Методика викладання географії

Х. Шляхи реалізації виховного потенціалу шкільної географії

Реалізація виховного потенціалу шкільної географії покликана підвищити результативність вирішення школою виховних завдань. Посилення виховної функції географії узгоджено зі стратегією модернізації освітнього простору, відповідає пріоритетам сучасної державної політики в галузі освіти.

Ефективність реалізації виховного потенціалу шкільної географії залежить від продуманої організації процесу навчання, змісту, методів і форм взаємодії учнів і вчителя як у рамках урочної, так і під час позаурочної роботи. Виховна функція процесу пізнання як органічний складник педагогічної діяльності, спрямованої на формування компонентів змісту географічної освіти й розвиток особистості учня, забезпечує безумовну інтеграцію географії в цілісний педагогічний процес загальноосвітньої школи.

Необхідність активізації виховної функції процесу навчання шляхом максимальної реалізації виховного потенціалу шкільної географії дає можливість на підставі аналізу досвіду вітчизняної школи в реалізації основних завдань і принципів виховання в системі навчальної діяльності виділити певні напрями цієї роботи: патріотичний, моральний, екологічний, естетичний, трудовий, економічний, фізкультурно-оздоровчий.

Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання - виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості. Шляхи реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії:

1. Оптимальний відбір змісту навчального матеріалу й посилення його українознавчої спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно знайомити учнів з внеском українських учених у їх вивчення й освоєння (наприклад, при вивченні теми „Відкриття й освоєння Африки” у курсі „Географія материків і океанів” вчитель може більш докладно зупинитися на дослідженнях території цього материка українським мандрівником і дипломатом Єгором Ковалевським), а при вивчення країн світу в курсі „Соціально-економічної географії світу” має здійснюється з урахуванням їх зв'язків з Україною, з сучасними пріоритетами нашої держави.

2. Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до національних традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання важливих рис української нації - чуйності, працелюбності та милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів'їв, приказок, прикмет, загадок про природні об'єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї.

3. Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робот на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів тощо); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом.

4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки, техніки, культури. Цей напрямок виховної роботи реалізується в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного співробітництва.

У процесі навчання географії здійснюється моральне виховання учнів - формування базових цінностей, значимих якостей особистості, прагнення дотримуватися норм загальнолюдської та народної моралі, які визначають світогляд, діяльність, поведінку й вчинки дитини в природі й суспільстві.

Реалізація завдань морального виховання в процесі навчання географії може відбуватися шляхом:

1. Звернення до особистого досвіду учнів, їх роздумів з обговорюваної теми через моделювання життєвих ситуацій, у процесі вирішення яких у ході реальних відносин, переживань формуються особистісні цінності й розвивається моральний досвід дитини.

2. Використання в процесі навчання географії творів художньої літератури та народної творчості (літературні епіграфи до уроку, образні описи досліджуваних об'єктів або явищ, літературні метафори та ін.) з метою залучення учнів до системи загальнолюдських і національних культурних цінностей і вироблення в школярів власного ставлення до них.

3. Збагачення морального досвіду учнів шляхом упровадження більш продуктивних педагогічних технологій (проектна, проблемна, ігрова тощо), що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на рішення поведінкових, етичних і естетичних проблем в духовно-моральній практиці.

4. Використання в навчально-виховному процесі з географії активних форм навчальної роботи над програмним матеріалом - проблемних семінарів, дискусій, діалогів, у процесі яких здійснюється вирішення завдань пізнавального, розвиваючого й виховного характеру й відбувається розвиток інтелектуально-моральної свободи особистості, її орієнтування в системі різноманітних цінностей, формування здатності до адекватних оцінок і самооцінок, саморегуляції поведінки й діяльності, світоглядної рефлексії.

5. Організація в процесі навчання географії колективної навчальної, суспільно корисної діяльності з метою включення учнів у ситуації безпосереднього прояву турботи, надання допомоги й підтримки.

6. Роз'яснення школярам необхідності дотримання свідомої дисципліни й культури поведінки в процесі урочної та позаурочної роботи з географії на користь собі й колективу.

7. Дотримання загальнолюдських норм гуманістичної моралі (доброти, взаєморозуміння, милосердя, співчуття) самим учителем, поведінка якого виступає взірцем для учнів у різноманітних видах діяльності та в різних варіантах міжособистісних відносин.

Комплексний підхід шкільної географії до вивчення взаємозв'язків і взаємовідносин природи й суспільства обумовлює наявність у неї високого потенціалу в реалізації завдань екологічного виховання - формування потреби спілкуватися з природою, стимулювання інтересу до пізнання її законів та закономірностей, розвитку переконань у необхідності вирішувати завдання раціонального природокористування й охорони довкілля. Вирішення цих завдань учителем географії можливо тільки за умови організації цілеспрямованої й систематичної навчально-виховної роботи з школярами, основними напрямами якої будуть:

1. Реалізація принципів екологічної освіти в урочній та позаурочній діяльності з географії (міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури; систематичність і безперервність вивчення екологічного матеріалу; єдність наукових і практичних знань; взаємозв'язок глобального, національного й краєзнавчого рівнів у розкритті екологічних проблем у процесі навчання географії; єдність емоційно-образного й логічного рівнів пізнання в навчальній діяльності учнів з вивчення довкілля).

2. Використання в навчально-виховному процесі з географії сучасних педагогічних технологій (проектної, проблемної, ігрової тощо), з метою формування вміння учнів моделювати й прогнозувати розвиток соціоприродних систем, здійснювати дослідження навколишнього середовища, приймати екологічно доцільні й відповідальні рішення й реалізовувати їх на практиці.

