Поетично-пісенні збірки Зої Ружин як приклад творчого і науково-практичного партнерства: презентація книг "Ми Святому Миколаю славеня возносимо!" та "За перемогу! За волю народу!"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Поетично-пісенні збірки Зої Ружин як приклад творчого і науково-практичного партнерства: презентація книг «Ми Святому Миколаю славеня возносимо!» та «За перемогу! За волю народу!»

Садовенко Світлана,

доктор культурології, професор, в.о. завідувача кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури, заслужений діяч мистецтв України, член НВМС

Поетично-пісенні збірки відомої сучасної поетки і громадської діячки Зої Володимирівни Ружин «Ми Святому Миколаю Славеня возносимо» та «За Перемогу! За волю народу!» є прикладом справжнього творчого і науково - практичного партнерства, адже авторка представляє у своєму друкованому доробку не лише власні вірші, а й широкий спектр результату спільних видів діяльності багатьох митців, які є істинними партнерами на громадській і творчій ниві. Книжки містять нотні матеріали пісень, написаних композиторами сучасності на подані у збірці поетичні твори авторки, виконання вокальних творів, а також рішення Вченої ради Національної академії керівних кадріваналітичні матеріали, рецензії й відгуки відомих особистостей, методичні рекомендації щодо культури і мистецтв з рекомендацією цих збірок до друку.

Робота над поетично-пісенною збіркою «Ми Святому Миколаю Славеня возносимо» продовжувалася протягом 2021-2022 року. Як зазначено в анотації, ця книга являє читачеві «поважний віночок віршів, присвячених Різдву святителя і Чудотворця Миколая, архієпископа міста Міри Лікійські, що в Малій Азії <…> Авторка у своїх віршах, написаних останнім часом, пов'язує образ і дії цього святителя з українською традицією вшанування трьох днів: святом так званого «зимового Миколая» (упокоєння його 19 грудня 345 року), святом «весняного Миколи» (перенесенням 1087 року його нетлінних мощів з Мірів Лікійських і покладення їх 22 травня того ж року в храмі міста Бар у Північній Італії, де вони зберігаються донині) та Різдвом Миколи Чудотворця, який народився 11 серпня 280 року в Патарі, Лікія, Римська Імперія. Саме дню Різдва Угодника Божого Миколая Мірлікійського і присвячується це видання. Вірші авторки дуже близькі до фольклорного напряму української поезії, до стилю колядок, щедрівок, веснянок, гаївок. На частину її Микільських віршів композитори Олександр Бурміцький, Валентина Кузик, Наталія Мороз, Іван Павленко, Володимир Павліковський, Юрій Решетар, Світлана Садовенко, Людмила Салюта-Ященко, Анжела докторки культурології, заслуженої діячки мистецтв України Світлани Садовенко стануть у нагоді як аматорам, так і професійним виконавцям під час розучування та виконання запропонованих творів» [1].

Доктор мистецтвознавства, доктор теології, академік Академії наук вищої освіти України, член - кореспондент Національної академії наук України Дмитро Степовик у передньому слові до збірки визначає значення Микільської теми в українській культурі, аналізує поетичну творчість і громадську діяльність авторки Зої Ружин. Д. Степовик зауважує: «Свою громадську роботу вона незмінно променує на духовне християнське життя, особливо, серед жіноцтва. Вона очолює популярну церковно-громадську Всеукраїнську організацію «Поступ жінок-мироносиць». Звичайно, ці жінки не розносять по храмах святе миро, а проповідують мир у душах всіх людей. А позаяк назва їхньої групи включає словосполучення «носити Мир», то ця назва перегукується з рідним містом Миколи - Мирами Лікійськими. Звичайно, такий збіг слів є випадковим, але саме слово «мир» миле та любе усіма, тому, в нашому випадку, воно відіграє роль бажаного і приємного символу» [1, 12]. У буремне сьогодення омріяне слово «мир» набуло сакрального сенсу, виводячи Микільську поезію на єднання з сьогоденням. Наприкінці цього збірника авторка дає фотоматеріали та електронні посилання на проведену громадсько-творчу діяльність як ВО «Поступ жінок-мироносиць», так і «Мистецьким спецназом», керівником якого також є пані Зоя.

