Мовне вираження категорії "оцінка" в українськомовних текстах про футбол

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовне вираження категорії «оцінка» в українськомовних текстах про футбол

Єщенко Тетяна Анатоліївна докторка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри українознавства, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Анотація

категорія оцінка футбольний репортаж мовний

Комунікативність і прагматичність - найвищі інваріантні ознаки футбольного репортажу. Вони фіксують словесне ціле водночас і як систему, і як динамічне утворення. Єство нового стратегічного підходу до лінгвістичного осягнення тексту загалом полягає в трактуванні його з позицій комунікативного акту, що концептуально охоплює адресанта та адресата. Мовленнєва діяльність людини відбувається за допомогою тексту, його комунікативну сутність експлікує структура, семантика і прагматика (форма, зміст і функції), що підпорядковані вираженню авторської оцінки та її експлікуванню. Предметом текстової діяльності є та смислова інформація, яка закріплена в задумі словесного цілого, його комунікативно- пізнавальному намірі. Текст футбольного репортажу постає системою смислових елементів (одиниць), функційно зінтегрованих у єдину ієрархічну структуру замислом (комунікативним наміром) автора тексту, кожна його одиниця входить до певної системи зв'язків, які, з одного боку, підпорядковані єдиному комунікативному наміру, а з іншого - логіці розгортання всієї ієрархії смислів у тексті. Через цю причину текст як особлива форма комунікації органічно корелює з поняттями «модальність», «оцінка», «референційність», «експресивність», «емоційність», «емотивність», «аксіологічність» тощо.

Мета статті -- описати оцінку як підкатегорію текстової категорії модальності у футбольному репортажу, зосередитися на мовних засобах вираження цієї типологічної ознаки словесного цілого. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: обґрунтувати існування оцінності як підкатегорії модальності в категорійній ієрархії тексту; поакцентувати увагу на оцінності в аспекті вияву національної та індивідуальної картин світу; описати лексико-семантичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні та ін. засоби реалізації оцінки. Джерельною базою розвідки слугують українськомовні медійні тексти футбольних репортажів, з яких у спосіб точної і повної інвентаризації здійснено вибірку одиниць (метафор, просторіч, жаргонізмів, епітетів, перифраз, оксюморонів тощо), що маніфестують оцінку як текстову підкатегорію модальності. У колі уваги футбольні репортажі українською мовою на телеканалах «Футбол 1», «Футбол 2», телеканалі телерадіокомпанії «Україна» під час трансляції футбольних матчів упродовж 2017- 2018 років, ТСН передача «ПРОСПОРТ», UA. Футбол, телеканалу («MEGOGO Футбол 1», «MEGOGO Футбол 2», «MEGOGO Футбол 3», «MEGOGO Футбол 4», «MEGOGO Футбол 5», «MEGOGO Футбол 7», ресурсу Komentator.net, ФУТБОЛ 24 та ін. Об?єктом вивчення є український медійний дискурс футбольної тематики та його складники, а предметом -- мовні одиниці як виразники оцінки - різновиду текстової категорії модальності. У статті проаналізовано особливості функціонування метафор у футбольному телерепортажі. Встановлено, що створений коментатором метафоричний образ завжди має інтенціона- льне підґрунтя: передати вирування емоцій під час футбольної гри. Прагматика метафоричних конструкцій детермінована оцінкою комента- тора дій гравців чи команди на футбольному полі. Виділено та схаракте- ризовано домінантні метафоричні перенесення, які є виразниками оцінки адресанта. Результатом наукового пошуку стало поглиблення ідеї ієрархічного впорядкування текстових категорій й підкатегорій й визначення оцінки як інваріантної характеристики футбольного репортажу, що віддзеркалює окремий аспект типологічної ознаки. Медійна комунікація в аспекті дискурсивного підходу розглядається як процес, у якому предмет вербальної взаємодії між її учасниками є виявом специфіки національної й індивідуальної картин світу. Висновком є те, що категорія оцінки репрезентує текст як комунікативну одиницю. Аналіз оцінності як підкатегорії модальності тексту, яка має широкий спектр мовної і ментальної актуалізації, уможливлює констатувати, що текст футбольного репортажу як соціокультурний феномен є втіленням ціннісних констант певної культурної системи конкретного історичного періоду. Він уможливлює проникнення в глибину індивідуальної та масової свідомості. Мовними способами реалізації оцінності є 1) лексико-семантичні (розмовна лексика; жаргонізми; лексика, що називає емоційно-психічні стани людини; лексика, що позначає ставлення людини до дійсності; просторіччя), словотвірні (афікси, що позначають негативну / позитивну оцінку), морфологічні (прислівники, прикметники, іменники, дієслова з модальною семантикою, вигуки), синтаксичні засоби (речення із питальною, окличною інтонаціями, апозитивні конструкції, порівняльні, вставні конструкції, вокативи), а також тропи (перифраз, метафора, синестезія). Переконалися: категорія оцінки посідає домінувальне місце в концептуально-мовленнєвій, прагматичній і тематично- дискурсійній структурі українськомовних текстів спортивної тематики.

Ключові слова: українська мова, репортаж, масмедіа, лексика, лексична номінація, термінологія, футбольні терміни, текст, текстова категорія, фразеологізм, запозичення, оцінна та емоційно-експресивна лексика, образність, мовні засоби.

