Метою є концептуальне осмислення феномена конспіративізму, визначення його сутнісних рис, в контексті чого здійснюється характеристика конспіративізму як суспільного явища та явища суспільної свідомості. Виокремлюється соціально-етичний вимір феномена.

Формування історіософських, націоцентричних поглядів Вассияна, Донцова, Липи, Маланюка, Ребета. Онтологічні витоки концепції континуїтивності нації в історіософській рефлексії. Принципи, вироблені світовою філософською та суспільно-політичною думкою.

Комплексный экзистенциально-философский анализ феномена кризиса в философии О. Шпенглера. Исследование методологического аспекта кризиса европейской культуры, прояснение сущности "кризиса современности", обозначенного философом в работе "Закат Европы".

Філософське осмислення психологічних та ментальних реакцій індивіда і соціуму на раптовість катастрофічної ситуації, пов’язаної з пандемією COVID-19. Узгодження світоглядних, когнітивних та соціальних компетентностей із можливостями суспільства.

Філософський аналіз культури, що має теоретичне і практичне значення. Інтерес до феномена культури визначається в багатьма обставинами. Сучасна цивілізація стрімко змінює навколишній світ, соціальні інститути, побутовий уклад. Внутрішні резерви культури.

Обґрунтування концепції культурної ідентичності як поняття культурного "Я", що виникає завдяки акту рефлексії, спрямованого на пізнання первинних смислів культури, онтологічного підґрунтя існування культури, її центрального ядра або прафеномену.

Обращение к темпоральному контексту социокультурного анализа культурной самоидентичности. Осмысление влияния культурно-исторической динамики на процессы формирования социума и народа. Феминизм как проявление борьбы за обретение индивидуального "Я".

Аналіз поняття "лідерство" у соціально-філософському дискурсі. Філософська ретроспектива становлення поняття "лідерство" як соціально-філософського феномену та його системний аналіз. Зміст лідерства у динаміці соціально-політичних процесів сьогодення.

Висвітлення соціокультурних підстав медичної та філософської творчості видатних лікарів-філософів доби Відродження. Виявлення факторів впливу духовних змін в процесі переходу від теоцентризму до антропоцентризму на світогляд та мислення лікарів-філософів.

Основная характеристика состояния исследований феномена логической культуры. Проведение исследования системного качества мыслительной деятельности, обеспечивающей ее направленность на достижение главного результата, соответствующего нормам логики.

Представление о любви как онтологическом единстве личностей в русской философии, творческий синтез ценностей Запада и Востока. Любовь – главное условие возрождения цельности человеческой личности и обретения ее свободы. Божественное содержание феномена.

Реконструкція погляду на сенс любові на основі збережених фрагментів представників досократичних шкіл. Антична філософія любові – початок усвідомленого розуміння даної ідеї в історії людства, початок формування культур любові, романтичної і куртуазної.

Аналіз поглядів російських філософів на феномен любові у період Срібної доби. Розгляд даного явища у творчості В. Соловйова і М. Бердяєва. Образ Софії (Софії Премудрості Божої) у творчості тогочасних мислителів. Філософське переосмислення природи любові.

Соціальні та гносеологічні корені маніпуляції свідомістю, її структура та механізми, раціональні та ірраціональні чинники. Можливі шляхи протистояння спекулятивним технологіям маніпулятивного впливу на особистість, соціальні групи і соціум в цілому.

Анализ креативной и деструктивной составляющей социокультурной маргинальности. Характеристика феномена маргинальности, как основания и фактора личностной или групповой самоидентификации. Изучение проявления маргинальности в сфере художественной культуры.

Особливості маргіналізаційних процесів у суспільстві. Основні тенденції і параметри організації суспільного цілого в концепції сітьового суспільства. Можливі прояви маргінального в генезисі сітьової архітектури соціального устрою нового суспільства.

История возникновение марксизма. Роль классической марксистской теории во взаимодействии социально-экономических отношений с материально-техническими основами экономики и социально-культурной жизнью. Характеристика и содержание философии марксизма.

Анализ феномена массовой культуры (МК) в рамках современного культурфилософского знания. Исследование разрозненности мнений представителей научного сообщества относительно ценности МК для общества. Влияние МК на социализацию и инкультурацию индивида.

Ключові аспекти мережевих війн як війн нового покоління, якісно нового рівня міждержавного протиборства та воєнного мистецтва, форми геополітичного насильства з залученням великої кількості суб’єктів у комплекс різних мереж, передусім інформаційних.

Понимание милосердия с позиций трех мировых религий. Выявление религиозных аспектов феномена милосердия как фундаментального условия человеческого бытия. Уточнение философских аспектов милосердия как способа осмысления людьми своего предназначения в мире.

Знайомство з відмінностями у розумінні милосердя крізь призму дихотомії "Захід-Схід". Загальна характеристика смислових антиномій Е. Тіхонова, що визначають розвиток культур Заходу та Сходу. Аналіз принципів зовнішньо-фізично пасивного існування людини.

Особливості сприйняття милосердя на Заході крізь призму любові до людини, на Сході – любові до всього живого (людина сприймається як частинка цілого). Його аналіз в контексті релігійно-філософських та релігійних (християнство, іслам, буддизм) традицій.

Определение понятий "мироздание" и "проблемы мироздания" как результата метаэмпирического обобщения известного культурно-исторического и научно-теоретического материала. Исследование основных проблем построения современной научной концепции мироздания.

Виявлення гуманістичного спрямування міжнародного туризму, як філософсько-правового засобу формування пізнавально-туристичного способу життя людини. Аналіз соціокультурних детермінантів оптимізації розвитку виїзного міжнародного туризму в Україні.

Обґрунтування актуальності парадигмального повороту від інструментальної до комунікативної раціональності на основі аналізу дискурсів комунікативної дії Габермаса, Тулміна, Хоннета. Домінування інструментальної раціональності в суспільній свідомості.

Значущість мови як інструменту міжособистісної взаємодії і суспільної комунікації. Значні розбіжності в концептуальних підходах щодо генеалогії мови, ієрархії її змістовних пріоритетів, соціокультурного покликання і функціонального діапазону мови.

Феномен моралі як духовно–практичний спосіб освоєння світу через призму добра і зла. Роль релігійного чинника в становленні моралі нового типу. Головні пріоритети становлення нової моралі незалежної України. Вплив ідеології на мораль у суспільстві.

Аналіз сутності та структури моралі у світлі сучасного філософського дискурсу. Логіка виявлення показників сформованості індивідуальної моральної свідомості. Нерозвиненість рівня суспільної моралі як основна причина кризових явищ українського суспільства.

Создание и усовершенствование социальной среды благодаря мотивированной и целенаправленной активности человека. Активность как необходимый феномен для понимания сущности природных и социальных процессов. Вспомогательная роль мотива в достижении цели.

Раскрытие специфики нового типа философствования, введенного Р. Декартом. Рассмотрение процесса конституирования мысли философа в ее экзистенциальном измерении, в ее оригинальном и неповторимом выражении. Детерминанты и основания философии Декарта.