Німецькі запозичення в угорських говірках Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність: 10.02.09 - Фінно-угорські та самодійські мови (угорська мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Німецькі запозичення в угорських говірках Закарпатської області

Туріс Інгрід Юріївнa

Ужгород - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі угорської філології

Ужгородського національного університету,

Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Лизанець Петро Миколайович,

завідувач кафедри угорської філології

Ужгородського національного університету

Офіційні опоненти - доктор Угорської Академії наук, професор

Ніркош Іштван,

професор кафедри угорського мовознавства

Дебреценського університету;

кандидат філологічних наук, доцент

Меліка Георгій Іванович,

професор кафедри німецької філології

Ужгородського національного університету

Захист відбудеться 24 вересня 2008 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 61.051.05 в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 22 серпня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент О.Д. Пискач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження мовних контактів є одним із важливих завдань лінгвістичної науки. Незважаючи на велику актуальність цієї проблеми, вона ще й до сьогодні як у теоретичному, так і в практичному плані мало вивчена. В окремих наукових працях, що з'явилися останнім часом і стосуються міжмовних (міждіалектних) контактів, йдеться насамперед про взаємодію літературних мов і поза увагою залишається міждіалектне контактування, яке краще розкриває історію контактуючих мов та матеріальну і духовну культуру їх носіїв.

Контакти між німецькими переселенцями і місцевим угорським населенням Закарпаття встановлювалися поступово. Німецька колонізація на Закарпатті розпочалася з XІІ ст., значно посилилася після відходу татар 1242-го року і з більшою чи меншою інтенсивністю продовжувалася аж до XIX ст. включно.

Міжмовні контакти необхідно вивчати у невідривному зв'язку з історією народу, у нашому випадку угорців і німців, з урахуванням рівня їх суспільного розвитку, а також лінгвістичної специфіки взаємодіючих мов і наявності чи відсутності спорідненості між ними. Важливо простежити, чи знаходилися досліджувані мови протягом історичного періоду в якихось взаємозв'язках. У цьому зв'язку угорські і німецькі говірки Закарпаття не є спорідненими, вони типологічно різні, але перебувають у безпосередніх контактах між собою, починаючи з XІІ ст.

Огляд опрацьованої лінгвістичної літератури свідчить про відсутність детального мовного аналізу німецьких запозичень в угорській мові, основна увага звернена на етнографічний аспект. Німецькі запозичення становлять значний науковий інтерес для мовознавчої науки, тому докладне і ґрунтовне їх дослідження належать до першочергових завдань угорської діалектології.

Отже, беручи до уваги недослідженість проблеми німецько-угорських міжмовних контактів і, зокрема, німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття, важливість і актуальність цього питання для з'ясування історії, матеріальної і духовної культури двох сусідніх народів на Закарпатті - угорців та німців, ми поставили перед собою завдання дослідити угорсько-німецькі міжмовні контакти на діалектному рівні з широким застосуванням лінгвогеографічного аспекту і використанням даних писемних пам'яток угорської та німецької мов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов'язана з комплексною темою кафедри угорської філології Ужгородського національного університету „Комплексне лексико-семантичне дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу“ та держбюджетною темою Центру гунґарології УжНУ „Мовна взаємодія у поліетнічному соціумі на Закарпатті“ (ДБ-529), а також із фундаментальною темою, яка виконується спільно з науковцями Дебреценського університету за тематично-цільовим конкурсом Ф20/3-06 „Транскордонні українсько-угорські фундаментальні дослідження” проекту 20.5/001 „Етнолінгвістичне дослідження українсько-угорських взаємозв'язків”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексний і всебічний аналіз лексем, запозичених із німецької мови в угорських говірках Закарпаття.

Мета дослідження передбачає виконання таких основних завдань:

визначення репертуару німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття;

класифікація зібраного діалектного матеріалу за тематичними групами;

укладання словникових статей (мікростатей) німецьких запозичень та їх аналіз в етимологічному, соціолінгвістичному та лінгвогеографічному аспектах;

- фонетичне засвоєння та морфологічна адаптація німецьких запозичень; німецький запозичення угорський говірка

з'ясування шляхів і часу проникнення німецьких запозичень в угорські говірки Закарпаття;

виявлення нових лексем на місці запозичень та їх семантична характеристика.

Об'єктом дослідження є лексика угорських говірок Закарпаття, яка становить значний інтерес своєю самобутністю, архаїчністю і специфікою, обумовленою контактуванням цих говірок із сусідніми слов'янськими і неслов'янськими говірками. Лексика угорських говірок багата і на німецькі запозичення, тому якраз німецькі запозичення у цих говірках і є об'єктом нашого дослідження.

Предметом дослідження є лексичні запозичення з німецької мови (говірок) та їх відповідники в угорських говірках Закарпатської області.

Джерельною базою дослідження є зібраний у польових умовах значний фактичний матеріал в угорських говірках Закарпаття, серед якого чимало німецьких запозичень, які розглянуті в лексико-семантичному, етимологічному, лінгвогеографічному та соціолінгвістичному аспектах. Для цього ми використали наявні етимологічні, історичні та діалектологічні словники угорських та німецьких (баварсько-австрійських) говірок. Для лінгвогеографічного аналізу зібраного матеріалу ми використали карту-схему, укладену П.М. Лизанцем в „Атласі угорських говорів Закарпаття” [KMNyA, Т. І-IІІ, 1992-2003].