3. Організація суспільно корисної діяльності з охорони природи рідного краю, яка повинна бути не епізодичною, а системною. Узагальнення досвіду вітчизняної школи з організації та проведення природоохоронних заходів у процесі навчання географії дозволяє навести приклади основних видів діяльності школярів з охорони природи рідного краю:

вивчення режиму, складу води місцевих гідрологічних об'єктів, виявлення джерел забруднення місцевих поверхневих і підземних вод, узгодження заходів боротьби із забрудненнями з відповідними організаціями;

вивчення ярів і участь у боротьбі з їх зростанням, проведення роботи щодо закріплення пісків, схилів балок;

виявлення еродованих земельних ділянок, боротьба з ерозією ґрунтового покриву, участь у роботі з охорони ґрунтів;

участь у створенні водозахисних насаджень, лісопосадок уздовж ґрунтових і шосейних доріг;

виявлення й охорона рідкісних рослин, пам'яток природи;

підгодівля диких корисних тварин, облік, розселення й охорона мурашок, боротьба із задухою риб і мальків у водоймах;

охорона й приваблення птахів, виготовлення й розвішування в лісах, лісозахисних смугах, паркових зонах годівниць і гнізд для птахів, створення пташиних містечок;

прибирання засмічених територій рекреаційних зон (лісових і паркових зон, узбережжя річок, водосховищ, озер, місць виходу на поверхню підземних вод);

створення в школах лекторських груп, організація семінарів з питань вивчення, охорони та раціонального використання природних ресурсів краю;

просвітницька робота серед населення.

Особливе значення має географія в реалізації завдань естетичного виховання - цілеспрямованого процесу формування в дитини естетичного ставлення до довкілля, використання природи рідного краю як джерела естетичних вражень та емоційної дії на особистість учнів, формування в школярів почуття прекрасного, естетичних смаків, художньо-естетичних схильностей і здібностей засобами географії.

Опорними в процесі навчання географії для організації повноцінного сприйняття, правильного розуміння прекрасного в природі, стимуляції емоційно-ціннісного ставлення до дійсності є такі види естетичної діяльності (класифікація Ю. Борева):

1. Рецептивно-естетична - полягає в сприйнятті учнями краси реального пейзажу. У цьому випадку реалізація завдань стимуляції естетичного ставлення до природи іде шляхом її емоційного сприйняття. З цією метою вчитель має активно використовували такий метод пізнання навколишньої дійсності, як спостереження, у процесі якого не тільки активно формуються чи уточнюються географічні уявлення учнів, а й відбувається розвиток їх сенсорної сприйнятливості, стимулюється емоційно-ціннісне ставлення до дійсності. Наприклад:

* Спостерігай за змінами осіннього неба. Яким воно найчастіше буває восени? Склади палітру осіннього неба. Опиши твої почуття під час спостереження за змінами барв осіннього неба.

* Спостерігай за весняними трав'янистими рослинами, запиши, коли зацвіли: кульбаба грицики, пролісок лісовий, чистяк, конвалія. Замалюй їх і опиши, використовуючи різні епітети й порівняння. Спробуй висловити захоплення їх красою.

2. Художньо-рецептивна - полягає у сприйнятті творів мистецтва, які не тільки інформують, але й посилюють емоційне навантаження повідомлюваних учням знань. Відбувається при використанні творів мистецтва в процесі навчання географії з метою ілюстрації, конкретизації теоретичного матеріалу, розвитку інтелекутально-практичних умінь учнів. Наприклад:

* Прочитай уривки віршів українських поетів:

А. Метлинський … Дніпр клекоче, стогне, плаче Й гриву сивую трясе; Він реве й на камінь скаче, Камінь рве, гризе, несе...	І. Франко … Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив на щербатих скелях, вило море й кам'яні стіни гризло і товкло.	М. Руденко … В природі наші виміри відсутні - Вона не ходить з метром у руці. Ламають скелю квітів корінці, Корали творять острови могутні.

Які зовнішні сили Землі в образній формі описують автори? Підкресли у віршах слова, що підтверджують твою відповідь.

3. Мистецько-творча - полягає в створенні дитиною художнього образу. Відбувається в процесі виконання учнями творчих завдань, у яких змодельовані елементи мистецько-творчої діяльності. Наприклад:

* Придумай і виготов настільну гру „Мандри Південною Америкою”. Формат паперу А3. Гра повинна бути яскравою, кольоровою, цікавою. Розробляючи гру, використовуй свої знання за темою „Південна Америка”.

Безпосереднє вивчення й спостереження явищ природи під час практичних робіт на місцевості, екскурсій в природу, краєзнавчих походів і експедицій, сприйняття й розуміння прекрасного в творах мистецтва, реалізація власного творчого потенціалу в процесі художньої діяльності сприяють формуванню естетичної чутливості й смаку, розвитку уяви та образного мислення учнів, стимулюють готовність дітей до посильного прояву себе в мистецтві.

Важливу роль виконує шкільна географія в реалізації завдань трудового виховання - формування в процесі навчання географії трудової мотивації, потреби брати дієву участь у суспільно корисній діяльності з перетворення рідного краю, бажання застосовувати географічні знання й уміння у власній професійній діяльності.

У процесі навчання географії (на уроках, у позаурочній роботі, у процесі виконання домашніх завдань) комплексно вирішуються такі завдання трудового виховання учнів:

* розвиток пізнавального інтересу до знань, потреби в творчій праці, прагнення застосовувати географічні знання на практиці;

* озброєння учнів різноманітними трудовими вміннями й навичками, формування основ культури розумової та фізичної праці;

* виховання високих моральних якостей школярів, працьовитості, відповідальності, цілеспрямованості та чесності.

Змістовну основу трудового виховання школярів у навчально-виховному процесі з географії становлять такі види праці:

1. Праця учнів з самообслуговування в школі та вдома:

- прибирання кабінету географії,

- благоустрій шкільної території,

- підготовка власного робочого місця до навчальної діяльності тощо.

2. Суспільно корисна праця:

- виготовлення й ремонт наочних посібників, устаткування й інвентарю для навчання географії й краєзнавчої роботи;

- благоустрій шкільної садиби; догляд за лісопосадками, озеленення населених пунктів;

- вивчення режиму гідрологічних об'єктів краю, розробка можливостей їх господарського використання;

- виконання дослідницької роботи за завданнями місцевих підприємств, наукових установ, краєзнавчих музеїв (збирання зразків мінералів, гірських порід своєї місцевості, проведення метеорологічних і фенологічних спостережень за природними компонентами краю, збирання краєзнавчих матеріалів);

- пропаганда географічних знань.

Складовою трудового виховання школярів в навчально-виховному процесі з географії виступає професійна орієнтація учнівської молоді. У процесі навчання вчитель повинен знайомити учнів з практичним застосуванням досягнень географії в сфері промислового та сільськогосподарського виробництва, надавати їм відомості про використання географічних знань і умінь у конкретних видах професійної діяльності, що сприятиме пізнанню учнями сенсу географічних понять і категорій, розвитку професійних інтересів і схильностей школярів, прийняттю ними рішення щодо вибору професії й чіткого визначення мотивів навчальної діяльності.

