Гражданско-патриотическая лирика Маяковского. Антимещанская и антибюрократическая темы поэта. Совпадение романтических устремлений личности Маяковского с утопическими умонастроениями эпохи. Тема поэта и поэзии. Образ Америки в творчестве Маяковского.

Анализ особенностей повествовательной организации романа П.И. Мельникова-Печерского "В лесах". Рассмотрение "кодирующей" функции сказового дискурса романа. Отражение многослойности структуры романа "В лесах" на многообразии субъектов повествования.

Нравственные и философские проблемы общества, поднятые Булгаковым в романе "Мастер и Маргарита". Многослойность романа: свобода и насилие, художник и власть, смысл бытия человека, духовная сущность мира, любви, назначение личности и выбор жизненного пути.

Рассмотрение проекции архетипа Смерти в "военных новеллах" Амброза Бирса. Мифологические, христианские и философские коды импликаций архетипа Смерти в новеллистике писателя. Масштаб смерти в авторском осмыслении в рамках функционирования архетипа.

Співвідношення традиційних і новаторських підходів у гінді-мовній поезії першої половини ХХ століття. Ставлення до санскритського слова в Індії. Розгляд санскриту в традиційній індійській культурі як вищої мови, санскритського слова як вищого слова.

Чинники формування національно-мовних позицій М. Чернявського. Значення творчості письменника в мовно-літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Фольклорні традиції в мовній спадщині М. Чернявського, компоненти образних домінант у його творах.

Особливість художнього почерку Набокова. Синестезія мови, що виражена тонкою тілесністю оповідання і колірною деталізацією зовнішнього рівня твору. Досягнення автором якнайглибшого психологізму при максимальній економії експресивних лексичних засобів.

Текстові репрезентації емоцій і почуттів людини в художньому дискурсі. Мовні засоби номінації, дескрипції і вираження емоції гніву в романі Д. Гнатко: вигуки, емотивно-оцінна лексика й прокляття. Опис мімічних, просодичних і кінетичних реакцій персонажів.

Аналіз та надання результатів дослідження світомоделюючого потенціалу жанру загадки, в умовах, коли однією з особливостей моделювання дійсності в жанрі є подання об'єктів з переліком їхніх прагматичних ознак, а також зовнішніх фольклорних характеристик.

Знайомство з головними особливостями мови ліричної поезії В. Самійленка. Аналіз способів визначення структури мовної моделі поетичного світу письменника. Характеристика мовних одиниць, що передають внутрішній світ людини в ліро-поетичних творах.

Українська мова у листах митців художнього слова як засіб спілкування, вираження думок, почуттів, інструмент націє творення та національної інтеграції. Розгляд мовної проблематики, відбитої в епістолярії представника української культури Б. Грінченка.

Дослідження духовних цінностей українського народу за матеріалами збірки В.С. Бойко "Планида". Лінгвокультурологічний аналіз концепту Бог у творчості харківського письменника. Оцінка еволюції емоційного, душевного та духовного станів українського поета.

Дослідження мовної ситуації Львова у ХХ столітті в міжвоєнний період на матеріалі художніх текстів. Зміни, які відбулися у просторі міста за радянської доби, вплив більшовицької політики на внутрішню структуру мовлення львів’ян і лінгвістичний ландшафт.

Історія розвитку літературної мови слов’янських народів в новому історичному, політичному та духовному контексті. Аналіз становлення чеської мовної ідентичності у трактаті Я. Коллара "Дискусії про слов’янську взаємність". Оцінка концепції письменника.

Дослідження ролі невербальних елементів в комунікативному акті передачі інформації. Встановлення мовних одиниць, що репрезентують мовчання у драмі-феєрії Л. Українки "Лісова пісня". Аналіз емоційних станів героїв. З'ясування семантичної структури лексем.

Дослідження особливостей мовного портретування підлітка у трилогії про Бларта Домініка Баркера. Виокремлення лексико-семантичних одиниць відображення зовнішнього, психологічного, гендерного та соціального мовних портретів головного героя-підлітка.

