Визначення інтерференційних фонетико-орфографічних, морфолого-синтаксичних змін, їх місце в латині греко-католицької церкви в Україні кінця XVI–XVII ст. внаслідок впливу староукраїнської та польської мов. Лексичні особливості латинськомовної документації.

Латинский язык как древнейший письменный язык индоевропейской системы. Становление национальных языков. Средневековая латынь и ее модификация. Систематизации и издания сочинений греческих и латинских авторов в эпоху Возрождения. Применение латыни в науке.

История развития латинского языка, его основные этапы. Возникновение Рима, переплетение его истории с историей Греции. Проникновение латинской лексики во многие европейские языки. Использование латинского языка в науке. Система метрического стихосложения.

Латинский язык и его функция международного языка. Группа италийских языков индоевропейской системы. Изучение латинского языка. Грамматический строй языка, система склонений и спряжений, своеобразный порядок слов. Отличие романского языка от латинского.

Происхождение латинского языка, его образовательное значение. Изучение латинского языка как необходимого в практической работе медицинских работников. История латинского литературного языка. Любовные элегии Овидия, влияние его творчества на потомков.

Выявление взаимосвязи структурных и когнитивных аспектов публицистического кинотекста. Особенности реализации принципа полифонической наррации, нарративных стратегий Л. Троцкого. Характеристика автора и персонажей как недиегетических нарраторов.

Теоретичні проблеми мовленнєвих актів: дефініції, класифікації, їх залежність від мови, культури. Специфічні проблеми перформативності МА у законодавчому дискурсі (юридичні наслідки, прескриптивність тощо) на прикладі французької легальної дефініції.

Несколько эпизодов из "Истории Испании" (Estoria Де Espana) Альфонсо Мудрого (1252—1284), в которых повествуется об основании ряда испанских городов (Севилья, Ла-Корунья, Кадис). Особенности повествовательной техники, обработки материала Альфонсо Мудрого.

Изучение смысла слова "die Wahrheit" (истина) в терминологическом понимании, спектр его применения. Особенности профессионального употребления лексемы "die Wahrheit". Тенденция приравнивания истины в юридическом смысле слова к лексеме "справедливость".

Берёза - одно из наиболее почитаемых у славян деревьев. Рассмотрено слово береза в общерусской и региональной культуре и описаны названия микротопонимов, производных от слова береза в Воронежской области. Отражение картины мира жителей данного региона.

Сравнение представления лексемы "Бог" в "Большом словаре церковнославянского языка Нового времени" с "Полным церковнославянским словарем" Дьяченко и "Словарем церковнославянского и русского языка". Сходства и различия в лексикографической трактовке.

Висвітлено використання лексеми "війна" як невід’ємної частини суспільно-політичного та наукового дискурсу в різних лексико-семантичних виявах у мові публіцистики. Визначено, що війна буває інформаційною, економічною, торгівельною, побутового характеру.

Аналіз лексикографічних джерел, наукових розвідок і визначенню лексичного значення лексеми "волонтер", що набула певних трансформацій в українській лінгвоментальності. Аналіз словникових дефініцій, що узагальнено в семантичному полі лексеми "волонтер".

Лексема "лебедь" как комплексная межуровневая единица, обладающая не только языковым значением, но и внеязыковым культурным смыслом, что подтверждается функционированием ее в качестве символа, в составе прецедентных текстов. Ценностная картина мира.

Анализ понятия картины мира, как объекта научного изучения. Ознакомление с национальной спецификой лексемы "лес", как способом русского мировидения и миропонимания. Рассмотрение результатов семантического анализа лексемы "лес" в диахроническом аспекте.

Понятие концепта как одного из базовых способов организации и хранения информации в памяти человека. Анализ лексико-семантического поля "творец". Исследование семантического поля лексемы "мастер" как одной из функций репрезентации концепта "творец".

У поліських говірках лексема "пиріг" охоплює семеми на позначення пирога, вареника, достатку, обрядового хліба. На Поліссі лексемі "пиріг" притаманна специфіка й водночас лінгвокультурна спільність у межах загальноукраїнського мовного континууму.

Лексико-семантические варианты лексемы "разум" в славянском переводе Корпуса Ареопагитик, выполненном во второй половине XIV в. на Афоне двуязычным сербским монахом. Фрагменты семантического поля "интеллектуальная деятельность". Предисловие к переводу.

Проведение исследования художественного образа реки, вербально воплощенного в лексеме. Определение круга ассоциаций, связанных с выражениями, наиболее часто встречающимися в языковой картине мира и, как следствие, в мире художественного произведения.

Використання лексеми війна як невід’ємної частини суспільно-політичного та наукового дискурсу в різних лексико-семантичних виявах у публіцистиці. Розгляд метафори як своєрідного вживання слова, переосмисленого на основі образно-асоціативної подібності.

Дослідження лексики на позначення назв піснеспівів конфесійного стилю, засвідчена в пам'ятках писемності XI–XXI ст. Історія становлення терміноназви ірмос протягом усіх етапів функціювання української мови. Характеристика похідного утворення - ірмолой.

Анализ различных значений слова красота в лексикографических источниках и в романе Ф.М. Достоевского "Идиот". Вывод о неиспользовании в тексте романа полисеманта красота при номинации предметов, при описании природы, а также при выражении восхищения.

функціонування семантичного поля лексеми "пиріг" у поліському та загальноукраїнському контекстах. У традиціях хлібопечення на Поліссі проявилася стійкість архаїчних елементів, які в багатьох моментах виявляють синкретизм первісних і християнських уявлень.

Аналіз лексем на позначення поняття обіцянки дотримуватися зобов'язань, клятви вірності якій-небудь справі. Частотність використання лексем присяга, обіцянка, обітниця, обіт, клятва, божба. Позамовні чинники, що впливають на стан акцентуації мови.

Сприйняття відповідної ознаки на основі аналізу функціювання прикметника український у тексті щоденника, що описує суспільне життя Російської імперії початку ХХ століття. Вживання лексеми, що дібрані зі "Щоденника" Чикаленка - діяча українського руху.

Встановлення контекстуального та граматичного значень лексем some і any, їх граматичних характеристик, формулювання гіпотези щодо категорії детермінації. Характер категорії означеності-неозначеності та лексико-граматичні особливості лексем some і any.

Встановлення контекстуального та граматичного значень лексем some і any. Характер категорії означеності-неозначеності та лексико-граматичних особливостей лексем some і any. Основні трактовки поняття означеності / неозначеності, сутність артикля.

Дослідження семантичних і словотвірних особливостей українських економічних неотермінів в медійному дискурсі. Об’єднання іменників з першою частиною крипто- у дві групи. Виділення неолексем, що слугують дериваційною базою для творення інших номінацій.

З'ясування ролі лексем простір і місце у формуванні семантики польських фразеологічних одиниць. Антонімічні відношення між одиницями простір і місце. Взаємозв'язок семантичної площини лексеми місце з семантикою фразеологічних одиниць, що її містять.

Аналіз мовної практики українців щодо вживання лексем "смисл" і "сенс" на різних етапах розвитку української мови та в різних функціональних сферах. Особливості слововживання абстрактної лексики. Мовностилістичні поради для носіїв української мови.