Дослідження основних тематичних напрямків статей шевченкознавчої тематики в діаспорній періодиці США. Простеження зв'язку між людською індивідуальністю та збереженням національної ідентичності у творчості Шевченка. Проблемні вузли рецепції Т. Шевченка.

Суть рецепції творчості одного з найяскравіших представників українського футуризму початку XX століття - Ґео Шкурупія - літературознавцями: від сучасників митця до вчених початку XXI століття. Причини, що могли викликати таке сприйняття його творчості.

Розгляд творчості південноафриканського письменника Дж.М. Кутзее в сучасних літературознавчих студіях. Вивчення творчості письменника з точки зору постколоніальної критики. Жанрова природа, наративна структура та мотивних устрій літературного доробку.

Дослідження творчості англомовного південноафриканського письменника Дж.М. Кутзее в сучасних літературознавчих студіях. Виокремлення основних тенденцій та підходів у літературній критиці, визначення головних праць та досліджень романної прози Кутзее.

Рецепція творчості Дж. Конрада в американській і англійській літературній критиці та загалом у сучасному західному літературознавстві. Напрями і підходи до вивчення художньої спадщини письменника, його місце в літературі кінця ХІХ – початку XX століття.

Проблема сприйняття творчості Л. Українки публіцистом, літературним критиком Є. Сверстюком. Творення героїчного міфу письменниці Сверстюком на противагу міфу, сконструйованого радянським літературознавством. Аналіз структури авторського міфу Л. Українки.

Сприйняття творчості Марини Цвєтаєвої в Росії та Україні в єдності різних форм рецепції. Еволюція рецепції художнього тексту у літературознавстві. Засади рецептивної естетики, домінантні ознаки концепції ідеального читача у світобаченні М. Цвєтаєвої.

Проблема української ідентичності та зумовленої нею рецепції творчості Шевченка. Система психологічних і світоглядних координат ученого-письменника, що здатна започаткувати новий етап рецепції Шевченка і сприяти усвідомленню української ідентичності.

Генетика проблеми української ідентичності і зумовленої нею рецепції творчості Шевченка. Окреслення системи психологічних координат ученого-письменника, що здатна започаткувати новий етап рецепції Шевченка і сприяти усвідомленню української ідентичності.

Трансформація сюжету "про подорож потойбіччям" в сучасній українській драматургії. Актуалізація сюжету в постмодерній драматургії, активне використання його інваріанту: "сюжет про мертвих наречених/коханих". П'єса А. Багряної "Є в Ангелів від лукавого".

Спогади М. Твена про подорожі, зібрані в книгу "Простаки за кордоном". Вітання від американських туристів російському імператорові Олександру II як згадка про відвідини Одеси. Постать "простака" як комічний персонаж. Нещадний сарказм щодо вад народів.

Дослідження особливостей рецепції української літератури в англомовному світі крізь призму постколоніальної теорії в контексті притаманної для неї дихотомії "національна література" - "гібридна література". Обґрунтування важливості наданого аналізу.

Особливості рецепцій Ф. Достоєвського польськими полоністами. Діалогічність відносин С. Жеромського, З. Налковської та Я. Івашкевича з Ф. Достоєвським. Визначення у компаративістському аспекті сходження, аналогії та відмінності творчості письменників.

Дослідження реалізації філософії свободи, ідеї "сродної праці" Григорія Сковороди в історичних романах П. Загребельного "Диво", "Я, Богдан (Сповідь у славі)", "Тисячолітній Миколай". Поєднання історико-літературного й порівняльно-історичного методів.

Анализ стилистической роли речевой характеристики героев мемуарных очерков А. Горького. Создание автором речевого портрета героя с ориентацией на достоверность, значимость, неповторимость. Его подчинение авторской стратегии раскрытия характера персонажа.

История создания Александром Николаевичем Островским драмы "Гроза". Речевая характеристика Катерины, образность ее языка. Сравнительная речевая характеристика Дикого и Кабанихи. Фразеологические обороты народно-просторечного и народно-песенного характера.

Стратегии самоубеждения и убеждения главной героини романа "Есть, молиться, любить". Примеры речевого воздействия на героиню как часть тактики. Речевое воздействие как одна из составляющих персонажа, толчок к дальнейшему развитию событий в произведении.

Изучение феномена улыбки в психологии и физиологии, в семиотике, в литературоведении, в лингвистике. Специфика семантического наполнения улыбки в произведениях А.П. Чехова. Эмоционально-чувственный спектр улыбки в художественной прозе, ее описание.

Значение гендера и гендерных ролей участников общения в кругу параметров, определяющих структуру и содержание речевого взаимодействия. Культурные ожидания в отношении коммуникативного поведения полов и способы их реализации в речевом взаимодействии.

Анализ инновационного типа словаря - энциклопедии речевых жанров, проблема создания которой только поставлена в современной отечественной лингвистике. Определение речевого жанра автобиографического рассказа, его построение, средства языкового воплощения.

Частотные императивные речевые жанры в эпистолярии А.П. Чехова. Особенности РЖ совета, относящегося к группе неисполнительских конституитивных признаков (просьба, совет, поручение). Коммуникативная цель, форма выражения, языковая формализация РЖ совета.

Лингвистические особенности речи персонажей малой прозы австрийского автора А. Шницлера. Характеристика речевого портрета персонажей Шницлера, который в зависимости от социального положения и степени знакомства героев получает соответствующую "окраску".

Перевод поэтического текста, требующий принимать его как цельность. Особенности речевых стилей в прозе А. Платонова, которые необходимо учитывать при переводе. Использование шаблонных образцов, стильных аналогов на испанском языке при переводе прозы.

Анализ влияния речи героев на отношение читателей к литературному персонажу. Использование Л. Толстым ретроспективного способа изложения материала для придания персонажу Николеньки четкости характера. Речевая характеристика основных героев повести.

Особливості словесної реалізації та функціонування речових образів у художніх системах В. Скотта та Е.Т.А. Гофмана. Ідейно-естетичний статус образу-речі в авторській системі "чуттєвого світу". Жанрово-стилістична специфіка романтичних творів Гофмана.

"Мертвые души" Н. Гоголя: художественные обрисовки и характеристики героев, их поступки. Речевая характеристика Манилова, Собакевича, Коробочки, Ноздрева, Плюшкина, Чичикова и второстепенных персонажей. Живой язык разных слоев российского населения.

Общее понятие про выражение "новая русская драма". Борис Акунин как представитель римейка - детектива, анализ комедии "Чайка". Римейк по пьесе Н. Садур "Памяти Печорина" - "Зовите Печориным". Спектакль "Смерть Ильи Ильича" как постмодернистская игра.

Анализ римской сатиры как жанра латинской литературы, не имеющего греческого аналога. Изучение наследия Ювенала, вошедшего в историю литературы как обобщенный образ поэта-обличителя политического деспотизма и нравственного разложения своего времени.

Поэтика и жанр маргиналий в записных книжках и тетрадях Достоевского. Каллиграфические записи имен римских цезарей и их важная роль в мире "зачатий художественных мыслей" писателя. Трактовка Достоевским судеб Римской империи и современной ему Европы.

Аналіз творчості А. фон Дросте-Гюльсхоф (1797-1848) в аспекті виявлення специфічних рис, властивих літературній течії бідермейєр. Вивчення особливостей характерних для літературного бідермейєру ідейних програм, емоційних компонентів поетичного тексту.