Багатий арсенал економічних знань, закладений у шкільній географії, надає широкі можливості для здійснення економічного виховання школярів - цілеспрямованого процесу взаємодії вчітеля й учня, спрямованого на засвоєння елементарних економічних понять, розвиток економічного мислення, стимуляції інтересу до економічної сфери життя, формування моральних та ділових якостей, навичок соціально-економічної поведінки.

Особлива роль у вирішенні завдань економічного виховання належить економічній і соціальній географії, у процесі засвоєння змісту якої здійснюється формування системи понять і уявлень про організовану та ефективну економіку, розвиток продуктивних сил, виробничих відносин, про чинний механізм господарювання, висвітлення шляхів підвищення ефективності виробництва, удосконалення системи управління та методів господарювання.

Формування економічної свідомості, розвиток економічного мислення школярів здійснюється на уроках географії в результаті спеціально організованої пізнавальної діяльності учнів в процесі:

1. Вирішення реальних проблемних ситуацій, виконання спеціальних навчально-практичних вправ для розвитку економічних умінь і навичок, під час яких здійснюється інтеграція та застосування отриманих раніше географічних та економічних знань, відбувається формування економічного досвіду учнів.

2. Активних форм навчання географії (евристичних бесід, диспутів, ділових, ситуативних ігор, досліджень, виконання проектів економічної спрямованості), використання яких надає процесу навчання географії особистісно-орієнтованої спрямованості, сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, формує світоглядні економічні переконання та моральні якості школярів.

3. Суспільно корисної діяльності. Необхідність організації, планування, обліку й аналізу ефективності та результативності доступної учням економічної діяльності створює в дітей особистий досвід розуміння економічних проблем, сприяє формуванню суспільної активності, моральних та ділових якостей, прагнення до особистого успіху. Наприклад, при вивченні теми „Художні промисли” у курсі „Економічна географія України” (у межах позаурочної діяльності) вчитель може запропонувати учням організувати ярмарок-продаж власних виробів - вишивки, поробок з деревини, виробів з бісеру, художнього плетіння та ін. Кошти, отримані з їх продажу, діти можуть витратити на придбання наочності для кабінету географії, обладнання для польових практикумів, подарунки для дитячого будинку тощо.

Шкільна географія має великі можливості в здійсненні фізкультурно-оздоровчого напряму виховання учнів. Походи та екскурсії в природу, практичні роботи на місцевості, дослідницька та пошукова краєзнавча діяльність сприяють покращенню розумової та фізичної працездатності учнів, підвищенню функціональних можливостей організму, формуванню системи знань і вмінь, що забезпечують здоровий спосіб життя та спрямовані на зміцнення здоров'я школярів.

У процесі проведення уроків і позаурочних форм навчання з географії в природному середовищі, створюється унікальний комплекс умов, що надають оздоровчий вплив на учнів. З одного боку, сонце, повітря, краса природи рідного краю, з іншого - різнобічна рухова активність сприяють фізичному розвитку дітей, підвищують їх працездатність і витривалість. Крім цього, включення дітей у активні форми пізнання довкілля розкриває додаткові можливості виховання в дітей особливих моральних якостей, формування в них досвіду колективної діяльності, засвоєння норм відповідального ставлення до природи, розвитку установки особистості на фізичне самовдосконалення. Задоволення, яке отримується дітьми в процесі активних форм навчальної діяльності, поступово формує пізнавальний інтерес, стійку потребу й внутрішню готовність особистості до екскурсійно-туристській діяльності, що зберігається на довгі роки й виступає важливою складовою здорового способу життя.

Питання і завдання для самоконтролю

1. На конкретних прикладах розкрити сутність патріотичного виховання учнів у процесі навчання географії.

2. Які основні завдання морального виховання школярів у процесі навчання географії?

3. На конкретних прикладах схарактеризувати основні напрямки роботи педагога з рішення завдань екологічного виховання в процесі навчання географії.

4. На конкретних прикладах розкрити систему роботи вчителя з естетичного виховання школярів у процесі навчання географії.

5. На конкретних прикладах розкрити особливості трудового виховання учнів у процесі навчання географії.

6. Схарактеризувати основні форми й методи економічного виховання школярів у процесі навчання географії.

7. У чому полягає специфіка роботи з фізкультурно-оздоровчого напряму виховання в процесі навчання географії?

8. Побудувати схему „Зв'язок видів виховання в процесі навчання географії”.

Орієнтовна тематика курсових робіт

Стан і проблеми розвитку шкільної географії й методики її викладання на Україні.

Становлення й розвиток методики викладання географії.

Роль шкільної географії в розвитку особистості учнів.

Оптимальний вибір методів навчання географії та умови їх успішної реалізації.

Позакласна робота з фізичної географії

Позакласна робота з економічної географії.

Профільне навчання географії у старшій школі.

Роль і особливості курсу „Країнознавство” у системі економіко-географічних знань.

Методична реалізація принципів навчання географії.

Методична реалізація краєзнавчого принципу навчання географії.

Методична реалізація екологічного принципу навчання географії.

Методична реалізація економічного принципу навчання географії.

Проблемний підхід в навчанні фізичної географії.

Проблемний підхід в навчанні економічної географії.

Використання ігрової технології на уроках загальної географії (можна цю тему курсової роботи розкрити на прикладі будь-якого курсу географії за вибором студента).

Географічні уявлення як основа формування понять.

Шляхи підвищення ефективності уроку географії.

Міжпредметні зв'язки в процесі викладання фізичної географії в сучасній школі.

Шляхи реалізації міжпредметних зв'язків у процесі викладання географії в школі.

Формування пізнавальних інтересів учнів на уроках географії.

Комп'ютерне навчання і розвиток учнів у процесі вивчення географії.

Нетрадиційні форми уроків у курсі „Фізична географія України” (можна цю тему курсової роботи розкрити на прикладі будь-якого курсу географії за вибором студента).

Формування географічного образу України в шкільному курсі географії.

Застосування прийомів порівняння при вивченні зарубіжних країн (можна цю тему курсової роботи розкрити на прикладі будь-якої теми або розділу шкільного курсу географії за вибором студента).

Робота з контурними картами у курсах шкільної географії.

Педагогічні технології в навчанні географії.

Сучасні інтерактивні форми навчання географії.