Андрій Ковальов, кандидат політичних наук, політолог, історик, релігієзнавець, у передмові до видання зазначає: «Сподіваємося, що свято Різдва Святителя Миколая знову повернеться до календаря Православної церкви України і буде запропоноване православним вірянам для вшанування в Україні, адже воно вже стало храмовим святом Свято - Миколаївського храму на Татарці у Києві. Хіба не диво відбувається просто на наших очах? За молитвами Святителя Миколая Господь повертає українців до власних древніх православних традицій. Саме на таких традиціях та історії відроджується Помісна і Автокефальна Православна церква України. І ми, українці, спостерігаючи це диво на власні очі, промовляємо коротку молитву: «Отче, священноначальнику Миколаю, моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим!».

Василь Неволов, кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, Лауреат Державної літературно-мистецької премії імені І.П. Котляревського, письменник, драматург та перекладач, член НСПУ та НСТДУ, голова правління Київської міської організації Товариства «Знання» України відзначив, що «цей доробок славної Зої Володимирівни, як і попередній, має таке ж широке поетичне дихання і наповнюється радощами. Її поетичні і філософські виміри знову тішать нас простором думки. Вони вражають віддзеркаленням реалій духовного буття, сповнюють істинною життєвою мудрістю, любов'ю до людини і філософським осягненням життя, утверджують гармонію істини, добра і краси». «Ця одухотворена поезія стає надзвичайно важливим ланцюжком у формуванні фундаментальних основ національної духовності!» - резюмує знаний драматург - театрознавець [1, 27].

Нами було написано методичні рекомендації до цієї книги, повна назва яких «Методичні рекомендації до збірки «Ми Святому Миколаю Славеня возносимо» на вірші Зої Ружин, музику українських композиторів: Олександра Бурміцького, Анжели Ярмолюк, Володимира Павліковського, Валентини Кузик, Юрія Решетаря, Світлани Садовенко, Наталії Мороз, Ольги Янушкевич, Людмили Салюти-Ященко». Подаємо фрагмент з наших методичних рекомендацій, що підготовлені як для фахівців, так і для всіх заінтересованих осіб, залюблених в українську пісню: «Відкриває збірку новітніх вокально-музичних творів, написаних українськими композиторами сучасності на вірші знаної поетеси Зої Володимирівни Ружин, пісня композитора О. Бурміцького, яка є епіграфом і дала однойменну назву збірнику, присвяченому Різдву Миколая Чудотворця. Гармонічна палітра вокального твору композитора Олександра Бурміцького представлена фактично всіма тональностями першого ступеню спорідненості для основної тональності До мажор. Ритмічно-музичні інтонації чотиритактного вступу неначе хочуть нагадати всесвітньо відомий «Щедрик», який по-новому звучить у світлопрозорому До мажорі і може сприйматися однаково як у зимову, засніжену яскраво білим снігом, пору року, так і бриніти своєю витонченою чистотою влітку.

Потактова зміна тональностей у вступі немов передає курсування Святителя Божого Миколая від однієї оселі до іншої: До мажор, паралельний ля мінор, ре мінор, домінантові функція Соль мажор, яка, здавалося б, має розпочати мелодичну лінію твору з тонічного до - мажорного акорду. Втім, після паузи на сильній долі, початок пісні утаємничено звучить у ре мінорі. Плавний рух мелодичної лінії з одного повторюваного декілька разів звуку «ре» з коротким кроком на велику секунду вниз і знову поверненням в нього, тільки вже на гармонії домінантового Соль мажору, підкреслює уявне кружляння на небі Ангелів («а на небі Ангели кружляли»), складаючи певну складність в унісонному вокально-ансамблевому виконанні та у відчутті тридольного метру, вираженого музичним розміром Ч, що починається в такт, але зі слабкої долі, додаючи до пливучої вальсовості граціозну реверанснуменуетність українського бароко.

Справжнім вибухом позитиву, шанування, віри звучить до - мажорний тричастинний приспів. Зберігаючи взаємозв'язок із давниною, першу фразу приспіву варто співати двоголосно, переважно в терцію, а другу - «У святого Миколая щастя-долі просимо!», яка може виконувати роль другого менуету за старовинними канонами, - триголосно. Рух мелодії стрибком на чисту кварту вниз від «до» другої октави і практично плавний спуск до ноти «до» першої октави переможно звучить на словах «Ми святому Миколаю Славеня возносимо!». Втім, композитору вдається за другим проведенням тієї ж самої мелодичної лінії тільки із закінченням на терцовому тоні, ноті «мі» внести інтонацію мольби-прохання на словах «У святого Миколая щастя - долі просимо». Наступні фрази вже звучать у паралельному ля мінорі зі стрибками на чисту кварту у висхідному русі («Миколай Божий угодник і свята людина»). Це середина тричастинного приспіву, що повертає нас у паралельну тональність (ля мінор) з мажорною домінантою (Ре мажор) і появою в мелодії відповідного фа дієзу і може становити складність при виконанні.