Abstract

Yeshchenko Tetyana Anatoliyivna Doctor of Science in fhilological, Associate Professor, head of the Department of Ukrainian Studies, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv

LANGUAGE EXPRESSION OF THE «ASSESSMENT» CATEGORY IN UKRAINIAN TEXTS ABOUT FOOTBALL

Communicative and pragmatic status are the highest invariant features of football reporting. They fix the verbal whole at the same time as a system and as a dynamic formation. The essence of the new strategic approach to the linguistic understanding of the text in general consists in its interpretation from the position of a communicative act, which conceptually covers the addressee and the addressee. Speech activity of a person occurs with the help of a text, its communicative essence is explained by structure, semantics and pragmatics (form, content and functions), which are subject to the expression of the author's assessment and its explanation. The subject of text activity is semantic information, which is fixed in the idea of the verbal whole, its communicative and cognitive intention. The text of a football report appears as a system of semantic elements (units), functionally united into a single hierarchical structure by the design (communicative intention) of the author of the text; - the logic of unfolding the entire hierarchy of meanings in the text. For this reason, the text as a special form of communication organically correlates with the concepts of «modality», «evaluability», «referentiality», «expressiveness», «emotionality», «emotionality», «axiological» and so on. The purpose of the article is to characterize the assessment as a subcategory of the text category of modality in football reporting, to focus attention on the linguistic means of expressing this typological feature of the verbal whole. The outlined goal involves solving the following tasks: justifying the existence of evaluability as a subcategory of modality in the categorical hierarchy of the text; focus attention on evaluation in the aspect of revealing national and individual pictures of the world; characterize lexical-semantic, word-forming, morphological, syntactic, etc. means of assessment. The source base of the intelligence is the Ukrainian- language media texts of football reports, from which units (metaphors, colloquialisms, jargonisms, epithets, periphrasis, oxymorons, etc.) are selected, which manifest evaluation as a textual subcategory of modality. The focus is on football reports in Ukrainian on the TV channels «Football 1»,

«Football 2», TV channel «Ukraine» during the broadcasts of football matches in 2017-2018, TSN program «PROSPORT», UA. Football, TV channel («MEGOGO Football 1», «MEGOGO Football 2», «MEGOGO Football 3», «MEGOGO Football 4», «MEGOGO Football 5», «MEGOGO Football 7», Komentator.net resource, FOOTBALL 24, etc.).The object of the study is the Ukrainian media discourse about football and its components, and the subject is linguistic units as expressions of evaluation - a type of text category of modality. The article analyzes the peculiarities of the functioning of metaphors in football television reporting. It is established that the metaphorical image created by the commentator always has an intentional basis: to convey an outburst of emotions during a football game. The pragmatics of metaphorical constructions is determined by the commentator's assessment of the actions of the players or the team on the football field. The dominant metaphorical metaphors, which are expressions of the addressee's assessment, are highlighted and characterized. The result of the scientific search was the deepening of the idea of hierarchical ordering of categories and subcategories of the text and the definition of evaluation as an invariant characteristic of the football text, which reflects a separate aspect of the typological feature. Media communication in the aspect of the discursive approach is considered as a process in which the subject of verbal interaction between its participants is a manifestation of the specificity of the national and individual worldview. The conclusion is that the evaluation category represents the text as a communicative unit. The analysis of evaluability as a subcategory of the modality of the text, which has a wide range of linguistic and mental actualization, makes it possible to assert that the football text as a socio-cultural phenomenon is the embodiment of the value constants of a certain culture. system of a specific historical period. This allows you to penetrate into the depths of individual and mass consciousness. Linguistic ways of expressing evaluation: 1) lexical-semantic (colloquial vocabulary; jargonisms; vocabulary denoting a person's emotional and mental state; vocabulary denoting a person's attitude to reality; colloquialisms), word- forming (affixes denoting a negative/positive evaluation), morphological. (adverbs, adjectives, nouns, verbs with modal semantics, exclamations), syntactic devices (sentences with interrogative, exclamatory intonations, appositive constructions, comparatives, interjection constructions, vocatives), as well as tropes (periphrasis, metaphor, synesthesia). We are convinced: the evaluation category occupies a dominant place in the conceptual-speech, pragmatic and thematic-discursive structure of Ukrainian-language sports texts.

Keywords: Ukrainian language, reportage, mass media, vocabulary, lexical nomination, terminology, football terms, text, text classification, phraseology, borrowing, evaluative-emotional-expressive vocabulary, imagery, linguistic means