Виховання учнів в процесі навчання географії.

Туристсько-краєзнавча робота в школі.

Засоби навчання географії та умови їх ефективного використання.

Самостійна робота учнів в процесі навчання географії.

Аудіовізуальні засоби навчання на уроках географії.

Системний підхід в навчанні географії.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення географії.

Форми і методи контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання географії.

Домашня робота учнів з географії.

Методика організації та проведення навчальних екскурсій з географії.

Стимулювання емоційно-ціннісного відношення учнів до навколишньої дійсності в процесі навчання географії.

Передовий досвід туристсько-краєзнавчої роботи у школі.

Порівняльний аналіз підручників різних авторів з курсу загальної географії (можна цю тему курсової роботи розкрити на прикладі будь-якого курсу географії за вибором студента).

Робота на географічному майданчику в процесі вивчення курсів фізичної географії.

Педагогічний малюнок у навчанні географії.

Робота с підручником географії.

Шляхи реалізації внутрішньопредметних зв'язків у процесі навчання географії.

Самостійна робота учнів з картами на уроках географії.

Методика формування у школярів естетичного ставлення до природи в навчально-виховному процесі з географії.

Методика формування у школярів морального ставлення до навколишнього світу в навчально-виховному процесі з географії.

Розвиток спостережливості у школярів в процесі навчання географії.

Методика формування в учнів наукового світогляду на уроках географії.

Розвиток логічного мислення учнів у процесі навчання географії.

Розвиток творчих здібностей школярів у процесі навчання географії.

Методика організації та проведення спостережень в навчально-виховному процесі з географії.

Методика організації та проведення практичних робіт на місцевості з учнями.

Методика використання засобів нових інформаційних технологій на уроках географії.

Методика використання ресурсів мережі Інтернет і мультимедійних продуктів у навчально-виховному процесі з географії.

Методика організації індивідуальної позакласної роботи з вивчення географії.

Методика організації та проведення масової позакласної роботи з географії з учнями середньої (або старшої) школи.

Метод проектів у навчанні географії.

Методика організації та проведення робіт на географічному майданчику.

Використання прийому моделювання в навчанні географії.

Питання для підготовки до модульної контрольної роботи за першим модулем

Роль географії як навчальної дисципліни в підготовці учнів до життя, поведінки в природі й суспільстві.

МВГ як наука. Завдання МВГ. Зв'язок МВГ з іншими науками.

Розвиток шкільної географічної науки та методики її викладання.

Компоненти змісту шкільно географічної освіти.

Структура шкільного курсу географії в сучасній загальноосвітній школі.

Принципи навчання географії та їх методична реалізація.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання географії.

Планування навчально-виховної роботи учнів з географії.

Методи та прийоми навчання географії. Оптимальний вибір методів навчання та умови їх успішної реалізації.

Засоби навчання географії та умови їх ефективного використання.

Форми навчання географії. Типи уроків географії та особливості їх структури. Підготовка вчителя до уроку географії.

Сучасні вимоги до уроку географії та їх реалізація. Шляхи підвищення ефективності уроку географії.

Позакласна робота з географії.

Форми й методи контролю та оцінювання ЗУН учнів з географії..

Способи організації навчання учнів: індивідуальна, фронтальна, групова, парна робота.

Шляхи реалізації внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків у процесі навчання географії.

Упровадження сучасних педагогічних технологій у навчально-виховний процес з географії.

Комп'ютерне навчання і розвиток учнів у процесі вивчення географії.

Виховання учнів у процесі навчання географії.

Питання для підготовки до модульної контрольної роботи за другим модулем

Пропедевтичні курси „Природознавство”, „Рідний край”. Задачі, зміст і структура курсів. Особливості методики викладання. Шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Курс „Загальна географія”. Задачі, зміст і структура курсу. Особливості методики викладання. Шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Курс „Географія материків і океанів”. Задачі, зміст і структура курсу. Особливості методики викладання. Шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Курс „Фізична географія України”. Задачі, зміст і структура курсу. Особливості методики викладання. Шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Курс „Економічна географія України”. Задачі, зміст і структура курсу. Особливості методики викладання. Шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Курс „Економічна і соціальна географія світу”. Задачі, зміст і структура курсу. Особливості методики викладання. Шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Профільне навчання географії в старшій школі. Сутність, мета, принципи і структура, форми організації профільного навчання географії в старшій школі.

Задачі, зміст і структура курсів профільного навчання географії в старшій школі. Шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Список використаних джерел

1. Ананьев Б. Г. Сенсорно-перцептивная организация жизненного опыта / Б. Г. Ананьев // Познавательные процессы. Ощущение и восприятие. - М., 1982. - С. 7 - 32.

2. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н. П. Калениченко. - М. : Педагогика, 1988. - 640 с.

3. Аржанов С. П. Методика начального курса географии / С. П. Аржанов. - [3-е изд-е, просмотр. и дополн.]. - М. : Гос. Изд-во, 1922. - 357 с.

4. Артболевский Б. В. К истории краеведческих замыслов М. В. Ломоносова / Б. В. Артболевский // Краеведение. - 1926. - № 4. - С. 45 - 47.

5. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. - М. : Педагогика, 1989. - 192 с.

6. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д. Б. Богоявленская. - Ростов-на-Дону : Изд-во Рост. ун-та, 1983. - 172 с.

7. Бучило Н. Ф. Художественное восприятие / Н. Ф. Бучило. - М. : Знание, 1989. - 64 с.

8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і гол. Ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2001. - 1440 с.

9. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. - М. : Высш. шк., 1991. - 207 с.

10. Вессель Н. Местный элемент в обучении / Н. Вессель // Учитель. - № 17. - 1862. - С. 839 - 846.

11. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский. - М. : Логос, 1996. - 315 с.

12. Выготский Л. С. Собр. Соч. : в 6 т. / Л. С. Выготский. - М. : Педагогика, 1982- .

13. Т. 4: Педология подростка. - 1984. - 432 с.

14. Герд А. Я. Избранные педагогические труды : сб. биограф. инф. / А. Я. Герд; под ред. Б. Е. Райкова. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1953. - 205 с.

15. Говорун Д. И. Творческое воображение и эстетические чувства / Д. И. Говорун. - К. : Вища шк., 1990. - 143 с.

