Сравнительный анализ изучения шекспировского образа Гамлета, отразившегося в русской и западноевропейской литературах. Результаты исследования проблем процесса шекспиризации в западной эстетической мысли и формирования шекспиризма в русской культуре.

Осмислення проблеми Гамлета в критичній спадщині Аполлона Олександровича Григор’єва, поета, письменника, літературного критика й театрального рецензента. Соціально-побутова персоніфікація образу Гамлета, поетичне осмислення образу у творі Шекспіра.

Системный анализ жанрового многообразия и связей творчества Г. Сакса с фольклорными источниками в контексте бюргерской литературы XVI века. Значение учения Лютера и протестантства в контексте литературы немецкой Реформации для творчества Г. Сакса.

Взаимоотношения постмодернизма и классической литературы на примере произведений викторианского писателя Томаса Гарди, предвосхитившего многие тенденции развития английской литературы XX века. Влияние Томаса Гарди на жизнь и творчество Джона Фаулза.

Изучение творческой деятельности народного поэта Узбекистана Абдуллы Арипова, анализ влияния различных жанров фольклора на его творчество. Рассмотрение гармоничного единства художественно-изобразительного поэтического замысла с разными жанрами фольклора.

Аналіз естетичної категорії "гармонія", осмислення її як теоретико-літературного поняття: конкретизація змісту та внутрішньої логіки розгортання категорії гармонії стосовно мистецтва слова; її зв'язок з різними аспектами філософсько-естетичного знання.

Жыццёвая і літаратурная біяграфія Максіма Гарэцкага - класіка беларускай літаратуры, грамадскага дзеяча нацыянальна-дэмакратычнага Адраджэння. Любоў да Радзімы, яе гісторыі, нацыянальнай культуры у творчасці пісьменніка. Раман "Віленскія камунары".

Грани интерпретации гастрономических образов в лирике Шаламова, анализ их значения и символического наполнения. Нравственные коннотации образной сферы и ее роль в раскрытии темы творчества. Мотивы пищи у Шаламова в соотношении с их трактовкой в поэзии.

Функционирование гастрономических образов в ранней драматургии А.Н. Островского. Кулинарные традиции замоскворецкого купечества в ранних пьесах драматурга: пища и напитки. Социокультурные функции еды и питья в пьесах раннего периода творчества писателя.

Дослідження гастрономічних образів гумористичних текстів літератури європейського Середньовіччя. Розкриття проблеми зв'язки харчового і комічного дискурсів в культурі гастрономічна гумористика в середньовічних літературних жанрах: фарс, фабліо, шванк.

Споживання як лейтмотив та імператив повсякденного життя, їжа як одна з фундаментальних людських потреб. Інтерес до гастрономічного дискурсу в Україні у фокусі літературознавства. Розгляд творів Т. Белімової, Н. Гербіш, М. Матіос, С. Пиркало, Ю. Смаль.

Розкриття функцій використання в текстах масової літератури гастрономічних образів, їхнього семантичного навантаження та сюжетоутворювального потенціалу та емоційного впливу на читача. Суть культурної ідентифікації героїв на прикладі романів Дж. Колґан.

Розкриття ролі та функцій використання в текстах масової літератури гастрономічних образів, їхнього семантичного навантаження та сюжетоутворювального потенціалу та емоційного впливу на читача. Пояснення інтересу масової літератури до кулінарного дискурсу.

Філософська проблематика в поетичній творчості Гафура Гуляма. Аналіз і оцінка питань часу як форми людського буття. Особливості та підходи до дослідження в головних роботах автора проблем культурної творчості людини, пам’яті і забуття, сенсу життя.

Обращение к состоянию удовольствия, наслаждения устойчиво в человеческой культуре. Распространение гедонистических идей в кризисные периоды истории. Эпоха декаданса как благоприятная почва для распространения идей гедонизма. Актуализация идеи наслаждения.

Рассмотрение различных форм энтузиастической активности. Анализ гедонистических мотивов в художественном наследии У. Патера. Характеристика рассказа "Король придворных художников", знакомство с главными героями. Смерть как начало вечного наслаждения.

Рассмотрение истории формирования "женских штудий" как составной части антропоцентрической философии и литературоведения. Историческая подвижность "гендера" как философско-эстетической категории, содержание которой зависит от ценностных приоритетов эпохи.

Рассмотрение образа социально активной, самоотверженной и героической матери, способной подавить свои биологические инстинкты в интересах этнического коллектива, в поэме М.Ю. Лермонтова. Исследование гендерного дискурса кавказоведческих произведений.

Особливість зображення маскулінності та фемінності в тюркських літературах. Дослідження переходу до більш складних репрезентацій гендеру, що віддзеркалює ширші соціальні та політичні зміни. Аналіз ролі жінок-авторів і героїнь у сучасній літературі.

Вирішення проблеми діади "людина — мова" у лінгвокультурологічних, когнітивних дослідженнях - ціль антропоцентричної лінгвістики. Характеристика основних лексико-стилістичних та морфологічних особливостей інтерпретації запаху у гендерному аспекті.

Характеристика методологічних підходів до вивчення гендеру в літературі. Дослідження концептів фемінності, маскулінності, андрогінності як критерії аналізу художнього світу Т.Г. Шевченка. Розробка моделі гендерної інтерпретації творчості письменника.

Створення поеми С. Батлера гудібрастичним типом вірша. Використання гендерного, історико-біографічного, історико-літературного, поетологічного та інтертекстуального методів аналізу поетичного тексту. Дослідження ціннісних гендерних суперечностей в творі.

Ставлення до гендерних питань в суспільстві наприкінці ХІХ ст. в драматургії Г. Ібсена і П. Мирного. Неможливість самореалізації жінки, відсутність свободи вибору, залежність від батьків, чоловіка та громадської думки. Бачення авторів вирішення проблеми.

Аналіз та інтерпретація гендерної проблематики у романі Гілберт "Місто дівчат". З’ясування, які ідеї та підходи до гендерних питань пропонуються у романі, і як авторка відтворює процес самореалізації та пошуку ідентичності в контексті гендерної динаміки.

Аналізу творів великого Кобзаря, що розкривають проблеми гендеру в коханні, шлюбно-сімейних стосунках. Питання жіночого виховання, підготовки жінки-матері, її долі в період царату, що мають важливе значення для розуміння гендерної ідентичності митця.

Дослідження проблеми тендерної термінології, ролі жінки у працях Івана Огієнка. Характеристика фемінності, особливостей її співвідношення з поняттям жіночності, яка відображається в наукових розвідках цього вченого та інших українських дослідників.

Анализ женской языковой личности как объекта лингвокогнитивного взаимодействия главных участников коммуникации на психологическом и гендерном уровнях, реализуемого в дискурсивных практиках литературных произведений. Специфика женских героинь и авторов.

Лингвистический анализ пьес А.Н. Островского "Бесприданница" и "Гроза". Рассмотрение специфики женской лексики в обеих пьесах, оценка поведения двух героинь в сложившихся условиях. Выделение особенностей феминной и маскулинной лексики в произведениях.

Анализ отношения автора к женскому образованию, браку, проблеме профессиональной реализации женщин на примере ее самых известных произведений. Особенности трансляции феминистского дискурса в произведениях В. Вулф, преодоление гендерных стереотипов.

Порівняльний аналіз "Спогадів" Надії Суровцової та щоденників Перта Курінного з точки зору гендерного підходу. З’ясування наявності особливостей відтворення подій в Умані мемуаристами різного віку, різної статі в різножанрових мемуарних текстах.