Специфіка гендерної вербалізації ольфакторної інформації на матеріалі української прози. Засоби опису ольфакторія українськими письменниками та письменницями. Порівняння жіночого та чоловічого опису категорії запаху як вербалізації об’єктивної реальності.
Дослідження геральдичної поезії, надрукованої в українських стародруках. Засоби художнього книжкового декору церковних кириличних видань. Розгляд змістових та формальних ознак дескриптивного вірша. Аналіз змісту графічних іконописних образів, епіграм.
Опис трьох рівнів вербалізації константи німецької культури в одному з ключових художніх текстів "Смерть у Венеції". Застосування методу семантичної ротації, який є доцільним для аналізу вербалізації індивідуально-авторської концептосфери письменника.
Результати дослідження вербалізації релігійних концептів в епістолярії Т. Шевченка. Аналіз лексики листів з точки зору ключових релігійних концептів як своєрідного засобу розкриття внутрішнього письменницького "я" як релігійної мовної особистості.
Роль вивчення концептів при дослідженні специфіки авторського світосприйняття. Визначення поняття "концепт" та основні актуалізатори концептів. Аналіз найчастотніших мовних засобів репрезентації концепту "fear" ("страх") та можливих додаткових значень.
Особливості вербалізації концепту Marriage у романі англійської письменниці Фанні Берні "Камілла або портрет юності". Здатність текстів передавати певне повідомлення від джерела до одержувача і впливати на почуття останнього, а також стимулювати дії.
Особливості вербалізації концепту "війна" у романі письменниці Г. Вдовиченко "Маріупольський процес". Висвітлення подій на Сході України влітку та восени 2014 року. Інтерпретація воєнного дискурсу в різних національних та авторських картинах світу.
Характеристика психолінгвістичних основ образу української жінки, що виявляються не лише в стереотипах поведінки, а й у мові художньої творчості. З’ясовано, що найменування жінки характеризується іменниками і прикметниками з позитивною конотацією.
Особливості авторського вираження концепту зовнішність людини на матеріалі роману "Олівер Твіст" і повісті "Різдвяна пісня в прозі" англійського письменника-реаліста. Вербальні засоби вираження вказаного концепту. Аналіз художньої мови творів Ч. Діккенса.
Розгляд особливостей вербалізації концепту "небо" у творах поета українсько-польського помежів'я - Лева Венглінського. Дослідження польськомовних творів, в яких концепти простору надають історичної та художньої конкретики, апелюють до історичної пам'яті.
Описується концепт "холмщина", який функціонує в драматичній поемі І. Огієнка як ментальне утворення, яке передає авторське бачення і опис морально-духовного та ментального простору культури через вербалізацію мовних сутностей. Оцінка актуальності роботи.
Дослідження вербалізації концепту Батьківщина у ліричній творчості Мехмета Акіфа Ерсоя, творця турецького державного гімну. Дослідження збірки поезій "Safahat". Виокремлення вербальних репрезентацій концепту Батьківщина, виділення його ядра та периферії.
Наукове дослідження індивідуального стилю польського письменника Г. Сенкевича на основі концептуального аналізу вербалізації лексеми "людина" в мовному просторі роману. Особливості жанру історичного роману, специфіка побудови аналогічних художніх творів.
Розгляд питання нерівності між чоловіками та жінками на матеріалі зарубіжної літератури ХІХ-ХХ ст. Аналіз проявів маскулінності, гендерних ролей і стереотипів поведінки головних героїв роману англійського письменника Дж. Остін "Гордість і упередженість".
Аналіз вербалізації міні-концепту "ворог" у творах сучасних українських авторів про війну у зоні ООС на Сході України на основі широкого поля лексико-семантичних груп. Виділено низку епітетів-кольороназв та метафоричних моделей із негативним значенням.
Причини використання червоного кольору в образах війн, перетворень і революцій. Аналіз символізму та сакрального локусу віршів О. Довгого. Використання поетом різних відтінків червоного у своїй творчості. Переосмислення автором українських міфів.
Дослідження міфопоетичних картин різних письменників-символістів. Методики лінгвопоетичного аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту у франкомовному художньому тексті. Синтез історичного в поезії О. Олеся на матеріалі збірки "Княжа Україна".
Розгляд образу свободи як провідного смислотворчого чинника у поетичній творчості Христі Алчевської. Виокремлення індивідуально-авторських засобів вербалізації образу: епітетних та метафоричних структур, народно-поетичної символіки, прийомів естетизації.
Аналіз індивідуальних особливостей поетичних текстів. Дослідження процесів, що відображають семантичну трансформацію слова, формування художнього значення, перетворення слова на естетичний знак. Оцінка індивідуальних стильових особливостей поезії Сосюри.
Розгляд особливостей текстів п’єс Л. Подерв’янського "Гамлєт, або Феномен датського кацапізму" й "Король Літр". Характеристика теорії інтертекстуальності М. Бахтіна. Творчість Л. Подерв’янського в сучасній українській літературі як вияв епатажності.
Вивчення різноманітних виявів психопатології особистості в дискурсі. Вербалізація концептуальних параметрів індивідууму в сучасній англомовній художній прозі. Дослідження виявів психопатології персонажа в романі Стівена Кінга "Що впало, те пропало".
Результати дослідження вербалізації сакрального простору в поетичних творах В. Герасим'юка. Особливості вербалізації понять "смерека", "ягня", "простір" у поезії Герасим'юка. Використання лексики на позначення сакрального для розкриття мистецького "Я".
Особливості вербалізації спонукальної модальності в мові прози для дітей - визначення, неспеціалізовані синтаксичні засоби для вираження спонукальної модальності. Умови їхньої актуалізації, використання модифікаторів семантико-синтаксичної структури.
Аналіз угорськомовних віршів з циклу любовних епіграм В. Довговича. Приклади інтимної поезії, у яких розгортається особиста любовна драма поета і молодої панни Аґнеш Візер. Філософія кохання Довговича, що є класичним взірцем любовної барокової лірики.
Дослідження типології аспектів ментальних феноменів, вербально репрезентованих в есе Джона Берджера. Характеристика подвійної ролі есеїстичних метаекфрастичних контекстів вербальної експлікації ментальних феноменів у потенційній взаємодії з читачами.
Семантико-функційна специфіка стрижневих слів (кліматичний, метеорологічний, прогностичний, синоптичний), що репрезентують метеорологічний дискурс і відбивають фрагмент вербальної мережі. Вербально-семантичний рівень мовної особистості синоптика Діденко.
Аналіз імпресіоністичних засобів прози братів Ґонкурів та Івана Франка: синтезу музики й літератури. Екфрастичні описи творів живопису та музики. Синестезійні властивості слова, його сугестивна сила, яка розширює горизонти світовідчуття, уяву й інтуїцію.
Досліджено особливості лінгвальної репрезентації образ страховиська в сучасній українській дитячій літературі. Представлено літературний дискурс страху і страховиськ. Схарактеризовано нові образи страховиська, появу яких спричинила пандемія COVID-19.
Ирония - метод реализации субъективно-оценочной модальности, которая представляет собой художественную форму авторской оценочной позиции. Основные способы создания комического эффекта, которые использует Дитер Нур в своих литературных произведениях.
Исследование феномена иронии в творчестве современного немецкого писателя Дитера Нура. Выявление новых механизмов формирования иронического смысла в художественном тексте. Анализ средств, которыми пользуется автор для достижения комического эффекта.