Порівняння аристократичного ідеалу і містеріальності на прикладі зіставлення ранньої лірики М. Рильського й вірша поета-кавалера Ричарда Лавлейса "До Алтеї, з В'язниці". Античний контекст описаного гедонізму, спільна символіка в елітарній поезії.

Дослідження досвіду проведення уроків світової літератури в загальноосвітній школі з використанням прийомів компаративістики. Особливості порівняння казок "Фарбований шакал" індійської народної казки та літературної казки І. Франка "Фарбований Лис".

Порівняльний аналіз процесів розвитку модернізму і постмодернізму. Огляд основних тенденцій, компаративний аналіз української та російської прози, зіставлення модернізму і постмодернізму 2000-х. Порівняльна таблиця за Брайніном-Пассеком, за Іхабом Хасаном

Порівняння літературознавчого осмислення і зіставлення моделювань образів керівників козацько-селянських повстань. Своєрідність форм, принципів і засобів трансформації історичних реалій у художні версії. Ознаки художніх текстів та їх інтерпретацій.

Роль материнського і батьківського кодів у літературі різних періодів. Дослідження еволюції міфа про Електру. Перенесення імперського і постколоніального дискурсу на поведінкові моделі жіночих персонажів. Клінічна картина героїнь сучасних творів.

Содержание дефиниции "аллюзия" в газетно-публицистическом дискурсе. Специфика и характер отражения общекультурного компонента. Анализ системы действий, совершаемых автором при создании литературной аллюзии и читателем при её восприятии и интерпретации.

Комплексный анализ, осмысление названия поэмы А. Ахматовой "Реквием", отражение в ней экстремального душевного состояния человека, личной трагедии и народного горя в годы репрессий. Характеристика гражданской позиции поэтессы "в страшные годы ежовщины".

Краткая биография И.С. Тургенева, воспитание в дворянской семье и его ненависть к крепостному праву. Первые публикации стихотворений и драматических произведений. Идейно-художественный замысел романа, раскрытие темы любви и проблемы "лишних людей".

Анализ рамочно-заголовочных, лексических, синтаксических и стилистических элементов стихотворений. Моделирование тематических внутренних циклов, помещённых в собственную пространственно-временную модель организации художественного мира А.А. Ахматовой.

Описание эпико-драматической составляющей "Тем и варьяций", ее синтагматика, поддержанная многократными возвращениями к мотивам, маркирующим героя и героиню. Исследование парадигматики этой книги, ее лирический сюжет соответствующий ее стиховой природе.

Рассмотрение на примере отдельного произведения важнейших словесно-образных средств, формирующих композиционно-семантическую структуру лирических творений А. Тарковского. Изучение взаимодействия тропов и формирования поэтического смысла стихотворения.

Анализ важнейших словеснообразных средств, формирующих композиционно-семантическую структуру лирических творений русского поэта Арсения Тарковского. Взаимодействие тропов и его влияние на формирование поэтического смысла стихотворения "Посредине мира".

Ш. Сеитов - известный писатель и поэт, занимающий видное место в истории каракалпакской литературы XX века. Начало творческой деятельности. Соответствие новизны формы содержательный стороне произведений. Анализ композиционного строя романа "Халкабад".

Диалогическая ситуация в лирических произведениях. Диалог лирического героя с предполагаемым собеседником. Функционирование двух или более точек зрения, равноправных позиций в стихотворениях в форме диалога. Истинный диалог, неполный и мнимый диалог.

Анализ процесса последовательного воплощения композиционно представленного словесного целого в архитектоническое целое эстетически завершенное событие (в терминологии М.М. Бахтина). Словесные связи и отношения композиционного и лингвистического уровней.

Особенности ритмического способа архитектонической организации в новеллах с "сегментным" композиционным членением. Концовка-пуант - специфичный прием текстового завершения, который используется И.А. Буниным в литературном произведении "Темные аллеи".

Материал произведений Мопассана - современная ему французская повседневность. Роман "Жизнь" позволяет видеть, что автор искусно владел не только короткой литературной формой, но и законами построения романа. Исследование композиции и проблематики романа.

Органическое идейно-композиционное единство "Путешествия" Радищева, особенность его публицистической мысли. Просветительская идея книги и ее противоречия - ликующее чувство единения человека с миром и безысходное отчаяние от ощущения своего одиночества.

Композиция речевого произведения. Иерархическая структура рассказа Юй Да-фу "Весенние ночи". Составляющие формально-содержательного уровня композиции. Деление текста на формальном уровне. Композиционно-речевые и архитектонико-речевые формы в тексте.

Мотив неудовлетворенности главной героини жизнью на фоне внешнего благополучия. Внутренний поиск героиней своего истинного я в романах Д. Лессинг. Комплекс мотивов, сочетающий пересечение героиней пространственной границы со сменой ее социальной роли.

Розглянуто епічну формальну та ліричну семантичну організацію ліричної прози з позиції її метажанрової природи. На матеріалі творчості Г. Хоткевича, А. Любченка, О. Довженка, В. Стефаника простежено взаємовплив епічного та ліричного начал у метажанрі.

Аналіз специфіки композиційної організації кіносценарію Л. Костенко та А. Добровольського в конотації з жанровою матрицею новели. Проблема жанрової спадковості в дискурсі поетики інтермедіальності. Питання специфіки рецепції та трансформації жанрів.

Дослідження застосування мозаїчного методу творення художнього світу в трилогії В. Фолкнера "Місто", "Селище", "Дім" і романі В. Шевчука "Стежка в траві. Житомирська сага". Порівняльний аналіз поетики двох прозаїків, окреслення певних типологічних збігів.

Застосування Фолкнерового мозаїчного методу творення художнього світу. Порівняльний аналіз поетики трилогії В. Фолкнера "Місто. Селище. Дім" та романа В. Шевчука "Стежка в траві. Житомирська сага". Окреслення типологічних збігів та художніх відмінностей.

Дослідження особливостей композиційно-стилістичної організації п’єси американського драматурга Артура Міллера "Смерть комівояжера" у руслі системно-структурного підходу до аналізу художнього тексту. Особливості формального рівня художнього тексту.

Літописні повісті як структурний елемент літописного наративу. Особливості формування літописних повістей як окремого оповідного жанру. Дослідження композиції літописних повістей, аналіз їх функціонального призначення у складі "Повісті врем'яних літ".

Дослідження жанру притчі та її системне визначення, виходячи з характеристик та соціальних і естетичних цілей цього жанру. Розгляд чотирирівневої композиції жанру притчі. Сутність композиції притчі та механізмів самоорганізації композиції цього жанру.

Стадії розвитку сюжету: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка. Фінальний елемент ліричного твору. Портрети-описи, в яких акцентується увага на зовнішності персонажа. Авторські відступи (ліричні, філософські, публіцистичні, історичні).

Компонентный состав и лексическое наполнение структурной схемы предложения "кому есть каково" на примере романа "Бедные люди", что позволило охарактеризовать схему как синтаксический знак физиологического и эмоционально-психического состояния субъекта.

Выявление основных компонентов читательской культуры, которые сформированы у учеников начальных классов в результате применения интерактивных читательских заданий. Формирования у младших школьников умение самостоятельно выбирать интересующую литературу.