Актуалізація комп'ютерного сленґу в мові українських видань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

АКТУАЛІЗАЦІЯ КОМП'ЮТЕРНОГО СЛЕНҐУ В МОВІ УКРАЇНСЬКИХ ВИДАНЬ

Польовик Дарія Володимирівна,

Аспірантка

Анотація

сленґізм мова комп'ютерний газета

Мета. У статті будуть визначені особливості та розвиток комп'ютерного сленґу в сучасному світі. Метою розвідки є аналіз найуживаніших сленґізмів іншомовного походження, які зафіксовані в мові газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода», кирилицею, які використовуються в комп'ютерному середовищі, визначити їх значення та походження, а також розглянути особливості їх уживання в різних країнах і культурах. У результаті дослідження носії мови матимуть можливість отримати більш повне розуміння термінології, пов'язаної з комп'ютерами й інтернетом, збагатити свій словниковий запас у цій галузі. Методи. У роботі досліджується вживання комп'ютерних сленґізмів у мові українських видань. Для виявлення й аналізу таких сленґових висловів застосовуються різноманітні методи, а саме: методи текстово-інтерпретаційного аналізу, дискурсивного аналізу, статистичного аналізу та методи прагмалінгвістики. Результати. Основним здобутком комп'ютерних сленґізмів є створення спеціалізованої лексики, що дозволяє користувачам комп'ютерів швидко й ефективно комунікувати один з одним за допомогою скорочень, абревіатур та інших технічних термінів.

Комп'ютерні сленґізми є важливою частиною мовлення в інтернеті та технологічних сферах, оскільки допомагають економити час і спрощувати процес комунікації. Вони відбивають швидкі зміни в технологічній сфері та відображають нові технології, пристрої та програми. Вони допомагають людям легше розуміти ці технології та спілкуватися, що сприяє розвитку технічного дискурсу й інновацій.

Загалом комп'ютерні сленґізми є важливим інструментом комунікації в цифровому світі, що дозволяє користувачам швидко й ефективно обговорювати технічні питання й інформацію, пов'язану з комп'ютерами й інтернетом. Актуальним є міркування про комп'ютерні сленґізми в тому, що вони відображають еволюцію мови в епоху комп'ютеризації, відкривають нові можливості для спілкування в онлайн-середовищі. Уживання комп'ютерних сленґізмів забезпечує швидке й ефективне спілкування між людьми, які мають спільний досвід використання комп'ютерів та інтернету. Окрім того, комп'ютерні сленґізми дозволяють ефективно виражати складні технічні терміни та поняття, які інакше було б важко передати звичайною мовою. Тому комп'ютерні сленґізми можуть бути корисні як для професіоналів, так і для новачків у галузі комп'ютерної техніки й інформаційних технологій. Висновки. Зроблено висновки, що журналісти активно вживають у текстах українських газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода» сленґізми іншомовного походження, відтворені кирилицею. Дослідження показують, що використання комп'ютерної лексики в повсякденному мовленні стає все більш поширеним.

Незважаючи на те, що такі слова можуть бути незрозумілими для деяких носіїв мови, вони дозволяють збільшити точність і швидкість передачі інформації у спілкуванні між фахівцями в цій галузі. Використання комп'ютерних технологій сприяє покращенню якості та швидкості перекладу, а також допомагає зберігати інформацію в електронному вигляді, забезпечує швидкий і зручний доступ до неї.

Отже, комп'ютерні сленґізми мають свої переваги та недоліки, проте їх уживання дозволяє підвищити ефективність комунікації та збереження інформації в цифровому вигляді.

Ключові слова: публіцистика, сленґізм, запозичення, комп'ютерна транслатологія, значення.