Постановка проблеми

Ставлення до світу крізь призму оцінки є винятковою людиноцентричною формою світосприйняття, що зумовлено психо-фізіологічними особливостями людини, раціональним, творчим характером її мислення. Як відомо, оцінка тісно пов?язана з гносеологічними процесами: відображаючи предмети та явища довкілля, ми водночас пізнаємо навколишній світ та надаємо йому оцінку з певних позицій, з погляду тих чи інших особистісних потреб, настанов, прагнень. Не випадково увага науковців прикута до універсальних категорій, які віддзеркалюють прагматичний аспект словесного цілого. Текстова категорія оцінки є своєрідним феноменом, що уможливлює вказане студіювання проблеми. Оцінка є своєрідною культурологічною призмою, що відображає норми сприймання носіями мови екстра-, інтросвіту й цим самим репрезентує унікальність лінгвоперсони комуніканта. Важливо наголосити, що оцінка є потенційною здатністю мовної одиниці експлікувати місце об'єкта на оцінній осі, в аксіологічному полі. Це, зрештою, ментально-вербальна дія присвоєння позитивних або негативних властивостей об'єктові. Цінність, закріплена у свідомості носія мови як аксіологічний концепт або ціннісний (оцінний) компонент концептуальної одиниці, становить основу оцінки й сама є аксіологічним об'єктом. Оцінну структуру як сукупність і взаємодію оцінок зараховують до змісту тексту. Модальна структура як сукупність і взаємодія ціннісних смислів є частиною його глибинно-смислового рівня. Вона композиційно впорядковує оцінне поле й може бути есплікована лексико-граматичними засобами [3, с. 337]. Проблема вибору мовних засобів, їхня організації у словесних цілих різних стилів і жанрів, тлумачення у процесі сприйняття, а також вербалізації певних емоційних станів набуває все більшої значущості у мовознавчій науці. З огляду на сказане задекларована проблематика є на часі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових розвідках більшість дослідників не вирізняє підкатегорій текстової категорії модальності (референційність, експресивність, емоційність, емотивність, аксіологічність). Наукові розвідки українських та зарубіжних дослідників із розгляданої проблеми пов'язані головно з ментальними та мовленнєвими виявами оцінності [3, с. 334], процесу співвіднесення певних якостей об'єкта з тією чи тією системою цінностей та як результату такого співвіднесення. Дослідження цього феномену, на наш погляд, можливе лише крізь призму людської свідомості, у якій фіксуються різні параметри аксіологічної шкали, відбуваються когнітивні процеси порівняння та оцінювання. Текстова підкатегорія оцінки є своєрідним феноменом, що здавна цікавить науковців. Сучасні фахівці з текстолінгвістики активно досліджують проблему оцінної модальності, логічну й функційну природу оцінки та особливості її репрезентації у висловленні й тексті, семантико-прагматичну специфіку реалізації оцінного значення (Т. Космеда [5])), оцінку як різновид лінгвального значення тощо. Нині нуковці вивчають проблеми оцінної модальності, логічну і функційну природу оцінки та її реалізацію у висловленні і тексті, семантико-прагматичну специфіку реалізації оцінного значення, оцінку як різновид лінгвального значення [3, с. 335]. Низка праць присвячена аналізові оцінних засобів у художніх, наукових, публіцистичних, розмовних дискурсах і текстах (В. Крищук [7], І. Онищенко [8, 9], І. Чобот [12]). Зокрема науковці порушують проблеми вербалізації оцінки в українській історичній прозі кінця ХХ - початку ХХІ століть; суб'єктивну та об'єктивну оцінку в українському щоденниковому дискурсі; засоби вираження оцінки в публіцистичних та інформаційних текстах; метафори як потужного засобу вираження оцінності в художньо-публіцистичних текстах; розглядають оцінку як функційно-семантичну категорію. Ретельний аналіз наукової літератури уможливив висновок: оцінку фахівці з лінгвістики кваліфікують по- різному (як логіко-семантичну, лінгвопізнавальну, мовностилістичну, семантико-прагматичну, функійну, функційно-семантичну категорію). На рівні тексту оцінку здебільшого розглядають з позиції її комунікативно-прагматичних особливостей (Ф. Бацевич [1], Т. Єщенко [3], А. Загнітко [4], Т. Космеда [5], І. Кочан [1, 6], М. Степаненко, Л. Дейна [11]). Проте проблема опису оцінних засобів у текстах футбольного репортажу залишається поза увагою науковців.

Мета статті -проаналізувати футбольний репортаж під час прямих трансляцій на телебаченні, а також у друкованому відтворенні в мережі інтернет крізь призму оцінки, - текстової підкатегорії модальності; описати мовні засоби вираження вказаної інваріантної ознаки словесного цілого. Джерельним матеріалом нашого дослідження слугували репортажі українською мовою на телеканалах (далі ТК)

«Футбол 1», «Футбол 2», телеканалі телерадіокомпанії (далі ТРК) «Україна» під час трансляції футбольних матчів упродовж 2017-2018 років, ТСН передача «ПРОСПОРТ», UA. Футбол, телеканалу («MEGOGO Футбол 1» (далі МФ1), «MEGOGO Футбол 2» (далі МФ2), «MEGOGO Футбол 3» (далі МФ3), «MEGOGO Футбол 4» (далі МФ4), «MEGOGO Футбол 5» (далі МФ5), «MEGOGO Футбол 7» (далі МФ7)), ресурсу Komentator.net та ін. Матеріал паспортизовано із зазначенням темпоральних характеристик (дати трансляції матчу). Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: обґрунтувати існування оцінки як підкатегорії модальності в категорійній ієрархії тексту; поакцентувати увагу на оцінці в аспекті вияву кодів національної картини світу; описати лексико-семантичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні засоби, а також тропи і фігури як мовні засоби реалізації текстової підкатегорії оцінки.

Виклад основного матеріалу

Оцінка пов'язана з життям і діяльністю людини, вона визначилася унаслідок її взаємовідношень з реальним світом, тому вивчення оцінки неможливе без звернення до людини - її емоційної, духовної, ментальної сфер, системи цінностей, процесам сприймання і пізнання світу. На сучасному етапі розвитку текстолінгвістики актуальності набувають прагматичні дослідження. Велике зацікавлення викликає прагматика тексту - результат словесно- художньої творчості, де основною є функція впливу, а обов'язкова функція повідомлення постає вторинною. У світлі ідей антропоцентричного й когнітивного підходів текст є вербалізованим концептом свідомості адресанта, у якому відбувається опредметнення його настанов, цінностей, мислетворення загалом. Доповнимо визначення української науковиці І. Онищенко і зазначимо, що оцінка є складником не лише семантичної структури слова як одиниці мови, а й тексту як одиниці комунікації, що «вказує на певну цінність предметів та явищ з погляду відповідності / невідповідності вимогам, інтересам, смакам, уподобанням мовця. Неоднорідність оцінного компонента зумовлює його різну взаємодію з іншими компонентами в семантичній структурі мовного знака. Оцінний компонент може бути виділений як у денотативній, так і в конотативній частині семантики. Це зумовлено існуванням інтелектуально-логічної (раціональної) та емоційної оцінок. Інтелектуально-логічна оцінка пов'язується з понятійним ядром, із предметно-логічною частиною лексичної семантики слова і входить, таким чином, у денотативний аспект значення. Емоційна оцінка відбиває емоційне ставлення суб'єкта до об'єкта, і, відповідно, міститься в конотативному аспекті значення. Оцінний компонент не постає постійним для певної мовної одиниці. Він вивляється на конкретному історичному етапі розвитку мови і, залежно від контекстуальної реалізації значення слова, зазнає змін відповідно до рівня матеріальної та духовної культури суспільства та кожного індивіда зокрема» [7, с. 5]. Заслуговує на увагу думка В. Крищук: «Через вербалізовані національно-культурні стереотипи відображається етнічне «Я» авторів, їх сприймання зовнішнього світу та відтворення його у слові через ціннісні домінанти. Це забезпечує виконання трьох основних функцій текстів: 1) прагматичної - вплив на свідомість читача з метою формування оцінного ставлення, 2) емотивної - опис символів, що мають емоційну значущість, 3) аксіологічну - передавання власного ставлення до зображеного» [6, с. 12].