Методи дослідження. Основними методами є діахронно-описовий, який ми використали при аналізі словникових статей та лінгвогеографічний - при укладанні лінгвістичних карт. У роботі ми намагалися по можливості залучати факти писемних пам'яток угорської та німецької мов і лексичний матеріал інших мов цього регіону, які дали нам змогу встановити значний взаємовплив різномовних говіркових груп. Для їх зіставлення застосовуємо порівняльно-історичний метод та проводимо аналіз мовного матеріалу в соціолінгвістичному аспекті.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що наша дисертація є першим монографічним дослідженням німецьких запозичень в угорських говірках Закарпатської області. Вивчення досліджуваної лексики має важливе значення і для мовознавчої науки, і для історії та етнографії. Ґрунтовне вивчення різних тематичних груп цієї лексики становить безсумнівний інтерес для мовознавства взагалі і угорської діалектної лексикології зокрема. Проаналізований фактичний матеріал збагачує здобутки як регіональної угорської діалектології, так і мовознавства загалом. Зібраний нами лексичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення Закарпатської області, його історію, взаємозв'язки з іншими угорськими, а також німецькими, українськими, румунськими, словацькими говірками краю. Значна частина лексем успадкована безпосередньо з баварсько-австрійських та середньонімецьких говірок чи опосередковано через інші мови (говірки). Уперше введено в науковий обіг ряд нових лексем, які не зафіксовані в жодних працях мовознавців. Новизна дисертації полягає і в тому, що в ній уперше в лінгвістичній науці картографуються німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття у вигляді лінгвістичних карт. Виявлено і проаналізовано помітну кількість нових назв, які прийшли на зміну німецьким запозиченням під впливом української та російської мов, а також чимало вузьколокальних і оригінальних лексико-семантичних утворень на власному угорському ґрунті.

Теоретичне значення полягає в розкритті взаємодії німецьких запозичених слів з угорською говірковою лексикою, у виявленні особливостей функціонування й поповнення лексики сучасних угорських говірок Закарпатської області німецькими запозиченнями з різних тематичних груп, а також з'ясуванні мовних та позамовних чинників, які сприяють цим процесам. Отримані результати дозволяють визначити словотвірний потенціал німецьких запозичень, глибше зрозуміти механізм взаємодії німецької й угорської мов у контексті міжмовних контактів та осмислити когнітивну основу цієї взаємодії.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання їх іншими дослідниками при вивченні різних тематичних груп лексики німецького походження. Матеріал дисертації може бути широко використаний при викладанні вузівських курсів з угорської та німецької мов, а також викладачами, аспірантами та студентами вузу при написанні наукових праць, окрім того, науковцями Угорщини та Німеччини. Дисертаційний матеріал можна використати і при укладанні словників угорської та німецької мов, а також при підготовці регіональних лінгвістичних атласів.

Особистий внесок здобувача полягає у зборі значного фактичного лексичного та семантичного матеріалу, зокрема німецьких запозичень, їх систематизації та аналізу. Вперше в лінгвістичній науці укладено ряд лінгвістичних карт (загалом 25) німецьких запозичень та їх лексичних відповідників в угорських говірках Закарпаття. Отже, пропонована робота є першим комплексним дослідженням німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття у кількох аспектах: лексико-семантичному, фонетико-морфологічному, етимологічному, порівняльно-історичному, лінгвогеографічному та соціолінгвістичному.

Апробація результатів дисертації. Положення й висновки дисертації апробовані у доповідях на міжнародних наукових конференціях та інших форумах: „Німецька мова в діалозі культур” (Ужгород 2004), „Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ 2004), „Взаємодія мов у поліетнічному соціумі на Закарпатті” (Ужгород 2004), „Мовна освіта: шлях до євроінтеграції” (Київ 2005), „Міжнародна наукова конференція з фінно-угрознавства, присвячена творчості Арво Валтона” (Ужгород 2007), а також на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (Ужгород 2003-2007) тощо.

Публікації. Із теми дисертації опубліковано 11 наукових статей, з них 8 у фахових виданнях ВАК України загальним обсягом понад 5 друк. арк. Публікацій у співавторстві немає.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел (152 найменування) та додатків у вигляді 25 лінгвістичних карт, списку населених пунктів та індексу німецьких запозичень. Обсяг основної частини дисертації - сторінок (без списку використаних джерел), повний обсяг роботи - сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет дослідження, вказано методи та джерельну базу дисертації, з'ясовується наукова новизна, окреслено теоретичну і практичну цінність одержаних результатів, їх апробація та особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Німецькі запозичення як предмет наукового дослідження” подано огляд наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів з обстежуваного питання. Чимало дослідників так чи інакше приділяли увагу німецьким запозиченням, проте спеціальним і детальним їх дослідженням в угорських говірках Закарпаття не займався ніхто.

Відомо, що вивчення німецько-угорських міждіалектних контактів розпочалося тільки з середини XX ст. з відкриттям Ужгородського державного університету. Перші наукові статті з міждіалектного контактування належать викладачам кафедри іноземних мов, а з 60-х років - викладачам кафедри німецької філології (О.М. Гвоздяк, П.М. Данканич, Д.В. Костюк, Г.І. Меліка, Й.Й. Шрамл, С.С. Штефуровський та ін.).

Угорські говірки Закарпаття активно досліджувалися у різних мовних аспектах і науковцями кафедри угорської мови та літератури Ужгородського державного університету (з 1970 р. кафедра угорської філології), починаючи з другої половини XX ст. Тут у першу чергу слід назвати монографії та наукові статті професора П.М. Лизанця, а також праці Е.О. Борбель, К.І. Горват, М.Ж. Дєрке, І.В. Зийканя, Л.Л. Ура та ін., які, досліджуючи лексичне багатство угорської лексики Закарпаття, торкалися і німецьких запозичень.