Annotation

ACTUALIZATION OF COMPUTER SLANG IN THE LANGUAGE OF UKRAINIAN PUBLICATIONS

Polovyk Dariia Volodymyrivna, Postgraduate Student Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Purpose. This article aims to identify the characteristics and development of computer slang in the modern world. The research objective is to analyze the most commonly used foreign language slang terms, recorded in the Ukrainian language newspapers “Po-ukrainski”, “Den”, “Ukraina Moloda”, written in Cyrillic script, which are used in the computer environment, determine their meaning and origin, as well as consider the peculiarities of their use in different countries and cultures. As a result of the article, readers will have the opportunity to obtain a more complete understanding of the terminology related to computers and the Internet, and enrich their vocabulary in this field. Methods. The study focuses on the use of computer slang in the language of Ukrainian publications. Various methods are employed to identify and analyze such slang expressions, including methods of textual interpretation analysis, discourse analysis, statistical analysis, and pragmalinguistic methods. Results. The main achievement of computer slang is the creation of specialized vocabulary that allows computer users to communicate quickly and efficiently with each other using abbreviations, acronyms, and other technical terms.

Computer slang is an important part of speech in the internet and technology spheres because it helps to save time and simplify the communication process. Additionally, computer slang reflects rapid changes in the technology field and highlights new devices, programs, and technologies. They help people to better understand and communicate about these technologies, which in turn promotes the development of technical discourse and innovation.

Overall, computer slang is an important communication tool in the digital world that allows users to communicate quickly and efficiently about technical issues and information related to computers and the internet. The consideration of computer slang is relevant because they reflect the evolution of language in the computerization era and open up new possibilities for communication in online environments. The use of computer slang ensures fast and effective communication between people who have shared experience in using computers and the internet. Moreover, computer slang allows for the effective expression of complex technical terms and concepts that would otherwise be difficult to convey in ordinary language. Therefore, computer slang can be useful for both professionals and newcomers in the field of computer technology and information technology. Conclusions. Journalists actively use slang words of foreign origin, reproduced in Cyrillic, in the texts of Ukrainian newspapers “The Newspaper in Ukrainian”, “The Day”, “The Ukraine is young”. Studies show that the use of computer vocabulary in everyday speech is becoming more widespread.

Although such words may be incomprehensible to some people, they allow for greater accuracy and speed in transmitting information in communication between experts in this field. The use of computer technology contributes to improving the quality and speed of translation, as well as helping to store information in electronic form, providing quick and convenient access to it.

Therefore, computer slang has its advantages and disadvantages, but its use allows for increased efficiency in communication and information storage in digital form.

Key words: journalism, slang, borrowing, computer-assisted translation, meaning.

Вступ

У сучасному світі, де інформаційним технологіям відводиться все більше місця, з'являється все більше нових слів і термінів, які вживаються в онлайн-спілкуванні. Ці слова та терміни є частиною комп'ютерного сленґу, який досліджується вченими різних галузей знань. Девід Крістал пише: «Мережа (інтернет) створила свою власну мову, яка враховує технічні та соціальні вимоги користувачів» (Crystal, 2001).

Степен Херрінг стверджує: «Комп'ютерно опосередкований дискурс виявляється дуже цікавим об'єктом дослідження, оскільки він поєднує в собі характеристики як писемного, так і усного спілкування, причому в ситуації, коли немає можливості використовувати невербальні елементи комунікації» (Herring, 2004).

Комп'ютерні сленгізми не є просто технічними термінами, вони мають свою соціальну та культурну значущість. Як пише Наомі Барон, «комп'ютерна мова створює нові зв'язки між мовним виразом та ідентичністю, допомагає людям у формуванні своєї соціальної, культурної й особистісної ідентичності» (Baron, 2008).

Комп'ютерний сленг - це особлива мовна форма, яка складається зі скорочень, слів зі специфічним значенням і виразів, які вживаються в комп'ютерних технологіях та інтернеті. Використання такого сленгу може бути складним для людей, які не мають багатого досвіду в цих галузях. Комп'ютерний сленг став невід'ємною частиною англомовного середовища, оскільки англійська мова є мовою міжнародного спілкування в галузі інформаційних технологій. Велика кількість слів і виразів, які вживаються в комп'ютерному сленгу, походять зі скорочень термінів, що використовуються в технічній документації та програмному забезпеченні. Окрім того, комп'ютерний сленг не стоїть на місці, постійно змінюється, оскільки технології та програмне забезпечення розвиваються зі швидкістю блискавки (Буряк, 2015: 18-21).

