Розгляд та аналіз деяких фрагментів із драми Лесі Українки "Бояриня", у яких авторка вживає займенник ми. Ознайомлення з випадками використання ми-груп різного типу. Визначення та характеристика вимог до адекватного встановлення референції займенника.
Характеристика семантичного спектру літературного експериментування. Функціонування експериментальної моделі в романістиці В. Домонтовича, її розгортання і взаємооберненість у межах інтелектуального дискурсів. Естетика новацій прози М. Йогансена.
Ознайомлення з основними проблемами створення квазібіографії головного героя низки творів Бориса Акуніна Фандоріна. Дослідження та характеристика особливостей трилерно-квестової сюжетної лінії. Визначення та аналіз специфіки ремейкової сюжетної лінії.
Аналіз семантичного потенціалу художніх порівнянь у мовотворчості О. Забужко на матеріалі повісті "Казка про калинову сопілку". Виокремлення текстових фрагментів, що містять порівняльні конструкції. Структурні особливості компаративних конструкцій.
Розгляд експресивно-емоційної лексики у творах класика української літератури І. Нечуя-Левицького, визначення її функційної ролі, аналіз особливостей семантики експресивних лексичних одиниць, засобів їх вираження. Просторічні елементи у творах митця.
Дослідження експресивних синтаксичних конструкцій в інтимній ліриці М. Вінграновського. Опис стилістичних функцій синтаксису в створенні художньої образності інтимної лірики Вінграновського. Зміст складних естетичних почувань і емоцій ліричного героя.
Аналіз поезії Г Гейне "Enfant perdu" та її переклади, які виконала Леся Українка. Твір німецького поета є одним із ключових та знакових у його творчості. В ньому найвищою мірою сконцентровано всі емоції автора, які той переживав у період написання поезії.
Аналіз ролі заперечення в поетичних творах французьких поетів кінця ХІХ століття. Найчастотніші типи заперечних конструкцій у французькій поезії. Аналіз різних функцій заперечення, завдяки яким створюється його експресивний і оціночний потенціал.
Дослідження заперечних конструкцій, які входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій на матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь". Аналіз впливу заперечення на посилення текстової динаміки, увиразнення сюжетних колізій.
У статті розкрито експресивний потенціал заперечних конструкцій у детективному романі. На матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь" доведено, що заперечні конструкції входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій.
Дослідження стилетворчих засобів поетичного мовлення творів Яра Славутича. Розкриття особливостей функціонування двох груп експресивних слів: ті, що виражають поняття та емоції одночасно; такі, що не мають понятійної основи, а виражають лише емоції.
Формування рецептивної парадигми українського літературного експресіонізму початку ХХ ст. визначення експресіоністичних ущільнень з урахуванням видового, родового та територіального критеріїв на матеріалах творчості М. Бажана, М. Куліша, О.Турянського.
Історія розвитку експресіонізму, його характерні риси. Експресіонізм у практиці різних літературних жанрів. Приклади експресіоністичної образності в українській літературі. Дадаїзм як авангардистська літературна течія, його принципи та історія розвитку.
Розгляд метафізичного горизонту буття людини у зв’язку з поетикою експресіонізму у новелістиці М. Черемшини. Дослідження екзистенційних станів, хронотопу, художніх деталей в їхньому відношенні до експресіонізму та метафізичної природи людського буття.
Розгляд роману "День гніву" Ю. Косача в аспекті стильової домінанти експресіонізму. Визначення місця твору в художньому доробку письменника й у літературному процесі середини ХХ ст. Описання функцій прийому психологізму та поетичної техніки роману.
Дослідження автобіографічних творів О. Довженка та В. Сосюри крізь призму художньої виразності авторського самовираження у нефікційній прозі. Виявлення естетичних характеристик та експресіоністичних особливостей оповідей українських авторів-нараторів.
Портрети персонажів новел Василя Стефаника. Ілюстрація мовою малярства вербальних описів героїв творів письменника, їх візуалізація із строгим дотриманням авторського тексту. Вияв експресіоністичної з елементами авангардизму манеру письма В. Стефаника.
Основні причини інтеграції позафахової інформації в текст літературознавчого призначення. Терміни на позначення жанрових утворень - ключові літературознавчі архетипи, які формують множинність понять та забезпечують інструментарієм сферу рецепторики.
Побудова на виразно християнських знаках і символах - особливість поетичного світу Ґ. Тракля. Наявність виразних ознак модерністської експресіоністської манери письма, якій притаманні есхатологічні, апокаліптичні манери - риса творчості цього поета.
Дослідження визначальних домінантів експресіоністичного світобачення в літературному вимірі ХХ століття. Зосередження уваги на близькості імпресіоністичної поетики та мовних засобах новел і мистецької спадщини письменників Ф. Кафки та М. Хвильового.
Творчість Є. Пашковського, зміст елементів постмодернізму. Тема боротьби людини з трагічністю буття в межовій ситуації. Особливість неомодернізму Є. Пашковського у світлі танатичної символізації. Народне бачення трагічного у творчості Є. Пашковського.
Літературна антропологія як спроба переоцінки гуманістичної традиції, започаткованої в епоху Просвітництва. Кліффорд Гірц - один з основоположників інтерпертативної антропології. Сутність концепції "ризикованого мислення" Ганса Ульріха Гумбрехта.
Аналіз прикрашання оповідання всередині описом, яке він перериває. Дослідження художніх прийомів російських поетів-модерністів. Розгляд екфрасису як відтворення одного мистецтва засобами іншого. Встановлення його ролі у поетиці митців "срібного віку".
Аналіз проблеми взаємодії слова й візуального образу, що виявляє себе у формах екфрастичної репрезентації предметів візуальних мистецтв (скульптури, архітектури та живопису). Приклади синестезійного екфрасису на тему моря в бесіді Ербаля з художником.
Роль та значення Інтернету у сучасному літературному процесі, його місце у процесі самоорганізації та реалізації мистецьких проектів. Характеристика першого українського проекту, створеного силами віртуальної спільноти "Світло згасло в Країні Див".
Аналіз явища театралізації XIX століття на прикладі повісті "Навіжена" І. Нечуя-Левицького. Характеристика наявних театральних елементів у творі, концептів "маскування" та "двійництва" головної героїні. "Театральність" як один із сюжетотворчих елементів.
Традиції барокової літератури та їх відображення у поетичному мистецтві романтизму й у прозі, в драматургії письменників. Вплив традицій ораторського мистецтва на творчість романтиків. Риторичні настанови курсів братських шкіл. Аналіз творів П. Куліша.
Розгляд означення "драма ідей", "мелодрама" як підмінні назви експресіоністської драми. Характерність наявності загострених конфліктів, посиленої емоційності персонажів; деформації реальності; трагічного світосприйняття для драматургії Винниченка.
Аналіз ряду поетичних образів - складників образної структури поезій В. Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв. Доказ, що ключовою метою майстра слова стало "опоетизувати" роботу митця - віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора.
Основні аспекти теорії нативізму. Виокремлення нативістичних концептів в художньому тексті кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна". Самобутнє мовлення героїв. Втілення нативістичних елементів, а саме, працьовитості та господарності в образах героїв.
