Ставиться питання про ключові аргументи у прочитанні поезії Василя Стуса періоду ідеологічного переслідування та тюремного ув'язнення. В заданому аспекті здійснюється поетологічне та компаративне прочитання текстів: "Весь обшир мій чотири на чотири...".

Проблеми літературно-фольклорних зв'язків і творчих письменницьких звертань до іноетнічної усної народної словесності. Мистецтво українського вченого-фольклориста Наталії Шумади. Опублікування дослідницьких розвідок, присвячених народної пісенності.

Розкриття процесу формування закінчень дієслів другої особи множини наказового способу в текстах Лесі Українки різних жанрів. Поширення дієслів -іте в західнополіському діалекті як відображення народної стихії української мови в творах письменниці.

Анализ особенностей интерпретации наполеоновского мифа в поэзии Серебряного века. Рассмотрение восприятия Наполеона Д. Мережковским, Вяч. Ивановым, В. Брюсовым, развенчания мифа И. Северяниным и В.В. Маяковским, неоромантического прочтения М. Цветаевой.

Анализ особенностей интерпретации наполеоновского мифа в поэзии Серебряного века. Развенчание наполеоновского мифа в его романтическом и неоромантическом варианте в русле эстетики футуризма. Неоромантическое прочтение наполеоновского мифа М. Цветаевой.

Анализ воздействия на русское художественное сознание наполеоновского мифа, сложившегося в западноевропейской культуре. Характер использования символики и топосов, связанных с именем Наполеона, в творчестве О. Мандельштама, отсутствие мифологизации героя.

Попытки решения проблемы создания наполеоновского мифа в русской литературе XIX – начала XХ веков. Уяснение интерпретации Пушкиным вымыслов о Наполеоне через концепт "счастье". Сложность воссоздания особенностей восприятия императора в народном сознании.

Общая характеристика культуры XX века, безобразное как отправная точка эстетики. Этапы зарождения и развития философского течения модернизм, отвержение идейности и реализма. Популяризация теорий бергсонианства и фрейдизма. Модные течения в литературе.

Характеристика произведений Иоанна Рейхлина, Эразма Роттердамского, Ульриха фон Гуттена, представителей нового направления литературы в Германии в конце XV и начале XVI столетий. Сочинения Никколо Макиавелли как закономерное выражение его эпохи.

Особливості формування атмосфери саспенс у художніх творах жанру хорор. Реалізація напружено-маркованих контекстів у художніх творах жанру хорор: текстові способи створення атмосфери саспенс, залежно від тематичної спрямованості текстового способу.

Вивчення еволюції графічної прози, від розважальної форми коміксу до змістовної форми "графічного роман" та феномену візуального послідовного наративу на матеріалі прози американського коміксиста Вілла Айснера. Використовувані в ньому мовні прийоми.

Ставлення козацької старшини до військових подій XVIII століття. Причини знищення Гетьманської державності. Вивчення історії батальних сторінок "Щоденника" Якова Марковича. Особливості відображення автором непростих подій та військових перипетій.

Художня специфіка наративу дитинства у канадському англомовному романі на матеріалі романів Люсі Мод Монтгомері "Енн із Зелених Дахів" та "Енн із Ейвонлі". Роль роману-виховання, сімейної хроніки, роману-випробування у канадській літературі ХХ ст.

Розгляд дискурсу дитинства у канадській літературі першої половини ХХ століття. Його поєднання із такими "емоційно навантаженими" темами, як смерть, втрата близьких людей, плин часу. Виявлення концепту дитинства на різних рівнях структури роману.

Аналіз постколоніальних проблем роману Р. Кіплінга "Кім" з огляду на закладені у текст твору нараторські стратегії. Ідентифікація читача з головним героєм як втілення в одній особі духу метрополії та колонії. Оволодіння засобами інокультурної взаємодії.

Опис конструктивних ознак та дослідження структурних елементів наративу як літературознавчої категорії. Сутність наративу як погляду на світ і світовідчуття, проектованого через ракурс бачення наратора, залежно від застосовуваного літературного образу.

Розгляд наративних особливостей двох редакцій поеми Т. Шевченка "Відьма" та пов'язаних з ними семантичних пластів. Інтонаційна різноманітність і лексико-синтаксична колоритність мовлення персонажів. Трактування сутності та клейнодів людської долі.

Виокремлено види репрезентації наратора у постмодерністських романах Барнса та Етвуда. Виявлено специфіку функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як своєрідного способу повістування та втілення постмодерністського принципу.

Розкриття особливостей наративної мотивації прози Мартіна Еміса на прикладі роману "Досвід". Наповнення образів індивідуалізованими світовиявами відбувається за рахунок неординарних ходів М. Еміса щодо формування техніки викладу художнього матеріалу.

Аналіз міметичних та дієгетичних елементів художніх текстів. Семіотична система гральних та гадальних карт. Способи реалізації карткових пасьянсів у змістовому та формальному пластах роману "Таємничий пасьянс". Інтерпретація викладеного ряду карт Таро.

Особливості наративної структури роману Б. Житкова "Віктор Вавич" (1926-1931, опубл. 1999). Використання моделі комунікативних інстанцій у характеристиці постаті титульного персонажа Віктора Вавича. Конструювання образу героя наративними засобами.

Розгляд побудови наративної структури роману Роберта Вальзера, неоднорідність якої як характерна ознака індивідуально-творчої манери автора зумовлює смислову багатозначність тексту, надає іронічної тональності, сприяє когнітивно-рецептивній активності.

Сутність, особливості літературної казки як жанру авторського твору, який визначає оригінальні способи вирішення різноманітних проблем за допомогою фантастичного, алегоричного відображення подій, образів. Різновиди літературної казки; вплив на особистість

Визначення наративних моделей, їх складових, загальних особливостей на прикладі прози В. Підмогильного. Основні риси наративних моделей творів письменника в аспекті розгортання дії і в аспекті оповідування. Відношення між наратором та абстрактним автором.

Аналіз текстів В. Підмогильного в аспекті функціонування в них наративних моделей, характеристика основних складових. Основні риси творів письменника в аспекті розгортання дії та в аспекті оповідування. Визначення головних видів наративних моделей.

Характеристика основних категорій наратології, які виходять за рамки традиційної поетики. Аналіз аналепсисів і пролепсисів в оповіданні "Гей, ти, бочечко...". Розгляд особливостей оповідної манери В. Винниченка, самоусунення автора завдяки фокалізації.

Концептуально-світоглядні особливості роману "Хмарний атлас" Д. Мітчелла. Вплив теорій про реальність на особливості сюжету твору. Принципи жанрової дифузії та гібридизації, стратегії фрагментації наративу, форми іманентного зв’язку між його частинами.

У статті висвітлюються основні способи вписаності складових міфолорного простору в художній простір роману-легенди С. Момадея "Шлях до гори дощів". Надано визначення поняттям "міфолорний образ", "міфолорно-авторський образ", "міфолорних простір".

Постмодернізм як літературний напрям нової культурно-історичної епохи. Розглядається композиція роману Джона Фаулза як чотирирівнева наративна структура. Наративні стратегії та їхнє втілення у тексті роману. Зв'язки між усіма структурними рівнями.

Обґрунтування концепції наратологічного дослідження художнього тексту, розробка теоретичної моделі класифікації наратора як смислоутворювального чинника. Індивідуальні стилі письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. за домінуючими викладовими моделями.