Дослідження жанру "музична кінострічка", виокремлення її ролі в контексті культури першої половини XX століття. Велика популярність музики, яка ставала відомою завдяки кінострічкам та сприяла формуванню масової культури та індустрії шоу-бізнесу.

Якісні показники еволюції стильових напрямків естрадно-джазової музики в контексті виконавської творчості вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністі. Стильові засади композиторської творчості Віктора Власова як одного з перших професійних авторів.

Особливості та сутність проблем, пов’язаних з естрадно-джазовим вокальним виконавством. Вивчення джаззінгових проявів у мистецтві в роботі О. Воропаєвої. Аналіз та вивчення явища джаззінгу у музикознавчих дослідженнях, спираючись на праці У. Сарджента.

История развития симфонической инструментальной музыки. Классические формы симфонии и оркестровки. Особенности произведений Л. Бетховена, В. Моцарта и Дж. Саммартини. Основные немецкие симфонисты-романтики. Характеристика творчества русских симфонистов.

Відсутність ґрунтовних робіт, присвячених висвітленню регіональної специфіки етапів становлення сольного концертно-виконавського музикування баяністів Слобожанщини. Розгляд подій регіонального значення, які впливали на зміни у процесі музикування.

Етапи розвитку угорської фортепіанної школи в контексті культуротворення і націєтворення впродовж тривалого історичного періоду. Головні представники угорського фортепіанного мистецтва, їх творчий доробок та стилістична спрямованість виконавства.

Виділено основні етапи розвитку угорського фортепіанного мистецтва за хронологічними показниками та визначено її основні стилістичні ознаки. Охарактеризовано його головних представників, їх творчий доробок та стилістичну спрямованість виконавства.

Головні моменти еволюції тромбонового інструментарію. Передумови і шляхи формування професійних виконавських і педагогічних традицій регіональних шкіл тромбона. Роль яскравих особистостей в утвердженні і становленні українського тромбонового виконавства.

Огляд історії професійного музичного мистецтва України. Особливості національної специфіки української скрипкової школи. Виховання скрипалів, оркестрантів і камерних музикантів у Київській консерваторії. Особливості виконавської манери Б. Которовича.

Аналіз фортепіанних творів Я. Ксенакіса в українському музикознавстві з нагоди 95-річчя від дня народження композитора. Вивчення об’єктивних і суб’єктивних причин обрання композитором авангардного напряму в музичній композиції, аналіз його творчої манери.

Актуальність музикознавчого усвідомлення ціннісних категорій етноестетики. Основна характеристика художньої образності знакових народних пісень репертуару співачки Оксани Мухи, що входить до етно-естетичного фонду української народнопісенної традиції.

Дослідження форм та семіотичних схем репрезентації фольклорного або квазі-фольклорного матеріалу в академічній камерно-інструментальної творчості українських композиторів на різних історико-стильових етапах еволюції національного музичного мислення.

Розгляд наукової, видавничої та конференційної діяльності вчених України періоду Незалежності. Дослідження здобутків новітньої української музичної фольклористики та етномузикології. Принципи документування польового й архівного матеріалу народної музики.

Специфіка камерного співу як виражального прийому в полотнах, розрахованих на представлення на великій сцені. Аналіз уявлення про стилістику Орфа. Теорія камерного мистецтва в аспекті моделювання його ознак в умовах масштабного сценічного втілення.

Исследование характерных черт неоклассицизма Стравинского. Влияние на формирование этого феномена музыкальных вкусов его наставника, Н.А. Римского-Корсакова. Анализ реализации его зрелого неоклассицизма в опере-оратории "Царь Эдип " и в позднем творчестве

Аналіз образного ряду, композиційних закономірностей, тематичних перетворень та авторських прийомів тембрової драматургії в поемі-концерті для скрипки та оркестру українського композитора Євгена Станковича. Виконавський склад поеми-концерту Станковича.

Систематизація інструментальних жанрів за участю труби доби бароко. Фіксація змін у сімействі труб, їх різновидах та строях. Механізм виокремлення ансамблевої сонати. Типологія камерно-ансамблевих сонат для труби. Провідні тенденцій трубного виконавства.

Значення лідера оперного колективу, а також функції команди, з якою йому доводиться працювати. Сучасна практика діяльності Баварської державної опери. Характеристика показових постановок, включених у програми мюнхенських оперних фестивалів 2006–2008 рр.

Аналіз процесу розвитку національних фортепіанних шкіл, їх ролі у європейському піаністичному мистецтві ХІХ століття, виявлення особливостей їх становлення у зв’язку еволюцією інструмента. Аналіз досягнень в галузі піаністичної техніки М. Клементі.

Жизнь и творчество Ж. Бизе. Учеба в Парижской консерватории. Своеобразные черты стиля композитора. Воплощение красочных, колоритных народных сцен и картин жизни. Триумфальный успех "Кармен". Характеристика первого действия оперы и "Хора работниц".

Исследование истории Международного музыковедческого общества предвоенного и раннего послевоенного периодов. Исследование борьбы вокруг поста и фигуры президента Общества и полемики между членом директории Жаком Гандшиным и президентом Общества.

Исследование эпистолярного наследия российско-швейцарского музыковеда и органиста Жака Гандшина. Изучение событий в международных музыковедческих кругах в 1948-1949 гг. по впечатлениям их непосредственных участников, описание драматизма происходивего.

Проведение исследования акустических образов вокального и инструментального интонирования в их отличии и взаимосвязи. Главная особенность раскрытия технически-прикладной и художественно-выразительной роли вокализа в исполнительской практике вокалиста.

Огляд домінантних жанрово-інтонаційних моделей плачу, репрезентованих у творчості сучасних українських композиторів. Характеристика творів українських композиторів: В. Рунчака, М. Скорика, О. Козаренка, І. Карабиця, Г. Овчаренко та В. Вишинського.

Аналіз домрових концертів у творчості українських композиторів з огляду загальних ознак форми, особливостей розробки, принципу розвитку тематизму. Розгляд жанрової палітри, різних типів тематизму та його розвитку, побудови та драматургії сонатної форми.

Розгляд оригінального тлумачення жанру інструментального концерту в творчості М. Скорика на матеріалі Концерту №1 для віолончелі з оркестром. Виявлення впливу стильового напряму "нова фольклорна хвиля" на творчість молодих композиторів шістдесятих років.

Аналіз клавірних концертів синів Баха - Вільгельма Фрідемана, Карла Філіппа Емануеля, Йоганна Крістофа Фрідріха та Йоганна Крістіана. Досліджується тип композиції концертів, стилістика тематизму та принципи його розвитку, співвідношення солістів.

Анализ фортепианного произведения "Wiegenmusik" немецкого композитора Х. Лахенмана с целью внедрения его в исполнительский репертуар студентов. Обоснование интерпретации жанра колыбельной через общепринятые положения классической музыкальной педагогики.

Информация о жанре "концерта" в творчестве Д.Б. Кабалевского, характерные черты триады его юношеских концертов. Опыт работы композитора в области музыки для детей и юношества. Особенности исполнения скрипичного, виолончельного и фортепианного концертов.

Жанр кончерто гроссо в Италии — виртуозное оркестровое произведение в форме старинной сюиты, в котором группа солирующих инструментов "соревнуется" со всей массой оркестра. А. Шнитке: симфонии, концерты, оперы, оратории, балеты, а также работа в кино.