Оцінність входить на правах конкретного складника до структури лексичного значення слова. Вона об?єктивує ціннісне ставлення людини до довкілля, є предметом вивчення етики, філософії та логіки. Спілкуючись із довкіллям, реагуючи на його виклики, людина свій індивідуальний набір знань висловлює через оцінку предметів, ознак або явищ. Природа оцінки така, що емоції обов'язково корелюють з оцінним знаком та емотивністю на рівні експресивного функціювання. Значення оцінного складника має вихід у прагматику мови, він пов'язаний і з емоційною сферою мовця, і з комунікативною метою висловлення. Особливої популярності в лінгвістичному світі набула концепція, згідно з якою з-поміж часткових оцінних значень чітко постають три групи оцінок [3, с. 336]:

1) сенсорні оцінки із притаманним їм набором конкретних репрезентантів: а) сенсорно-смакові (гедоністичні) (приємний, смачний, привабливий): «Обрадовіч: Гра не була приємною, довелося і нам понервувати» (Футбол 24, 09.05.2011); «Наставник Сандерленда вражений функціоналом Русина і дав українцю приємну обіцянку» (Футбол 24, 09.02.2024); б) психологічні інтелектуальні (цікавий, захопливий, банальний): «Кожанов: Сподіваюся, що з Карпатами вийде цікава гра» (Футбол 24, 11.08.2017); в) емоційні (радість, сум, очікуваний, приємний): «Сум і радість СК Дніпро-1, таємничість візаві Ворскли, гольова зустріч Руху й Металіста 1925: спаринги клубів УПЛ» (Футбол 24, 18.02.2022);

2) сублімовані, або абсолютні, оцінки: а) естетичні, які синтезують сенсорні й психологічні оцінки (красивий, чудовий): «Чудова гра лише у другому таймі. «Карпати» - «Чорноморець» - 2:0» (Футбол 24, 10.05.2015);

2) раціоналістичні, пов'язані з практичною діяльністю людини: а) утилітарні (корисний, важкий, шкідливий): «Ребров: Упевнений, що в нашій групі Ліги націй буде важка боротьба» (Football.ua, 08.02.2024); б) нормативні (правильний, нормальний, здоровий): «Федецький: Здорова конкуренція нікому не завадила» (Football.ua, 24.01.2011); в) телеологічні (вдалий, славетний, успішний, ефективний): «Славетні та успішні часи, коли українські колективи демонстрували чудові результати на міжнародній арені, а в їхніх складах грали зірки калібру Фернандіньо, Вілліана, Шавьєра чи Мігеля Велозу позаду» (Football.ua 11.02.2024).

Спираючись на вже наявні класифікації, залежно від критерію, що береться за основу, у текстах футбольної тематики спостерігаємо:

1) негативну оцінку подій: «Леоненко: Захист Динамо бездарно зіграв у матчі із Зорею (ua.korrespondent. net, 13-04-15, 09:45); «Дружина Тимощука розповіла про ганьбу екс-футболіста» (Komentator.net, 29.06.2017); «Для «Інтера» «Юве» дуже неприємний опонент» (МФ1, 26.11.23); 2) позитивну оцінку подій: «Розкішна гра у відбиранні!» (MG7, 24.10.23, 23:05); 2) порівняльну оцінку: «Друзі, я б відмотав епізод назад, в центрі поля там був, неначе «Кошмар на вулиці В'язів». Подивіться, що вони тут робили: вони рубалися, різали один одного (MG1, 21.02.23);3) об?єктивну оцінку: «Пробити одинадцятиметро- вий взявся Луіс Суарес, але з його ударом впорався голкіпер «Райо Вальєкано» Хуан Карлос (ua-football.com, 04-03-16, 00:13); «Ротань. Це людина, яка однаково володіє обома ногами. Він і не правша, і не шульга (atchday.ua, 10-05-15);4) емоційно-інтелектуальну оцінку:

«Суха гра на мокрому полі» (football24.ua, 01-06-12); «Удар суто для статистики (не несе небезпеки)» (MG7, 24.10.23, 23:08);5) оцінку, зумовлену конкретними / абстрактними поняттями. Така оцінка виражається не стільки за допомогою окремого компонента текстової структури, скільки особливими характеристиками самої розповіді свідка футбольної гри, в процесі якої оповідач-коментатор може виразити свою думку чи емоції щодо змальованих дій чи ситуацій. Типовими виразниками такої оцінки є: «Мені це не сподобалося…»; «Я хвилювалася, що..»; «Це був для мене шок»: Як засвідчив аналіз текстів, оцінка може виражатися через предикати відповідної семантики (вважаю, переконаний, здається, подобається, не подобається, ціную, не схвалюю, люблю, зневажаю, ненавиджу, поважаю, обожнюю, радію з чогось): «Як слушно зауважує французька преса, що ось цей матч із «ПСВ» - це, переконаний, переломний момент усього сезону» (МФ7, 24.10.23); «До Мікеля Артети теж, вважаю, дуже багато питань (МФ1, 24.10.23).

