Дослідження, обґрунтування та аналіз процесу інтеграції технік композиції у ХХ ст., який дуже важливий для сучасного музикознавства. Процес внутрішнього обміну та взаємозбагачення виявляється на трьох важливих рівнях: звуко-звучання, гармонії та фактури.
Творчість Г. Малера, його життя, особливості психіки, погляди та гостре конфліктне світосприймання. Головні етапи у повільній зміні установок стосовно смерті, зазначені Ф. Ар’єсом. Симфонічний первісток Малера, його звернення до "смерті у третій особі".
З позиції змісту мистецької освіти інтенціонально-рефлексивний підхід передбачає свідоме розуміння змісту музично-педагогічної діяльності, вироблення установки на успішне мистецьке навчання і готовність до майбутньої самостійної педагогічної роботи.
Дослідження та напрямки еволюції композиторських принципів, пов'язаних із тенденцією проникнення мови та образів різних видів мистецтв. Аналіз інтермедіальних проекцій на моносеміотичному чи мультисеміотичному тлі камерно-інструментальних композицій.
Розглянуто прояви інтермедіальності у контактах рок-музики й мистецтв, що мають візуальну природу. Взаємодія музично-поетичного доробку рок-музики та візуальних мистецьких практик. Представлено концептуальні альбоми прогресивного року (прог-року).
Розвиток емоційно-чуттєвої пам’яті виконавця музичних творів, вдосконалення виконавської майстерності та інтерпретаторської техніки. Керування процесом художнього відтворення образно-асоціативних уявлень музиканта. Механізм взаємодії мислення і пізнання.
Обґрунтовано концепцію масштабного синтетичного витвору Франка Мартена шляхом аналізу специфіки його жанрово-стильових та сценічно-виконавських засад. Ознаки індивідуального стилю майстра та специфіка його втілення в ораторії-опері "Чарівне зілля".
Розробка рекомендацій щодо інтерпретації джазових стандартів у професійній діяльності концертмейстерів в сфері естрадно-джазового виконавства. Форми прояву творчого потенціалу концертмейстера. Аналіз ряду вмінь, які необхідні в процесі інтерпретування.
Вивчення стану сучасної музикознавчої думки у галузі теорії та історії музичних стилів і музичної інтерпретації. Аналіз жанрових особливостей барокових творів у контексті проблематики виконання їх на баяні. Розгляд інтерпретації окремих барокових опусів.
Особливості інструментальних джазових обробок українських народних пісень Олександра Саратського. Втілення жанрового канону аутентичних фольклорних зразків у процесі джазової імпровізації. Розгляд джазових обробок "Коломийки" та "Несе Галя воду".
Актуальність звернення до опери К.В. Глюка як до твору піднесено-величного, трагедійно-драматичного характеру із сильними пристрастями, душевною боротьбою та переживаннями героїв. Аналіз особливостей сценічного втілення твору інтернаціональним складом.
Історичні відомості про виникнення образу Дона Жуана, як героя літературної драми. Особливості втілення образу Дона Жуана в оперно-вокальних жанрах музичного мистецтва, зокрема в опері В.А. Моцарта та романсах П.І. Чайковського й Е.Ф. Направника.
Аналіз вокальних композицій української композиторки Богдани Фільц на слова представників "Празької школи" О. Олеся і О. Ольжича в контексті національної культури. Специфіка композиторського мислення, суспільно-креативні аспекти творчості Б. Фільц.
Особливості інтерпретації солоспівів основоположника української музики М.В. Лисенка прославленим українським оперним та концертно-камерним співаком М. Менцинським в оцінці композитора і музикознавця С. Людкевича. Поетичні і музичні тексти солоспівів.
Розгляд музикознавчої спадщини видатного піаніста Альфреда Бренделя. Дослідження есе, присвячених питанням інтерпретації та особливостей стилю фортепіанних творів віденських класиків. Характеристика бренделівського підходу до бетховенського тексту.
