Вивчення етимології поняття дозвілля. Аналіз аксіологічних концепцій античного дозвілля. Визначення його ролі у становленні та розвитку філософії. Характеристика впливу цінностей античного дозвілля на соціально-культурні процеси минулої та сучасної епох.

Особливості філософських поглядів та дослідження ціннісних переживань людини. Філософія раціоналізму, як принциповий поштовх до розвитку теорії цінностей. Вчення І. Канта про регулятивні принципи практичного розуму. Значення цінностей в житті суспільства.

Вчення І. Канта про регулятивні принципи практичного розуму - поворотний пункт у розвитку філософії цінностей. Проблема їх буття, функціонування в суспільстві. Роль в житті суспільства, суб'єкт-об'єктна природа. Цінності як структурний елемент діяльності.

Історичний розвиток філософських уявлень про цінності. Логічні елементи категорії цінності. Культура як цемент будівлі суспільного життя. Ієрархія цінностей людського буття, їх функціонування в суспільстві. Цінності як ядро світоглядної проблематики.

Дослідження проблеми можливості "реабілітації" смислових ціннісних відповідей на аксіологічні виклики нашого часу у контексті новітньої парадигми філософсько-історичного мислення. Концептуальні засади формування сучасної аксіологічної свідомості.

Сучасна освіта як інститут утвердження, збереження та виховання гуманістичних цінностей. Аналіз поняття "освітній гуманізм". Роль гуманізму та антигуманізму в системі ціннісних детермінант сучасної освіти. Імперативи гуманістичної глобальної ідеології.

Значення, місце і роль людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання. Характеристика історико-філософського матеріалу, який репрезентує процес становлення та еволюції наукового пізнання. Розгляд форм духовної діяльності людини.

Дослідження міста і ролі людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання від античності до наших днів. Наука - як форма духовної діяльності людини, її розвиток у взаємодії з іншими формами (філософія, мораль, мистецтво, релігія).

Дослідження такого феномену людського життя як цінності: процес їхньої появи, формування, утвердження, види, форми цінностей. Аналіз цінностей, здійснений в контексті проблематики аксіології — вчення про цінності. Натуралістичний психологізм за Дж. Дьюї

Историко-философская реконструкция антропологических воззрений Ч.С. Пирса в их коррелятивном сопряжении с особенностями метафизики. Методологическое значение неклассической философии ХХ века в определении порядка семиотических и концептуальных корреляций.

Основное сочинение Чаадаева "Философические письма" и его создание в 1828-1830 гг. Теоретическая платформа философии истории Чаадаева – христианский провиденциализм. Позднейшее идеологическое разноречие славянофилов и западников; чаадаевский "палингенез".

Обзор исследований о Ч.С. Пирсе. Феноменологические основы. Знак как триадическое отношение. Знак и процесс семиозиса. Знак и репрезентамен. Объект знака. Интерпретанта. Классификация знаков. Теория абдукции. Прикладные аспекты семиотики Ч.С. Пирса.

Исследование семантики "логической прагматики" и семантики "прагматики логики". Анализ прагматики Ч.У. Морриса на предмет "лазеек", которые позволили бы создать прагматику логики. Определение междисциплинарной природы семиотики и прагматики логики.

Определение прагматики по мнению Ч.У. Морриса. Прагматика логики как аспект семиотики логики, который касается происхождения, использования и влияния логических знаков. Вопросы философии, истории, психологии и социологии логики в прагматике логики.

Розуміння часу в контексті філософських студій особистості з огляду на сучасні тенденції західної інформаційної цивілізації. Застосування екзистенційного підходу для вирішення темпоральних колізій, зафіксованих З. Бауманом, Т. Еріксеном, Н. Луманом.

Роль і місце філософсько-антропологічного осмислення феномену часу в життєдіяльності людини у сучасній філософській думці. Реальна фактичність людського існування: проблема соціального ритму, тривалості, роль часу в процесі самоконституювання особистості.

Час як фундаментальна основа буття світу і людського буття взагалі. Аналіз проблеми часу в історико-філософському аспект із виходом на сучасне розуміння проблеми. Перегляд у сучасній фізиці знань щодо часу та простору. Аналіз квантової космології.

Категорії класичної логіки. Особливості міркувань з часовими компонентами. Використанням операторів майбутнього та минулого. Вивченням мовних форм вираження лінгвістичних позицій. Систематизація темпоральних систем. Аналіз концепцій Ішмуратова та Фреге.

Представления о гендерно зависимом общественном устройстве, основанные на натуралистической ошибке и неспособности признать значение индивидуальных различий. Обзор развития феминистской критики науки, основанные на общих "неклассических" подходах.

Место изучения человека в философии французского Просвещения. Человек как объект философского знания, социальность как отличительная черта человека от всех других феноменов жизни. Отличия человека от животных, поиски смысла жизни и проблемы бессмертия.

Анализ вопроса сущности индивида общества "массового потребления". Трансформация индивида в унифицированного "одномерного" человека, что ведет к утрате смысла жизни, который редуцируется и низводится к материальным ценностям как основополагающим.

Человек на анатомическом столе природы. Основные координаты физиологического совершенства: морфология человека, его жизнедеятельность. Поведенческая природная основа человечества. Бесчеловечье в человеке, общественное животное или животное в обществе.

Рассмотрение идеи Ламетри в исторической ретроспективе. Изучение аргументов, подтверждающих его идеи сведения жизни и движения к материи. Анализ рассуждений современного человека по поводу сопоставления человека и машины в наш механизированный век.

Осознание человека как общественного и природного существа. Размышления по поводу философского вопроса сущности смысла жизни. Осознание своей эмоциональной жизни и эмоционального состояния. Особенности осознания тела, его движений, чувств и мыслей.

Историческое философское осмысление человека и его бытия. Рассмотрение проблемы человеческого начала. Исследование сущности теории антропосоциогенеза. Изучение современного смысла человеческого существования. Сопряженность человека и науки философии.

Рассмотрение таких способов интеграции человеческой телесности и техники (в терминологии В.И. Вернадского - живой и косной материи), как экстенсия, инкорпорация, делегирование функций тела или соматотехники. Анализ человека в фокусе антропологии.

Размышления по поводу соотношения понятий "богатство" и "счастье". Необходимость удовлетворения человеком различных нужд для обеспечения жизнедеятельности. Влияние материального благополучия на чувство счастья. Основные составляющие благосостояния.

Постулаты теории эволюции и ее значение в формировании целостного представления о человеке. Взгляды философов-антропологов и представителей синергетики на формирование четырехфазной модели внутривидовой эволюции. Условия оптимального прохождения ее фаз.

Раскрытие понятия власти в философском и политологическом значениях. Придание ей метафизического статуса в книге Фуко "Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности". Освещение пути превращения культуры в симулякр в работах Бодрийара.

Зеркало как модель адекватности мира и разума в философии науки, которая до некоторой степени доминировала в европейской истории идей. Метафора зеркала, которая служит в истории культуры аналогом отношения человека к самому себе, к другим, к миру.