Артикуляционные и дикционные упражнения для снятия звуковых зажимов. Совершенствование работы всех органов речевого аппарата на уроках вокала. Артикуляция и дикция как важные составляющие части методики вокального обучения в детской школе искусств.

Процесс формирования и кристаллизации профессионально-ориентированных средств артикуляции и произношения баяниста. Способы управления мехом и клавиатурными клавишами баяна. Синтезированный психофизио-звукотворческий образ мышления баяниста-исполнителя.

Розгляд основних складових артистизму диригента, таких, як: міміка, погляд, рух, постава, а також енергетика. На основі аналізу складових артистизму розробка методів та засобів його розвитку під час роботи над художнім образом у класі диригування.

Сведения о композиторе Д.С. Бортнянском и его произведении Архангельский глас, величание ко Благовещению Пресвятой Богородицы. Анализ произведения, написаного для женского либо детского хора, которое представляет собой трехголосие - альт и два дисконта.

Розгляд сенсу відображення одного із провідних архетипів — жінки як Ославленої Мадонни — у творчості Т. Шевченка, та в його множинних музичних інтерпретаціях. Показ шляху від "покривдженості" України до Божественної висоти у мета-музиці В. Сильвестрова.

Характеристика житійно-духовних та міфопоетичних витоків останньої опери С.С. Прокоф’єва, співвідносних з архетипами радянської культури. Розширення уявлень про поетику музичного театру С.С. Прокоф’єва, зокрема опери "Повість про справжню людину".

Воплощение архитектурного сооружения в музыкальных образах. Анализ музыкальных произведений, связанных с архитектурной тематикой. Выделение основных направлений взаимодействия музыки и архитектуры. Анализ образцов – произведений великих композиторов.

Введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння.

Музична композиція - реалізований у творі часовий план його розгортання, що характеризується в рамках масштабно-часового рівня сприйняття особливим ритмом в послідовності частин. Конструктивні особливості Першого фортепіанного концерту С. Прокоф’єва.

Анализ ключевых моментов взаимодействия солиста, дирижера и оркестра на примере Концерта № 5 для фортепиано с оркестром Л. ван Бетховена. Значимость этого сочинения в развитии жанра, новаторские композиционные черты, идейно-образная содержательность.

Творческая жизнь Ахмета Жубанова. Учеба в 1938 г. в музыкальном техникуме им. М.И. Глинки в Ленинграде. Организаторская работа композитора по подготовке национальных кадров. Написание крупных музыкальных сочинений и обработка народных песен и кюев.

Створення нової концепційної позиції щодо оцінки творчої спадщини Б. Лятошинського і Д. Шостаковича в контексті світової музичної культури. Ознайомлення з музикознавчими та літературознавчими дослідженнями з проблеми типології творчих індивідуальностей.

Визначення принципів жанрових трансформацій багателі у сучасній композиторській творчості у контексті теоретичної рецепції малих музичних форм на прикладі багателей В. Сильвестрова та М. Капустіна. Розвиток моделей малих музичних форм та жанру багателі.

У науковій статті розглядається концепт метажанру у застосуванні до "Циклу циклів" багателей В. Сильвестрова. Мета статті – розширити трактування жанру багателі у сучасній фортепіанній музиці, виділити риси метажанру у багателях Валентина Сильвестрова.

Понимание принципа формирования традиционного звукоряда казахской домбры. Определение строительного материала звуковой системы. Наличие ряда нейтральных интервалов в звукоряде казахской домбры. Поиск решений сложных загадок теории домбровой музыки.

Виявлення бідермаєрівських рис мислення у крупних формах Шопена у втіленні ідей одухотвореної "легкої" гри шляхетських салонних зібрань у пам’ять про Велику Польщу. Спирання на концепцію бідермаєра "велике в малому" при аналізі саме крупних форм балади.

Значення музичного супроводу для танцю. Вивчення процесу виділення балету в самостійний вид мистецтва, який здійснювався шляхом використання розповсюджених зразків танцювальної музики, з'єднанням їх у сюїтні й варіаційні форми. Реформа П.І. Чайковського.

Изучение стиля музыки балетов Н. Черепнина в контексте внемузыкальных (живописных, хореографических и литературных) факторов. Периодизация балетного творчества русского композитора. Анализ либретто и музыкально-выразительных средств балетного жанра.

Висвітлення основних етапів процесу конструкторського вдосконалення бандури у ХХ столітті на прикладі новацій та досягнень видатних майстрів. Удосконалення конструктивних та акустичних характеристик бандури, зокрема параметрів виготовлення струн.

Основні модерністичні риси бандурної творчості Г. Хоткевича на основі стильового аналізу його бандурних творів "Буря на Чорному морі", "Невольничий ринок у Кафі" та "Ранок". Характеристика декількох жанрово-типологічних груп у творчості Г. Хоткевича.

Понятие авторской песни или бардовской музыки – музыкального произведения, которое исполняется автором-исполнителем, обычно под одну акустическую гитару, где основной упор делается на поэтичность текста. Творчество А. Галича, Б. Окуджавы и В. Высоцкого.

Зміст духовних пісень Почаївського Богогласника 1790-1791 рр. у контексті барокової образності. Роль духовних пісень у контексті забезпечення свідомої участі мирянина у літургійному дійстві. Музично-інтонаційні засоби і лексичні паралелі духовних пісень.

Виявлення функціональної ролі віолончелі. Відзначення особливостей викладення інструментальних голосів у бароковій сонаті, висвітлення цього музичного матеріалу для розвитку музичного мислення й виконавських навичок музикантів-інструменталістів.

Род, семья, детские и отроческие годы Баха. Годы странствий композитора. Роль Веймарского периода в творчестве Баха. Токката и фуга ре минор для органа. История создания сборника "Хорошо темперированный клавир". Судьба творческого наследия композитора.

История семьи Баха как крупнейшей музыкальной династии Германии. Жизненный путь композитора. Его обучение и служба, семейная жизнь. Начало творческого пути Баха как сочинителя музыки. Лейпцигский период творчества. Последние годы жизни музыканта.

Технічні та художньо-виражальні можливості сучасного готово-виборного багатотембрового баяна, його виконавська інтерпретація у камерному ансамблі. Дослідження принципів інтонування в ансамблі з баяном, його звучання у різних складах камерних ансамблів.

Музыкальная педагогика как теоретическая наука, ее тесное сотрудничество с другими науками (психология, философия и др.). Принципы комплексного обучения игре на музыкальных инструментах К. Ошлакова. Методика работы педагогов музыкально-оркестровой студии.

Рассмотрение основных тембровых характеристик рассматриваемых белорусских народных инструментов. Характеристика навыков элементарного музицирования. Исследование основных особенностей воспитания любви и уважения учащихся к национальной культуре.

Зарождение и развитие легендарной белорусской группы, первые победы на музыкальных конкурсах. Разгар популярности в середине семидесятых. "Песняры" в Берлине, США и Голландии. Полное обновление состава коллектива в 1999 году. Дни Белорусской культуры.

Биографические данные о белорусском композиторе Глебове Евгении Александровиче. Деятельность Глебова в Белорусской государственной консерватории. Память о Евгении Глебове и концерты в его честь. Наиболее известные сочинения Евгения Александровича.