Розкриття виражальних можливостей твору "Павана" Габріеля Форе й характеристика специфіки її інтерпретації. Розгляд особливостей виконавської та композиторської інтерпретації твору Г. Форе "Павана", виокремлення його художнього потенціалу твору.
Дослідження виконавської діяльності К. Сен-Санса, видатного французького композитора і піаніста-віртуоза другої половини XIX початку XX ст. Окреслення панорами інтерпретаційних версій найбільш виконуваних в наш час творів митця для фортепіано solo.
Інтертекстуальність у музичній парадигмі кінця ХХ століття. Поняття інтертекст як структурно визначений смисловий орієнтир композиції. Аналіз творчості сучасних українських композиторів, виявлення інтертекстуальності їх музики у перетворенні інтонації.
- 1129. Інтонаційний простір європейської музики другої половини XX - початку XXI століть: вектори розвитку
Виконання музики епохи романтизму, реконструкції старовинного музичного інструментарію, використання композиторами прийому стилізації та інтонаційних алюзій. Розгляд зростання авторитету бахівської творчості у другій половині ХХ - початку ХХІ століть.
Виявлення інтонаційних особливостей окремих хорових творів Миколи Ластовецького на вірші Лесі Українки "Дивлюсь я на яснії зорі" і "Досвітні огні" на основі аналізу літературного та музичного текстів в контексті суб'єкт-суб'єктної схеми дії інтонації.
Дослідження питань впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій в освітній процес музичних навчальних закладів. Характеристика сутності інноваційної педагогічної діяльності. Визначення необхідності системної перепідготовки викладачів музики.
Висвітлення творчої постаті Ісаака Берковича як педагога та композитора. Фортепіанні твори композитора. Розгляд принципів педагогічної та композиторської діяльності І. Берковича на прикладі "Школи гри на фортепіано" та циклу мініатюр "24 прелюдії".
Пошук нових засобів художньої виразності у мистецтві. Зміни світогляду та формування сучасної культурної парадигми в музичній композиції, інтеграція їх у єдиному артикуляційному комплексі. Зростання композиторського і виконавського рівня музикантів.
Характеристика змісту музичної освіти в Європейському Союзі. Розвиток індивідуальних творчих здібностей учнів в мистецьких закладах вищої освіти Люксембурга. Особливості організації естетичного виховання в освітньо-культурному просторі Республіки Мальта.
Встановлення історичного генезису китайської фортепіанної сонати упродовж 1915-1939 років. Визначення основних жанрів, в яких відбилися фрагменти національного звукового образу фортепіано, що віднайде цілісне втілення в китайській фортепіанній сонаті.
Дослідження процесу зародження, становлення, розвитку блюзу як музичного жанру. Походження термінології. Роль міст Нового Орлеана і Чикаго в його розвитку. Аналіз зарубіжної та української історіографії з проблеми формування жанрів масової культури у США.
Проблеми аматорства З.С. Жмуркевич та дослідження фортепіанного аматорського мистецтва Галичини ХІХ століття, вивчаючи нотні колекції Львова вказаного періоду. Складання сольного фортепіанного репертуару для аматорів. Видавники та композитори Галичини.
Дослідження музично-виконавського процесу. Аналіз історичних особливостей гри групи флейт у складі симфонічного оркестру, здатності солістів-інструменталістів бути виконавцями груп та єдиного цілого серед великого складу учасників симфонічного оркестру.
Дослідження музично-виконавського процесу. Аналіз особливостей гри групи флейт у складі симфонічного оркестру, здатності солістів-інструменталістів бути виконавцями єдиної групи та єдиного цілого серед великого складу учасників симфонічного оркестру.
Бандура як один із символів України. Аналіз історичного розвитку кобзарського мистецтва. Визначення впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на його становлення, аналіз його ролі і місця в історії українського народу на різних етапах розвитку кобзарства.