Лексичні й лінгвостилістичні засоби створення психологічного, мовного й духовного портретів головного персонажа роману Г. Пагутяк "Слуга з Добромиля". Опис невербальної поведінки міфічної істоти в людському тілі, протиставлення людського та божественного.

Огляд прийомів посилення виразності тексту в творах І. Франка, В. Сосюри, М. Бажана, Д. Павличка, Л. Костенко І. Драча, Б. Олійника. Підкреслення краси мовної метафори в українській літературі. Словотворення О. Гончара. Покладені на музику слова.

Аналіз мовних засобів у пейзажній ліриці сучасного українського поета А. Перерви. Роль словника тексту у реалізації ідейно-естетичного змісту твору. Функції іменників, прислівників, дієслів та займенників. Композиційно-семантичні зв’язки у тексті.

Мовні засоби вираження символів "вогонь", "вода", "земля", "повітря" у ліриці К. Бальмонта, А. Бєлого, О. Блока, В. Брюсова. Структура лінгвістичного символу, його аналіз в поетичних текстах російських символістів. Особливості використаних мовних засобів.

Проаналізовано мовні засоби волевиявлення, вжиті в поезії Лесі Українки. З'ясовано, що модальність волевиявлення є одною з основних у віршованій творчості поетеси. Також охарактеризовано мовні засоби волевиявлення у драматичному творі "Бояриня".

Дослідження лінгвальних особливостей утворення гумористичного ефекту в творах сучасного британського письменника жанру фентезі Т. Пратчетта. Частотні фонографічні, лексико-семантичні та синтаксичні засоби та прийоми створення гумористичного ефекту.

Мовні засоби репрезентації мотивів у трагічних віршах Бориса Чичибабіна "Кончусь, останусь жив ли..." та "Сними с меня усталость, матерь Смерть". Мовні одиниці у віршових позиціях, глибокий поетичний сенс, пов’язаний з кризовими подіями в житті поета.

Лінгвістичний аналіз мовних одиниць на означення назв осіб. Лексико-семантичні групи цих назв і розгляд їх емоційного забарвлення. Позитивно оцінні та негативно оцінні лексеми, виявлені у поемах Т. Шевченка "катерина" і "гайдамаки", їх характеристика.

Оцінка вербального вираження психологічної акцентуації в українському художньому дискурсі. Розгляд психолінгвістичної характеристики новели М. Коцюбинського "Сон". Доведено належність цього твору до "світло-сумних" текстів (за класифікацією В. Бєляніна).

Аналіз лексикографічної репрезентації лексеми "слово" і простеження вербалізації наскрізного в українській поезії ХІХ-ХХІ ст. мотиву "слово". Оригінально-авторське сприйняття слова як ознаки національної ідентичності та рефлексії творчої особистості.

Мовленнєвий етикет як правила мовленнєвої поведінки, закріплені у системі стійких висловів. Характерні формули на позначення вибачення в епістолярію письменників ХХ сторіччя на прикладі листування, специфіка їх уживання та семантичне навантаження.

Сутність та зміст головних ознак поетичного мовостилю Василя Голобородька як митця-сюрреаліста. Встановлення прикмет художньо-образної своєрідності поетичної лінгвосистеми В. Голобородька. Особливості розбудови моводійсності в нетрадиційному руслі.

Національно-політичний ідеал творів Лесі Українки. Розуміння категорії свій, біблійних постулатів та ідеї ствердження сили духу - усі базові державницькі засади є спільними для творів Д. Донцова. Західноукраїнські лексичні елементи в мові письменниці.

Дослідження малої прози письменниці Олени Пчілки. Виокремлення мовностилістичних засобів, які закладені в її основі й великою мірою впливають на сприйняття цих творів. Характеристика особливостей мовної свідомості, як однієї з індивідуалізацій етносу.