Настоящая работа состоит из трех глав. В первой рассматривается повесть Гоголя "Портрет", написанная в 1842 году, во второй — поэма "Мертвые души", центральное произведение во всем творчестве Гоголя, в третьей — "Выбранные места из переписки с друзьями".

Художественное, философское и автобиографическое значение повести "Портрет". Замысел поэмы "Мертвые души" Гоголя, взаимосвязь с эпизодами из жизни, воспоминания писателя о пребывании в Нежинской гимназии. "Выбранные места из переписки с друзьями".

Тема "автобиографическое начало" важна для изучения творчества любого писателя. Ее раскрытие предполагает отражение пережитых автором событий, собственных воспоминаний и личных впечатлений в произведениях писателя. Исследование творчества Гоголя.

Автокомментарии к произведениям Гоголя. Творчество писателя с точки зрения православного христианина. Художественное, философское и автобиографическое значение повестей писателя. Гоголь в кругу художников. Выбранным местам из переписки с друзьями.

Художественное, философское и автобиографическое значение повести Гоголя "Портрет". Исследование поэмы "Мертвые души" - центрального произведения в творчестве Гоголя. Взаимосвязь книги "Выбранные места из переписки с друзьями" с личной перепиской автора.

Взгляды автора на искусство и творчество в повести "Портрет", написанной в 1842 году. Поэма "Мертвые души" - центральное произведение в деятельности Гоголя. Автобиографичные идеи и мысли, высказанные в книге "Выбранные места из переписки с друзьями".

Автобиографическое начало в произведениях - отражение пережитых автором событий, собственных воспоминаний и впечатлений. Анализ повести Н.В. Гоголя "Портрет" и поэмы "Мертвые души". "Выбранные места из переписки с друзьями" - последняя книга Гоголя.

Изучение жанровых особенностей автобиографического романа. Выявление элементов автобиографизма в первом романе писателя первой волны эмиграции Гайто Газданова "Вечер у Клэр" в рамках критериев, характерных для поэтики мемуарно-автобиографической прозы.

Способы выражения автобиографического, исторического и философского временных измерений в романах-воспоминаниях К. Вольфа "Образы детства", Г. Грасса "Луковица памяти", И. Жиленко "Homo feriens", Ивасаки "Настоящие мемуары гейши", Дж. Кутзее "Юность".

Западное понимание автобиографического жанра в теориях структуралистов и постструктуралистов как описание формирования внутреннего мира, становления личности. Постмодернистское осмысление житейского опыта и детской беззаботности в автобиографии М. Эмиса.

Аналіз роману А. Кримського "Андрій Лаговський" в аспекті відображення "духу часу": декадентство, плебейство. Виведено психотип нового персонажа літератури епохи модернізму - "людини істеричної". Актуалізація філософії нігілізму, імперського колоніалізму.

Вивчення проблеми автобіографізму й щоденниковості у спогадах Уласа Самчука "Планета Ді-Пі" як еволюції самозаглибленого антропоцентризму. Ідейно-тематичний аналіз змісту твору. Типологічні риси українських художніх мемуарів й автобіографічних повістей.

Подана інформація про автобіографізм як ідейно-естетичну домінанту повісті Кузьми Скрябіна "Я, "Побєда" і Берлін", сформульовано та доведено думки про автобіографічність повісті, визначено автопсихологічні мотиви повісті. Автопсихологічні мотиви повісті.

Побудова автобіографічної гри між героями, автора з читачем, автора з героями, на семантичному, фонетичному та архітектонічному рівнях роману. Використання у текстах анаграм авторського імені, "обдарування" героїв окремими автобіографічними фактами.

Інтерпретація автобіографічної гри як основи побудови діалогу "автор - герой - читач" у творчості В. Набокова, зокрема у романах "Подивись на арлекінів" та "Пам’яте, говори". Репрезентовано побудову цієї гри між героями, автора з читачем, з героями.

Дослідження творчості Н. Романович-Ткаченко, представниці покоління жінок-письменниць радянської України 1920-х рр. з погляду ґендерного дискурсу. Порівняння художніх текстів та автобіографічних спогадів Н. Романович-Ткаченко, її феміністичний світогляд.

"Місце людини" як сучасний французький жіночий автобіографічний роман, інноваційна розповідь, позначена атиповим та вишуканим письмом. Традиційні коди біографії письма. Значення соціологічних визначень персонажів в роботі Анні Ерно "Місце людини".

Дослідження елементу автобіографізму у творчості літературного і театрального критика Аполлона Олександровича Григор’єва. Аналіз ліричної сповіді у співвіднесенні з фактами біографії поета. Огляд літературного значення мемуарної книги А. Григор’єва.

Вивчення поезії Григор’єва як ліричної сповіді у співвіднесенні з фактами біографії поета. Розкриття історико-літературного значення та своєрідності мемуарної книги Аполлона Олександровича Григор’єва "Мои литературные и нравственные скитальчества".

Виявлення в оповіданні "Олаф Стефензон" елементів автобіографізму Володимира Винниченка, інтерес до імпресіоністів. Дослідження життєвої філософії автора, принципи головного героя. Розгляд автобіографічності у творі, характеристика її головних формах.

Аналіз головного героя роману "Пригоди Олівера Твіста". Авторська думка у фіналі роману про людське щастя. Тематика дитинства у творі. Збірка "Різдвяні оповідання" - розповідь про духовне переродження героїв. Особливості частин "Різдвяних повістей".

Зв’язок між реальними фактами біографії В. Сухомлинського та сюжетними колізіями, які лежать в основі його художніх творів про школу та школярів. Домінанти авторської педагогічної системи: дитиноцентризм, партнерство учасників освітнього процесу.

Дослідження автобіографічності та автотематичності роману "Майстер корабля". Роль і значення біографічних фактів у глибшому розкритті специфіки художньої майстерності митця, а також висвітленні процесу творчості як засобу самовираження письменника.

Вивчення життя В. Стефаника крізь призму аналізу емоційно-духовного становлення його особистості. Автобіографічна творчість письменника, виявлення етапних моментів, що визначили його долю як людини і як митця, стали вирішальними на його життєвому шляху.

Теоретичний і філософський аспекти дослідження автобіографічного жанру. Подібність творчих засад, механізм проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах Еліаса Канетті та книгах спогадів Уласа Самчука.

Дослідження творчої манери раннього модерніста П'єра Лоті на прикладі роману "Книга жалю та смерті". Особливості наративної організації твору. Імпресіоністичні тенденції письменства П. Лоті. Автофікціональні й автографічні модуси письма П'єра Лоті.

Дослідження деструктивної взаємодії колективної ідеології з індивідуальною психологією у прозі Бориса Антоненка-Давидовича. Важливість мікросоціального конфлікту особистості з суспільством як мотиву автодеструктивної поведінки персонажів письменника.

Визначення лінгвостилістичних особливостей надписів на картинах Васі Лопотухіна. Характеристика особливостей функціонування прецедентних текстів у надписах до картин. Розкрити роль вербальної складової як іконічного знаку у художній композиції твору.

На основі зіставлення новел Є. Кононенко "Драні колготи" та "Нові колготи", встановлено, що автоінтертекстуальність стає способом нового прочитання подібної життєвої колізії, що виявляється у схилянні дружини до адюльтера заради меркантильних міркувань.

Описання лінгвістичного забезпечення автоматичного укладання електронного словника словосполучень тексту. Порівняльний лінгвістичний аналіз отриманих авторських словників словосполучень поетичного тексту Ліни Костенко і Миколи Вінграновського.