16. Голов В. П. Средства обучения географии и условия их эффективного использования : учеб. пособ. / В. П. Голов. - М. : Просвещение, 1987. - 222 с. : ил.

17. Державний стандарт базової і повної середньої освіти [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/education/average

18. Дидактика современной школы : пособ. для учителей / под ред. В. А. Онищука. - К. : Рад. шк., 1987. - 321 с.

19. Дидактика средней школы / под ред. М. Н. Скаткина, И. Я. Лернера. - М. : Просвещение,1975. - 319 с.

20. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти [Електронний ресурс] - Режим доступу :

21. http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0371290-08

22. Зайченко І. Проект єдиної школи на Вкраїні / Іван Зайченко // Шлях освіти. - 1998. - № 4. - С. 39 - 44.

23. Записки по методике географии : руководство для учительских семинарий и пособие для учителей народных школ / сост. М. Бойков. - С.-Петербург : Изд. книгопродавца В. Н. Печаткина, 1884. - 94 с.

24. Зуев В. Ф. Педагогические труды / В. Ф. Зуев / под ред. Б. Е. Райкова. - М. : Изд-во АПН, 1956. - 148 с.

25. Зуев Д. Д. Школьный учебник / Д. Д. Зуев. - Ереван : Луйс, 1987. -352,[2] с. ил.

26. Ильченко В. Р. Образовательная модель „Логика природы”. Технология интеграции содержания естественнонаучного образования / В. Р. Ильченко, К. Ж. Гуз. - М. : Нар. образование, 2003. - 240 с.

27. Кабинет географии / Ю. Г. Барышева, Г. П. Беляева, М. Б. Вестицкий, В. П. Голов, Ю. Г. Широких; под ред. Ю. Г. Барышевой. - М. : Просвещение, 1983. - 176 с., ил.

28. Кобернік С. Г. Методика викладання географії в школі : навч.-метод. посіб. / С. Г. Кобернік. - К. : Стафед-2, 2000. - 320 с.

29. Коринская В. А.. Учебное оборудование по географии / В. А. Коринская. - М. : Просвещение, 1964. - 123 с.

30. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк / за ред. Л. М. Проколієнко. - К. : Рад. шк., 1989. - 608 с.

31. Кузин В. С. Психология : учеб. / В. С. Кузин. - М. : Высш. шк., 1974. - 280 с.

32. Лийметс X. И. Групповая работа на уроке / X. И. Лийметс. - М. : Знание, 1975. - 64 с.

33. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. - Х. : “ОВС”, 2002. - 400 с.

34. Ломов Б. Ф. Методические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. - М. : Наука, 1984. - 444 с.

35. Лук А. Н. Мышление и творчество / А. Н. Лук. - М. : Политиздат, 1976. - 144 с.

36. Лук А.Н. Психология творчества / А. Н. Лук. - М. : Наука, 1988. - 127 с.

37. Львов М. Р. Словарь-справочник по методике русского языка / М. Р. Львов. - М. : Просвещение, 1988. - 240 с.

38. Мартиненко С. М. Загальна педагогіка : навч. посіб. / С. М. Мартиненко, Л. Л. Хорунжі. - К. : МАУП, 2002. - 176 с.

39. Методика обучения географии в средней школе : пособ. для учителя / под ред. И. С. Матрусова. - М. : Просвещение, 1985. - 256 с. - (Б-ка учителя географии).

40. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / Освіта. uа - Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2617

41. Моляко В. А. Психология решения школьниками творческих задач / В. А.. Моляко. - К. : Рад. шк., 1983. - 94 с.

42. Мухина С. А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении / С. А. Мухина, А. А. Соловьева. - Ростов на/Д : Изд-во „Феникс”, 2004. - 384 с.

43. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа. Сборник документов. 1917 - 1973 г.г. / сост. А. А. Абакумов и др. - М. : Педагогика, 1974. - 560 с.

44. Оконь В. Введение в общую дидактику : монография / В. Оконь; пер. с пол. Л. Г. Кашкуревича. - М. : Высш. шк., 1990. - 382 с.

45. Онищук В. А. Урок в современной школе : пособ. для учителя / В. А. Онищук. - М. : Просвещение, 1986. - 160 с.

46. Паустовський К. Г. Поэзия прозы / К. Г. Паустовский // О писательском труде. - М., 1953. - С. 152 - 159.

47. Педагогика : учеб. пособ. для студентов пед. вузов и пед. колледжей / Под ред. П. И. Пидкасистого. - М. : Педагогическое общество России, 1998. - 640 с.

48. Первин И. Б. Критерии и уровни коллективной учебно-познавательной деятельности / И. Б. Первин // Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников : сборник статей / под ред. И. Б. Первина, М., 1985. - С. 17 - 22.

49. Перелік комплексних навчально-тематичних екскурсій з учнівською та студентською молоддю „Моя країна -Україна” (з відвідуванням визначних краєзнавчих, географічних, історичних, етнографічних об'єктів) // Інформаційний збірник Міністерства народної освіти УРСР. - 2007. - № 13. - С. 5 - 32.

50. Пойа Д. Как решать задачу / Д. Пойа / под ред. Ю. М. Гайдука - М. : Учпедгиз, 1959. - 207 с.

51. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика / Я. А. Пономарев. - М. : Педагогика, 1976. - 280 с.

52. Про тривалість учбового року та про учбовий план трудшкіл // Радянська освіта. - 1926. - Ч. 9. - С. 20 - 73.

53. Програми занять сільських трудових шкіл І концентру // Радянська освіта. - 1925. - Ч. 6 - 7. - С. 17 - 25.

54. Программы средней общеобразовательной школы. 1 - 4 (1 - 3) классы. - К. : Блиц, 1997. - 246 с.

55. Психологические основы формирования личности в педагогическом процессе / под ред. А. Коссаковски. - М. : Педагогика, 1981. - 224 с.

56. Психология. Словарь / под ред. А. В. Петрова, М. Г. Ярошевского. - М. : Политиздат, 1990. - 494 с.

57. Развитие творческой активности школьников / под ред. А. М. Матюшкина. - М. : Педагогика, 1991. - 155 с.

58. Раушенбах Б. В. К рационально-абстрактной картине мира / Б. В. Раушенбах // Коммунист. - 1989. - № 1. - С. 91 - 92

59. Раушенбах Б. В. Точные науки и науки о человеке // Вопр. Философии. - 1989. - № 4. - С. 110 - 113.

