Вивчення прийомів художнього відображення чільної репрезентації жіночої прози української діаспори середини XX століття на прикладі творчості Олени Звичайної через трагічний модус материнства в умовах комунізму та екзистенції "червоного" тоталітаризму.

Аналіз проблеми застосування екзистенціалу як терміну у порівняльних дослідженнях. Визначення та класифікація екзистенціалістів. Особливості художньої реалізації екзистенціалів жаху і відчаю в українській та німецькій прозі про Другу світову війну.

Екзистенціалізм — течія в літературі Франції, основними представниками якої стали: Г. Марсель, Ж. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю. Характеристика атеїстичного екзистенціалізму. Релігійний екзистенціалізм - результат розвитку християнської культури.

Особливості екзистенціалізму як напряму літератури. Жан-Поль Сартр - теоретик екзистенціалізму у літературі. Основні категорії екзистенціалізму. Погляди на людину в різні періоди розвитку літератури. Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А. Камю.

Характеристика філософсько-естетичних пошуків української літератури першої половини та середини ХХ ст., що розвивалися в напрямку екзистенціалістського мислення. Дослідження зв’язку "Сибірських новел" із мотивами екзистенціалістського філософствування.

Світ дивацтв і протиріч, відчуття нестійкості та несправжності у романі Франца Кафки "Замок". Біографія Ф. Кафки. Автобіографічні моменти у творі. Прототипи образів роману та характеристика головних героїв. Екзистенціалістська атмосфера у романі.

Роман В. Підмогильного "Місто" як незвичний та яскравий витвір українського літературного інтелектуального мистецтва, знайомство з головними героями. Загальна характеристика глобальних інтелектуальних та філософсько-психологічних проблем сучасності.

Визначення екзистенціальних мотивів у творах української літератури. Дослідження екзистенціальних смислів мотиву смерті й характеристика елементів фантастики на прикладі трьох оповідань зі збірки Юрія Івановича "Фарца", у котрих цей мотив є провідним.

Необхідність аналізу сучасного філософського прозового тексту з точки зору екзистенційних та естетичних категорій. На прикладі творчості А. Федя та В. Єрофеєва розглядається формуючий чинник авторської естетики у поєднанні з причинно-наслідковою базою.

Дослідження числової символіки творів В. Стуса крізь призму екзистенційного світосприйняття. Аналіз світоглядних філософських констант його творчості. Термінологічна визначеність символу в його багатомірності й невичерпності, що дає множинність смислів.

Розгляд бориславського циклу творів І. Франка в контексті сучасних літературознавчих методологій, пов’язаних із особливостями екзистенційно-феноменологічної інтерпретації художніх текстів. Художнє відтворення у циклі основних проблем людського існування.

Виділення основних проблем людського існування, які знайшли своє художнє відтворення у бориславському циклі І. Франка. Типологізація найбільш чинних та яскраво виражених екзистенціалів відчуження, страху, тривоги, провини, совісті, вибору, смерті, надії.

Розгляд проблеми пограниччя через проявлення архетипності художнього мислення письменника та аналіз властивих колоніальній свідомості амбівалентностей. Дешифрування буттєвої моделі авторської концепції В. Шевчука, архетипна ідентичність прозових творів.

Конструювання ліричного суб’єкта й поетичного віршосвіту філософських творів М. Брацило. Екзистенційний пошук ліричної героїні та їх проблематико-тематичну рефлексація в текстах. Закономірності організації віршів та їх зв’язок з екзистенцією творчого еґо.

Дослідження екзистенційної проблеми життя і смерті в романі "Чад" Юрія Косача. Аналіз своєрідності філософської рефлексії роману "Чад". Аналіз проблем та труднощів існування людини емігранта. Інтерпретація суїцидальних мотивів в романі Юрія Косача.

Дослідження специфіки часопросторового комплексу роману А. Камю "Чума" з урахуванням філософії екзистенціалізму. Зв'язок моделювання художнього світу крізь призму екзистенціальних категорій з композицією твору, психологічною мотивацією дій персонажів.

Відповідність термінології екзистенціалізму поетичному словнику і художній свідомості В. Стуса. Становлення екзистенціалістських переконань поета в конкретно-історичному контексті національної дійсності й історії української літератури 60-80-х років.

Мотиви в’язничної лірики С. Малильо, автобіографічний характер її творчості. Екзистенційні переживання, відображені в творах поетеси: самотність, тривога й білі, які посилюють лексеми плач, ридання. Настрій абсурдності існування, що викликає антисвіт.

Аналіз віршів із збірки Сергія Жадана "Життя Марії" крізь призму філософії екзистенціалізму. Реалізація мотивів трагізму буття, абсурдності світу, бунту, свободи вибору. Визначальна для поета національно-екзистенціальна модель світу та сенсу життя.

Екзистенційно-гуманістичні традиції української філософської культури та майстерне поєднання постмодерного письменства. Дослідження екзистенційних мотивів у творчості Марії Матіос. Використання письменницею у художній творчості засобів характеротворення.

Розгляд екзистенційного мотиву як змістової складової поетичного ідіостилю на матеріалі поезій представників Нью-Йоркської групи, вихначення особливостей екзистенційного світобачення поетів групи, спільного і відмінного у модифікаціях цих мотивів.

Дослідження творчості одного з найцікавіших представників футуризму в українській літературі, його здобуток та значення. Аналіз основних проблем і мотивів у доробку Ґео Шкурупія, оцінка тематичної та стилістичної кореляції між поезією та прозою автора.

Аналіз поетичного феномену О. Теліги - представниці вісниківської течії у міжвоєнній літературі. Герменевтичне осягнення націоцентричних вимірів смислового рівня творів. Літературно-критична, есеїстично-публіцистична інтерпретація сенсу жіночого буття.

Поетичний доробок воєнних та повоєнних років українських митців М. Ситника та Г. Черінь, поєднаних не лише Музою, але й, хоч і недовго, подружніми узами. Екзистенціяльна парадигма їхніх поезій. Розглянути лірику поетів крізь призму домінантних концептів.

Дослідження та аналіз сутності екокритики, як напрямку в літературознавстві, прийнятного для аналізу художніх творів українських письменників. З’ясування доцільності та раціональності застосування екокритики для аналізу драми Лесі Українки "Лісова пісня".

Визначення основних принципів екокритики. Дослідження трансформації екокритичного підходу до вивчення літературних явищ. Розгляд аспектів "зелених студій". Визначення екологічної проблематики у творчості письменників-закарпатців М. Дочинця та П. Мідянки.

Суть перспектив екокритичного прочитання як нового для вітчизняного літературознавства напрямку інтерпретації літературних явищ. Аналіз трансформації екологічної проблематики в постмодерністському тексті на прикладі роману чеського письменника М. Урбана.

Необхідність включення до "Літературного Придніпров’я" творів економічного характеру, написаних дворянством у першій половині ХІХ століття під впливом господарських та соціокультурних змін. Дослідження особливостей соціально-економічних процесів в краї.

Аналіз творчої долі фантаста Ф.К. Діка, який намагався розірвати тенета масової культури, але фактично створив її нову формулу, що зараз широко використовують письменники та режисери. Розгляд фільмів-антиутопії, зосереджених на проблемах ідентичності.

Взаємовплив двох видів мистецтв - літератури й кіно - як вияву процесу інтермедіальності. Загальні відмінності між літературою і кіно. Розкриття поняття інтермедіальності і екранізації. Механізми інтермедіального прочитання художньої прози І. Роздобудько.