Аналіз прозової спадщини Ольги Кобилянської з погляду наявності в ній подвійної семантики. Розгляд семантики як методологічного інструменту міфології й аналітичної психології. Дослідження художніх прийомів при створенні паралельної раціональної дійсності.
Комплексний аналіз концепту "подорож", що виступає стрижнем, який об’єднує розрізнені фрагменти роману Ольги Токарчук "Бігуни". Ядрові компоненти концепту, що стосуються суб’єкта подорожі. Позитивна або негативна оцінка побаченого чи пережитого в дорозі.
Розгляд особливостей структури концепту "подорож", що виступає стрижнем, який об’єднує розрізнені фрагменти роману Токарчук. Аналіз його компонентів, їх ядерно-периферійного розташування й наповнення, виходячи з постфеноменологічної спрямованості твору.
Визначення та аналіз ролі художньої літератури в мобілізації суспільної екологічної свідомості. Дослідження та характеристика зв’язку між концептом природи в філософії та літературі романтизму та спробами осмислити екологічні виклики сучасності.
Концепт саду - етнокультурна домінанта української ментальності, поєднує знання про зовнішню реальність і внутрішній світ людини, належить до ключових понять у різних картинах світу. Літературний аналіз роману Любові Голоти "Епізодична пам’ять".
Методологічні аспекти дослідження концепту самотності й відчуження в літературному творі. Підходи до розуміння природи художнього концепту, антропологічних станів самотності й відчуження. Аналіз належності концепту до етнокультурного світу людини.
Жанры народного творчества в русском языке. Метафорический язык мифа, выраженный в сказке. Образ "Солнца" как героя русской волшебной сказки, особенность его антропоморфности, реализация концептуальных смыслов "солнце – мудрость", "солнце – красота".
Содержание концепта "страх" в Толковой Палее. Изучение страха в контексте греховности и праведности. Значение понятия богобоязненности и ее основные характеристики в Палее. Страх смерти, фигурирующий в тексте источника в описании кончины грешника.
Концепт судьбы, воплощенный в наследии Блока и рассмотренный в контексте его авторского мифа. Мифологические корни блоковского представления о судьбе и контексты, повлиявшие на его формирование. Мотивно-образные комплексы, представляющие данный концепт.
Розгляд "Щоденника" О. Довженка як літературної й історичної спадщини митця. Аналіз проблеми збереження історичної пам’яті й національної самосвідомості українців. Визначення негативних рис особистості, що позбавляли можливості кинути виклик долі.
Стан читацької культури в Україні та проблема детермінованості книжкових концепцій читацькою культурою. Концептуальні інтерпретації книжки серед читачів. Еволюція книги в час національного становлення й процесу відродження української духовності.
Аналіз концепту "філіа" у світлі філософії архаїчної доби давньогрецької культури. Позначення лексемами "філічного словника" дружніх стосунків між особистостями. Висвітлення концепту в докласичній філософії в онтологічному і антропологічному контекстах.
Ключевое слово "синий" является ассоциативно-смысловой точкой в идейно-содержательной ткани поэмы М. Пришвина "Фацелия".Оно выступает компонент идеологически значимой цепи "слово - образ - идея" и служит кодом к раскрытию общего поэтического замысла.
Использование ключевого слова "синий" в качестве ассоциативно-смысловой точки в идейно-содержательной ткани поэмы М. Пришвина "Фацелия". Построение образной системы текста и создание эмоционального плана текста, обеспечение его смысловой целостности.
Изучение понятийных границ, структуры дефиниций "концепт", "концептуальный анализ художественного теста". Интерпретация употребления данных единиц в контексте, выделив ядро и периферию концепта человек в сказах. Место его в авторской концептосфере.
Аналіз питань чуттєвого сприйняття модерного художнього твору як передумови його інтелектуального осмислення в критичних тезах відомого українського літературного критика Ю. Лавріненка. Загальна характеристика критичного методу літературознавця.
Виділення есе-екфразисів як окремого жанру, застосування методів дослідження когнітивної лінгвістики для вивчення таких есе. Моделювання концептів "час" і "простір", вербалізованих в есе Дж. Бергера. Взаємодія концептів, що результує появу смислу "життя".
Аналіз літературно-критичних праць українських письменників початку XX ст. Співвідношення формальних і змістових компонентів у критичному нарисі І.Франка, який водночас виступає літературознавцем, як система поглядів на еволюцію індивідуального стилю.
Провідні тенденції сучасної документальної літератури. Художнє осмислення концептів людина в романі Гусейнова. Авторське осмислення певних суспільно-історичних подій чи життєвого шляху реальної історичної особи. Розквіт non-fiction на межі ХХ–ХХІ століть.
Значний науковий інтерес становить романістика Я. Каторож з яскравою та самобутньою рецепцією в ній вітчизняного минулого й сьогодення, а також особливою художньою прогностикою, не властивою її попередникам. З’ясування закономірностей взаємодії концептів.
Вивчення проблеми сміху й радості в екзегетичній системі літератури українського бароко. Підґрунтя для різних тлумачень можливості/неможливості, потрібності/непотрібності сміху й радості в житті праведника. Трансформація проблеми в екзегезі Біблії.
Вивчення концептів теоретичної свідомості спадщини Ю. Лавріненка, його теоретико-літературних ідей і конститутивних засад наукової критики. З’ясування напрямів розвитку вітчизняної літературознавчої думки середини ХХ століття з позицій сьогодення.
Огляд поняття концептуальної домінанти у лінгвокультурі, в художньому тексті. Аналіз концептопростору короткого оповідання "Die Affeninsel" сучасного австрійського письменника Р. Музиля. Базові концепти цього оповідання, їхні асоціативно-смислові поля.
Аналіз амбівалентної символіки вікна в міфопоетичній традиції. Роль метемпсихози й метаморфози в організації баладної поетики, анімістичні і тотемістичні уявлення та магічна сила вербального коду. Індійське походження легенди про замуровану жертву.
Смислові домінанти публіцистики В. Винниченка. Концептосфера творів митця в контексті реалізації ключових концептів авторського тексту. Типові проблемно-тематичні параметри щоденникових записів. Концептуальні смислові домінанти публіцистики автора.
Аналіз поезії кінця ХХ ст. з метою установлення місця та ролі в ній символіки пластичних видів мистецтва, передусім оброблення самоцвітного каміння та кераміки, утвердження "віршованої камеї", "віршованих кахлів" як особливих синтетичних жанротворів.
Аналіз образів-концептів поеми В. Блейка "Видіння дочок Альбіону" та її місця у творчості поета. Дослідження символічного рівня твору та реалізації авторського художнього світогляду. Побудова міфопростору та власної міфології у творчості В. Блейка.
Відображена поетична картина світу Григорія Білоуса через образ Г. Сковороди та його сприйняття живого та неживого. Створення образу філософа під впливом екстралінгвістичних чинників, представлених власними уявленнями про світ та ціннісними установками.
Выявление базового концепта романа Ф.М. Достоевского "Бесы", изучение его функций в организации смыслового пространства и поэтики произведения. Анализ фрагментов произведения, в которых он объективируется посредством ядерных номинативных лексем.
Концепт і концептосфера як об’єкт лінгвістичного вивчення. виявленні й описі концептуальної системи історичного роману "Берестечко" Л. Костенко. Семантичні трансформації лексеми "життя". частотність використання концепту зрада у концептосистемі роману.
