Висвітлення протистояння між Україною та Росією у сучасній експресіоністській літературі. Відображення подій війни, деформації та деконструкції світу гіперболами і розірваністю синтаксичних, лексичних конструкцій у збірці Л. Якимчук "Абрикоси Донбасу".
Аналіз замовлянь, зібраних на Сватівщині Луганської області. Становлення і функції жанру, класифікації провідних науковців. Мета застосування, об’єкт впливу, сюжет, символіка тексту й окремих фраз, поетика жанру. Його спорідненість з народною казкою.
Простеження історії вивчення питань поетики змісту в теорії літератури ХХ століття. Виявлення різних типів композиційного оформлення складових "внутрішнього (поетичного)" змісту у співставленні і зв'язках з етапами повного і неповного розгортання сюжету.
Проблема реінтерпретації цитат, засвоєних українською мовно-літературною практикою із поетичних текстів Тараса Шевченка. Активні змістотвірні й оцінні одиниці, носії лінгвокультурної інформації, їх лінгвокогнітивна специфіка й контекстна прагматика.
Визначення тематичної спрямованості та художньої своєрідності поетики Л.-Ф. Селіна на прикладі роману "Подорож на край ночі". Аналіз особливостей індивідуально-авторського мовлення, заснованого на перетворенні в художню прозу розмовного стилю вулиці.
Основні риси поетики ідентичності у романі Ф. Лавро "Ці люди...", акцентування на гео- та етноментальних зсувах свідомості персонажів. Двійництво як спосіб маркування Іншого у романі. Забезпечення мобільності внутрішньотекстової комунікації у романі.
Специфіка художньо-естетичного віддзеркалення світосприйняття Анненського в різних аспектах його поетики – хронотипі, деталях предметно-художньої зображальності, словесно-образних засобах та суб’єктно-структурній організації лірики. Символізм поета.
Визначення провідних поетикальних характеристик історіографічної металітератури, представленої у творчості британських письменників-постмодерністів Акройда, Байєтта, Трімейна, Вінтерсона. Аналіз версій художньої реалізації постмодерної концепції історії.
Розглядаються основні положення романтичної естетики творчості М. Гоголя. Виявлення особливостей карнавального світовідчуття як істотної складової філософії М. Гоголя, і яка, у свою чергу, є важливою для деконструкції гоголівських художніх текстів.
Виявлення взаємодії нонсенсу з серйозним та трагічним у творах класиків дитячої літератури ХІХ-ХХ ст. в руслі закономірностей загального літературного процесу. Встановлення різниці ігрового принципу "дитячої" літератури і постмодерністської гри.
Змістові опозиції раннього бароко, на прикладі "Книги о вірі єдиної" Захарії Копистенського. Констатація автором наявності у цій літературній пам’ятці великої кількості типових опозицій в стилі бароко, які контрастують з традицією барокової поетики.
Дослідження специфіки і характеру поетичних містифікацій Є. Васильєвої. Характеристика особливостей поетики стилізованих віршів, створених в рамках іспанської та китайської містифікацій. Місце спадщини поетеси в російській літературі початку ХХ століття.
Комплексний аналіз лірики І. Франка, головні періоди еволюції його естетичної свідомості. Типи ліричних структур, жанрова природа конкретних віршів, окремих циклів, провідних поетичних збірок. Ліричний універсум поета, особливості художнього мислення.
Визначення основних періодів розвитку естетичної свідомості І. Франка в контексті світоглядно-духовної еволюції поета. Встановлення стрижневих параметрів, внутрішніх зв’язків і закономірностей образного світу – своєрідного ліричного універсуму поета.
Характеристика поетики магічного реалізму в сучасній українській драматургії в контексті лімінальної концепції. Функції магічного реалізму в сучасній українській драмі. Реалізація ідеї деконструкції міфологічної свідомості у драматургії Н. Ворожбит.
Дослідження творчості Віктора Положія. Жанрова природа, структура рівнів оповіді, характер образності, стильової своєрідності поетики малої прози письменника на прикладі творів "Короборо", "Планета з діркою", "Кораблі в лісі", "Центр Всесвіту".
У. Самчук як видатний український письменник, журналіст і публіцист, знайомство з творчою діяльністю. Розгляд головних особливостей поетики мемуарного нарису "Юрій Липа: поет і лікар" У. Самчука. Загальна характеристика книги "На коні вороному".
Виявлення основних постулат натуралізму в творі норвезької літератури. Змалювання світу з точки зору імпресіоністів. Огляд натуралістичних та імпресіоністичних рис у творі "Голод". Аналіз ірраціонального початку душевного та психологічного стану людини.
Виявлення художньої специфіки та авторської концепції новел Гумільова 1907–1909 років, з’ясування їхнього місця та ролі в художньому світі автора, а також у російській літературі початку XX ст. Дослідження функції стилізації в новелах письменника.
Висвітлення прикметної особливості поезії Евгена Маланюка — поетики повторень певних образів і тропів, наявності цілих семантичних гнізд. Інтертекстуальна, географічна, історично-біографічна й автопсихологічна ґенеза модифікованих семантичних знаків.
Історія написання оповідання Івана Тургенєва "Фауст". Аналіз поетики оповідання як одного з найбільш "таємничих" творів письменника, присвяченого темі нещасного кохання. Особливості впливу мистецтва на людську душу. Значення прийому ретроспекції.
Аналіз художніх особливостей повісті Т. Шевченка "Капитанша". Розгляд проблемно-тематичного змісту твору. Застосування Шевченком у повісті широкої палітри стильових засобів, активне висловлювання його ставлення до зображуваних подій і персонажів.
В. Свідзинський як автор творів із яскравою образністю й промовистою метафорикою, прихильник класичного вірша. Загальна характеристика найбільш цікавих аспектів поетики В. Свідзинського. Розгляд головних особливостей лексико-стилістичних повторів.
Помилка як основний фактор поетики Л. Українки в контексті її модерністських шукань. Підпорядкування певних неточностей на образному і метафізичному рівнях пріоритету художньої правди. Дослідження сюжетотворчої ролі гамартії в драматургії письменниці.
Дослідження поетики портретування в історичній повісті М. Старицького "Останні орли". Розкриття сутності питання позасюжетних факторів композиції художнього твору в сучасному літературознавстві. Роль портретів персонажів у повісті, їх функціонування.
Еволюція інтелектуалізму в історії зарубіжної літератури. Своєрідність картини світу й концепції героя в постмодерністській інтелектуальній драмі Т. Стоппарда. Поетика інтертекстуальності у творчості драматурга. Принцип гри в інтелектуальній драмі.
Поетичні особливості постмодерністської інтелектуальної драми Т. Стоппарда: специфіка репрезентованої картини світу й концепції героя; функції інтертекстуальності. Різновиди мовних ігор у творах, їх роль у формуванні семантичної багатоплановості драми.
Дослідження природних локусів як складників урбанізованого світу топосу міста творів Т. Шевченка. Інтерпретація природних локусів крізь призму натурфілософської моделі рецепції навколишньої дійсності. Семіотико-символічні параметри відтворення локусів.
Творчість А. Любченка в оцінці літературної критики. Ліричні відступи в повісті "Образа" як художня форма авторсько-читацьких контактів. Семантичні особливості підзаголовків повісті "Вертеп". Новела "Via dolorosa": семантика назви та музичний контекст.
Обґрунтування простору як індивідуальної та колективної пам’яті на матеріалі репортажного тексту М. Мацеровського. Аналіз історій героїв в їхніх стосунках із простором пограниччя. Розгляд оточення та мовлення героїв у контексті процесу самоототожнення.
