Життєвий шлях видатного письменника О. Вишні від Зіньківської школи до літераторських творів, друкування багатогранних фейлетонів, гуморесок, нарисів, памфлетів. Радянські та народні інтереси у його творчості: творчі поїздки до молоді та в народні маси.

Слово Олени Пчілки про Панаса Мирного на літературно-артистичному вечорі пам’яті, влаштованому гуртком українознавства гадяцької шкільної молоді. Мова в творах письменника: синтаксис його писання, звороти речі та багатство образних народних слів.

Розкриття місця концепту слово в ідіостилі письменника як лінгвопоетичної домінанти на основі дослідження поетичних збірок Дмитра Білоуса. Визначення характеристики аналізованого концепту, з'ясування їх смислових семантичних функцій в поетичному тексті.

Вивчення міфологізму української поезії вісімдесятників та створення авторського міфу. Формування "естетичної" реальності у О. Лишеги. Поетика й ідеологія міфу В. Герасим’юка. Характеристика збірки "Великий міст". Опис ліричних суб’єктів у текстах поета.

Поэтические формулы художественно-эстетических единиц - творческие утверждения автора, выношенные и выстраданные семидесятилетним жизненным путем писателя. Раскрытие всей глубины эмоционально-оценочных возможностей философской поэтемы С.Я. Маршака.

Литературное творчество любого писателя как материально-художественное воплощение авторской картины мира. Поэтема - важная знаковая форма творческой активности автора, которая организует систему эстетических компонентов вербализованного образования.

Темпоральні словосполучення відносного часу на матеріалі драматичних поем Огієнка. Словосполучення з семантикою передчасу й післячасу, їх поширення та семантичні групи. Дослідження активності уживання окремих граматичних моделей в спадщині Огієнка.

Специфика параллельного объединения предложений – компонентов сложного синтаксического целого на материале произведений К. Абрамова. Анализ выражения специализации параллельной связи в макро- и микротекстах описательного и повествовательного жанров.

Роман "Фанни Хилл" - зеркало истории, которое отражает нравы XVIII века без нарочитой скромности. Автор бессознательно выражает в своих произведениях собственную "психологическую конституцию", свои тревоги. Создание собственного "антиисторичного" образа.

Изучение поведения героев Достоевского в соответствии с аксиологическим аспектом. Анализ неоднозначности "красоты", в которой угадываются свойства полноценного идеала как ценности высшего порядка. Князь Мышкин как носитель красоты в романе "Идиот".

Рассмотрение того, как как случай, становясь событием в жизни героев романа Л.Н. Толстого "Анна Каренина", формирует структуру произведения, его сюжет и коллизии. Дедуктивные рассуждения о человеческой жизни в языке художественной философии Толстого.

Моделирането на персонажа в играта и разшифроване механизми, включени в тяхното проектиране. Изследва се фрагментацията на индивид, формирането на неговата идентичност. Ролевия статус на героите, тяхното разделение и нараняванията, които това е причинило.

Дослідження окремих аспектів фольклорного зображення Першої світової війни, її рецепції в історичній свідомості галицьких селян. Розгляд та аналіз пісень "талергофського циклу" в порівнянні з іншими народними текстами, присвяченими воєнним подіям.

Укрепление индуизма и распространение идей религиозного течения бхакти. Особенности переработки традиционного сюжета санскритского эпоса "Рамаяна" в поэме Тулсидаса "Рамачаритаманаса". Характеристика главных героев, мотивировки их действий и поведения.

Позиция повествователя в художественном тексте, которая объединяет формальный и содержательный планы. Образец использования смены точек видения в романе-сказке Кима "Белка". Мотив преодоления зверя в человеке как нравственно-философский подтекст романа.

Исчезновение души, духовная гибель человека - наибольший страх для русской культуры. Использование в поэзии уменьшительно-ласкательных слов - один из способов создания атмосферы тишины и умиротворения в литературных произведениях А.Н. Вертинского.

Хронотоп - понятие, которое применяется в литературоведении для определения существенной взаимосвязи между временными и пространственными отношениями. Пейзажные характеристики пространства войны - одна из наиболее типичных тем для военной поэзии.

Влияние эстетики немецкого романтизма на поэзию В. Брюсова. Неудовлетворенность всем конечным и как следствие стремление к бесконечному, запредельному. Чувственность как основа мистики любви у романтиков. Космическая борьба мужского и женского принципов.

Греция периода римского владычества. Характеристика форм выражения авторского мифосознания в эпоху заката древнегреческой цивилизации на примере сатирической прозы Лукиана - выдающегося древнегреческого писателя-сатирика. Мифология: по пути разрушения.

Ядро сверхтекста - видоизмененное в соответствии с авторской задачей историческое, географическое и культурное явление, находящееся внутри литературного текста. Рассказ "Старая история" - одно из удачных литературных произведений М.П. Арцыбашева.

Детективная смысловая фабула романа А. Королева "Дом близнецов". Поиск ответа на вопрос о бытии субъекта в пространстве культуры, населенного двойниками. Отражение противоречий, двойственности в познании истины через конструкт двойничества и близнечества.

Аналіз екзистенції смерті, яка в художньому моделюванні Марії Цуканової стає драматичним способом розмикання жіночої самотності. Аналіз соціокультурних факторів, що детермінують жіночу самотність, головними з яких стали події Другої світової війни.

Відображення ролі смерті у становленні світоглядної парадигми головної героїні в романі "Соло для Соломії" В. Лиса. Авторська позиція щодо "віталізації смерті" як такої, що не переходить до нового життя, а дає поштовх до перетворення духовного світу.

Изучение различий в мировидении писательниц, связь поэтики сентиментального романа и проблематики дарения. Консюмеристский рай в романе Элизабет Стюарт Фелпс. Исследование религиозной составляющей в американской сентиментальной литературе XIX в.

Отличительные черты произведения Гоголя "Ревизор", причины восприятия комедии с подозрениями. Осмеивание определенного города и чиновников, определение цели комедии "Ревизор". Характеристика сюжета произведения, сущность корыстных интересов чиновников.

Проблемы развития комической литературы в 50-е годы XX века в условиях жестких рамок социалистического реализма. Обновление комических жанров в татарской прозе и поэзии. Мотивы мещанства, критика всего негероического и интеллектуальной ограниченности.

Суть значения бахтинской концепции смехового слова для понимания природы комического в творчестве Н.В. Гоголя. Связь смеховой энергии отдельных сюжетов гоголевских писем с карнавальным мироощущением писателя и его стремлением выявлять смеховые смыслы.

Розгляд особливостей поезії Китаю у 80-хроках ХХ ст., її стильового різноманіття, дослідження постулатів "туманної поезії" та головних ідей цього напрямку. Аналіз віршів Бай Хуа, виділення основних образів та розтлумачення їх смислової багатозначності.

Висвітлення притаманного сербському постмодерністському роману досвіду моделювання в художньому просторі літературного твору смислової активності синтезу мистецтв у форматі екфразису. Природа екфразису та її позиціонування як однієї зі знакових градієнт.

Аналіз гумористичних та сатиричних публікацій за 1945-1950 рр. у газеті "Українські вісті" (Західна Німеччина). Перелік актуальних для переміщених осіб з України тем. Проблеми примусової репатріації українців до Радянського Союзу, зловживання владою.