Завершальну частину приспіву можна сприймати як невелику коду старовинного менуету, де переможно й святково звучить фінальна фраза вокального твору на словах приспіву «Чудотворця Миколая любить Україна», яка, повторюючи мелодію першої стрічки приспіву, прокладає своєрідну тріумфальну браму Славеня.

Темп твору помірно швидкий. Дихання - пофразове. Пісня може виконуватися як сольно, так і в ансамблевому та хоровому виконанні. Цікавим може бути виконання цього твору професійним солістом з дитячим хором / ансамблем. Зрозуміло, що необхідним буде проведення відповідного аранжування, створення підголоскової фактури, додавання у приспіві у партії сопрано дзвінкових імітацій «дон, ділі-дон», промовлянням-скандуванням слів-звернення до Святителя, приміром, вірша Марійки Підгорянки «Святий Миколаю, прийди до нас з раю!» тощо. Втім, це зробить пропонований твір надзвичайно дивовижним для виконавців і значно збагатить репертуар кожного художнього колективу» [1, 116].

Отже, представлена книга Зої Ружин «Ми Святому Миколаю Славеня возносимо!», в якій зосереджена інформація про Велике Свято, що пов'язане з відзначенням Різдва Миколая Чудотворця слугує повноцінним підмуром і багатоаспектною базою глибинних знань, є реальним прикладом творчого і науково-практичного партнерства.

Презентуючи книгу Зої Ружин «За Перемогу! За волю народу!», зауважимо, що Зоя Ружин як творча особистість відображала у своєму поетичному слові прагнення осмислити те, що відбувається з 24 лютого 2022 року. Свої враження і переживання вона відобразила у майже 200 віршах, написаних за короткий проміжок часу з лютого до травня.

Як зазначається в анотації до книги, «саме в цей час відбулося творче духовне співзвуччя Зої Ружин та Світлани Садовенко, які не могли лишатися осторонь і прагнули свій талант і творчий потенціал віддати на служіння і наближення Перемоги» [2]. За ті три місяці нами було створено сім пісенних творів, які подавалися як демопрезентації кожного пісенного твору і оприлюднювалися на каналі Youtube. Учасники театру пісні «Ладоньки» (художній керівник - С. Садовенко), а також знані митці та аматори читали вірші Зої Ружин на відеоносії та поширювали їх в мережі Інтернет. Пісня з однойменною назвою «За « « « Перемогу! За волю народу!» після авторського виконання (Київ), Владиславом Мишковим (Полтавська область), народним художнім колективом Театром пісні «Ладоньки» Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва, солістом колективу Іллею Мицаєм, а також ансамблем солістів «Благовість» (м. Київ).

Багаторічна співпраця поєднує Зою Ружин з видатними композиторами Олександром Бурміцьким і Леонідом Нечипоруком, які також на основі віршів поетеси написали патріотичні та ліричні пісенні твори. Проілюстрував обидві презентовані книги знаний у світі ікономаляр Олександр Охапкін.

Передмову до збірника написано Віктором Ющенком (Президентом України 2005-2010 рр.), письменником Василем Неволовим, головою Правління МГО «Земляцтво Придніпров'я» Леонідом Костюченком, письменницею, журналісткою Тетяною Череп - Пероганич, головою Національної ради жінок України Людмилою Порохняк-Гановською, почесним головою Спілки офіцерів України Євгеном Лупаковим, заступником директора з навчально-виховної роботи КПК ПВФП Ладою Волошковою, Героєм України Анатолієм Паламаренком, суддею ПАГС, генералом УРК, краєзнавцем Олександром Гаврилюком.

Творчий доробок, що містить книга «За перемогу! За волю народу!» являє собою зразок цілком новітньої поезії і пісенної творчості. Всі представлені твори написані під звуки канонади. Це своєрідний літопис нашого життя початку повномасштабного вторгнення на нашу землю. Під кожним віршем та піснею написані дати їх створення. Назви також промовисто говорять самі за себе: «У духові нації - сила джерельна!» (26.02.2022), «Переможності час!» (26.02.2022), «Слава Воїнам - Захисникам!» (27.02.2022), «Ми хочемо миру!» (01.03.2022), «Із нами - наш Бог! Перемога - за нами!» (01.03.2022), «День Перемоги здобудемо ми!» (07.03.2022), «Ярило - Янгол України!» (08.03.2022), «Тарасові Шевченку сини й доньки вірні!», «Богородице Маріє!» (09.03.2022), «Йде війна, а сонечко в очі зазирає» (10.03.2022), «Привид Києва» - Герой навіки!» (10.03.2022), «Діти дуже хочуть щастя Україні!» (15.03.2022), «Вже сонце обійми до світу відкрило» (23.03.2022) та ін. [2].

