Особенности изменения системы научного познания. Анализ синергетики как согласованности взаимодействия частей при образовании структуры как единого целого. Характеристика интерпретации педагогических явлений с точки зрения теории самоорганизации.

Определение сути миропонимания, которое содержит некоторые универсалии, определяющие представления людей об окружающем мире и своих обязанностях по отношению к природе и другим людям. Синергетические и ноосферные универсалии современного миропонимания.

Розкриття сутності і принципів синергетичного аналізу, обґрунтування особливостей застосування синергетичного підходу до дослідження еволюції біологічних систем та визначення його потенціалу. Специфіка процесів самоорганізації в біологічних макросистемах.

Обґрунтування сенсу концепта "синергетичний дискурс сучасної підприємницької діяльності" як предмета соціальнофілософського аналізу. Нова форма діалогу людини з природою та людини з людиною. Аспекти тлумачення синергетики. Розвиток складних систем.

Зміст концепту "синергетичний дискурс сучасної підприємницької діяльності". Основні параметри і принципи державного регулювання та розвитку підприємництва. Провідні тенденції та перспективи розвитку підприємництва в умовах сучасної української дійсності.

Соціально-гуманітарні елементи управлінської парадигми, які формують різноманітні формати реагування на глобальні виклики. Модель стратегій управління глобальними викликами повинна орієнтуватися на синергетичні принципи. Формат управлінської моделі.

Прогнозування потенційно можливих морфологічних змін планетарного світу протягом ХХІ століття. Специфіка прояву принципу мінливості в соціальній сфері. Міжнародний масштаб формування Світового громадянського суспільства. Утворення ноосферної особистості.

Оцінка взаємозалежності рівня розвитку освітніх систем і значимості їх реалізації від соціально-економічного рівня розвитку суспільства. Вивчення філософсько-методологічного аналізу розвитку освітніх систем України в контексті синергетичної парадигми.

Становлення синергетики як феномена постнекласичної науки. Когерентність природничо-наукового та гуманітарного дискурсів. Аналіз концептів рівноважність, стійкість, стабільність. Нелінійна методологія дослідження на прикладі соціально-економічних систем.

Использование категории синергии с целью обеспечения единого взгляда на человека и культуру в целом и преодоления имеющейся разобщенности между подходами в антропологии: естественнонаучным, философским и теологическим. Синергия как совместное действие.

Суть синергии как православной и культурфилософской категории. Экстраполяция сущностных характеристик Богочеловеческой синергии, выделенных при определении роли синергизма в православной традиции. Сопоставление синергийного и синергетических процессов.

Аналіз тенденцій у філософській думці Античності, котрі заклали можливості взаємодії світських і релігійних елементів у світоглядному самовизначенні європейців. Ідейне поле концепцій релігійно-філософського мислення Ксенофана з Колофона та Піфагора.

Осмислення синестезії з позицій соціально-філософського дискурсу з використанням потенціалу діалектики соціокультурного процесу. Зміст синестезії як принцип розвитку художньо-естетичної свідомості. Зміна способу відображення та способу уявлення.

Синестезія осмислена з позицій соціально-філософського дискурсу з використанням потенціалу діалектики соціокультурного процесу. Обґрунтовано, що механізм синестезії криється у здатності уяви. З’ясовано, що синестезія - художньо усвідомлена необхідність.

Аналіз процесу злиття політеїстичних релігійних уявлень язичництва з монотеїстичними віруваннями християн православного напряму на прикладі народного православ’я. Роль народної релігії задля збереження культури в плані реконструкції традиційних вірувань.

Направления русской общественной мысли: западничество и славянофильство. Преимущества института частной собственности по мнению И.А. Ильина. Ипостаси ценного человека: творчество, стремление к художественному совершенству, нравственное совершенство.

Исследование морально-этических норм поведения, народных ритуалов и этикета Китая. Анализ отношения древних китайских философов к природной добродетели и долгу. Синтез постулатов конфуцианства и идей школы легистов Шан Яна в теории управления Сюнь-цзы.

Биография и творческое наследие Б. Дандарона, его роль в распространении буддийского учения в русском обществе. Синтез буддизма с западной философией, создание "необуддизма". Перевод с тибетского языка трудов "История Кукунора", "Источник мудрецов".

Рассмотрение вопросов продуктивного синтеза логико-вербального и визуального мышления. Процесс становления и развития теории визуализации, нацеленной на стремление сочетать в органичном равноправном синтезе возможности визуального и вербального мышления.

Человек как сюжет в иносказательном смысле "Божественной Комедии". Загробные видения и хождения как один из любимых сюжетов старого апокрифа и средневековой легенды. Изложение конечной судьбы мира и человечества. Средневековые представления об аде и рае.

Синтезирующий реализм. Онтологические "корни" новой философии. Основания феномена жизни. Человек в бикаузальном мире. Модель взаимодействия природного образования, в том числе человека, с внешним миром. Взаимовлияние и взаимоявление двух миров.

Причинные основания феномена жизни. Человек в бикаузальном мире. Причинно-онтологическая модель взаимодействия отдельного природного образования, в том числе человека с внешним миром. Взаимовлияние и взаимоявление двух миров. Геометрия бикаузального мира.

Анализ проблемы различных видов суждения, объединение фундаментальных вопросов в семантике, логике, когнитивной психологии и эпистемологии. Переосмысление эмпиризма посредством их интерпретации тогдашних достижений в физических и формальных науках.

Пошук чинників для формування цілісності людського буття в контексті матеріально-духовних аспектів феномена багатства. Споживання як цепна психологічна реакція, що скерована сучасною магією, за уявленням французького соціального філософа Бодріяра.

Историческая концепция П.Я. Чаадаева, генезис ее происхождения. Параллели между идеями Чаадаева и идеями романтика Новалиса. Соединение идей философии Гегеля с немецким романтизмом. Мистическая философия всеединства как высшая форма христианской веры.

Творчество Гегеля как вершина классической немецкой философии. Критика им кантовского субъективизма и агностицизма, признание возможности адекватного познания мира на базе тождества мышления и бытия. Проблемы, поднятые Гегелем в "Философии духа".

Жизненный путь Г.В.Ф. Гегеля. Тождество мышления и бытия как субстанциональное единство мира. Бесконечный процесс отрицания, триада тезис-антитезис-синтез. Диалектика Гегеля о форме развития всех природных вещей. Философия природы, духа, логики.

Исходное положение философии Гегеля как тождество бытия и мышления. Три этапа развития абсолютной идеи по Гегелю. Логика как система чистого разума, совпадающего с божественным разумом. Развитие идеи в форме "инобытия", философия природы. Философия духа.

Краткая биография Георга Вильгельма Фридриха Гегеля. Тождество бытия и мышления - исходный пункт философии Гегеля. Обоснование с позиции объективного идеализма основных законов и категорий диалектики. Философия природы и духа. Общество и государство.

Особенности классической немецкой философии, которая наложила заметный отпечаток на последующий ход развития мировой философской мысли. Философская система Гегеля, утверждавшего, что в основе всего сущего лежат законы мышления, то есть законы логики.