60. Рубинштейн С. Л. Воображение. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - М. : Учпедгиз, 1940. - 498 с.

61. Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2 кн. / С. Русова / за ред. Є. І. Коваленко. - К. : Либідь, 1997- . - Кн. 1. - 1997. - 272 с.

62. Саушкин Ю. Г. Географические труды Василия Никитовича Татищева / Ю. Г. Саушкин // География в школе. - 1950. - № 4. - С. 13 - 15.

63. Селевко Г. К. Технологии развивающего образования / Г. К. Селевко. - М. : НИИ школьных технологий, 2005. - 192 с.

64. Семенов Д. Д. О преподавании и современном значении географии / Д. Д. Семенов // Избранные педагогические сочинения / под ред. Н. А. Константинова. - М. : Учпедгиз, 1953. - С. 227 - 239.

65. Семенов-Тян-Шанский В. П. Район и страна : пособ. для высш. школы / В. П. Семенов-Тян-Шанский . - М.; Л., 1928.

66. Соколов А. Очерк методики и дидактики учебной географии / А. Соколов. - М. - Петроград, 1916. - 117 с.

67. Строев К. Ф. Методические взгляды Д. Н. Анучина и его деятельность в школьной географии / К. Ф. Строев // География в школе. - 1950. - № 1. - С. 35 - 39.

68. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / В. А. Сухомлинский. - К. : Рад. шк., 1988. - 272 с.

69. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний / Н. Ф. Талызина. - М. : Изд-во МГУ, 1975. - 343 с.

70. Татищев В. Н. Избранные труды по географии России / В. Н. Татищев / под ред. А. И. Андреева. - М. : Гос. Изд-во географ. лит-ры, 1950. - 248 с.

71. Теоретические основы методики обучения географии) / под ред. А. Е. Бибик и др. - М. : Просвещение, 1968. - 391 с.

72. Тихомиров О. К. Структура мыслительной деятельности человека О. К. Тихомиров. - М. : Изд-во Моск. Ун-та, 1969. - 304 с.

73. Трегубенко О. М. Формування в учнів 5 - 6 класів уявлень про обєкти та явища навколишньої дійсності в навчально-пізнавальній діяльності загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття науковго ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 „Теорія навчання”/ О. М. Трегубенко. - Луцьк, 2005. - 20 с.

74. Учбові програми шкіл для дорослих // ЦДАВОВ, ф. 166, оп. 1, од. зб. 492, арк 7 - 12.

75. Учебный материал и учебные ситуации : Психологические аспекты / под ред. Г. С. Костюка, Г. А. Балла. - К. : Рад. шк., 1986. - 143 с.

76. Ушинский К. Д. Собрание сочинений : в 11 т. / К. Д. Ушинский / ред. А. М. Еголин, Е. Н. Медынский, В. Я. Струминский. - М. - Л. : Изд-во АПН РСФСР, 1948- . -

77. Т. 3: Педагогические статьи 1862 - 1870. - 1948. - 691 с.

78. Ушинский К. Д. Собраний сочинений : в 11 т. / К. Д. Ушинский / [ред. А. М. Еголин, Е. Н. Медынский, В. Я. Струминский]. - М. - Л. : Изд-во АПН РСФСР, 1948- . -

79. Т. 6: Родное слово. Книга для детей. Родное слово. Книга для учащих. - 1949. - 447 с.

80. Хуторской А. В. Современная дидактика : учеб. для вузов / А. В. Хуторской. - СПб : Питер, 2001. - 554 с.

81. Шаронов В. В. Основы социальной антропологии / В. В. Шаронов. - СПб. : Лань, 1997. - 188 с.

82. Шипович Є. Й. Методика викладання географії : навч. посіб. Для студ. географ. факул. ун-тів / Є. Й. Шипович. - К. : Вища школа, 1981. - 174 с.

83. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. / В. В. Ягупов. - К. : Либідь, 2002. - 560 с.

84. Яковлева Е. Л. Психология развития творческого потенциала личности / Е. Л. Яковлева. - М. : Флинта, 1997. - 287 с.

85. Яхонтов А. А. Краеведение и школа / А. А. Яхонтов // Вопросы краеведения : сб. докладов, сделанных на Всерос. конф. научн. общ-в по изучению местного края в Москве в декабре 1921 года, созв. Академическим Центром / под ред. В. В. Богданова. - Нижполиграф, 1923. - С. 35 - 43.

Додаток А

ПРОГРАМИ КУРСУ „БАТЬКІВЩИНОЗНАВСТВО”

ДЛЯ ВЧИТЕЛЬСЬКИХ СЕМІНАРІЙ І НАРОДНИХ ШКІЛ [21]

У додатку збережені мова та орфографія першоджерела

Программа курса систематического курса „ Родинов?д?нія“

Программа въ общихъ чертахъ можетъ быть сл?дующая:

1) Наглядное знакомство съ н?которыми инструментами и м?рами, необходимыми при изученіи географіи, каковы: футъ, сажень, десатисаженная ц?пь, линейка, треугольникъ, компасъ.

2) Понятіе о прямыхъ и кривыхъ линіяхъ, прямостоячихъ, лежачихъ и наклонныхъ, о прямыхъ, тупыхъ и острыхъ углахъ, о масштаб?.

3) Географическое описаніе классной комнаты и учебнаго зданія.

4) Д?йствительное (посредствомъ прогулокъ) и по плану знакомство съ окрестностями.

5) Описаніе у?зда, а потомъ и губерніи по ихъ природ? и народонаселенію

6) Описаніе типическихъ м?стностей Европейской Россіи, напр.: м?стность землед?лія (черноземная полоса), м?стность Оки и верхней Волги, степи, С?верный край, Уральскій край, Прибалтійсвій край. Воображаемый путешествія по Россіи, напр., - какъ провести судно въ Петербургъ изъ Астрахани, какъ про?хать по жел?знымъ дорогамъ отъ м?ста родины въ тотъ или другой важн?йшій пунктъ отечества.

Опыть программы по родиновд?нію для однокласснаго

при Б?лгородской учительской семинарии начального училища

Наглядное знакомство съ некоторыми инструментами и м?рами, необходимыми при изученіи курса родинов?д?нія, каковы: футъ, сажень, аршинъ, десяти-саженная ц?пь, линейка, наугольникъ и компасъ.

