Простір і час - форма існування реального світу в літературному творі, що корелює з різноманітними мовними формами та засобами моделювання художнього образу. Хронотоп - один з найважливіших сюжетно-композиційних стрижнів у творчості Панаса Мирного.

Особливості художнього часу та простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль домислу і вимислу та їх впливу на прозу письменника. Особистісний простір персонажа в досліджуваних текстах.

Особливості художнього часу та художнього простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль часопросторових зв’язків у формуванні філософської концепції особистості персонажа в творчості митця.

Розгляд стилістичних фігур, зреалізованих в поетичних творах Агатангела Кримського. Роль засобів звукопису, лексико-граматичних прийомів, синтаксичних одиниць мовно-художнього увиразнення в структурно-композиційній організації віршових творів митця.

Виникнення модерної течії в літературі. Інтерпретація індивідуального самовияву у творчості Л. Українки та В. Винниченка. Виявлення типових рис персонажів творів. Вплив архетипних чинників українського менталітету на концепцію активної особистості.

Художньо-естетичне осмислення особливостей відтворення народного характеру в поезіях Олега Гончаренко. Змалювання генетичної приналежності особистості до національного минулого. Аналіз специфічного взаємозв’язку людини із природою, з родинним корінням.

Суть культури сприйняття явищ природи в літературі європейського Середньовіччя під кутом зору цінності симбіозу міфічного і практичного мислення, пов’язаного з розвитком зображення світу природи. Ототожнення утилітарного і естетичного в творчості поетів.

Аналіз автобіографічних чи частково автобіографічних аспектів у повісті "Художник" Т. Шевченка, романі "Девід Копперфілд" Ч. Діккенса. Порівняння типологічно-компаративних спільностей та відмінностей цих творів. Принципи композиції, їх хронологічні рамки.

Виникнення та еволюція терміну "готичний" як естетичної та мистецької категорії. Специфічна структура "готичного" роману та його жанрові різновиди в європейській та англійській літературі. Художні особливості роману Горація Уолпола "Замок Отронто".

Порівняння й метафори як характерні стилістико-мовленнєві прийоми організації художньої дійсності у творах Е. Гемінґвея в українських перекладах. Визначення класифікаційних типів мариністичних розгорнутих порівнянь і метафор за основою аналогії.

Дослідження естетичного сенсу в художньо-образній системі Григорія Сковороди. Відтворення системи художньої образності в творчості Г. Сковороди з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і основних принципів українського бароко ХVII–XVIII ст.

Дослідження техногенного апокаліпсису у роману Тараса Антиповича "«Хронос", винайдення одного унікального технічного пристрою і стихійне використання його людиною. Реалізація зомбі-апокаліпсису в романі Макса Кідрука "Бот Ґуаякільський парадокс ".

Дослідження жанру співомовок. Розгляд художньої та жанрової своєрідностй окремих творів С. Руданського, вивчення генологічних особливостей гумористичної спадщини письменника. Характерситика основних формальних параметрів художньої системи Руданського.

Дослідження жанрово-стильових, наративних особливостей щоденника та їх зумовленості основними етапами створення тексту з авторською метою. Особливості прояву в "Щоденнику артилериста" Г. Харченка художньо-публіцистичного начала та його функцій у тексті.

Виділення провідних рис публіцистики як проміжного родо-жанрового утворення літератури. Визначення якісної специфіки есе як малого жанру епічного роду. Дослідження проблематики та основних концепцій поетики публіцистики та есеїстки Івана Ільїна.

Дослідження художньо-рецептивної моделі буття і специфіки характеротворення в романах О. Печорної "Грішниця" й "Фортеця для серця". Характеристика загальнолюдських проблем (добро і зло, любов і ненависть, злочин і кара) у світлі жіночої екзистенції.

Охарактеризовано творчу спадщину українського письменника М. Ситника, присвячену проблематиці Голодомору 1932-1933 р. Проаналізовано художньо-біографічний дискурс, пов’язаний з цією тематикою. Розкрито художньо-стилістичні особливості оповідання "Месник".

Розгляд домінантних аспектів трансформації євангельських сюжетів та образів, особливостей їх функціонування у сучасному літературному контексті. Процес творчої літературної обробки у різноманітні структурно-змістові зв’язки у творчості Ф. Достоєвського.

Характеристика, визначальні риси та складові частини основних напрямів у художній літературі: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, модернізм, неоромантизм (новоромантизм), імпресіонізм та символізм. Поняття індивідуального стилю.

Місце сімдесятників та вісімдесятників у системі українського літературного процесу, з’ясування їх неоднозначності, що зумовлює появу нових літературознавчих досліджень. Характеристика художньо-стильових тенденцій та особливостей літературного процесу.

Дослідження моральних проблем у драмах В. Винниченка "Брехня", "Гріх", "Між двох сил", "Чорна Пантера і Білий Ведмідь". Конфліктність у драматичних творах В. Винниченка. Сутність характеру як реальної категорії в драматургії. Танатологічні мотиви.

Аналіз збірки поезій В. Свідзінського "Вересень", яка була вилучена із літературного процесу першої пол. XX ст. Майстерність автора в трактуванні проблеми проминальності як в природі, так і в житті людини. Художнє відтворення у них філософії усамітнення.

Розкриття особливостей міфоцентричного світу Андієвської. З’ясування філософської природи романів, екзистенційної проблематики на рівні інтерпретації біблійної топіки, висвітлення інтертекстуального зв’язку модифікованих біблійних образів із передтекстом.

Основні концепти художньої антропології митця на тлі реалій закарпатського села від Першої світової війни до середини ХХ ст. Створення виразних характерів, ілюструючи таким чином внутрішній світ особистості в усій його складності та багатогранності.

Проаналізовано нову історичну повість З. Мензатюк для підлітків "Як я руйнувала імперію". Звернено увагу на її жанрову домінанту, що конкретизована художнім часом. Маркери радянської доби, за допомогою яких розкривається історичне мислення письменниці.

Проблема ідентифікації національних літератур крізь призму художньої деталі. Вивчення особливостей тексту роману Вальтера Скотта "Айвенго". Розгляд специфіки, ідейно-тематичної наповненості та цілісності національних образів в літературному творі.

Дослідження світоглядно-естетичної парадигми романів "І будуть люди", "Біль і гнів" як етапних творів у процесі самопошуку митця. Живонародна мова українського села, його ритуально-архетипна основа. Конфлікт між опозиційними стоми в трьох міні-сюжетах.

Дослідження своєрідності функціонування фольклорного сюжетно-образного матеріалу, форм та способів переосмислення образу головної героїні народної думи "Маруся Богуславка". Визначення рівня інтерпретації сюжету думи, народнопоетичну спорідненість образу.

Основні віхи творчого шляху сучасного українського митця О. Бородая, дослідження його творчості як емальєра. Розгляд діяльності художника в галузі відродження техніки художньої емалі в Україні. формування школи О. Бородая у галузі художнього металу.

На "гуцульському" матеріалі часів першої світової війни дослідження особливостей протистояння складових бінарної опозиції "свій" - "чужий". Виокремлення та опис різновидів євангельського архетипу "зради" в українській літературі початку ХХ століття.