Дослідження особливостей протистояння складових бінарної опозиції "свій" - "чужий" на "гуцульському" матеріалі часів Першої світової війни. Виокремлення основних різновидів євангельського архетипу "зради" в українській літературі початку XX століття.

Зв’язок поезії "Хто" Т. Осьмачки з особистими драматичними переживаннями смерті брата. Передача поетом трагедії втрати рідної людини. Кореляція Христоса у поезії "Хто" із Біблійним образом Спасителя. Зв'язок поезії Т. Осьмачки із молитвою "Символ віри".

Специфіка романтичного, новоромантичного і реалістичного світобачення у творах про гайдамаччину. Підпорядкованість художніх концепцій руху ідеологічним, світоглядним та літературно-естетичним домінантам творчості того чи іншого українського майстра слова.

Проблема новаторської рецепції у творчості О. Ірванця архаїчного жанру містерії. Огляд художніх прийомів, що дозволяють творчо трансформувати євангельський сюжет "страстей Христових" у структурі сучасної драми на прикладі твору "Електричка на Великдень".

Визначення актуальності висвітлюваних проблем і мотивів, особливостей художнього моделювання історичних подій і осіб, типологічної спорідненості й жанрово-стильової диференціації творів. Визначення жанрової природи українського історичного роману.

Феномен польсько-українського культурного пограниччя у літературі. Осмислення явища аномальної смерті у творах М. Коцюбинського та А. Крушельницького. Використання розмежування матеріальної та духовної сутності людини як спільний мотив у творчості митців.

Творчість М. Куліша в контексті розвитку української драматургії 20—30-х р. ХХ ст. Криза особистості в рамках національної специфіки української драматургії. Національна соціокультурна концепція Куліша, проблема українізації в драмі "Мина Мазайло".

Сучасний стан і проблеми дослідження історичної поезії. Синкретизм поетичної образності. Співвідношення художніх версій та історичних реалій козаччини в поетичних творах другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Суб’єктна організація поезій про козацтво.

Художній аналіз проблеми братовбивства на матеріалі малої прози Є. Гребінки. Специфіка художньої прози українського романтика. Мотив братовбивства як продовження барокової літературної, фольклорної інтерпретації на прикладі творів українських романтиків.

Дослідження особливостей перекладу лінгвокультурних та мовознавчих характеристик художньої промови повісті Дж. Орвелла в українській рецепції. Аналіз особливостей використання лінгвістичних прийомів у промовах героїв через вивчення ідеостилю письменника.

Огляд особливостей художньої комунікації, зокрема, у драматичному творі. Два види комунікативних стратегій: комунікативна стратегія експериментаторства з формою драматичного тексту; змістова комунікативна стратегія. Характеристики комунікації в тексті.

Національна самобутність комічного та типологічна подібність (а відтак і відмінність) малюнку сусідської ворожнечі у творах М. Твена та І.С. Нечуй-Левицького. Основні національні літературно-художні особливості комічної презентації сусідської сварки.

Поняття про рід, вид, жанр, історія та принципи їх формування на основі обрядово-ритуальних дійств у долітературний період. Особливості епосу, лірики та драми, а також види відповідних творів ті їх порівняльна характеристика. Суміжні зміст оформи.

Аналіз особливостей моделі художнього мислення у російськомовній повісті Т. Шевченка, розгляд засобів її представлення. Уточнення наявних розробок щодо синтезу романтичного й сентиментального стилів, елементів просвітницького реалізму в повістях Кобзаря.

Аналіз поетичного доробку Я. Веприняка з метою осмислення художньої моделі світу, представленої в його поезіях, послуговуючись співвіднесенням модифікацій моделей світу. Загальна характеристика особливостей поетичної збірки "Ворожба вітру" Я. Веприняка.

З’ясування специфіки критичного спрямування комічного на матеріалі роману Павла Загребельного "Брухт". Особливості комічного світогляду на поетикальному й оцінному рівнях, виокремлення об’єктів художньої уваги в межах теми суспільного розвитку.

Специфіка критичного спрямування комічного на матеріалі роману Загребельного "Брухт". Особливості світогляду на поетикальному й оцінному рівнях, об'єкти художньої уваги в межах теми суспільного розвитку. Аналіз засобів створення комічного ефекту.

Основні художні та міфологічні еволюційні процеси у внутрішній системі української та японської традиційних культур. Міфологічна структура реалізації культу предків в українському та японському фольклорі і характер її внутрішніх взаємозв’язків.

Семантичні аспекти розуміння шевченківських ландшафтних образів-концептів у поезії "молодомузівців". Опрацювання символу "мати-земля", концептів "гори" у поезії "Молодої Музи", які формують мистецьку картину світобачення Гуцульщини як рідного краю.

Розкриття питання відмінності у змалюванні привабливості жіночого персонажа двома письменниками, що частково зумовлені світосприйняттям кожного з них, їх особистими переживаннями й оточенням. Роль та темпи еволюції сексуальності в обох культурах.

Особливості з’ясування художньої природи "неокласичного" в поетичній творчості М. Зерова. Аналіз поетичних інтерпретацій письменника, рис "європеїзації" творів, вивчення взаємодії класичних традицій і новаторства, ставлення до народництва та модернізму.

Сутність феномену літературного шістдесятництва, філософсько-естетична позиція цього явища. Роль М. Руденка в літературному процесі шістдесятництва, у національному та культурному відродженні України. Самобутність творчої індивідуальності й стилю митця.

Дослідження своєрідності художньої прози відомого російського письменника, журналіста і критика ХІХ століття Сенковського. Особливості фантастичної прози письменника, специфіка його фейлетонів, сатиричних повістей і романів з елементами моралізаторства.

Розгляд поетичних, прозових і драматичних творів художньої Шевченкіани. Аналіз творів І. Нечуя-Левицького "Хмари" та Панаса Мирного "Пригода з Кобзарем" про поета в українській літературі дореволюційної доби. Аналіз роману "Тарасові шляхи" О. Іваненко.

Огляд художньої прози про Тараса Шевченка в українській літературі дореволюційної доби. Поява у пореволюційний час прозової Шевченкіани, що відтворювала у різних жанрах життя і творчість поета. Аналіз досліджень літературознавця, письменника А. Костенка.

Проведення системного аналізу текстів історичних творів Р. Іваничука з погляду використання в їхній структурі елементів офіційно-ділового, розмовного та конфесійного стилів. З’ясовано доцільність і прийоми реалізації таких засобів в історичній прозі.

Модель світу, її складові (світ і людина) та особливості художньої реалізації в середньовічному творі. Жанрова ґенеза та естетична природа образу людини як компоненту моделі світу середньовічного тексту, вияв авторської індивідуальності в літописі.

Зображення образу Кобзаря в творчості українських письменників. Актуалізація проблеми сенсу людського буття в романі Г. Хоткевича "Тарас Шевченко". Створення власної світоглядної концепції. Розгляд переживання екзистенційних ситуацій головними героями.

Міфологічні мотиви повісті Докії Гуменної "Небесний змій". Розглянуто специфіку переосмислення образів язичницьких богів (Сварога, Дажбога, Перуна, Юрая). Простежено процес трансформації їх семантики та пов’язані з ними магічні ритуали та образи-символи.

Досліджується релігійність української мови, що, за визначенням Івана Огієнка, є її основною стильовою ознакою. Матеріалом для аналізу обрано поетичне мовлення найяскравішого представника вітчизняної літератури початку ХХ століття Майка Йогансена.