Уживання комп'ютерного сленгу в молодіжній мові дає змогу молоді відчувати себе частиною спільноти, яка розуміє та використовує сучасні технології. Автор звертає увагу на те, що комп'ютерний сленг є не тільки мовою фахівців у галузі комп'ютерів та інтернету, але й мовою звичайних користувачів, що дає змогу вживати специфічні терміни та вирази в повсякденному спілкуванні. Також комп'ютерний сленг є динамічною мовою, яка постійно змінюється й оновлюється відповідно до технологічного прогресу. Окрім того, комп'ютерний сленг є мовою глобального спілкування, оскільки використовується в усьому світі (Максименко, 2021: 12-15).

Отже, вивчення комп'ютерних сленгізмів не тільки дозволяє зрозуміти особливості онлайнспілкування, але й є важливим елементом дослідження мови та культури загалом. Актуальність теми дослідження комп'ютерних сленгізмів полягає в її важливості для розвитку мовної та культурної компетенції в цифровому світі.

Метою дослідження комп'ютерних сленгізмів є краще розуміння мовних тенденцій і вивчення мовленнєвих звичок у цифровому середовищі.

Об'єктом дослідження постає вивчення мовленнєвих звичок користувачів у цифровому середовищі, їхній вплив на ефективність комунікації. Предметом дослідження комп'ютерних сленгізмів є походження, еволюція, використання та вплив на мову та культуру загалом.

Під час дослідження застосовано методи текстово-інтерпретаційного аналізу, дискурсивного аналізу, статистичного аналізу та прагмалінгвістики.

Сутність проблеми комп'ютерних сленгізмів

У сучасному мовознавстві комп'ютерні сленгізми стають усе більш поширеними в комунікації між користувачами комп'ютерних технологій. Проблема комп'ютерних сленгізмів полягає в тому, що вживання такої лексики може бути незрозумілим для деяких людей, а особливо для тих, хто не є обізнаним у галузі комп'ютерів і технологій. Як зазначають О.І. Левченко й І.М. Кузьміна, комп'ютерні сленгізми можуть знижувати ефективність комунікації між фахівцями в галузі комп'ютерів, оскільки вони можуть бути незрозумілими для тих, хто не має досвіду їх уживання. Окрім того, ці слова можуть мати різні значення в різних контекстах і в різних країнах, що може призводити до неправильного розуміння та взаємодії між людьми (Левченко, Кузьміна, 2018: 98-99).

За даними досліджень Дж. Лоуренса й А. Міллера, проблема комп'ютерних сленгізмів і їхнього впливу на комунікацію та розуміння може бути особливо важливою для користувачів соціальних мереж (Лоуренс, Міллер, 2018: 98-99).

У своїй роботі Р Кларк розглядає використання комп'ютерного сленгу у професійному середовищі та його вплив на розуміння й ефективність комунікації. Автор зазначає, що уживання надмірної кількості сленгізмів може призвести до помилок у роботі (Кларк, 2017: 32-33).

Комп'ютерні сленґізми можуть бути складні для розуміння для тих, хто не має належних знань у галузі комп'ютерів та інформаційних технологій. Це може призвести до непорозумінь і помилок в комунікації, особливо в бізнес-середовищі, де точність і зрозумілість дуже важливі. Згідно з дослідженням К. Каррето, існує ризик, що неправильне вживання комп'ютерних сленґізмів може спричинити плутанину та навіть втрату бізнес-можливостей (Каррето, 2016).

Дж. Крістоферсон зазначає, що вживання комп'ютерних сленґізмів може впливати на стиль комунікації та сприйняття користувачів в інтернеті (Крістоферсон, 2013).

Отже, проблема вживання комп'ютерних сленґізмів полягає в потенційній складності їх розуміння, що може впливати на ефективність комунікації. Автори досліджень розглядають цю проблему як важливу для розвитку ефективної комунікації в сучасному інформаційному суспільстві.

Визначення поняття комп'ютерної лексики в мові українських видань

Комп'ютерним технологіям здавна належить значне місце в житті людей, з кожним днем вони стають усе більш доступними та поширеними. Зараз майже кожен користувач знайомий із такими поняттями, як «інтернет», «комп'ютер», «мобільний телефон» і «програмне забезпечення». Однак поряд з офіційною технічною термінологією в культурі інтернету склалися власні слова та вислови - комп'ютерні сленґізми, які вживаються в повсякденному спілкуванні на форумах, у соціальних мережах і на інших ресурсах.

