Особенности творчества Оноре де Бальзака, которое стало вершиной развития западноевропейского реализма XIX в. Характеристика творческой манеры писателя, вобравшей в себя все самое лучшее от таких мастеров художественного слова, как Рабле, Шекспир, Скотт.

Бальзак як французький письменник, один з основоположників реалізму в Європейській літературі. Навчання у приватних школах і відвідував лекції у Сорбонні. Використання "фізіологічний нарис" для створення новел. 1833 рік початку великого творчого подвигу.

Определение востребованности литературного произведения за пределами породившей его культурно-исторической эпохи. Влияние романа И.И. Лажечникова "Ледяной дом" на восприятие событий Отечественной истории, на последующие литературные произведения.

Анализ обрядовых комплексов славян с сакрально-семантическим компонентом, их роль в культурно-языковой картине мира, представленной в этнолингвистических текстах. Анализ образной конфигурации и переходных границ между сакральным и профанным мирами.

Особенности народного реализма выдающегося публициста, писателя и драматурга, основоположника и главного редактора первого на мусульманском Востоке сатирического журнала "Молла Насреддин" Д. Мамедкулизаде, многофункциональная сущность его сатиры и юмора.

Выявление и анализ специфики онтологического пространства дома в цикле Т.Н. Толстой "Москва". Смысловая модификация жилища, представленная образами дачи и коммунальной квартиры. Проблема абсурдного человеческого существования и дисгармонии мироустройства.

Разработка и характеристика теоретико-методологической базы литературоведческого анализа онтологии имени. Исследование и анализ структурирующих принципов и онтологического потенциала номинологического мифа членов литературного общества "Арзамас".

Виявлення провідних мотивів у системі екзистенціального філософствування. Аналіз мотиву смерті з урахуванням художніх здобутків М. Грушевського, I. Липи та О. Плюща. Трансформаційні процеси мотиву смерті у малій прозі кінця XIX - початку XX століття.

Дослідження особливостей малої прози Михайла Андрієнка-Нечитайла (1894-1982), зокрема, смислових домінантів, засобів характеротворення, світоглядних орієнтирів письменника, визначання онтологічного виміру творів митця. Визначення ідіостиля автора.

Дослідження драматургії О. Олеся, як художньо змодельованого світу. "Внутрішній" онтологічний дискурс, утворений текстами письменника, у його зв'язках із "зовнішнім" онтологічним дискурсом. Символіка часу й простору, концепція людини у драмах митця.

Аналіз роману "Принада". Розкриття художнього концепту "доля" та його авторського наповнення. Характеристика жіночого образу матері та її складного життя, підкреслення думки про зображення паралелізму людських доль та епох у сербській літературі XX ст.

Вивчення універсальних категорій у сучасному вітчизняному та зарубіжному літературознавстві. Реалізація онтологічних та культурно-історичних універсалій в українській прозі 20-30 рр. ХХ ст. Рецепції інваріантних структур у літературознавчих дослідженнях.

Особливості рецепції інваріантних структур у літературознавчих дослідженнях. Вивчення своєрідності експлікації онтологічних універсалій у прозовій творчості письменників 1920-1930-х, специфіки реалізації культурно-історичних універсальних категорій.

Визначено, що авторський задум займав і займає чільне місце в біблійній герменевтиці та являється наріжним каменем процесу тлумачення Біблії. Вплив постмодернізму на біблійну герменевтику названо таким, що не повинен мати місце в царині протестантизму.

Аналіз віршів В. Пішка. Використання широкої гами художніх засобів (оціночні епітети, розширені метафори, персоніфікація, синестезія, інтонаційна градація, алюзії, антитези) для експлікації своїх сокровенних почуттів (інтимна лірика) й особистої трагедії.

Система покликань, яку письменник вибудовує в "Чорній раді": між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників. Полемічний аспект приміток у творах Куліша. Літописи Самовидця, Величка, Грабянки, "Аннали Польщі" Коховського.

Підходи дослідження пейзажу й основні аспекти вивчення природи в художньому тексті. Представлення пейзажу у віршованому тексті як динамічного лінгвокогнітивного утворення, що має тривимірну структуру. Ознаки та маркери, притаманні для опису природи.

Підходи дослідження пейзажу та основні аспекти вивчення природи в художньому тексті. Поняття "пейзажний образ природи", "опис природи", "постпейзажний образ природи" та "образ природи" в поетичному тексті. Пейзаж як динамічне лінгвокогнітивне утворення.

Ритм прозы: история и теория вопроса. Ассоциативные понятия, используемые в смысле лирики и прозы, поэтических и не поэтических произведений художественной литературы. Ритм прозы в реальности и восприятии. Ритмика и психология художественной речи.

Дослідження особливостей композиційно-мовленнєвої форми "опис" в авторському стилі популярного літератора початку ХХ ст. А. Кащенка на прикладі його історичної прози. Розгляд предметно-змістового та функціонального навантаження цього літературного стилю.

Поетика прозових описів в документальних творах У. Самчука. Доведення, що описи пам'ятників Т. Шевченку в мемуарах виконують роль композиційних прийомів, допомагають моделювати внутрішньотекстові зв'язки, створюють емоційний малюнок зображуваного.

Увага І. Франка до проявів психічного й соціального в людині. Аналіз образів героїв оповідання "Микитичів дуб" - хлопчика Митра і його тітки Напуди. Зображення депресивного стану й ознак аутизму у героя. Зовнішність і параноїдальна поведінка Напуди.

Дослідження контактно-генетичних зв'язків і типологічних відмінностей творів російського і українського письменників Л. Андреєва і В. Винниченка. З'ясування їхніх літературних джерел, наративних особливостей, взаємодії із читацьким рецептивним досвідом.

Аспекти поетики оповідання "Скляний слимак" письменника Мілорада Павича. Дослідження специфіки оповідної структури твору. Автоцитування, поетика постмодерністської гри та кореляція "автор - читач" як особливості наративної стратегії письменника.

Поетична активність людини як форма її надприродного існування. Своєрідність поетичного буття у зв'язках з життєво-прозаїчним типом існування. Конкретизація змісту і внутрішньої логіки взаємозв'язку авторського буття - творчого буття - поетичного буття.

Дослідження шляхів вивчення творчості Лесі Українки в школі на засадах новітніх педтехнологій згідно з вимогами Державного стандарту повної середньої освіти щодо формування компетентностей у школярів. Проблема волі й неволі в драматургії письменниці.

У статті йдеться по книгу О. Токарчук "Дивовижні історії" як про міжтекстову єдність. Досліджуються зв’язки між такими оповіданнями, як "Зелені діти", "Transfugium", "Гора Всіх Святих". Підстави їх зіставлення – наявність в оповіданнях загальних мотивів.

Худoжнi ocoбливocті втiлeння елементів опозиції місто (цивілізація) - село (природа)" в романі Є. Пашковського "Щоденний жезл". Аналіз тексту щодо фyнкціонyвання опозиції "місто - село". Активізація і трансформація психічної структури мислення читачів.

Аналіз творчості О. Стороженка. Увага митця до феномену української мови і до мотивів мовчання, німоти, які стали структуротворчими в художньому світі його прози. Асоціація мовчання й німоти зі смиренням, духовним поневоленням. Ототожнення мови і нації.

Дослідження інтерпретації художньої опозиції "своє / чуже"» (виходячи з парної теми "батьківщина / чужина") в автобіографічній повісті "Без коріння" української письменниці Наталени Королевої і автобіографічному романі "Вино самотності") Ірен Немировськи.