Є в книзі й присвята нашому дитячому колективу Театру пісні «Ладоньки» до 17 - річчя творчої діяльності, яке відзначалося нами у березні 2022 року (рис. 3). Відзначимо, що у Зої Володимирівни завжди знайдеться час і натхнення написати унікальні вітання чи віршований лист-вітання для всіх її друзів, партнерів, колег!

У творчому тандемі Зоя Ружин - Світлана Садовенко створено вже понад 20 пісенних творів, втім, представлена збірка містить вісім, з яких сім написано на вірші пані Зої, а саме: «За Перемогу! За волю народу!», «Привид Києва», «Ярило - Янгол України», «А я - українка!», «До миру висот!», «Синьо-жовта мрія», «Перемоги весна» і одна пісня авторська - вірші і музика Світлани Садовенко - балада про волю «Десь на вигоні». На власному каналі Youtube мною написано: «Балада про волю «Десь на вигоні» написана 07 квітня 2022 року у місті Києві. Ще продовжувалися тривожні повітряні сирени, від інформації про Бучу все холонуло і здригалося, голосно звучали вибухи, але ми знали і розуміли, що то вже йде розмінування. В столиці ми починали дихати вільним повітрям. Тому і прийшла ця пісня - і слова, і музика. І я дякую за це! Але ми продовжуємо молитися за всю нашу Україну. Україна - це наша земля! Ми захистимо Україну-Матір!» А трохи згодом додала: «Народження нової пісні є доволі інтимним творчим процесом, де ти сам зі своєю Музою знаходишся у пориві емоцій, їх сплесків, пошуків, знахідок. А презентація, прем'єра пісні - це завжди дуже хвилююча мить, яка показує вже майже готове твоє творіння і внутрішню готовність ділитися з широкою аудиторією, слухачами і бути згодним з оцінкою твоєї праці. Це хвилювання, яке зрозуміло тільки авторам - поету, композиторові, а коли ти є автором і слів, і музики, то і відповідальність несеш повністю, одноосібно, як автор» [3].

Пісня, однойменна з назвою збірника, «За Перемогу! За волю народу!» масштабно звучить нині у сольному, ансамблевому, хоровому виконанні, підіймаючи бойовий дух наших захисників:

Солдати - герої, безстрашні і дужі, Вітчизні своїй самовіддано служать.

Доземний уклін вам, пошана народу За Перемогу! За нашу свободу!

Нотний переклад твору для мішаного хору було передано знаному колективу сучасності - ансамблю солістів «Благовість», художній керівник - народна артистка України Тетяна Кумановська і виконано в Спілці композиторів у травні 2022 року [4].

Обидва презентованих нами видання книг Зої Володимирівни Ружин «Ми Святому Миколаю Славеня возносимо» та «За Перемогу! За волю народу!» розраховані на студентів і школярів, шанувальників поезії, віруючих християн, широкий читацький загал, професійні та самодіяльні мистецькі колективи для поповнення пісенного репертуару і є справжнім взірцем творчого і науково - практичного партнерства сьогодення.

Література

поетичний пісенний тональність

1. Ружин З.В. Ми святому Миколаю Славеня возносимо! Українська Микільська поезія, пісні та проза до Різдва Святого Миколи Чудотворця / музика на вірші З. Ружин: О. Бурміцького, В. Кузик, Н. Мороз, І. Павленка, В. Павліковського, Ю. Решетаря, С. Садовенко, Л. Салюти-Ященко, А. Ярмолюк. Київ: Саюр Груп, 2021-2022. 194 с.

2. Ружин З.В. За перемогу! За волю народу! Поезія, пісні та проза, написані в дні війни. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2022. 156 с.

3. Садовенко С. Десь на вигоні. Балада про волю. URL: https://www.youtube.com/watch? v=UcjGKnMxEmk (дата звернення: 28.09.2022).

4. За Перемогу! Слова З. Ружин, музика С. Садовенко. Вик. анс. солістів «Благовість» під орудою Т. Кумановської. URL: https://www.youtube.com/watch? v=EdA9snhypKA (дата звернення: 28.09.2022).

Размещено на Allbest.ru