Ці слова та вирази нерідко мають іронічний відтінок або вживаються з метою показати обізнаність у зазначеній сфері. Лексика комп'ютерних сленґізмів постійно оновлюється та розширюється разом із розвитком технологій і змінами в культурі інтернету. Знання цих висловів можуть допомогти користувачам краще розуміти технічні питання та бути більш упевненими у своїй обізнаності.

У сучасному світі комп'ютерна техніка використовується майже в усіх сферах життя, а разом із нею з'явилися й нові терміни та вирази, які є частиною комп'ютерного сленґу. Розглянемо найпоширеніші комп'ютерні сленґізми та їхні значення, а саме: слова падіння мережі, зламати сайт є невід'ємною складовою частиною мовлення людей зазначеної професії (хакерів, у цьому випадку), хакер (англ. hacker, від to hack - рубати) - фахівець у сфері злому комп'ютерних програм, напр.: У неділю, 12 червня, хакери зламали центральні російські телеканали, які через супутник ведуть мовлення за кордоном (Газета по-українськи, 13.06.2022); Невідомим хакерам вдалося проникнути в енергосистему штату Вермонт у США. Про це повідомило видання The Washington Post з посиланням на офіційних осіб (День, 31.12.2016); Міжнародна хакерська група Anonymous вже зламала 2,5 тисячі сайтів у Росії та Білорусі на знак підтримки України (День, 04.03.2022).

Слово гуглити (англ. to google') - уживається на позначення будь-якого пошуку інформації (уживають не лише стосовно інтернету, а й під час ходіння по бібліотеці), активно використовується в масмедійних текстах, напр.: «Я в цьому не розумію сенсу - «місто лікує діабет». А як саме лікує? Чого раптом місто? Навпаки, подалі від мегаполісів здоровіші люди живуть, ніби. Логіки навіть у цьому нема», - каже. Гуглити, щоб дізнатись подробиці, - не збирається, на сайт програми заходити не бачить сенсу. Соціальну рекламу про діабет вважає для себе некорисною. «У мене хронічний панкреатит, я своїми цікавлюся хворобами, а іншими - непотрібно» (Газета по-українськи, 28.01.2022); Хоча спочатку мене насторожив жанр українського фентезі. Буває, що автори піаряться на цій темі. Книги стають популярними тільки через це, а не художню цінність. В «Аркані вовків» же детально прописаний світ та доведені до кінця сюжетні лінії. Є автентичні українські слова, пов'язані зі зброєю та одягом козаків, доводилось їх навіть гуглити (Газета по-українськи, 25.03.2021); Навчання моє тільки розпочалось. Категорично не хотіла вчити дітей читати і перекладати, тому що в живому спілкуванні з іноземцями переклад не знадобився жодного разу. Почала гуглити, шукати курси розвитку. На той момент, 13 років тому, щось знайти в Україні для розвитку вчителя було з розряду “crazy”. Знайшла курс “America hause” на американському сайті (Газета по-українськи, 10.09.2020); З тієї ночі минуло вже кілька днів, за які прослухано та прочитано чимало різних - від мудрих і правильних до запізнілих банальних або, як у Трампа, просто курйозних звернень та текстів. І, хоч двічі на день сумлінно перевіряв у фейсбуці та твіттері, гуглив -- а раптом дасть інтерв'ю якомусь телеканалу чи газеті, чекав і не дочекався одного (День, 24.02.2022); «У будь-якій цивілізованій країні нормальна влада допомагає національному бізнесу. У нас же навпаки. Нацбанк горою стоїть за російські банки (гуглити «записи Рожкової»), але пальцем не поворухне, коли на український ПриватБанк ідуть хвиля за хвилею інформаційні атаки (День, 19.12.2016).