Другий розділ „Проникнення німецьких запозичень в угорські говірки Закарпаття та їх адаптація” складається з п'яти підрозділів:

1. Основні шляхи проникнення. Німецькі запозичення проникали в угорські говірки Закарпаття двома основними шляхами: усним та писемним. Близько 90% їх увійшло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом внаслідок тривалих і щоденних безпосередніх мовних, економічних і культурних стосунків німців і угорців на території Закарпаття. Це насамперед слова, пов'язані з побутом людей, їх зовнішніми та фізичними особливостями, сільським господарством, народною метрологією, тваринництвом, рослинним світом тощо: blуder (broder), drуt (drфt).

Писемним шляхом (10%) проникали німецькі запозичення через перекладну літературу, різні офіційні державні документи, військові накази, розпорядження. Ці лексеми використовуються угорцями дуже рідко, а деякі з них уже архаїзувалися: cйl (zel), cъg (zug), lбger (lager), slussz (schluЯ), tarack (tarraЯ).

2. Час проникнення. Німецькі запозичення проникали в угорські говірки Закарпаття в різний час. Одні з них належать ще до періоду початкових безпосередніх контактів німецького та угорського населення Закарпаття (XІІ-XІII ст.), інші - пізнішого періоду.

При визначенні давності запозичень у лінгвістичному плані бралися до уваги такі моменти: 1) дані історичної фонетики німецької та угорської мов; 2) семантико-

історичний критерій; 3) дані як німецьких, так і угорських писемних пам'яток. У цьому плані досліджені нами німецькі запозичення можна поділити на такі періоди: XIII ст. - bбrd, pбrkбny, rхf; XIV ст. - fertбly, frьstцk, polgбr; XV ст. - cйh, fillйr, tornбc; XVI ст. - borbйly, cйrna, muskotбly; XVII ст. - dirigбl, drуt, firhang; XVIII ст. - cetli, ferslуg, sonka; XIX ст. - cement, eszcбjg, fasнrt; XX ст. - aszpirin, eternit, zacc.

Запозичені угорськими говірками Закарпаття німецькі лексеми можуть утворювати синонімічний ряд чи лексичні паралелізми. Серед них виділяємо такі:

1) традиційні угорські назви (більш давні) із загальним значенням та лексичний германізм з конкретним, вужчим значенням: угор. mosdу та lavуr (lavor); 2) германізми, із яких один є більш давнім запозиченням, а інший - відносно новим: давнє paszterhуc (posterholz) - нове rigli (rigl);

3) германізм - давня назва, неологізм - нова (з укр. чи рос. мов): давнє hering (heriзg) - нове szelyotka.

3. Тематична класифікація. Зібрані нами лексичні германізми класифікуються за тематичними групами. Виділяється 24 основні тематичні групи:

№ тематичної групи	Наявність тематичної групи	Кількість лексем	У процентному відношенні
І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX XXI XXII XXIII XXIV	1. Хата, різні господарські приміщення, їх складові частини, меблі, оздоба кімнат та інші домашні речі 2. Тканини, одяг та прикраси на одягу 3. Особиста гігієна та косметика 4. Виготовлення взуття та його елементів 5. Кухонне начиння та піч 6. Продукти, їжа та її приготування 7. Кондитерські вироби та їх приготування 8. Напої та їх приготування 9. Особливості людей та назви дій, що є неодмінною належністю людини 10. Шляхи сполучення. Транспорт. Засоби зв'язку 11. Сільське господарство 12. Народна метрологія 13. Тютюнництво 14. Виробничо-професійна лексика 15. Торгівля. Фінанси 16. Суспільно-політична лексика 17. Школа, навчання, канцелярські прилади 18. Спорт та різні ігри 19. Військова справа 20. Медицина 21. Обряди, вірування та звичаї 22. Музика, пісні, танці 23. Рослинний світ та кольори 24. Тваринний світ	68 37 14 10 29 40 13 10 23 34 16 10 5 26 21 19 16 15 24 11 12 10 26 13	13,3 7,4 2,8 2,0 5,8 7,9 2,6 2,0 4,6 6,8 3,2 2,0 1,0 5,2 4,2 3,8 3,2 3,0 4,8 2,2 2,4 2,0 5,2 2,6

Представлена таблиця висвітлює співвідношення германізмів в угорській лексиці, тобто засвідчує, які лексичні шари угорських говірок Закарпаття виявились найбільш схильними до німецького впливу. А оскільки питання розташування германізмів за тематичними групами безпосередньо пов'язане з конкретними аспектами культурно-історичного взаємозв'язку угорців та німців, це групування має й певне етнографічне значення, оскільки допомагає краще представити ті галузі матеріальної та духовної культури, в яких угорці та німці знаходились у найтісніших контактах і, внаслідок певних обставин, могли впливати один на одного.

Загальна картина тематичної класифікації переконує, що німецька мова (її говірки) впливала на угорські говірки Закарпаття досить плідно тільки у кількісному відношенні, у якісному ж - цей вплив незначний. Німецькі запозичення здебільшого поширені на території безпосереднього контактування німців та угорців Закарпаття, тобто у Мукачівському, Свалявському і частково Рахівському районах. Значна частина запозичень використовується зараз як слова-діалектизми та архаїзми. Після 1945 р. їх почали витісняти нові слова, здебільшого з української та російської мов: hokedli - taburetka `табуретка', koffer - csomadбn `чемодан' та ін. Здебільшого вийшли з ужитку у мові молодшого покоління німецькі запозичення таких тематичних груп: „Виготовлення взуття та його елементів”, „Музика, пісні, танці”, „Напої та їх приготування”, „Народна метрологія”, „Тютюнництво”.

