційне забезпечення подолання.

Аналіз конфліктної поведінки особистості стосовно процесів, що відбуваються у сучасному українському суспільстві. Основні соціальні механізми виникнення конфліктної поведінки особистості, усвідомлення власних інтересів та реалізації ціннісних установок.

Мета та завдання конфліктології в системі наукових знань. Історія розвитку, об'єкт і предмет конфліктології як міждисциплінарної науки. Основні положення теорії соціального конфлікту Г. Зіммеля та теорії позитивно-функціонального конфлікту Л. Козера.

Социально-психологическая проблематика современной социальной виртуально опосредованной коммуникации. Уровневая модель эскалации напряженности и агрессивности в условиях неосознаваемой провокативной манипуляции. Маркеры деструктивных установок.

Проведен сравнительный анализ тенденций концентрации имущества и формирования "имущественного среднего класса" в странах современной европейско-американской цивилизации. Источником эмпирической информации послужила Всемирная база данных по неравенству.

Характеристика витоків, сутності та використання у культурному дискурсі концепту "духовність" в рамках доктрини "русский мир". Деконструювання його релігійного підґрунтя та міфологічні витоки і політичні конотації в контексті доктрини "русский мир".

Порядок інституціональних перемін у період становлення незалежності України. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів. Осмислення концепту "інституційні зміни" для подальшої емпіричної фіксації трансформаційних змін соціальних систем.

Общая характеристика основных целей демассификации. О. Тоффлер как известный американский футуролог и социолог, рассмотрений основных работ. Сущность понятия "персонализацию личности". Знакомство с условиями для формирования компетентного гражданина.

Анализ развития нового концепта национальной науки с использованием материалов книжной серии, издающейся уже более полувека. Отражение наличия многообразных органичных связей между наукой и особенностями национальной культуры в понимании нового концепта.

Характер концептуального відображення процесу рутинізації в радикалізованих постструктуралістських соціологічних підходах в порівнянні з іншими напрямками соціології постмодерну. Обгрунтування атрибутивних і реляційних ознак поняття "рутинізація".

Эмпирическое истолкование теоретических понятий в качестве переменных в матрице данных (их концептуализация) и перевод на язык наблюдаемых признаков (измерение). Стадии работы по их уточнению. Поиск конкретных индикаторов для теоретических понятий.

Рассмотрение гипотезы о персистирующем характере японской роли, которая теоретическими корнями уходит в культурную антропологию и в социолингвистику. Сензитивность японцев не только к собственной социальной роли, но и к социальному ранжированию.

Различные подходы к социализации. Процессы интеграции и адаптации врожденных и приобретенных особенностей поведения к социокультурной среде через усвоение актуальных норм, ценностей, ролевой модели, профессиональной, личностной и социальной реализации.

Исследование публичных электронных услуг с междисциплинарной точки зрения, их концептуализация Разработка новой интерпретации и толкования аспекта публичности электронных услуг в контексте реализации и развития проектов электронного правительства в РФ.

Социально-исторический концепт развития как основополагающая категория исторического познания. Изменение связей между временами эпохи глобализации ее антипода в лице деглобализации. Значимость пространственного подхода к анализу социальной реальности.

Основные технологические способы сдерживания или регуляции социальных отклонений. Содержание и значение концептуализации социального контроля как научной категории в социологических теориях конца ХІХ – начала ХХ столетий. Роль власти в данный период.

Понятие, сущность и критерии определения социальных проблем – социальных условий, ситуаций или явлений, несовместимых с ценностями значимого количества людей, соглашающихся с тем, что необходимы действия, ведущие к изменению. Теория ценностного конфликта.

Феномен "Popular Science" в контексте современных теорий коммуникации науки, медиа и общества. Модель научной коммуникации М. Букки, состоящая из модели дефицита, модели диалога и модели участия в производстве и распространении научного знания.

Підвищення якості життя та благополуччя українців. Дослідження взаємодія між індивідами та суспільством. З’ясування природи соціальної когезії, її контенту й особливостей функціонування у різноманітних політичних, культурних і філософських контекстах.

Аналіз поглядів зарубіжних медіологів щодо процесу медіатизації, його властивостей, ролі у сучасному соціумі, взаємозв’язку медіатизації культури та суспільства з технологічними зрушеннями. Медійність - одна із ознак модернізації соціокультурного простру.