Понятіе о прямыхъ и кривыхъ линіяхъ, прамостоячихъ ила отв?сныхъ, лежачихъ или горизонтальныхъ и наклонныхъ; о прямыхъ, острыхъ и тупыхъ углахъ, четыреугольник? и квадрат?; способы черченія ихъ по данной м?р?.

День и ночь. Способы ихъ распознаванія. Что и какъ св?титъ днемъ и ночью? Что обыкновенно д?лаютъ днемъ и ночью? Части дня - утро, полдень (время об?да или середина дня) и вечеръ; части ночи - вечерняя заря, полночь, утренняя заря. Ч?мъ занимается ученикъ въ различное время дня и ночи (разсказы учениковъ).

Сторона на м?стности восточная, западная, южная и с?верная (полудневная и полунощная). Эти понятія уясняются во время прогулки сперва по солнцу, а потомъ и по компасу.

Части школьной комнаты по положенію (въ зданіи), величин?, матеріалу, цв?ту, назначенію и свойствамъ.

Сравненіе классной комнаты съ обыкновенного жилою комнатою. Второстепенныя стороны кругозора (понятіе пріобр?тается учениками практически).

Географическое описаніе классной комнаты. Действительное ознакомленіе съ учебнымъ зданіемь. Географическое описаніе зданія.

Черченіе плана классной комнаты со вс?ми его особенностями. Понятіе о картин? и план? (наглядно).

Разсказъ (повтореніе) по готовому плану (т. е. чтеніе плана) классной комнаты, начерченному въ большомъ масштаб?. Ч?мъ занимаются въ школ? и дома.

Черченіе плана этажа дома, въ которомъ находится школьная комната.

Чтеніе готоваго плана учебнаго зданія, начерченнаго вь болышомъ масштаб?.

Школьное общество и семья.

Действительное знакомство съ семинарскимъ дворомъ (протяженіе, пред?лы по сторонамъ св?та, относительное положеніе построекъ и проч.), устное описаніе двора.

Черченіе плана двора (съ чертежа учителя и на память).

Ц?ль устройства на нашемъ двор? убитыхъ кирпичемъ дорожекъ. Обозначеніе этихъ дорожекъ на план? двора.

Песокъ и свойство песчанаго грунта (поверхность двора низменна и песчана).

Действительное знакомство съ садомъ (семинарскимъ) и огородомъ.

Обозначеніе на план? семинарскаго сада и огорода съ ихъ дорожками, прудомъ и клумбами. (Уменьшая масштабъ, чертятъ сперва дворъ, а потомъ уже прибавляютъ садъ и огородъ).

Понятіе объ усадебномъ м?ст?, меж? иди границ? семинарской усадьбы. Съ ч?мъ, какъ и съ какой стороны граничить семинарская усадьба.

Чтеніе готоваго плана усадебнаго м?ста.

Какія деревья садовыя, л?сныя и кустарники находятся въ семинарскомъ саду?

Что с?ютъ и садятъ на огород?? Для чего разводятъ сады и огороды?

Въ саду всегда сыро, а на двор? - только посл? дождя. Животныя на семинарской усадьб? и животныя въ домахъ учениковъ.

Животныя домашнія и домовыя. Корова. Мышь. Курица (полезныя и вредныя животныя; однихъ разводятъ, другихъ истребляютъ).

Какъ устроенъ прудъ въ нашемъ саду? Стоячая или текучая вода въ пруд?; какъ это узнать; вкусъ воды; островъ посредин? пруда; животныя, которыя водятся въ вод? и около воды.

Ознакомленіе съ лягушкой, ужемъ, комаромъ и стрекозою (ихъ польза и вредъ).

Свойства береговъ пруда и глубина у низкаго и высокаго береговъ (пром?ры глубины).

Гусь и утка по ихъ значенію въ хозяйств?.

Садъ и прудъ л?томъ и зимою.

Неравном?рное количество тепла въ различное время сутокъ и время дня, когда солнце гр?етъ всего сильн?е.

Прогулки съ д?тьми для д?йствительнаго ознакомленія съ ближайшими окрестностями. Устное географическое описаніе этихъ окрестностей.

Черченіе плана улицы и пустопорожняго м?ста противъ семинаріи, прилегающаго одною стороною къ р?чк?. Водная и сухопутная границы.

Для чего служитъ наша улица?

Нанесеніе на планъ прилегающей (къ улиц?) площади села Михайловскаго, съ обозначеніемъ церкви, кладбища, частныхъ построекъ и кузницъ. Назначеніе этихъ строеній и м?стъ.

Общественныя и частныя зданія.

Действительное знакомство съ работой въ кузниц? и свойствами жел?за. Значеніе жел?за въ жизни челов?ка.

Стоячая или текучая вода въ нашей р?к?? Какъ это узнать?

Въ какую сторону течетъ вода и почему? Вкусъ воды. Ложе или ложбина, по которой течетъ р?ка, глубина. Правый и л?вый берега; свойства береговъ.

Нанесеніе на планъ прилегающего къ сос?дней площади части теченія р?ки С?верскаго Донца.

Прогулка на ближайшую шерстомойку и описаніе ея.

Нанесеніе шерстомойки на планъ.

Овца и ея продукты по значенію въ жизни челов?ка.

Прогулка для ознакомленія съ бол?е удаленными окрестными м?стами.

Дороги, пролегающія чрезъ м?стную площадь и куда он? ведутъ. Географическое описаніе осмотр?нныхъ м?стностей. Куда именно и для чего проведена телеграфная линія, которая проходитъ мимо Семинаріи.

Обозначеніе на план? части теченія С. Донца внизъ отъ шерстомоекъ.

Черченіе плана седа Михайловскаго, лежащаго по обозначеному теченію С. Донца. Почему именно село это называютъ еще Песками. Почва песчаная и ея свойства.

Занятіе жителей с. Михайловскаго и м?сто сбыта ихъ изд?лій. Что значитъ промышлять?

Обозначеніе на план? плотины и мостовъ, ведущихъ въ городъ и значеніе ихъ.

Обозначеніе на план? части теченія р. С. Донца вверхъ отъ плотины версты на дв?. Что значитъ вверхъ и внизъ по теченію реки?

Лугъ и болото по ихъ свойствамъ и природ?.

Лугъ и болото въ различное время года. Причина разливовъ нашей р?ки весною и осенью. Съ какой стороны у насъ дуютъ теплый и холодный в?тры?