4. Фонетичне засвоєння. Ступінь засвоєння звукової системи німецьких запозичень угорськими говірками Закарпаття залежить від таких основних умов:

1) яким шляхом (усним чи писемним) проникали німецькі запозичення в угорські говірки Закарпаття. Так, наприклад, засвоєння німецьких запозичень усним шляхом здійснюється на слух за акустичним враженням, причому основна увага звертається на те, щоб якомога максимально наблизити звучання німецьких запозичень до слів угорської мови: bцrцc (brotz), sбmedli (schamerl). Безперечно, такої вільності немає у фонетичному засвоєнні тих німецьких запозичень, що проникли в угорські говірки Закарпаття писемним шляхом: luft (luft), pech (pech); 2) наскільки володіє індивід чи етнічна група, яка запозичила германізм, німецькою мовою. Чим вищий рівень знання німецької мови, тим менше запозичення піддаються фонетичним видозмінам, а це значить, що пристосування німецьких запозичень до фонетичних законів угорської мови знаходиться у зворотній пропорції із знанням і поширенням німецької мови серед носіїв угорської мови;

3) врахування часу їх проникнення в угорську мову. Нові запозичення зазнають менших фонетичних видозмін, у них ще не відбулася субституція невластивих угорським говіркам голосних: harmonika (harmonika), kuplung (kupluзg). У давніших запозиченнях субституція вже відбулася і вимова тих чи інших звуків чи звукосполучень значно віддалена від вимови їх у мові-джерелі: plajbбsz (pla…wa…s), truzsбk (strohsack). Це пояснюється майже повним засвоєнням запозиченого слова угорськими говірками, а також дією відповідних фонетичних законів, властивих німецькій мові на певних історичних етапах її розвитку.

Не можна не враховувати також роль інших мов (румунської, словацької, української) при проникненні германізму в угорські говірки Закарпаття. Мови-посередники досить часто адаптують ці запозичення до своїх фонетичних умов.

У дисертації подається детальна характеристика субституції німецьких голосних (монофтонгів): a, e, і, іe, o, ц, u, ь, дифтонгів: e…, (a…), a`, e`, (д`) в угорських говірках Закарпаття, а також важливіші зміни в системі приголосних.

Германізми, перейняті угорською мовою, зазнають і певних дисимілятивних змін, серед яких найпоширеніша контактна прогресивна дисиміляція: erkйly (erker). Зрідка наявна дистантна регресивна дисиміляція: blуder (broder).

Cеред германізмів угорської мови знаходимо приклади і на явище метатези: kбlyha (із kбhlya < kachle), kehely (із keleh < kelch).

5. Морфологічна адаптація. Морфологічна адаптація іменників полягає в розподілі їх за типами відміни німецької мови: визначається двома основними факторами - 1) закінченням слова у мові-джерелі; 2) аналогією чи впливом найбільш характерних моделей словотвору і словозміни угорської мови (говірок).

Всі германізми, що проникли в угорську мову, за характером кінцевого звука у мові-джерелі можна поділити на дві великі групи: 1. Слова, що закінчуються на голосний: lуr-й (lore). 2. Слова, що закінчуються на приголосний: fйder (feder).

Іменники німецької мови жіночого роду жіночої відміни з кінцевим -а сприймаються угорською мовою як іменники з таким же голосним, де -а залишився ще з давньонімецького періоду: cйrn-a (dswоrna), tбsk-a (taska).

Іменники-германізми жіночого роду жіночої відміни з кінцевим -е в угорській мові отримали -a, що пояснюється впливом інших мов: латинської: kamill-a (kamille), пор. лат. kamomilla; іспанської: kaporn-a (kapеrna), пор. ісп. caperna, української: brуz-a (bra`se), пор. укр. бровза; словацької: buksz-a (buchse), пор. слвц. buksa. А іменники жіночого роду жіночої відміни з кінцевим -е, що ввійшли в угорські говірки під впливом французької мови, змінили -е на -і: bagбzs-i (bagaschе), пор. фр. bagage, виняток futrбzs (futterrage), пор. фр. furage.

Німецькі іменники жіночого роду жіночої відміни з кінцевим -е сприймаються угорськими говірками як іменники на приголосний: bбrd (barte), komуd (kommode), а також разом з окремими іменниками чоловічого роду слабкої відміни як іменники з кінцевими звукосполученнями -li, -ni: fuszek-li (fuЯsocke), kapuc-ni (kapuze).

Іменники німецької мови чоловічого роду сильної відміни з кінцевими сонорними приголосними -l, -r оформилися в угорській мові як іменники з палаталізованим -ly (діал. j): messze-j (messel), sestй-j (sechter), часто отримують також суфікс -і і таким чином входять до групи іменників угорської мови, що означають парні предмети: cucl-i (zuzel), kifl-i (kipfl), kugl-i (kugl), rйkl-i (reckl).

Німецькі іменники чоловічого роду сильної відміни з кінцевим звукосполученням -rl сприймаються в угорській мові як іменники з суфіксом -d + lі: hoke-dli (hokerl), noke-dli (nokerl), pusze-dli (pusserl), виняток vincellйr (winzerl).

Іменники-германізми чоловічого роду сильної відміни з суфіксами -аr -er на

позначення назв живих істот з агентивним значенням сприймаються в угорській мові як іменники з суфіксами -бr, -er, -йr: bogn-бr (wogner), kalm-бr (kramar), pucer (putzer), suszt-er (schuster), bцll-йr (peler), hуh-йr (hвher).

Німецькі іменники чоловічого роду слабкої відміни з суфіксом -ist, що позначають назви живих істот, оформилися в угорській мові як іменники з суфіксами -ista, -izta: bapt-ista (baptist), masin-izta (maschinist).

