Особливості художньої естетики та композиторської стилістики хорової музики для дітей. У музиці В. Дробязґіної органічно поєднались українські національні традиції із сучасними засобами виражальності; місце у творчій спадщині композиторів Харківщини.

Виявлення феноменологічних аспектів буття дитячого хору. Дослідження цілісності хорового мистецтва як системи з власною функціонально-діючою та ідейною структурою. Утворення унісонів з індивідуальних тембрів-голосів і співвідношення їх у багатоголоссі.

У статті мова йде про особливий напрям в творчості фундатора професійної української музики М. Лисенка – дитячу оперу. Спираючись на нотні клавіри дитячих опер, наукові доробки цього питання, автор здійснює власний аналіз трьох опер для дітей і підлітків.

Визначення поняття хору, його видів і типів. Аналіз особливостей дитячих хорів. Поняття примарного звучання. Класифікація дитячих хорів за віком. Характеристика діапазону звучання голосів дітей різних вікових груп. Аналіз причин гудіння на одному звуці.

Особливість художньої концепції концерту в контексті діалогу століть. Характеристика визначення діалогічності у сенсі звернення до минулих епох як характерної ознаки сучасної композиторської творчості, зокрема у сфері української хорової музики.

Виявлення умов, форм, жанрів діалогу як музично-культурологічного феномена з позиції теорії "ідеального над-адресата" М. Бахтіна. Шляхи становлення, провідні аспекти інтегруючої методології музикознавства як галузі "розуміючого" гуманітарного знання.

Культурологічний підхід до розгляду стильових особливостей музики з точки зору їх діалогічного характеру. Типи діалогу, що можуть проявляти себе через категорію стилю. Включення іностильового матеріалу в твір. Специфіка прояву стильового діалогу.

Культурологічні підходи до розгляду стильової специфіки музики ХХ ст. Поняття терміну "стиль". Явища композиторського стилю в сучасній музиці та його застосування щодо аналізу творів Р. Щедріна, характеристика стильового діалогу в його творчості.

Інформація про створення хору Українського радіо. Історія та творчість Академічного хору імені П. Майбороди Національної радіокомпанії України. Висвітлення специфіки діяльності колективу, його функцій, особливостей репертуарної і кадрової політики.

Дослідження науково-педагогічної діяльності польського музиколога та етнографа Адольфа Хибінського як засновника і керівника кафедри музикології Львівського університету (1912–1939). Організація предмету історії музики у консерваторії імені М. Лисенка.

Специфічні особливості розвитку соціокультурного простору Китаю доби політики реформ і відкритості. Шляхи розвитку міжкультурних комунікацій, здійснених за безпосередньої участі оркестрів. Розглянуто чинники збагачення соціокультурного простору країни.

Висвітлення чинників, що вплинули на розвиток творчої особистості Наума Векслера. Творчі зв’язки, що склалися між музикантами різних міст на початку ХХ століття. Розвиток концертного, музично-театрального та гастрольного життя й діяльності музикантів.

Дослідження шляхів становлення та розвитку оперно-симфонічного диригування у Львові в контексті проблематики міжкультурної комунікації. Характеристика творчого внеску польських диригентів у розвиток диригентського мистецтва та музичного життя Львова.

Особливості діяльності Р. Глієра як одного з найвизначніших будівничих своєї епохи. Характеристика створення класу симфонічного диригування та оперної студії музикантом. Аналіз викладацької роботи як важливого напрямку функції митця у Київський період.

Входження Д.М. Гнатюка у світло оперно-режисерської майстерності. Можливості відстеження динаміки режисерської драматургії митця, обумовленої рефлексією соціокультурної та державницької політики, закарбованої інтерпретативними рішеннями в сценографії.

Особливості режисерської версії Дмитра Гнатюка в постановці опери Джузеппе Верді "Травіата". Складний процес формування постановочної версії вистави за архівними матеріалами про роботу художньої ради театру. Розглял плану постановочної версії вистави.

Творчість С. Турчака, диригента, постановника, оригінального інтерпретатора класичної музики. Життєвий шлях українського маестро, унікальність його творчої особистості, своєрідність диригентської роботи з творчими колективами в Україні і за її межами.

Дослідження проявів духовних зв'язків православної культури у вокально-хоровій творчості композитора Г. Свиридова. Сюжетна характеристика композиторської творчості як різновиду духовного виробництва, яке має специфічні завдання і естетичну функцію.

Аналіз проблеми методу радянського музикознавства виявив чинники його появи, головним із яких виявилася політика "культурності", що проявилася у загальному поширенні доступних знань про музику задля цілеспрямованого формування нової радянської людини.

Стаття містить матеріали про відомого на Поділлі самодіяльного композитора, хорового диригента, громадського діяча, заслуженого працівника культури України П. Голінатого. Оцінка його великої безкорисливої працездатності, високого професіоналізму.

Науково-теоретичні підходи до проблеми вивчення українського національного характеру та ментальності, особливості використання музичного мистецтва в даному процесі. Специфічні особливості його розвитку, які пов'язано з українською православною музикою.

У статті досліджується питання інструментального мистецтва у наукових студіях сучасності. Науковий феномен модифікується на основі традиційної інструментальної підготовки музиканта із проекцією інноваційного підходу, експериментальних складників.

У статті розглянуто стан української музичної культури останньої третини ХХ ст. та вплив на неї діяльності композиторів-"шістдесятників". Аналізуються ймовірні причини недостатньої популярності у ХХІ ст. поліфонічних творів для фортепіано композиторів.

Використання культурологічного, історичного та музикознавчих методів для аналізу музичного мистецтва. Специфіка капельмейстерського керування колективно-виконавським процесом. Характеристика позицій інструментальних та оркестрових диригентських жестів.

Розкриття дидактичного напряму оркестрового репертуарного забезпечення за участі баяна-акордеона на Львівщині. Перекладення творів різностильової та різнонаціональної музики, фольклорної орієнтації з опорою на традиції народно-ансамблевого музикування.

Комплексний музично-джерелознавчий аналіз розвитку жанру. Основоположні етапи творчого процесу над хоровими обробками українських духовних пісень. Вибір музично-поетичних текстів для хорового аранжування зі збірника П. Демуцького "Ліра та її мотиви".

Формування естетичної та музичної культури підростаючого покоління. Характеристика романтичного стилю. Особливості інтерпретації творів Ф. Шопена сучасними музикантами. Збагачення тембрального колорированія фортепіанної звучності виконавцями-шопеністами.

Аналіз і оцінка музичного лейтмотиву серії пригодницьких фільмів "Пірати Карибського моря", обшир його семантичного поля. Дослідження лейтмотиву Джонса, пов’язаного з темою його серця, кохання, ліричних "людських" спогадів, в різному аранжуванні.

Удосконалення вокальної підготовки майбутніх вчителів музики у галузі естрадного вокалу. Особливості артикуляції у процесі виконання співаками репертуару. Формування співацької техніки виконавців з врахуванням досягнень італійської вокальної школи.

Питання підготовки в музично-педагогічних навчальних закладах учителів музики, здатних здійснювати керівництво естрадним співом школярів. Специфічні вимоги до змісту навчання. Організація навчального процесу майбутніх вчителів "естрадного вокалу".