Вопросно-ответный комплекс как неотъемлемая составляющая общения и мышления людей, которая выполняет коммуникативную и когнитивную функции. Особенности, которые определяют связность и цельнооформленность контактных реплик интеррогативного диалога.

Языковая норма как отражение тенденций развития языка, классификация отклонений от нее. Нарушения орфоэпических, грамматических и лексических норм. Нарушения языковой нормы как стилистическое средство. Отклонения от языковой нормы в рассказах С. Кинга.

О понятии лингвоэкологии в современной филологической науке. Примеры нарушений языковых норм в текстах современных песен, лингвистический комментарий к этим примерам. Анкетирование молодежи по вопросам ее отношения к разного рода ошибкам в текстах песен.

Компенсація в англійській мові неаугментованими абсолютними конструкціями відсутності синтаксичного зв’язку з матричним реченням тіснішими семантичними відношеннями з ним, які проявляються у вигляді експліцитно вираженої повної або часткової кореференції.

Исследование основных проблем влияния языка-доминанты в языковой компетенции транслингва на фонетическую систему второго языка. Рассмотрение фонетического уровня как строительного материала для содержательных единиц. Порождение новых дискурсов лексики.

Анализ наследия выдающегося отечественного лингвиста академика А.И. Соболевского. Изучение эволюции взглядов в связи с трансформацией научной традиции. Нахождение и разработка архивного наследия лингвистов. Внедрение результатов в научную практику.

Освещается работа Э. Сепира в Оттаве, где он возглавлял Отдел антропологии геологической инспекции Национального музея Канады с 1910 по 1925 годы. Роль творчества Э. Сепира в повышении профессиональных стандартов канадской лингвистической антропологии.

Розгляд соціальної та мовної репрезентації російсько-української війни та її наслідків для світової спільноти. Лінгвосемантичний аспект дослідження наслідків війни у соціальній мережі Reddit. Лінгвосемантичний аналіз різноманітних коментарів до дописів.

Применение естественнонаучного метода Шлейхера в исследованиях языка. Основание лингвистического натурализма, характеристика его морфологической классификации. Влияние идей великого языковеда на компаративистов следующего поколения - младограмматиков.

Анализ взглядов на язык Луи Бенлоэва с позиций лингвистического натурализма, свойственного ученым натуралистического направления в языкознании. Сущность и проблема языка как живого организма, принадлежность лингвистики естественнонаучным дисциплинам.

Анализ языковедческих взглядов Н.В. Крушевского в аспекте натуралистической концепции языка. Сравнение лингвистических воззрений ученого и других лингвистов-натуралистов XIX в. для демонстрации приверженности принципам лингвистического натурализма.

Анализ натуралистических взглядов на язык В. фон Гумбольдта с позиции лингвистического натурализма. Понятие, суть, связь языка и расы, проблема языка как живого организма, его связь с мышлением. Сходства и различия взглядов Гумбольдта, Шлейхера, Мюллера.

Метафора как языковое явление, обозначающее класс предметов для наименования объекта, входящего в другую группу. Натурморфная метафора - перенос наименований реально существующих предметов на культурные психические факты внутреннего мира человека.

Визначення сутності натяку як продуктивного прийому структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів у мові українських масмедіа. Стилістичні функції перетворених фразеологізмів, прислів’їв, приказок, їхній емоційно-експресивний потенціал.

Русистика как комплекс наук о русском языке, ее составляющие: грамматика, лексика, фразеология, фонетика, графика, орфография, пунктуация, орфоэпия, словообразование, стилистика. Ученые-русисты, истории их жизни и выдающиеся открытия в языкознании.

Дослідження алгоритмів каузальної семантики через призму граматики тексту на дискурсах оригінальної спрямованості. Характеристика проблем інституту наука-навчання: конструювання когнітивно-концептуальної моделі мови та особливостей її впровадження.

Опис ієрархії утворення наукового дискусійного тексту. Лінгвістичне дослідження сучасного англо-американського наукового дискурсу в його дискурсивно-текстовому, жанровому, комунікативному, прагмариторичному, інтерперсональному та мовному аспектах.

Способи інформаційної взаємодії вчених в сучасному соціокультурному просторі. Прагматичні функції, мовленнєві стратегії та тактики україномовного наукового дискурсу. Розвиток вітчизняної лінгвопрагматичної школи. Оцінка мотивів учасників комунікації.

Потенціал сучасних лінгвістичних досліджень через аналіз найбільших напрямів. Дослідження наукової парадигми лінгвістики XXI століття як засобу пізнання та інтелектуального конструювання світу, продукт творчості мовної особистості.

Мовленнєвий жанр "Наукова стаття" та його типи. Різні дефініції редакційної статті і такого функціонального стилю мови як науковий. Особливості наукової редакційної статті, характерні ознаки, її специфіка. Характерні позамовні риси наукового стилю.

Значення партиципа в англійській граматичній традиції. Дослідження змін маятникового характеру в сприйнятті партиципа в системі частин мови на різних етапах формування граматичної традиції. Вивчення своєрідності і неоднозначності морфологічних категорій.

Розгляд питання розмежування понять "термінологія" і "терміно-система". Дослідження сутності дорожнього будівництва як виду економічної діяльності. Класифікація видів економічної діяльності. Встановлення обсягу дорожньо-будівельної терміносистеми.

Характеристика провідних напрямків розвитку палеославістики й палеорусистики та їх інтерпретація в наукових працях Л.П. Жуковської. Внесок дослідниці в галузі російської діалектології, текстології давніх слов`янських Євангелій, видавничої діяльності.

Викладання Ф.О. Нікітіною давніх мов у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка. Дослідження фонетики давньогрецької мови. Формування структурно-системної парадигми лінгвістичного знання. Розуміння природи, сутності та функцій мови.

У роботі через листи Каленика Шейковського до Бориса Грінченка розкриті наукові взаємини вчених, спільність їхніх зацікавлень, взаємна підтримка і допомога — окремий епізод у біографіях, який характеризує обох як надзвичайно ретельних лексикографів.

Укладання біографії та огляд наукової спадщини Р.С. Харабадот, дослідниці румейської мови, краєзнавиці і збирачки фольклору греків українського Надазов’я. Методологія. Аналітичний огляд її наукових праць, а також характеристика краєзнавчої діяльності.

Мовні і стильові особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах. Способи усунення нерозуміння читачем нових і рідкісних понять.

Розглянуто періоди формування української термінології, які яскраво ілюструють зв’язок розвитку лексичної системи мови з історією матеріальної й духовної культури українського народу. Історія створення та діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Лінгвістичні особливості фахового спілкування. Дослідження типології професійної розумово-комунікативної діяльності. З'ясування принципів, тематики та стратегії наукової доповіді. Системоутворюючі ознаки, концепти та цінності академічного дискурсу.

Дослідження зразків наукового тексту гуманітарного спрямування та встановлення його основних ознак з обґрунтуванням використання відповідного наукового апарату. Структурні, семантичні та функціональні характеристики гуманітарного наукового тексту.