Так само як і в літературній мові, більшість німецьких іменників різного роду з закінченнями (голосними чи приголосними) в угорських говірках Закарпаття, як правило, оформлялися в такому ж вигляді, як в мові-джерелі: szafalбd-й… (safaladi), zakk-у` (sakko), prйs (press), іноді із звукосполученням -li: csъz-li (schusser).

Прикметники, запозичені з німецької мови, змінюються за числами та мають ступені порівняння.

Німецькі прикметники запозичалися угорськими говірками здебільшого повністю, тобто у такому ж вигляді, як у мові-джерелі: civil (zivil), fukar (fucker).

Вищий ступінь порівняння прикметників німецького походження утворюється шляхом приєднання суфікса -bb до основи прикметника, якщо основа закінчується на голосний або за допомогою сполучного голосного (такого ж, як і в множині), якщо основа закінчується на приголосний. Найвищий ступінь утворюється від вищого за допомогою префікса -leg: aktнv - aktнv-abb - leg-aktнv-abb. Залежно від того, з яких частин мови утворені прикметники та за допомогою яких суфіксів, їх можна поділити на такі групи: а) ті, що утворені від іменників за допомогою суфікса -s (is; os; us): pont-os (pont), pukl-is (puckl); б) ті, що утворені від іменників за допомогою суфікса -і. Вони означають відношення, належність до чого-небудь: trampl-i (trampl), trotl-i (trottl); в) ті, що утворені від дієслів за допомогою суфіксів -tlan, -talan: markнroz - markнroz-atlan, dresszнroz - dresszнroz-talan; г) ті, що утворені від дієслів за допомогою суфікса -йkony: blamбl - blam-йkony, lavнroz - lavнroz-йkony.

В угорських говірках Закарпаття наявна певна кількість дієслів, запозичених з німецької мови та її говірок. Запозичені дієслова німецького походження в угорській мові зазнають певних змін залежно від способу, часу, числа, особи і відмінювання.

Для наочності і порівняння наведемо деякі дієслова в дійсному способі теперішнього часу однини першої особи в безоб'єктному відмінюванні: blamбl-ok (blamieren), lavнr-ozok (lavieren), polнr-ozok (polieren), reszkнr-ozok (riskieren).

Пристосування німецьких дієслів до морфологічної системи угорських говірок відбувалося в той спосіб, що до запозиченого з німецької мови дієслівного кореня додавалися угорські словотворчі морфеми.

Другою особливістю запозичених дієслів в угорській мові є те, що вони діляться на дві групи: 1) дієслова, які в третій особі однини закінчуються на -нroz(ik), -z(ik): dressz-нroz(ik) (dressieren), panнr-oz(ik) (panieren); 2) дієслова, які в третій особі однини закінчуються на -l:

dinszt-el (dinstn), flang-бl (flankieren), glanc-ol (glдnzen).

Запозичені з німецької мови лексеми зазнають цілий ряд змін і у словотворі, тобто на угорському діалектному ґрунті вони отримують різні словотворчі морфеми - продуктивні чи малопродуктивні. Це в першу чергу стосується іменників та дієслів.

До іменникових суфіксів для утворення похідних форм належать: а) суфікс -s (бs; os) на утворення назв з агентивним значенням: prнm-бs (prima); б) cуфікс -ka на утворення іменників із значенням зменшеності: cukor-ka (zukker), vanil-ka (vanilla).

Віддієслівні суфікси -у (у`), -х (х™) служать для утворення іменників (похідних форм): klofol-у` (kloffen), passzнroz-у` (passieren), prйsel-х™ (pressen).

В угорських говірках Закарпаття наявними є й прислівники німецького походження kvбzi (quвzi), spontan (spontan), які залишилися структурно незмінними.

Угорські прислівники cпособу дії можуть утворюватися і від прикметникових форм за допомогою суфіксів -an, -en: aktнv-an (aktiv), civil-en (zivil).

Нами зафіксований також вигук curik (zuruk), який оформився в угорській мові в такому ж вигляді, як і в мові-джерелі.

На нашу думку, наявність значної кількості іменників, дієслів, прикметників, а також окремих прислівників і вигуку можна пояснити тільки тісними і довготривалими контактами німецького населення Закарпаття з угорським.

Третій розділ „Німецькі запозичення в угорських говірках Закарпатської області”. Всі німецькі запозичення у досліджуваних нами угорських говірках подаються у вигляді словникових статей (мікростатей). Кількість їх складає 502, а разом з їх фонетичними та морфологічними варіантами 919. Словникова стаття побудована так: 1. Аналізоване слово. 2. Семантика слова.

3. Географія (територіальне поширення) слова. 4. Фіксація аналізованих слів писемними історичними пам'ятками. 5. Етимологія запозиченого слова. 6. Похідні форми.

7. Лексичні відповідники. 8. Слова-неологізми.

Для кращої наочності наведемо кілька словникових статей:

Fбnk `пончик' (VIII ст.) - (1500 р.)

Лексема fбnk (f#†nk, pбnk, pankу`) є загальновживаною. Ет.: б.-а. діал. fфзkoч (літ. Krapfen) - id. [EWD ІI, с. 1258]. Угор. слово fбnk пох. від початкових форм fбnkoh ~ pбnkoh > pбnkу. Фонема f характерна для західних угорських говірок, а приголосний р для східних [TESz III, с. 839]. Г.І. Меліка мотивує походження назви fбnk від нім. дієсл. faзgen (літ. fangen) `ловити', точніше від ім. Fang `вилов',`ловля', оскільки ці оладки вибираються „виловлюються” спеціальним прибором із гарячої олії [125, c. 270]. Лексичними відповідниками виступають угор. назви pampuska, puffancs - id. [Туріс, карта 11]. Після 1945 р. в розмовну мову угорського населення активно увійшла нова назва poncsiki, що від укр. пончики - id. Лексема фанкы - id. широковживана і в українських говірках Закарпаття [Лизанець ІІІ, карта 440] та в румунських говірках crofnг (crapfena, crapfla, croafena) - id. [134, c. 125].