Оцінка має певну структуру, що виражається в тексті експліцитно або імпліцитно. Вона включає: суб?єкт оцінки, об?єкт оцінки, характер оцінки і підґрунтя для оцінки. Об'єктом оцінки (експліцитним або імпліцитним) в текстах футбольного репортажу здебільшого постають спортивні гравці та їхня гра на полі. Найчастіше об?єктом оцінки є особа, позначена у тексті займенником, метафорою, символом, перифразом: «Виконуючи корнер на 45-й хвилині поєдинку, Салах перехитрив воротаря та захисників суперника, спрямувавши м'яч точнісінько під поперечину» (ТСН Проспорт, 12.10.2018).

Семантичні і прагматичні особливості оцінки у словесних цілих футбольної тематики визначаються екстралінгвістичними чинниками, специфікою реалізації прагматичної настанови усного тексту загалом та специфікою його тематичної організації. У свою чергу, широка варіативність семантичних і прагматичних властивостей оцінки надає цій підкатегорії модальності можливість моделювати в певних межах жанрові, мовленнєво-актові та тематично-дискурсні параметри тексту і використовувати у ролі маркерів текстової категорії оцінки:

1) лексичні засоби: розмовні слова: «Пресингують Амрабата футболісти «Копенгагена» (МФ5, 24.10.23); «Цей тренер був досить твердолобим, якщо говорити простою мовою, простими словами. За свої 29 років роботи головним тренером він не змінив свій підхід до тренувань» (MФ1, 24.10.23);

2) власні назви, які слугують для номінації національних команд і є свідченням ретельного добору репрезентативних назв, що містять оцінку. Українська дослідниця І. Процик зазначає, що ключовими словами здебільшого постають найменування: національної держави (С.Т. «Україна» Львів, С.К. «Русь» Ужгород), антропонімів (У.С.К. «Богун» Броди, У.С.К.

«Ґонта» Мамаївці, У.С.К. «Довбуш» Чернівці, С.К. «Кармелюк» Львів, У.С.К. «Мазепа» Чернівці, С.Т. «Петлюра» Кіцмань, У.С.К. «Роксоляна» Рогатин), назв українських молодіжних організацій - «Сокіл»,

«Каменярі», «Січ», «Плай», і назв українських культурно-освітніх інституцій - «Просвіта», «Рідна школа». Унаслідок процесу онімізації утворено номінації клубів, мотивовані назвами: абстрактних понять (С.К. «Єдність» Городенка, С.К. «Основа» Львів, С.К. «Рух» Берестя), національних і державних символів (С.К. «Булава» Криниця, С.К. «Калина» Журавно, У.С.К. «Тризуб» Львів) та назвами, об'єднаними спільною семою `воля до перемоги, прагнення подолати перешкоди' (С.Т. «Змаг» Лопушна, Львів, У.С.К. «Перемога» Новий Яричів) [9]. Ці назви є знаками національної культури українців, світоглядними концептами мовної картини світу, містять позитивну оцінку подій, надають текстові репортажу неабиякого мовного вираження категорії модальності;.

3) просторіччя: «Він… шустрив на фланзі» (ТК «Футбол 2», 11.04.18, 23:21), тобто футболіст активно переміщався на боковій частині поля. Окрему групу українськомовного футбольного ономастикону становлять прізвиська гравців, які містять оцінку, виражають модальність. В Україні, як і в цілому світі, називання людей неофіційними особовими іменами є особливістю футбольного дискурсу, пор.: Шева (Шевченко), Тимоха (Тимощук), Ярмола (Ярмоленко), Гусь (Гусєв), Зіна (Зінченко), Коно (Коноплянка), Луч (Лучкевич), П'ят (П'ятов), Стронцій (Стронціцький);

4) англізми: «Зазначається, що екс-нападник донецького «Шахтаря» припинив співпрацю з агентом Вадимом Шаблієм і самостійно шукає варіанти для продовження кар'єри» (Komentator.net, 29.06.2017); «Екс-футболіст київського «Динамо» Артем Кравець похвалився фот ографією з легендою англійського «Манчест ер Юнайт ед» Вейном Руні» (ТСН Проспорт, 15.06.2018); «Дружина Тимощука розповіла про ганьбу екс-футболіста» (Komentator.net, 29.06.2017);

5) жаргонізми: удар у «дев'ятку» - удар у верхній кут, банка - лава запасних, пропустити «щура» - пропустити м'яч поміж ніг, удар каблуком - удар п'ятою, удар у «шістку» - удар у нижній кут. Загальновідомі жаргонізми на позначення гравців і вболівальників. Так, донецький «Шахтар» має назви: гірники, оранжево-чорні, кроти, терикони, шахта); запорізький «Металург» - козаки, металурги, червоно- жовто-чорні, бомжі, запори, МетаЗапори; полтавська «Ворскла» - біло- зелені, ворскляни, колгоспники, собаки Павлова; харківський «Металіст» - метал, синьо-жовті, хаммери, хорьки. Про це ми докладно писали у розвідці [2].

