Виявлення імплозивних ефектів миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах. Виявлення маркерів віральності сучасних музичних форм. Осмислення музичної комунікації як діалектики афордансу й інскрипції медіа. Дослідження рингтону.

Типологізація основних модусів рефлексії в музиці. Аналіз рефлексії як "внутрішньої мови" у композиторській творчості ХХ ст. Обґрунтування синергійної природи музики, згідно якої музика в житті людини виконує місію духовного возз’єднання землі і неба.

На матеріалі роману "Прилетіла ластівочка" сучасної української письменниці І. Роздобудько з’ясування ролі музики в художньому моделюванні сюжетно-композиційної платформи, проблемно-тематичної парадигми твору, а також його жанрової характеристики.

Специфіка музики в освоєнні людського змісту індивідуального життєвого досвіду. Можливості музики в якості специфічного транслятора емоційно-чуттєвого змісту духовного відношення, можливостей "людяності" власного існування як незамінна цінність.

Визначення та види соціальної комунікації. Соціокультурні функції музики: гедоністична, експресивна, комунікативна, пізнавальна, духовно-катарсична, магічно-сугестивна, суспільно-організаційна. Двоїстість музичної форми в дослідженнях В.В. Медушевського.

Наукове обґрунтування в історичному і теоретичному аспектах та експериментальному підтвердженню у практичному аспекті специфіки музики як фактору психокоригування. Подається авторська музична система психокоригування для дітей 5-6 років і підлітків.

Розгляд гіпотез міфічного, філософського та наукового характеру про походження музики різних народів світу. Аналіз характеристик мелодії як інструменту формування масової свідомості людей. Засоби для вилучення звучань: голос і музичний інструмент.

Розгляд понятійного апарату ірраціоналістичної філософії, спираючись на який, здійснюється естетико-мистецтвознавчий аналіз та аргументування значення музики як джерела онтологічних уявлень ніцшевської філософії і аналіз дослідження естетики музики.

Аналіз музикознавчого доробку Л. Мандзюк та значення її діяльності для популяризації бандурного мистецтва. Вплив виконавської, педагогічної та громадсько-організаційної практики на музикознавчу діяльність та розвиток національної музичної культури.

Аналіз теми материнства у творчості знакової постаті рубежа XX-XXI ст. поета Б. Олійника на прикладі віршів "Сива ластівка" та "Мамо, вечір догоря..." з поеми "Сиве сонце моє". Огляд вокальної композиції "Пісня про матір" І. Поклада по їх мотивам.

Значение, роль и место музицирования по слуху во всем комплексе музыкально-педагогических приемов и методов, используемых в средних специальных и высших учебных музыкальных заведениях. Основы музыкального мышления и музыкально-речевой деятельности.

Обґрунтування творчого методу в джазовому фортепіанному творі. Універсальні та специфічні закони формування музичної драматургії в джазі у контексті фортепіанної творчості. Жанрово-стильові параметри і прийоми формоутворення моделей фортепіанного твору.

Герменевтичний, онтологічний і компаративний аналіз сучасного музикознавства. Усвідомлення музичної естетики в аспекті філософських смислів. Зосередження театральної виразності на естетизмі прекрасного-ліричного. Зближення музики з духовним мистецтвом.

Вивчення особливостей взаємодії музичної журналістики із музичною індустрією, виявлення переваг та можливих проблем в контексті цих відносин. Відносини між музичними журналістами та звукозаписними лейблами, промоутерами і прес-агентами артистів.

Вироблено нові стратегії просування виконавства представниками українського шоу-бізнесу. Поширилась практика проведення концертних заходів закордоном за участю українських виконавців. Впровадження заходів, в яких комбінувались офлайн та онлайн-виступи.

Головні риси національної музичної культури України. Дослідження взаємовідносин між композитором та виконавцем. Аналіз процесу утворення інтерпретації нотного тексту дитячих творів. Розвиток й формування свідомості особистості музиканта-виконавця.

Визначення рис музичної історіографії як музикознавчої дисципліни, здатної входити до кола сучасної гуманітарної науки. Розгляд пріоритетних напрямів розвитку музикознавчої теорії історії. Дослідження провідних українських культурологів та музикознавців.

Розкриття тематичної палітри музично-критичних публікацій музикознавця і композитора Осипа Залеського. Розгляд творчості відомих представників українського музичного мистецтва, записів на платівках творів українських композиторів та фольклорних зразків.

Дослідження та визначення відмінних особливостей музичної культури краю заданого історичного періоду в аспектах виконавської, композиторської та освітньої практики. Вплив на її розвиток різноманітних історико-політичних та загальнокультурних процесів.

Виявлено функції музики. Визначено, що передумовою для успішної реалізації функцій музики є забезпечення цілеспрямованого формування музичної культури у членів суспільства, а це вимагає чіткого трактування самого поняття "музична культура особистості".

Письмові свідчення з історії музичної культури окремого українського етнокультурного регіону протягом першої половини Ранньомодерного часу. Професійні музиканти (узуалісти) Перемишля. Спів у православних церквах. Музичні капели у єзуїтських костелах.

Біографія Джордже Енеску як гордості музичної культури Румунії, художника, кровно пов'язаного всім своїм мистецтвом із рідною країною. Дослідження творчого здобутку даного автора, оцінка його досягнень, а також роль і значення в світовій музиці.

Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, яке забезпечує реальне (звукове) буття музики, відтворює музичні твори у готовому вигляді для суспільного та індивідуального уживання. Музично-виконавська майстерність як художньо-педагогічна проблема.

Музична моторність у річищі семіотичного підходу та у контексті музичної мови. Складові концепційного поля музичної моторності, її власної структури. Її зміст та жанрово-стилістична типологія як художнього поняття у образно-смисловій системі музики.

Дослідження витоків новогрецької музики, особливостей усної музично-поетичної творчості, етапів та стадій становлення національної композиторської школи протягом ХІХ-ХХ сторіч, а також діяльності навчальних закладів, створених на зразок консерваторій.

Основні види музичної пам’яті. Прийоми заучування музичного твору напам’ять. Основні методи розвитку музичної пам’яті та запам’ятовування музичних творів. Характеристика та структура творів "Ах ти, заєць косою", "Юргялі-майстер" та "Спасибі тітки".

Вивчення феномену інтертекстуальності як шляху й засобу передачі інформації, методів побудови гіпертексту, системи взаємодії культурних текстів. Аналіз прийомів полістилістики як коду, знакового вираження результатів функціонування музичної свідомості.

Виявлення в музичній редакції позиції композитора щодо виконавських норм свого часу, їхньої підпорядкованості художньому задуму. Розгляд міждисциплінарних зв’язків із запровадженням у музикознавстві методів критичної оцінки та соціалізації творів.

Основні тенденції розвитку музичної сфери України в умовах функціонування радянської ідеологічної цензури. Становлення різних форм контролю музичної продукції у вигляді обмеження концертного репертуару, складання проскрипційних списків "шкідливих" творів.

Культ творчості М. Шашкевича як рушійний чинник національного відродження й розвитку музичної культури галицьких українців, що сформувався впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. Мистецькі аспекти шашкевичівських ювилеїв та концертів у Галичині до 1939 р.