Simlйder `козирок' (XVIII ст.) - (1849 р.)

Лексема simlйder (simlй…der) є загальновживаною. Ет.: б.-а. діал. schirmel (літ. Schirmlеder) - id. [EWD IІІ, с. 1521]. Нім. приголосний r випадає внаслідок уникнення збігу приголосних за аналогією до слова funйr (furnйr) [TESz IІІ, с. 541]. Лексичними відповідниками виступають угор. назви sapka, sipka, simlйderes sapka, sildessapka, micisapka, micisipka, tцkfedх - id. [KMNyA I, карта 129]. Лексема ѓimle:der - id. широковживана і в українських говірках Закарпаття [109, c. 415].

Крім лексико-семантичного, етимологічного, соціолінгвістичного аспектів, ми розглянули аналізовані німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття і в лінгвогеографічному плані, уклавши „Атлас лексичних німецьких запозичень та їх відповідників в угорських говірках Закарпатської області” обсягом 150 лінгвістичних карт (лексичних), із яких відібрали для дисертації 25 карт, що подані у додатках.

У висновках відзначаємо, що дослідження мовних контактів є одним із важливих завдань лінгвістичної науки. В окремих наукових працях, що з'явилися останнім часом і стосуються міжмовних контактів, йдеться насамперед про взаємодію літературних мов і поза увагою залишається міждіалектне контактування. Німецькі запозичення в угорських говірках Закарпатської області до сьогодні ніким не досліджувалися. А вивчення їх дає дуже цікаві і важливі дані до кращого розуміння матеріальної і духовної культури двох народів - угорців та німців.

Досліджуючи німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття ми велику увагу привертали не тільки мовним, але й позамовним факторам, що дало змогу з'ясувати і передумови першого контактування (XII ст.) німецьких говірок з угорськими, і їх розвиток по цей день.

Нашим завданням було підготувати кандидатську дисертацію із зовсім нової теми, яка в майбутньому може стати першим монографічним дослідженням німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття.

Німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття розглядалися нами в таких аспектах: 1. Передумови та історія німецьких запозичень в угорській мові та її говірках. 2. Розкриття семантики лексичних германізмів, час їх проникнення в угорські говірки Закарпаття (подається перша фіксація німецьких лексем у німецьких і угорських писемних пам'ятках, їх етимологія та територіальне поширення). 3. Лінгвогеографічний аспект у дослідженні німецьких запозичень.

Наше дослідження показало, що близько 90% німецьких запозичень проникло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом внаслідок тривалих і щоденних безпосередніх мовних, економічних і культурних стосунків німців і угорців на території Закарпаття. Це переважно германізми, які позначають предмети, дії, ознаки, пов'язані з побутом людей, їх зовнішніми та фізичними особливостями, сільським господарством, народною метрологією, тваринництвом, рослинним світом та ін. blуder (broder), bуdй (bude), korhely (korhдrre), lajbi (la…bi), messzely (messel), stafнrung (stafiruзg), stiglinc (stigliz).

Поповнення німецьких запозичень проходило трьома основними способами: за допомогою словотворення (46,8%), словоскладання (4,6%) та переосмислення слів (1,2%). Близько 41,6% німецьких запозичень при запозиченні угорськими говірками залишились структурно незмінними. Найбільша кількість запозичень потрапила в угорські говірки Закарпаття із баварсько-австрійських (55,5%) та середньонімецьких (45,5%) говірок. Безперечно велику увагу ми приділяли і явищу синонімії та лексичним паралелізмам (дублетам): grнz - bъzadara `манна крупа, каша', rostйly - ablakrбcs `грати на вікнах', spйkel - tыzdel `шпигувати'. Серед них виділяємо такі: 1) традиційні угорські назви (більш давні) із загальним значенням та лексичний германізм з конкретним, вужчим значенням: угор. літ. mosdу та lavуr (lavor); 2) такі германізми, із яких один є більш давнім запозиченням, а інший - відносно новим: давнє paszterhуc (posterholz) - нове rigli (rigl); 3) германізм - давня назва, неологізм - нова (з укр. чи рос. мов): давнє sopa (schuoppa) - нове szбrбj.

Статистичний аналіз матеріалу допомагає з'ясувати, які шари лексики угорських говірок були найбільш проникними для німецьких запозичень і яке кількісне співвідношення слів різних частин мови у складі германізмів. У цьому зв'язку, безперечно, перше місце посідають іменники (87,2%), значно менше дієслів (8,0%), прикметників (4,2%), прислівників (0,4%) та вигуків (0,2%). Числівників, займенників, сполучників та часток серед лексичних германізмів немає.

Німецькі запозичення здебільшого поширені на території безпосереднього контактування німців та угорців Закарпаття, тобто у Мукачівському, Свалявському і частково Рахівському районах. Значна частина запозичень використовується зараз як слова-діалектизми та архаїзми. Після 1945 року їх почали витісняти нові слова, здебільшого з української та російської мов: hokedli - taburetka `табуретка', portйka - tovбr `товар', virsli - szosziszki `сосиски', zsindely - drбnka `дранка'.