6) фразеологізми: «Через його розсинхрон ідея пресингу іноді скрипіла старим возом, а в атаці не вистачало творчості» (UA. Футбол, 28.09.2018). У футбольному репортажу часто використовуються різноманітні фразеологізми, які допомагають передавати певні аспекти гри, атмосферу на полі та емоції, пов'язані з подіями на матчі: закрити простір - вказує на потребу оборони зменшити простір для гравців, які атакують суперника; запускати контратаку - означає швидке розгортання атаки команди після вилучення м'яча у суперника; взяти гру в свої руки - означає взяти на себе ініціативу в грі та почати діяти агресивно чи енергійно; підіймати прапор - усталений вислів використовується для опису того, що команда починає контроль футбольної гри; запалити гру - вказує на початок інтенсивної діяльності команди чи гравця з метою забити гол; спроба виходу у лідери - використовується для опису зусиль команди чи гравця піднятися на верхівку турнірної таблиці; виходити на рівень - означає здійснення покращення гри команди чи гравця після невдалого виступу тощо;

7) неологізми, або новоутворення, використовуються у футбольному репортажу для опису нових явищ, технічних інновацій, стратегій гри та інших аспектів пов'язаних з футболом: відеоарбітр - слово, що означає систему відеоперегляду, яка допомагає арбітрам в ухваленні рішень під час матчу; гол-технологія - означає систему технічної підтримки під час вирішення ситуації, коли м'яч перетнув лінію воріт; блокбастер- трансфер - вказує на значний та впливовий трансфер гравця з однієї команди в іншу; фінансовий фейр-плей - використовується для опису відповідності фінансових правил та обмежень у футболі. Переко- нуємося, що неологізми відображають технологічний та культурний поступ у світі футболу і допомагають передати нові реалії та явища, що з'являються в цій сфері, передати оцінку до описуваних явищ;

8) тропи і стилістичні фігури: метафори: «Карім Бензема в акробатичному стрибку завдає удар ножицями - гол (ua.korrespondent.net, 17-01-16, 17:41); «Ігуаїн м'яч видряпав (ТК«Футбол 2», 03.04.18, 22:06); «Пішов поєдинок, пішла вода в хату!» (MФ2, 24.10.23, 23:17); «Після того, як кілька хвилин команди розгойдувалися, пішли у нас атаки, пішли у нас моменти» (МФ1, 22.04.23); «Завелись, закипіли трибуни Вемблі» (ТК «Футбол 1», 10.02.18, 15:40); «Це просто така вишня на торті, ось цей гол» (ТК

«Футбол 1», 13-06-14, 23:30). У метафоричний спосіб можуть утворюватися прізвиська гравців на основі їхніх зовнішніх ознак (Італієць, Циган, Шкварок та ін.). Метафори уможливлюють створити живописні та образні описи гри, які залучають до співтворчості адресата (слухачів або читачів) і роблять футбольний репортаж цікавішим і виразнішим. Донорами для переносного вживання слів, щоб описати стратегію команди або дії гравців, здебільшого є військова сфера («грати на передовій», «захищати свої позиції», «атакувати ворожий фланг»), щоб описати інтенсивність або рух гри - світ природи («буря атак», «хвилі нападань», «полювання на гол»), щоб передати властивості гравців або команд - тваринний світ («трофейна здобич», «лев на полі», «вовк у обороні»); щоб виразити емоційний аспект гри або виконання гравців - сфера мистецтва («велика вистава», «майстерність на полі», «грати з ентузіазмом», «грати у великому стилі»);

9) перифрази: «Якщо воротар або захисник у карному майданчику чесно намагається боротися за м'яч, то червона картка більше не буде показуватися, буде жовта картка, - наводить офіційний сайт ФІФА слова Інфантіно (zik.ua, 07-03-16, 17:32). Перифрази уможливлюють описати ситуації, коли гравець є у вигідному положенні перед воротами суперника і має можливість забити гол, або для вираження виняткової техніки та майстерності гравця, особливо в контексті забиття голів або передач, а також складної послідовності передач між гравцями під час атаки команди (лабіринт передач, шалений штурм, м'яч між палицями, заводна машина, свинцеві ноги);

10) епітети: «Вісенте Гомес: «Незважаючи на розгромний рахунок, гра була непростою» (fcdynamo.kiev.ua, 04-03-16, 17:20). У ролі епітетів з оцінною семантикою в українськомовних футбольних репортажах для опису видатних досягнень чи виконань гравців найчастіше постають слова: майстерний, експресивний, неперевер- шений, блискучий, безжальний, невгамовний, магічний, бездоганний;

11) словотвірні засоби (зменшено-пестливі суфікси): «Двічі в «будиночок» і чотири обіграних. Найефективніший асист вихідних в Україні» (UA. Футбол, 19.08.2018); удар «щічкою» - удар внутрішньою стороною стопи. Саме слово зі зменшено-пестливим суфіксом підкреслює технічність футболіста, ювелірність його роботи - майстерність виконання пасу чи удару. Доволі часто у футбольній лексиці творяться нові слова за допомогою інтернаціональних префіксів (анти-, супер-, гіпер-, супер-), що є виразниками модальної оцінки: анти- (зі значенням заперечення того, що позначає слово, до якого префікс приєднується): антирекорд, антифутбол, антидопінг; супер- (зі значенням найвищої оцінки): суперліга, суперкубок, супергравець, суперклуб, суперудар; дис- (позначає розлад, позбавлення, втрату, надає поняттю негативного або протилежного змісту): дискваліфікація, дискваліфікувати, дискваліфікований; гіпер- (підвищення, надмірність): гіперактивний (гравець). Продуктивними суфіксами, що виражають оцінку у футбольному репортажу, є: -ний, -ливий (нападницький, оборонний, граціозний), -овий, -евий: (тактичний, інтенсивний, емоційний), -чий, -тний (переможний, впевнений, поразковий, визнача- льний), -атий, -ачий (ефективний, запеклий, напружений, результатив- ний), -існий, -есний (героїчний, рішучий, майстерний, вражаючий);

12) синтакстичні засоби: вставні одиниці, які функціонують з метою вираження емоційної оцінки повідомленого (на жаль, на прикрість): «Як слушно зауважує французька преса, що ось цей матч із «ПСВ» - це, я переконаний, переломний момент усього сезону» (MG7, 24.10.23, 22:07);

13) звертання, спрямовані на вираження суб?єктивно-оцінного ставлення до особи співрозмовника: «Зверніть увагу, як гравець відстояв цей м'яч проти трьох суперників «Реала»?» (МФ2, 24.10.23);

