Роль шекспировских исторических пьес в литературной деятельности Р. Роллана. Поиск решения проблемы современности и роли простого народа в истории в произведениях автора. Труд и творчество, как синтез и сама жизнь - главные темы творчества писателя.

Огляд особливостей розквіту "натуральної школи", фізіологічного нарису. Опис зауваження щодо вичерпання фізіологічного нарису до початку 50-х років. Ускладнення жанрової структури, її становлення гнучкою й універсальною завдяки зросту ролі автора.

Аналіз жіночої мемуарної прози ХІХ століття з точки зору типологічних особливостей вияву особистісного сприйняття. Соціально-культурні уявлення військових наполеонівської епохи. "Записки" Н. Дурової в контексті поведінкових орієнтирів людини ХІХ ст.

Конфлікти, що актуалізувалися на межі ХІХ-ХХ ст. Типологія персонажів (жіночі, чоловічі та дитячі образи; абсурдистські персонажі) російської жіночої драматургії середини 80-90-х років ХХ століття. Чинники, що визначають специфіку сучасного хронотопу.

Аналіз фактів та основних прийомів й засобів російської літератури першої половини XIX століття, спрямованих на корекцію російського іміджу у французькій літературі. Чинники, що визначили своєрідність російсько-французького імагологічного діалогу.

Факти й чинники впливу російської літератури на російський імідж у французькій літературі й громадській думці. Міра впливу на імагологічний дискурс російської літератури стереотипного національного іміджу "авторів" "тексту про Росію" – французів.

Використання російської літератури для пропагування моноідеології та створення образу ворога. Реалізація політики зміцнення "культурного ядра" українців. Формування образу історичного минулого, національної пам’яті та ціннісних настанов в Україні.

Розгляд особливостей функціонування жанрового мислення в умовах перехідної культурної епохи. Обґрунтування модифікацій у контексті літературного процесу доби постмодернізму. Нарис утопічного модусу культури в російській версії антиутопії ХХ-ХХІ ст.

Вивчення художньої специфіки мемуарно-автобіографічної прози 1990-2000-х років. Дослідження особливостей синтезу жанрових форм мемуаристики. Виділення ознак автобіографічного модусу творів "ліричного постмодернізму". Типологія автобіографічного героя.

Дискусійні питання вивчення жанру повісті в сучасному літературознавстві. Загальноприйняті принципи виділення типологічних різновидів повісті. Індивідуально-авторські і типологічні трансформації жанру повісті в російській літературі початку ХХ століття.

Поетичний процес 1980-2000 рр. як новий тип цілісності в аспекті культурної спадкоємності і типологічної подібності концептосфери релігійно-поетичної свідомості з попередньою перехідною епохою - Срібним віком. Феномен релігійно-поетичної свідомості.

Специфіка асиміляції та модифікації художньої мови минулої епохи в нових літературних контекстах у межах авангардних і постмодерністських поетичних течій і в рамках ідіостилів окремих митців. Інтертексти поезії XVII–XVIII ст. у творах новітнього часу.

Оцінка радикальності змін у літературі в епоху постмодернізму та виявлення їхнього зв’язку із культурним універсумом. Перелік особливостей постмодернізму як художньо-стильової парадигми та внесення уточнень в зміст поняття на постсоціалістичних теренах.

Вивчення міфологічної інфраструктури російської прози 80-90-х років. Визначення мономіфу і базових архетипних моделей. Характеристика основних параметрів системи символів російської постмодерної прози та особливостей "східної" модифікації постмодерну.

Огляд вивчення творчості Т. Мура і вплив на інонаціональні літератури. Характеристика критичних матеріалів щодо сприйняття письменника в російській літературі. Специфіка перекладів поетичних творів та "мурівські" мотиви у творчості російських поетів.

Способи розвитку окремих жанрових різновидів російського оповідання. Основні типи малого епічного жанру. Аналіз індивідуальних особливостей оповідань письменників - Л. Андреєва, М. Арцибашева, І. Буніна, Б. Зайцева, О. Купріна, Ф. Сологуба i І. Шмельова.

Історична фантастика в російській літературі, її елементи у творчості Ф. Булгаріна, О. Вельтмана, М. Загоскіна, О. Сенковського. Внутрішньожанрове виявлення головних ознак різних типів історико-фантастичного роману останнього десятиріччя ХХ століття.

Розкриття особливостей поетики російськомовних творів Є. Гребінки з урахуванням контексту російської літератури 30-40-х років ХІХ століття. Дослідження міфологізації образу Петербурга та своєрідності утілення теми "маленької людини" в прозі письменника.

Дослідження російськомовних повістей Т.Г. Шевченка з метою виявлення особливостей творчого стилю та глибинної сутності текстів повістей в річищі світогляду митця і біографічних колізій через призму жанрових зв’язків та української народної творчості.

Виявлення семантики і символіки рослинної і бестіарної образності в художній структурі роману Г. де Мопассана "Наше серце", її функції у реалізації романної опозиції природного/штучного. Вивчення репертуару флористичних і зооморфних образів у романі.

Загальна специфіка обрядової символіки. Дослідження особливості семантики і функцій рослинних символів у контексті української календарної обрядовості. Роль еротичного підтексту рослинної символіки в українських календарних обрядах української культури.

Біографія та творчий шлях письменниці В. Вовк. Особливості вживання української мови у перекладах шотландських та ірландських поетів. Провідні рослинні символи у кельтській і британській культурах. Горобина як священне дерево у скандинавів і германців.

Дослідження рослинного коду у контексті чуттєвості матеріального світу в поезії Петра Мідянки. Особливості його розгляду не тільки як важливого інструменту виявлення важливих концептів Мідянчиної лірики, а також як метафори людини, її дому, світу і мови.

Система творческих перекличек Александра Солженицына и китайского писателя Цуна Вэйси, названного критиками "китайским Солженицыным". Судьба обоих писателей как пример сложного противостояния личности тоталитарной системе, его отражение в творчестве.

Иван Алексеевич Бунин, Борис Леонидович Пастернак, Шолохов, Александр Исаевич Солженицын, Иосиф Александрович Бродский - российские писатели, поэты, лауреаты Нобелевской премии по литературе. Перечень всех лауреатов Нобелевской премии по литературе.

Наличие в литературном произведении некоего загадочного происшествия, обстоятельства которого неизвестны и должны быть выяснены - основной признак детективного жанра. Стереотипность поведения персонажей - один из признаков классического детектива.

Проводится мысль о том, что сюжет "Мертвых душ" Н.В. Гоголя является модификацией лиминальной схемы событийной цепи, кульминация которой – "пересечение границы между жизнью и смертью" (В. Тюпа). Лиминальная интрига в "Мертвых душах" и ее развитие.

Русская литература в конце XIX – начале XX века. Лирика Александра Блока. Анализ его основных произведений. Тема любви к Родине и нищета России как общие и противоположное в творчестве поэта. Создание Сергеем Есениным неповторимого образа России.

Героиня раннего творчества поэта в облике сказочной царевны из русских сказок. Образы русской культуры в стихах. Через мотивы страшного мира к постижению родины подлинной, далекой от чарующей сказки. Внутренний драматизм в поэзии А.А. Блока о России.

Причастность творчества Владимира Набокова к истории двух национальных литератур – русской и американской. Тема России в его произведениях. Биография писателя, этапы становления. Поэзия и проза Набокова. Романы "Машенька", "Дар" – анализ произведений.