Серед досліджуваних німецьких запозичень виділяємо 24 тематичні групи і германізми кожної з цих груп проаналізовані у словникових статтях (мікростаттях). У дисертації аналізується 502 німецькі запозичення, а разом з їх фонетичними та морфологічними варіантами 919.

Виходячи з того, що німецькі та угорські говірки належать до типологічно різних мовних систем, ми велику увагу звертали на фонетичне засвоєння та морфологічну адаптацію німецьких запозичень угорськими говірками Закарпаття.

Дослідження німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття є актуальним і сьогодні, адже ж зараз на Закарпатті значна частина населення німецької національності переїжджає на постійне місце проживання до Німеччини. Особливо поширилися ці еміграційні процеси з кінця 80-х років ХХ ст., а це означає, що разом з населенням поступово виходитимуть з мовної практики і німецькі запозичення. Тому наше важливе завдання зберегти ці назви для майбутніх поколінь і цю функцію, на наше переконання, покликана виконати дисертаційна робота.

У додатках до дисертації подаємо 25 лінгвістичних карт, список мережі населених пунктів за нумерацією та в алфавітному порядку, індекс німецьких запозичень з вказівкою на сторінку їх знаходження в дисертації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поширення та вживання слова 'krumpli (картопля) в угорській побутовій говірковій лексиці // Acta Hungarica X-XI, рік видання 1999-2000. - Ужгород: Ліра, 2003. - С. 55-63.

2. Paradicsom як овочева культура в угорській кулінарії // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород: ТОВ Борнео, 2004. - Випуск 2. - С. 159-168.

3. Вплив німецької мови на розвиток словникового складу угорських та українських мовних ідіом у галузі кулінарії Закарпатської області // Збірник наукових праць за матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції: тези доповідей. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - № 67.- С. 51-53.

4. Вплив німецької мови на розвиток кулінарної лексики угорців Закарпаття // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород: ПП Піголіцин П.Ю., 2005. - Випуск 3. - С. 326-329.

5. Слова німецького походження по темі „Харчування” в угорських школах Закарпаття // Збірник наукових праць міжнародного форуму Київського національного лінгвістичного університету: тези доповідей. - Київ: Ленвіт, 2005. - С. 184-185.

6. Зміна німецькомовних запозичень зі сфери кухонного мистецтва в угорських говірках Мукачівщини // Записки з романо-германської філології. - Одеса: Фенікс, 2005. - Випуск. 16. - С. 229-237.

7. Кулінарна лексика регіонального поширення у мультилінгвальному просторі Закарпаття // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород: ПП Піголіцин П.Ю., 2006. - Випуск 4. - С. 104-112.

8. Назви мучних страв німецького походження в угорських говірках Закарпаття // Acta Hungarica XV, рік видання 2004. - Ужгород: Спектраль, 2006. - С. 54-64.

9. Німецькі запозичення назв їжі тваринного походження в угорській говірковій лексиці Закарпаття // Acta Hungarica XVІ-XVII, рік видання 2005-2006. - Ужгород: Спектраль, 2007. - С. 59-65.

10. Назви деяких видів посуду та іншого кухонного начиння німецького походження в угорських говірках Закарпаття // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород: ПП Обручар В.В., 2007. - Випуск. 5. - С. 45-52.

11. Німецькі запозичення в угорських говірках Закарпатської області: наукове видання. - Ужгород: Карпати, 2008. - 64 с.

АНОТАЦІЯ

Туріс І.Ю. Німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття. -

Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.09 - „Фінно-угорські та самодійські мови” (угорська мова). - Ужгородський національний університет. - Ужгород, 2008.

У дисертаційній роботі уперше проаналізовано німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття з погляду семантики, етимології, словотвору, соціолінгвістики та лінгвогеографії.

Найбільше німецьких запозичень проникло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом (90%). Німецькі запозичення поповнюються трьома основними способами: за допомогою словотворення (46,8%), словоскладання (4,6%) та переосмислення слів (1,2%). Близько 41,6% німецьких запозичень при запозиченні угорськими говірками залишились структурно незмінними. Головним чином запозичувалися німецькі назви із баварсько-австрійських (55,5%) та середньонімецьких (45,5%) говірок. Після 1945 року германізми поступово витісняються новими словами (здебільшого з укр. та рос. мов). Велика увага приділялася і явищу синонімії та лексичним паралелізмам (дублетам).

Статистичний аналіз матеріалу допомагає з'ясувати, які шари лексики угорських говірок були найбільш проникними для німецьких запозичень і яке кількісне співвідношення слів різних частин мови у складі германізмів. У цьому зв'язку, безперечно, перше місце посідають іменники (87,2%), значно менше дієслів (8,0%), прикметників (4,2%), прислівників (0,4%) та вигуків (0,2%). Числівників, займенників, сполучників та часток серед лексичних германізмів немає.

Подається тематична класифікація німецьких запозичень, виділяється 24 основні тематичні групи. Представлено 502 німецькі запозичення, а разом з їх фонетичними та морфологічними варіантами 919.

У дисертації подається також фонетичне засвоєння та морфологічна адаптація німецьких запозичень угорськими говірками Закарпаття.

На основі проведеного дослідження укладено „Атлас лексичних німецьких запозичень та їх відповідників в угорських говірках Закарпаття”, з якого представлено у дисертації 25 лінгвістичних карт (див. додаток А).

Ключові слова: етимологія, лінгвогеографічний аспект, морфологічна адаптація, німецькі запозичення, семантика, соціолінгвістичний аспект, тематична група, угорські говірки, фонетичне засвоєння.

АННОТАЦИЯ

Турис И.Ю. Немецкие заимствования в венгерских говорах Закарпатской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.09 - финно-угорские и самодийские языки (венгерский язык). - Ужгородский национальный университет. - Ужгород, 2008.