14) окличні речення: «Ну, нічого собі, ось це скорострільність! 6- та хвилина та 11-та - і «Бетіс» уже горить-палає 0-2!» (MG1, 22.04.23, 15:11). У футбольних коментаторів, особливо у випадках великого напруження або різкої реакції на події на полі, можуть траплятися слова, які використовуються для вираження сильних емоцій чи реакцій, для вираження огиди чи невдоволення від дій гравців або ситуацій на полі (Фууу!), для опису неприємної чи несподіваної ситуації або події (Жах!), для вираження обурення або невдоволення від дій гравця чи рішень арбітра (Порушник!), для оцінки непрофесіоналізму гравця чи команди в певній ситуації (Безграмотність!), для вираження розчарування від невдалої ситуації або втрати голу чи перемоги (Прокляття!);

15) порівняння: «Фоменко: кожна наступна гра для України буде, як остання» (prosport.tsn.ua, 08-06-13, 01:08); «Обсяг роботи може виконувати, як коняка» (ТК «Футбол 2», 06-10-14, 21:44). Адресанти текстів спортивної тематики вдаються до порівнянь для створення багатопланового семантичного простору тексту, множинного причитування смислового його наповнення. Порівняння допомагають передати інтенсивність, емоції та динаміку гри, описати міцність оборони чи стійкість гравця під час суперництва (швидкий як стріла; твердий як скеля; як дракон на полі; величезний як гірський велетень; як вогонь і лід; як тенісний м'яч, що стрибає від одного до іншого);

16) морфологічні засоби: «Схема 3-5-2 з вінгером в якості одного з опорників і двома центрфорвардами була моторошно незбаланс- ованою» (UA. Футбол, 16.10.2018); «Команди грають із острахом (ТК

«Футбол 2», 03.04.18, 22:03); ««З одним з найкращих страйкерів світу» - підписав Кравець англійською мовою» (ТСН Проспорт, 15.06.2018);

«Основним гравцем команди є надзвичайно витончений плеймейкер Мітчел Вайзер» (UA. Футбол, 07.11.2016); «Клопп розкрив терміни повернення Салаха після травми: «Він рухається в правильному напрямку» (Футбол 24, 09.02.2024); «Безус знову забив, ставши найкращим бомбардиром сезону» (Футбол 24, 09.02.2024).

Існує думка, що на морфологічному рівні слова-оцінки найбільш характерні для прикметників та прислівників, оскільки основою для більшості з них є знакова семантика (боляче, моторошно, погано, тяжко). Але важлива, окрім прикметників і прислівників, і дієслівна оцінка у тексті (дієслова із семантикою оцінки, модальні дієслова), емоційно-експресивна лексика. Варто зауважити: характер оцінки в українськомовних текстах футбольної тематики може бути як абсолютний (поганий, страшний, жахливий), так і відносний (гірше, жахливіше, тяжче). Зауважимо, що тексти спортивної тематики про футбол послуговується усім багатством засобів усної культури, уводячи у текст варіативні оцінні назви, що не лише віддзеркалює хист мовців, але є чинником суб'єктивізму оповіді. В українськомовному футбольному репортажу оцінка виражається за допомогою різноманітних мовних засобів, які використовуються здебільшого для опису гри, дій гравців, характеристики команд, коментарів щодо ситуацій тощо. Репортер може порівнювати гравців, команди, дії на полі з іншими, використовуючи такі слова, як: кращий, гірший, швидший, спритніший. Оцінні прикметники також мають виразне забарвлення, наприклад: чудовий гол, слабка гра в обороні, вражаючий пас і под. Активні дієслова у досліджуваних текстах здебільшого виражають дії гравців чи команд, передають оцінний відтінок контексту, пор.: атакувати, захищатися, стріляти, забивати, перехоплювати. Спостерігаємо чимало морфологічних засобів, емоційно-забарвлених слів і висловів, які допомагають репортерам та коментаторам передати своє бачення гри та враження від подій на полі у вигляді тексту або усної мови: екстраординарний гол, шокувальна помилка, дивовижний виступ. Репортер може використовувати слова та фрази, щоб розповісти про причини або наслідки певних подій, а також для аналізу гри та стратегій команд: «Ця заміна допоможе команді контролювати гру» (Футбол 24, 11.10.2011); «Поганий вибір стратегії» (Футбол 24, 09.11.2020). Яскравим виявом підкатегорії оцінки є підсумкові висловлення або коментарі, які передають загальне враження від гри, такі як «Команда заслуговує на перемогу» (Футбол 24, 12.06.2011); «Гра була незадовільною» (Футбол 24, 06.07.2012).

Висновки

Наша увага прикута до універсальних категорій, які віддзеркалюють зв?язок мови з мисленням адресанта. Аналіз оцінності як підкатегорії модальності тексту, яка має широкий спектр мовної і ментальної актуалізації, уможливлює констатувати, що футбольний репортаж як соціокультурний феномен є втіленням ціннісних констант культурної системи конкретного історичного періоду. Він уможливлює проникнення в глибину індивідуальної та масової свідомості. Мовними способами реалізації оцінності є 1) лексико-семантичні (розмовна лексика; жаргонізми; лексика, що називає емоційно-психічні стани людини; лексика, що позначає ставлення людини до дійсності; просторіччя), словотвірні (афікси, що позначають негативну / позитивну оцінку), морфологічні (прислівники, прикметники, іменники, дієслова з модальною семантикою, вигуки), синтаксичні засоби (речення із питальною, окличною інтонаціями, апозитивні конструкції, порівняльні, вставні конструкції, вокативи), а також тропи (перифраз, метафора, синестезія). Переконалися: категорія оцінки посідає домінувальне місце в концептуально-мовленнєвій, прагматичній і тематично-дискурсійній структурі українськомовних текстів спортивної тематики, допомагає виразити різнорідність модального забарвлення тексту.

