Огляд й систематизація підходів до вивчення питання фахової мови, її ознаки, функції, типи. Характеристика фахової мови на прикладі німецької мови промислової автоматизації. Розгляд співвідношення понять "фахова мова" й "загальнонаціональна мова".

Опис поняття "фахова мова" та її статус. Систематизація підходів до вивчення питання фахової мови. Співвідношення між фаховою мовою та загальнонаціональною на прикладі німецької фахової мови промислової автоматизації. Основні ознаки фахових мов.

Дослідження загальних символічних властивостей початкових поєднань приголосних у сучасній німецькій мові з опорою на аналіз фонестемної лексики на позначення "руху", "звучання", і "розміру", виражених у реченні дієсловами, прикметниками, іменниками.

Дослідження символічних властивостей початкових сполучень приголосних у німецькій мові з опертям на аналіз фонестемної лексики на позначення "руху", "звучання", "освітлення", "розміру" та "зоонімів", виражених дієсловами, прикметниками, іменниками.

Комплексне дослідження ономатопоетичних дієслів та іменників, утворених від звуконаслідування тварин і птахів. Об’єктивна основа ономатопеї. Пізнання людиною навколишнього світу. Наслідування людиною тих чи інших звуків живої та неживої природи.

Встановлення культуроспецифічного змісту лакунарної німецької лексеми Kummerspeck на основі німецько-українського перекладацького аналізу зразків публіцистичного дискурсу. Розгляд специфічних та унікальних смислів німецького лінгвокультурного концепту.

Дослідження мовознавчого статусу і лінгвокультурної специфіки, шляхів і способів лінгвостилістичного аранжування текстового простору німецького постмодерністського дискурсу. Аналіз механізмів нелінійної організації текстової матерії постмодернізму.

Дослідження перекладу фразеологізмів з українськими, німецькими прикметниками-ойконімами. Розгляд фразеологізмів з ойконімним компонентом. Національно-культурна конотація фразеологічних одиниць. Специфіка закріплення у мові національно-культурних реалій.

Комплекс проблем, що мають місце під час перекладу фразеологічних одиниць з з українськими та німецькими ойконімами, до складу яких входять прикметники. Переклад ойконімів українською мовою, пояснення їх походження. Аналіз способыв їхнього перекладу.

Дослідження використання іноземних вкраплень у художньому тексті. Аналіз німецьких елементів в англомовному тексті роману. Визначення їх ролі у контексті. Характеристика особливостей вживання іншомовних слів для розвитку сюжету, оцінки поведінки героїв.

Використання німецької лексики, фраз, вигуків та речень у тексті роману Маркуса Зузака "Крадійка книжок". Застосування у роботі власних назв, зокрема імен та прізвищ персонажів, назв міст, вулиць, пісень та вивісок. Посилення драматичності оповіді.

Аналіз мовних засобів репрезентації концептів емоційної сфери, актуалізованих у структурі німецькомовної картини світу. Інтерпретація етноспецифічних властивостей вербальних репрезентацій емоцій "затишкового квартету" у логіко-філософському сенсі.

Аналіз мовних засобів репрезентації концептів емоційної сфери у структурі німецькомовної картини світу. До фокусу багатоаспектного міждисциплінарного аналізу потрапили концептуалізовані емоції, пов’язані з поняттями безпеки, захищеності та затишку.

Встановлення способів та прийомів перекладу емоційно-експресивних часток німецької мови. Виділення корпусу сегментів текстів та їх українських перекладів. Характеристика лінгвостилістичного та прагмалінгвістичного аналізу лексичник відповідників.

Визначення репертуару німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття. Укладання словникових статей німецьких запозичень та їх аналіз в етимологічному, соціолінгвістичному та лінгвогеографічному аспектах, морфологічна адаптація і фонетичне засвоєння.

Лексико-семантичної диференціації німецьких запозичень в українській архітектурній термінології. Терміни-варіанти на матеріалі німецьких запозичень української архітектурної термінології, причини їх появи. Терміносистема архітектурної сфери, її склад.

Створення класифікації та опис тематичних груп німецьких запозичень. Особливості процесу фонетичного і семантичного засвоєння іншомовних слів у сучасній російській мові. Послідовність адаптації запозичень з німецької мови у морфемно-словотворчому аспекті.

Особливості пристосування та функціонування німецьких лексичних запозичень у сферах економіки та торгівлі в сучасній українській мові. Історичні контакти між українцями й німцями. Поділ запозичень на предметно-тематичні мікрогрупи, їх генетичний склад.

Дослідження взаємодії української мови з німецькою у процесі їх контактування. Вивчення особливостей функціонування німецьких лексичних запозичень у сфері побуту в сучасній українській мові. Комплексний аналіз основних закономірностей еволюції мови.

Структурні й значеннєві ознаки німецьких парних фразеологізмів. Морфологічна репрезентація компонентів у межах однієї частини мови. Зростання довжини компонентів у парному фразеологізмі. Дослідження типів лексичних взаємозв’язків між компонентами.

Дослідження прізвищ з німецьким етимоном, пояснення допрізвищевої семантики їх твірних основ, визначення антропонімного коефіцієнта лексико-семантичних груп, вузькодіалектної, регіональної лексики та структурно-словотвірних особливостей прізвищ.

Фразеологія як галузь загального мовознавства. Фразеологізми, що виникають на основі образного уявлення про дійсність і відображають побутово-емпіричний, соціально-історичний та духовний досвід мовного колективу. Функціонування німецьких фразеологізмів.

Визначення принципів й прийомів лексикографічного опису фразеологізмів-дериватів у німецьких словниках різних типів. Характеристика та дослідження лінгвальних особливостей фразеологізму-деривата, як реєстрової одиниці у сучасній німецькій фразеографії.

Аналіз поняття "мовна картина світу", співвідношення німецьких фразеологізмів-соматизмів із моделями мовної картини світу. Мемантизація та інтерпретація ключового соматичного сектору німецької мови. Узагальнення мовного досвіду фразеологічних одиниць.

Аналіз особливостей національної мовної картини світу, частиною якої є фразеологічні одиниці. Семантизація та інтерпретація ключового соматичного сектору німецької мови - фразеологізмів-соматизмів. Співвідношення соматизмів із моделями картини світу.

Поняття "ономастика", характеристика її історичного розвитку с часів Київської Русі. Аналіз напрацювання вчених, які найпершими описали та класифікували оніми, їх поділ на дві основні групи за Ф. Палацьким. Аналіз німецьких фразеологізмів з ойконімами.

Досліджено процес формування термінологічних одиниць шляхом десимволізації лексики. Метою даної роботи було багатопланове дослідження і опис смислових основ лексичних одиниць права. Семантична корекція, викликана процесом втрати символічного початку.

Виокремлення й опис етапів укладання німецько-українського термінологічного словника архітектури і будівництва та обґрунтування можливості застосування встановлених принципів і методів для укладання фахових словників будь-якої галузі науки і техніки.

Сутність і історія становлення екологічного дискурсу, його видові характеристики. Дослідження вектору презентованої публікації, спрямованого на опис термінологічної системи екологічного дискурсу. Структура мережі термінологічної лексики екодискурс.

Комплексне вивчення базових характеристик терміносистеми німецькомовного екодискурсу. Розгляд теоретичних підвалин формування екодискурсу та загальних характеристик його терміносистеми. Словоскладання з абсолютним переважанням бінарних словосполучень.