Изучение нового взгляда на историю, логику развития и специфику российской цивилизации. Описание теоретического "узаконивания" доминирующей роли государства в истории России. Сознательный переход в концептуальное пространство политического детерминизма.

Цивилизация как предметная форма структуры общества разделенного труда, материализованная в форме города, как очередного этапа социальной интеграции, возникновение которого коррелируется с началом урбанистической культуры. История развития технологий.

Раскрытие понятия цивилизации и ее отличий от ранних ступеней развития человечества. Рассмотрение истории возникновения термина. Сопоставление различных определений цивилизации, предложенных философами Ф. Гизо, А. Тойнби, М. Вебером, Ф. Конечны.

Философско-мировоззренческая критика основ современной цивилизации и культуры. Особенности разрушения природных основ человеческого бытия. Близость экологической трактовки исходных принципов христианства и понимания Кантом категорического императива.

Рассмотрение идеи об универсальной модели современного развития. Дискуссия об универсальности западных ценностей. Особенности процессов самоутверждения цивилизаций. Проблемы самоопределения российской цивилизации и ее потенциальная самобытность.

Изучение сущности "цивилизации" как критерия цивилизационного проектирования. Базисный цикл, обеспечивающий бытие организма в целом. Потенциальная возможность выбора между продолжением усилий в рамках жизнедеятельности, либо смены принципа отношений.

Сущность теоретического осмысления проблемы цивилизованности человека и общества, рассматриваемой как многомерный и поливариантный социокультурный феномен с различными версиями, кодификациями его исторического смысла. Проблема цивилизованности русских.

Рассмотрение понятия "цивилизованный скептицизм", предложенного М. Рамирес-и-Олле как решения проблемы взаимосвязи скептицизма и доверия в процессе производства научного знания. Реабилитация скептицизма как практики взаимодействия между учеными.

Погляд на основні критерії цивілізації, які забезпечують інновації, прогрес й розвиток. Перетворення освіти в складну спеціалізовану систему. Оновлення знань в умовах зростаючого динамізму суспільного життя. Поновлення духовної сфери і пошук нових ідей.

Аналіз запозичення як явища міжцивілізаційних відносин. Здатність цивілізації приймати в якості запозичення та вбудовувати в свої структури культурні, соціальні, економічні та технологічні досягнення інших цивілізацій проявляется як цивілізаційна дифузія.

Аналіз менталітету з позицій цивілізаційного підходу. Дослідження особливостей "платонівського" типу ментальності з великою чуттєво-міфологічною компонентою, яскраво вираженою моральністю і пошуком "правди". Аналіз розуміння демократії, свободи, закону.

Криза радянської ідентичності. Цивілізаційний розлом між мусульмансько-конфуціанським блоком цивілізації та Заходом. Вивчення великого масиву статистичних даних, математичне моделювання соціально-економічних процесів. Сучасний стан глобальної цивілізації.

Соціально-філософський аналіз розвитку особистості в сучасну епоху. Формування її цивілізаційного статусу, дії принципу глобальності в цивілізаційній парадигмі соціокультурних цінностей. Механізм духовного розвитку людини і в процесі цивілізаційних змін.

Дисертація являє собою спробу застосування цивілізаційного підходу до соціально-філософського аналізу проблем розвитку особистості в сучасну епоху. В роботі досліджуються особливості функціонування соціального механізму духовного розвитку особистості.

Методологічні механізми, які фундують процеси самоорганізації, саморозвитку цивілізації та суспільства і їх рушійної сили — культури. Ритми і цикли життєвої активності людини. Революційне оновлення свідомості людини, розширення її до космічного рівня.

Проблеми співвідношення культури і цивілізації: філософський аналіз сутнісних зв’язків, наукове прогнозування їх розвитку. Дослідження рушійних сил цивілізації, засади її формування. Діалектична взаємодія та відмінності понять культура і цивілізація.

Теоретико-методологические основания исследования циклизма как формы социально-исторической эволюции. Циклизм как мегафункциональная объяснительная платформа. Выявление природы циклических изменений в державной трансформации России. Циклы в смене элит.

Исследования афинской философии в Древней Греции. Основные труды ученых киников (циников) античности. Сущность книги П. Слотердайка "Критика цинического разума". Скептицизм как философское направление, выдвигающее сомнение в качестве принципа мышления.

Культура створення, обміну та споживання інформації. Система правил поведінки, яких дотримується особистість при використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Вплив цифрової культури на формування стилю життя і зразків поведінки сучасної людини.

Визначення концепції цифрової культури як набору цінностей, практик та очікувань щодо формату людської взаємодії в сучасному Інтернет-суспільстві. Базові детермінанти культури. Визначення активності людини в сфері інформаційних та медійних технологій.

Формування глобальної соціальної реальності, яка діалектично поєднується з локальною соціальною реальністю. Нова фаза еволюції людини - людини цифрової. Зв’язки з віртуальною реальністю, кіберпростором, новими формами культури, мережевими комунікаціями.

Розгляд постмодерних філософських концепцій, які стали одним з виразників фіксованого переходу від вербального до візуального, від думки до тіла. Аналіз програм, які створюють віртуальних двійників - хакерів ідентичності, "віртуальних викрадачів людей".

Дослідження місця і ролі онтології в історії філософської думки та представлено визначення поняття "онтологія". Розгляд сучасного визначення цифрової онтології. Вивчення співвіднощення онтології і метафізики та визначення поняття цифрової метафізики.

Визначення специфічних рис, притаманних цифровій риториці. Взаємодія цифрової риторики з теоретичними надбаннями інших етапів у розвитку риторичної науки. Порівняльний аналіз цифрової риторики із інвенцією, диспозицією, елокуцією, меморією та акцією.

Дослідження особливостей глобалізаційних процесів у різних сферах суспільного буття, їх конвергенції, появи та розповсюдження інтернету. Характеристика цивілізаційних змін у сфері цифровізації. Аналіз різних найактуальніших аспектів глобалізації.

Анализ феномена цифровой глобализации как новой фазы в развитии глобального мира. Изменения в структуре ведения бизнеса, контингенте его участников, трансграничном расширении экономических отношений и коммуникаций. Технологии искусственного интеллекта.

Рассмотрено становление важного направления современного знания — цифровой гуманитаристики, которая фокусирует внимание на проблемах развития и воспитания человека в динамично трансформирующемся социуме. Культура сетевых виртуальных коммуникаций.

Анализ роли искусственного интеллекта в цифровой культуре. Исследование когнитивных процессов, свойственных искусственному интеллекту. Изменения в гуманитарном образовании, обусловленные цифровой революцией и широким внедрением цифровых технологий.

Проблемы искусственного интеллекта с философской точки зрения, влияние погружения в цифровые технологии на духовнонравственное развитие личности, определение степени важности вопроса об изменяемости человека в условиях новых форматов коммуникаций.

Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а також витокам цього феномена. Метою статті є висвітлення джерел феномену цифрового мистецтва та уточнення дефініцій, які використовуються для його вивчення.