В диссертации впервые проанализированы немецкие заимствования с точки зрения семантики, этимологии, словообразования, социолингвистики и лингвогеографии.

Немецкие заимствования проникали в венгерские говоры Закарпатья в разное время. Одни из них относятся ещё к периоду начальных непосредственных контактов немецкого и венгерского населения Закарпатья (XІІ-XІІІ ст.), остальные - позднейшего периода.

Преобладающая часть немецких заимствований попала в венгерские говоры Закарпатья из баварско-австрийских (55,5%) и средненемецких (45,5%) говоров. Проникновение в венгерские говоры Закарпатья немецких заимствований происходило как непосредственно, так и посредственно через другие (украинские, румунские, словацкие) говоры.

Немецкие заимствования проникали в венгерские говоры Закарпатья двумья основными способами: усным и письменным. Около 90% их вошло в венгерские говоры Закарпатья усным путём в результате длительных и ежедневных непосредственных языковых, економических и культурных отношений немцев и венгров на територии Закарпатья.

Письменным путём (10 %) проникали немецкие заимствования через переводную литературу, разные официальные документы, военные приказы и др. Эти лексемы употребляються венгерским населением Закарпатья очень редко, а некоторые из них уже архаизировались.

Даётся тематическая классификация названий немецкого происхождения, выделено 24 семантико-тематические группы. Представлено 502 немецкие заимствования, а вместе с их фонетическими и морфологическими вариантами 919.

Проанализировав лексику немецкого происхождения в венгерских говорах Закарпатья разных тематических групп, видно, что большая часть названий, заимствованных с немецкого языка, укрепилась в венгерских говорах с идентичным значением. Значительная их часть ещё и сегодня входит в активный словарный запас не только старшего поколения, но и среднего, реже - младшего.

В роботе даётся фонетическое усвоение и морфологическая адаптация немецких заимствований венгерскими говорами Закарпатья.

Статистический анализ помог выяснить, какие слои лексики венгерских говоров были более проникающими для немецких говоров и какое количественное соотношение слов разных частей речи в запасе германизмов. В этом отношении, бесспорно, первое место занимают имена существительные (87,2%), значительно менше глаголов (8,0%), прилагательных (4,2%), наречий (0,4%) и междометий (0,2%). Числительных, местоимений, союзов и частиц среди лексических германизмов нет.

Определены основные способы номинации, установлено, что обогащение лексики названиями немецкого происхождения разных тематических групп происходит в результате словообразования (46,8%), словосложения (4,6%) и переосмысления значений слов на почве венгерского языка (1,2%). Близко 41,6% немецких заимстований при заимстовании венгерскими говорами остались структурно неизменяемыми.

В процессе исследования немецких заимствований, мы уделяли большое внимание явлению синонимии и лексическим параллелизмам. Отдельные немецкие заимствования используются сегодня как слова-диалектизмы и архаизмы. После 1945 года их начали вытеснять новые слова, преимущественно из украинского и русского языков (cъg - koznyбk `сквозняк', koffer - csomadбn `чемодан').

На основе проведеного исследования, представленный „Атлас лексических немецких заимствований и их соответствий в венгерских говорах Закарпатья”, который является первым специальным лингвогеографическим исследованием в венгерском и украинском языкознании (см. Приложение А.).

Ключевые слова: венгерские говоры, лингвогеографический аспект, морфологическая адаптация, немецкие заимствования, семантика, социолингвистический аспект, тематическая группа, фонетическое усвоение, этимология.

SUMMARY

Turis I.Y. German Loans in Hungarian dialects of Transcarpathia. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology, speciality 10.02.09 - Finno-Ugric and Samodic languages (Hungarian language). - Uzhhorod National University, Uzhhorod 2008.

In the given scientific work the German loans in Hungarian dialects of Transcarpathia are presented for the first time in the semantic, etymological, word-formative, sociolinguistic and lingua-geographical aspect.

The major part of German loan-words penetrated into Hungarian dialects of Transcarpathia through spoken language (90%). The German loans are enriched by 3 main methods: with the help of word-formation (46,8%), word-building (4,6%) and reinterpretation of words (1,2%). About 41,6% of German loans hadn't changed their structure while penetrating into Hungarian dialects. German names were loaned from Bavaro-austrian (55,5%) and Middle Germanic (45,5) dialects mainly. After 1945 all the Germanisms were supplanted by new words (of Ukrainian and Russian origin). A great attention is paid to the phenomenon of synonymy and that of lexical parallelism (dublicates).

The statistical analysis of the material helps to find out which layers of the lexicology in Hungarian dialects were the most influenced by German Loans, and what is the quantitative correlation of different parts of speech of Germanisms. In this respect the first place goes to nouns (87,2%), then follow verbs (8,0%), adjectives (4,2%), adverbs (0,4%) and exclamations (0,2%). Numerals, pronouns, conjunctions and particles are not found in lexical Germanisms.

In scientific work there is presented a thematic classification of German loans, where 24 main subject groups are pointed out. 502 German loan-words are described, together with their 919 phonetic and morphological variants. The phonetic assimilation and morphological adaptation of German Loans by Hungarian dialects of Transcarpathia are described as well.

On the basis of the held investigation „Atlas of Lexical German loan-words and their correspondents in Hungarian dialects of Trancarpathia” has been compiled and 25 linguistic maps are presented (look attachment A).

Key words: etymology, German loan-words, Hungarian dialects, lingua-geographical aspects, phonetic and morphological adaptation, semantics, sociolinguistic aspect, subject group.

Размещено на Allbest.ru