Перспективою дослідження є поглиблення й інших підкатегорій текстової категорії модальності футбольного репортажу (референцій- ність, експресивність, емоційність, емотивність, аксіологічність), а також подальшим опрацюванням практичних алгоритмів виокремлення текстових підкатегорій та встановлення їхніх класифікаційних параметрів у наукових розвідках із прагматики, семантики, комунікативної сутності медійного тексту.

Література

1. Бацевич Ф., Кочан І. Лінгвістика тексту: підручник. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. 316 с.

2. Єщенко Т. Український жаргон спортивних уболівальників. Лінгвістичні студії. Вип. 13. 2005. С. 250-255.

3. Єщенко Т.А. Феномен художнього тексту : комунікативний, семантичний і прагматичний аспекти : монографія / наук. ред. М.І. Степаненко. Львів : Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2021. 470 с.

4. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту: теорія і практикум: навч. пос. Донецьк: Юго-Восток, 2007. 314 с.

5. Космеда Т. А. Ego і Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу: монографія. Дрогобич: Коло, 2012. 372 с.

6. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. Київ: Знання, 2008. 423 с.

7. Крищук В. Вербалізація оцінки в українській історичній прозі кінця ХХ -початку ХХІ століть [текст]: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова / В. Л. Крищук. Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2015 20 с.

8. Онищенко І. Категорія оцінки та засоби її вираження в публіцистичних та інформаційних текстах [текст]: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова / І. В. Онищенко. Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2005. 20 с.

9. Онищенко І. Метафора як засіб вираження оцінності в художньо-публіцистичних текстах [текст] / І. В. Онищенко. Література. Фольклор. Проблеми поетики: [зб. наук. пр.]. Вип. 18. Ч. 2: Питання менталітету в українській літературі / Редкол.: А. В. Козлов (відпов. ред.) [та ін.]. Київ: Акцент, 2004. С. 644 - 651.

10. Процик І. Р. Футбольна лексика у формальному та неформальному дискурсах: дис. … д-ра філол. наук: 10.02.01. Київ, 2020. 788 с.

11. Степаненко М. І., Дейна Л. В. Суб'єктивна та об'єктивна оцінка в українському щоденниковому дискурсі: монографія. Полтава: Дивосвіт, 2018. 268 с.

12. Чобот І. В. Оцінка як функціонально-семантична категорія [текст] /І. В. Чобот. Нова філологія. 2002. № 3. С. 130 - 137.

References

1. Batsevych, F., Kochan, I. (2015). Linhvistyka tekstu [Linguistics of the text].

Lviv: Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

2. Yeshchenko T. (2005). Ukrainskyi zharhon sportyvnykh ubolivalnykiv [Ukrainian jargon of sports fans]. Linhvistychni studii - Linguistic studies, 13, 250-255 [in Ukrainian].

3. Yeshhenko, T. (2018). Tekstovo-antropocentrychnyi vymir metafory ukrayins'koyi poeziyi 1990-kh [Textual-anthropocentric dimension of the metaphor of Ukrainian poets of the 1990s]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

4. Zahnitko, A. (2007). Linhvistyka tekstu: teoriia i praktykum [Linguistics of the text: theory and practice].Donetsk: Yuho-Vostok [in Ukrainian].

5. Kosmeda T. (2012). Ego i Alter Ego Tarasa Shevchenka v komunikatyvnomu prostori shchodennykovoho dyskursu [Ego and Alter Ego of Taras Shevchenko in the communicative space of daily discourse]. Drohobych: Kolo [in Ukrainian].

6. Kochan, I. (2009). Linhvistychnyi analiz tekstu [Linguistic analysis of the text]Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

7. Kryshchuk V. (2015). Verbalizatsiia otsinky v ukrainskii istorychnii prozi kintsia ХХ - pochatku ХХI stolit [tekst]: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata filolohichnykh nauk zi spetsialnosti 10.02.01 - ukrainska mova [Verbalization of evaluation in Ukrainian historical prose of the late 20th - early 21st centuries: abstract of the dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of philological sciences in the specialty 10.02.01 - Ukrainian language]. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet imeni Yuriia Fedkovycha [in Ukrainian].

8. Onyshchenko I. (2005). Katehoriia otsinky ta zasoby yii vyrazhennia v publitsystychnykh ta informatsiinykh tekstakh: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata filolohichnykh nauk zi spetsialnosti 10.02.01 - ukrainska mova [The category of assessment and means of its expression in journalistic and informational texts: abstract of the dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of philological sciences, specialty 10.02.01 - Ukrainian language]. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet [in Ukrainian].

9. Onyshchenko I. (2004). Metafora yak zasib vyrazhennia otsinnosti v khudozhno- publitsystychnykh tekstakh [Metaphor as a means of expressing evaluation in artistic and journalistic texts]. Literatura. Folklor. Problemy poetyky: Pytannia mentalitetu v ukrainskii literature - Literature. Folklore. Problems of poetics: The issue of mentality in Ukrainian literature. Kyiv: Aktsent, 18, 644 - 651 [in Ukrainian].

10. Protsyk I. (2020). Futbolna leksyka u formalnomu ta neformalnomu dyskursakh: dys. … d-ra filol. nauk: 10.02.01 [Football vocabulary in formal and informal discourses: dissertation. Dr. Philol. Sciences: 10.02.01]. Kyiv [in Ukrainian].

11. Stepanenko M. I., Deina L. V. (2018), Subiektyvna ta obiektyvna otsinka v ukrainskomu shchodennykovomu dyskursi: monohrafiia. Poltava: Dyvosvit [in Ukrainian].

12. Chobot I. (2002). Otsinka yak funktsionalno-semantychna katehoriia [Assessment as a functional-semantic category]. Nova filolohiia - New philology, 3, 130 - 137 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru