Аналіз романної прози Ф.М. Достоєвського з погляду її композиційної обумовленості мотивом каяття. Сюжетно-фабульна єдність художнього цілого роману "Преступление и наказание". Процес переходу із психологічного рівня покаяння на онтологічний рівень каяття.

Влияние романтизма на творчество Сологуба. Изучение феномена куклы в романах как объекта семиотического исследования. Изучение в произведениях мифологических представлений об оживании мертвого подобия и превращении живого существа в неподвижный образ.

Анализ этического смысла объектов в контексте "благого деяния" как сущности человеческой культуры. Воплощение культурной памяти в предметных образах. Ее осмысление в ценностно-эстетической системе как "бытия через быт". Свойства идиллического дискурса.

Анализ мотива любовной одержимости в русской поэзии. Выявление места мотива любовной одержимости в философско-историческом контексте эпохи Серебряного века. Типологическая классификация способов художественного воплощения темы любви в русской поэзии.

Характеристика мотиву метаморфози у творчості європейських поетів-романтиків. Натурфілософські джерела згаданого мотиву. Інтерпретація мотиву метаморфози у поемі С.Т. Колриджа "Повість про Старого Мореплавця" та баладі М. Лермонтова "Морская царевнa".

Спроба прочитати творчість М. Бажана крізь призму еволюції мотиву надії. Стверджується, що цей мотив має в поета культурно-історичний масштаб і практично-діяльнісний зміст. Філософічність автора "Гофманової ночі" не мала споглядального характеру.

Дослідження мотиву національної пам’яті в романі І. Багряного "Маруся Богуславка", як чинника відродження української нації в умовах радянської дійсності. Історичні події першої третини ХХ ст. у контексті проблем національної перемоги та поразки.

Рассмотрение функции мотива охоты в романах Г.Р. Хаггарда, тесно связанного с британской культурой и темой освоения новой территории в приключенческих романах XIX века. Отображение охотничьих пристрастий персонажей, выступающее средством характерологии.

Специфика реализации мотива перформативного слова в поэзии Тарковского и его гностических предпосылок. Сопряжение смыслов в поэтической синтагматике. Анализ фундаментальной когнитивной модели, которая имманентна априорной структуре субъективности поэта.

Розгляд маскулінної та фемінінної поетикальної стратегії художнього, зокрема концептуально-світоглядного, осмислення поетичної творчості як сфери діяльності, професійної та особистісної реалізації, національного служіння в українській ліриці ХХ ст.

Проблема взаимоотношения Востока и Запада как части национальной, культурной, политической самоидентификации личности и народа, на примере романа О. Памука "Черная книга". Анализ сюжетных мотивов, постмодернистских художественных приемов его творчества.

Анализ поэтического цикла М. Цветаевой "Комедьянт". Исследование факта о том, что лирическая героиня преодолевает в себе греховную страсть, вновь становясь Поэтом-Психеей, Душой, обращенной к Совести. Анализ цикла "Комедьянт" как единого текста.

Художественное воплощение феномена безумия в советской литературе 1920–х гг. на примере романа Г.Н. Гайдовского "Картонный император". Особенности образа безумца. Осознание безумия окружающего мира. Художественные параллели с другими произведениями.

Поэтическое творчество П.П. Ершова. Система мотивов и образов, связывающая поэта с романтической традицией 30-40-х гг. и характеризующая его индивидуальное мировидение. Исследование образа зерна в стихотворениях поэта, связанных с темой творчества.

Исследование статуса заимствованного персонажа Хормусты посредством анализа традиционного мотива просьбы о помощи в эпосах монгольских народов. Роль и место буддийского божества Хормусты в разных эпосах. Хормуста как заимствованный буддийский персонаж.

Раскрытие мотива пустоты в романе В. Пелевина "Чапаев и Пустота". Философская основа понятия пустоты в картине мира романа, истоки которой восходят к восточным и западным культурам. Главные образы и второстепенные сюжетные линии романа "Чапаев и Пустота".

Жанровое многообразие казахской прозы. Тематика произведений начала 70-х годов XX века. Своеобразие стиля А. Алимжанова и М. Симашко. Особенности повествований, философско-насыщенных богатыми параллелями и сравнениями различных исторических эпох.

Связь мотива разрушения привычного течения жизни в квартире Кузьмина с мотивом наказания профессора в романе Михаила Булгакова "Мастер и Маргарита". Образ дома Маргариты в романе. Символизация разрушения Маргаритой порядка в собственном жилище.

Смислове та функціональне навантаження мотиву рекрутчини в творах Т. Шевченка. Моральний аспект явища рекрутчини, виявлення духовно-етичних проблем, притаманних українському народу. Позначення безперспективного для нації способу існування в межах імперії.

Дослідження міського простору в оповіданні С. Жадана "Вона знає всі шлягери цього року". Аналіз міфологічності образу міста та співвіднесеності із традиційним різдвяним образом вертепу. Перебування персонажів оповідання у своєрідному силовому полі міста.

Авторські інтерпретації парадоксу самотності людини в антиутопічному соціумі. Комплексне дослідження специфіки змалювання суспільства, у якому функціонують головні герої. Парадокс самотності й неприкаяності людини у величезному й різноманітному світі.

Розкриття стану самотності в образі скрипаля М. Ромаша в новелі М. Цуканової "Бузковий цвіт". Аналіз чинників що зумовили самотність героя. Розгляд образів-символів, які органічно вплітаються в художній світ твору та слугують розкриттю головних образів.

Опанування аспектів феномену самотності в художній реальності. Відображення внутрішнього психодуховного світу жінки-митця в творчості українського письменника Івана Чендея. Дослідження самотності як форми самосвідомості в оповіданні автора "Цимбаланя".

Дослідження мотивів самотності у творчості Тараса Шевченка та творчості поета у контексті його біографії. Особиста самотність Тараса Шевченка, яка вплинула на його творчий шлях, основні причини емоційного стану митця, відображеного в його творах.

В статье показано, что в противовес христианской традиции Некрасов изображает самоубийство героя как акт высокого мщения, благословленного Богом, что вряд ли может быть признано органичным ментальности русского народа. Рассматривается история-зонг.

Социально-исторические причины обращения Н.А. Некрасова к мотиву самоубийства и его функции в поэтических текстах автора. Культурный генезис воплощенных в стихотворных текстах автора представлений о суициде. Художественное воплощение образа смерти.

Реалізація мотиву свободи в творчості Савича через творчість як форми вільного самовираження автора, як продуктивного шляху пізнання істини через духовний зв’язок ліричного героя з Україною, яка для нього є невичерпним джерелом внутрішніх сил і волі.

Виявлення тематичних векторів інтертекстуального мотиву свободи в поезії "хатян". Індивідуальна свобода, свобода творчості, свобода духу, мотив боротьби за свободу народу. Прочитання поетичних творів журналу у міжтекстовому діалозі за принципом єдності.

Поэтам чужда идеализация народа, они обращают внимание прежде всего на его духовную жизнь и свободу. Состояние общества определяется степенью раскрытия возможностей человека. Роль размышлений Лермонтова и Пушкина в формировании взглядов их последователей.

Рассмотрение эволюции мотива смерти в творчестве великого русского писателя второй половины XIX века Л.Н. Толстого. Выводы о периодизации в развитии приемов и повествовательных техник, связанных с мотивом смерти у Толстого. Ранний период творчества.