Что такое воздухъ и его значеніе. (Объясненіе сопровождается доступными д?тямъ опытами).

Ч?мъ нагр?вается воздухъ въ комнат?, ч?мъ и какъ нагр?вается наружный воздухъ?

Опред?леніе и нанесете на планъ части теченія р. Везелицы (устье ея вблизи Семинаріи). Притокъ и главная р?ка. Устье.

Для чего служатъ наши р?ки; въ чемъ ?здятъ по р?к??

Чтеніе (повтореніе) всего начерченнаго на плап?.

Нанесеніе на планъ ближайшей части жел?зной дороги. Куда ведетъ эта дорога и что по ней отправляютъ?

Черченіе упрощеннаго плана г. Б?лгорода, съ обозначеніемъ церкви и другихъ общественныхъ зданій, м?стъ жительства учениковъ, Обозначеніе пролегающаго черезъ г. Б?лгородъ шоссе.

Чтеніе готоваго плана начерченной м?стности. Дорога жел?зная, шоссейная и грунтовая по ихъ сравнительнымъ удобствамъ и польз?.

Обозноченіе на план? прилегающахъ къ городу - слободы Савиной и деревни Супруновки. Обозначеніе м?ловыхъ возвышеній, или праваго высокаго берега С. Донца (обозначаются штрихами или широкой чертой).

Свойства м?ла, его польза, м?ловая почва. Добываніе извести. Отправка толченнаго м?ла, кусковъ его и извести въ другія м?стности, и почему именно.

Бока м?ловыхъ возвышеній крутые и пологіе, вершины плоскія и куполообразныя.

Л?вый или луговой берегъ р. С. Донца, обозначеніе болотъ. Значеніе луговъ.

Гд? у насъ добывается глина, какихъ сортовъ (б?лая, горшечная, желтая и сукновальная и для какой ц?ли?

Обозначеніе на план? кирпичныхъ заводовъ и городскаго кладбища. Обозначеніе ближайшаго л?са.

Л?сныя деревья. Дикія животныя. Заяцъ, волкъ, ихъ польза и вредъ.

Черченіе новаго плана всей разсмотр?нной м?стности по уменьшенному масштабу и зат?мъ обозначеніе на план? ближайшихъ селъ - по р. С. Донцу: Покровское (въ 2 верстахъ), Старое городище (въ 4 верстахъ), Черная Поляна (5 верстъ), Пушкарная (2 версты); по р. Везелиц?: деревня Кошары (2 версты), Болховецъ (7 верст). Обозначеніе озеръ - Нелидова и Большаго, теченія р. Гостенки, села Краснаго и дачъ - архіерейской и женскаго монастыря (Логъ).

Пахатныя поля и хл?бныя растенія. Черноземная почва и ея свойства. Время пос?ва и сбора хл?бныхъ растеній. Соха, борона и плугъ. Волъ и лошадь по ихъ значенію въ жизни челов?ка-земледельца.

Перем?ны погоды, производимый юго-западнымъ и южнымъ в?трами.

Чтеніе готоваго въ большомъ масштаб? приготовленнаго плана разсмотр?нной м?стности.

Д?йствительное ознакомленіе съ кругозоромъ м?стности. Опред?леніе полудня по солнечнымъ часамъ и по т?ни.

Различіе городскаго населенія по занятіямъ (учителя, духовные, купцы, ремесленники, чиновники, военные). Занятія жителей окрестныхъ селъ - (землепашество, огородничество, вязаніе чулокъ и с?тей, другіе промыслы). М?сто сбыта сельскихъ произведеній. Базары и ярмарки г. Б?лгорода.

Промышленность добывающая и обрабатывающая. Указаніе заводовъ г. Б?лгорода, продуктовъ, какіе на нихъ обработываются, что именно получается изъ этихъ заводовъ, куда и по какимъ дорогамъ отправляется.

Кто жители г. Б?лгорода и окрестныхъ селъ, какой они в?ры? Различіе ихъ по р?чи (великоруссы и малоруссы). Жители не славянскаго племени (евреи, н?мцы) и ч?мъ они отличаются отъ м?стнаго населенія (по р?чи, в?р? и образу жизни).

Четыре времени года, м?сяцы весенніе, л?тніе, зимніе и осенніе. Неравенство дней и ночей, какъ одинъ изъ признаковъ времени года. (Неравном?рность тепла, дней и ночей объясняется большей или меньшей величины дугами, которыя описываетъ солнце на неб? въ разное время года. Эти объясненія должны вытекать изъ непосредственныхъ наблюденій учениковъ, а потому и подготовка къ нимъ д?лается заран?е, и самыя объясненія могутъ посл?довать поздн?е).

Сн?гъ, дождь, туманъ, роса, иней.

Черченіе плана Б?лгородскаго у?зда. (Черченіе производится по с?ти, построенной при помощи круга и діаметровъ). Сперва обозначается р. С. Донецъ, поселенія по этой р?к?, уясняются понятія - верхнее, среднее и нижнее теченія р?к?, потомъ чертятся главн?йшіе притоки съ поселеніями около нихъ, дороги и зам?чательные на нихъ пункты. Зд?сь же уясняется причина, по которой вс? поселенія у?зда находятся у береговъ р?къ. Все сопровождается м?рою и числомъ.

Изученіе у?зда ведется по общему плану обозр?нія каждой м?стности и съ т?хъ же точекъ зр?нія, только объекты предлагается сообразно со степенью развитія учениковъ.

Повтореніе производится по большой рукописной карт? у?зда, составленной для этой ц?ли наставникомъ.

Посл? изученія у?зда сл?дуетъ ознакомленіе съ Курскою губерніею по тому же плану, какъ и обозр?ніе у?зда, только съ меньшими подробностями. Это изученіе губерніи сопровождается также черченіемъ.

Знакомство съ картою (методическою) Европейской Россіи.

Ученики разсматриваютъ географическіе термины, изображенные на карт?, изм?ряютъ, вычисляютъ, называютъ главн?йшія р?ки, начиная сь Курской губерніи, опред?ляютъ направленіе теченія ихъ (Сеймъ, Десна и С. Донецъ, какъ м?стныя р?ки, изучаются въ числ? главныхъ); на Дн?пр? указываютъ Кіевъ, на Дону - Ростовъ, на Волг? - Нижній Новгородъ и Астрахань и т. д.