Серед усієї лексики комп'ютерного сленґу значна частина слів утворена саме способом їхньої модифікації, а саме: суфікси, які містять дзвінкі приголосні (прога (комп'ютерна програма)). Таку модифікацію можна пояснити розташуванням, частіше, на початку слова його кореня, що дозволяє скоротити його без втрати змісту, напр.: «Не полінуйтеся, поставте мову вашої ОС на своїх ґаджетах - українську. Якщо проблемно - оберіть українську хоча б у браузерах, бо це найконтактніша зі світом прога (Газета по-українськи, 02.11.2016); Треба думати не як економити, а як більше заробляти. Я б тебе до себе забрав, якби було місце. У мене teamлідер за рік дві квартири купив. Пацан спить чотири години на добу і пише проги навіть на унітазі (Газета по-українськи, 20.07.2017).

Набагато частіше усічення охоплює всі склади слова, окрім першого, або після другого адмін (англ. admin - адміністратор) - людина, що відповідає за забезпечення роботи комп'ютерів і мереж), якщо перший склад починається з голосної літери, що унеможливлює усічення всіх інших літер через втрату змісту слова, напр.: Інтерес до гри постійно стимулюється різними пропозиціями адміна (Газета по-українськи, 30.06.2021); Адміни регулярно додавали відео до кліпу, який не зупинявся ні на хвилину. Вмістилося понад 162 тисячі роликів (Газета по-українськи, 23.12.2020); Юлія представилась адміном групи «Дошка оголошень Біла Церква» (Газета по-українськи, 20.08.2019).

Відома носіям мови лексема ком'юніті (англ. соттипіїу - спільнота) - група людей зі схожими інтересами, зафіксована в українській газеті «День», напр.: У перші дні широкомасштабного вторгнення росії в Україну ком'юніті Global Shapers (шейпери) створили SUN - організацію, що зосереджена на створенні та координації ефективних рішень для України (День, 12.06.2022); «Ми хочемо стати флагманом криптоекономіки і заявити про Україну як про провідного гравця світового крипторинку через налагодження зв'язків із професійним ком'юніті», - говорить Поздняков (День, 23.03.2018); Музичне ком'юніті Харкова підтримало ідею, і в результаті на знімальному майданчику зібралося більш ніж 20 музикантів (День, 07.06.2022).

Поширеною в мові газети «День» є лексема юзер (англ. user, від to use - користувач) - користувач комп'ютера, напр.: Повідомлення будуть надходити навіть якщо юзер офлайн, на смартфонах твіти маркуватимуться у вигляді дзвіночків (День, 27.09.2013).

Активно в масмедійних текстах уживають лексему юзати (від англ. use - користуватися), напр.: «Ви маєте зрозуміти, що я не дозволю юзати своє ім'я і свою репутацію жодному політику в період передвиборної кампанії», - написав він (Газета по-українськи, 27.10.2018); Проукраїнські голосувальники та проєвропейська молодь не вірять, що проведений ЗЕ флешмоб на підтримку російських артистів, яким заборонений в'їзд в Україну через підтримку анексії Криму, - це ознака проросійськоїпозиції їх обранця. Хто із двох таборів кого юзає? - Відповідь очевидна (День, 01.04.2019).

Складні лексеми фіксуємо з компонентом фейк (від англ. fake - підробка), напр.: Фейк як інструмент війни (заг.) (День, 30.05.2014); Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки України зібрав добірку фейків, маніпуляцій і дезінформації, які російські окупанти створили на ранок 13 червня (Газета по-українськи, 13.06.2022); 11 червня росіяни запустили фейк, маніпуляцію і дезінформацію, повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України в Telegram (Газета по-українськи, 12.06.2022); «Ми не бачили масового виїзду. Я можу вважати, що це фейк. Ніхто із Чорткова не виїжджав», - зазначив Труш (Газета по-українськи, 12.06.2022); Так, за поширення неугодної уряду інформації про війну проти України, яку пропагандисти оцінюють як фейкову, громадянин РФ отримав штраф у мільйон рублів (Україна молода, 03.06.2022); На Запоріжжі прогримів вибух у центрі окупованого Мелітополя, де знаходиться так звана військово-цивільна адміністрація колаборантів, а також будинок фейкового «губернатора» та зрадника Євгена Балицького (Україна молода, 30.05.2022); ФСБ «пічкає» полонених українців фейковими газетами про капітуляцію України - ЦПД (заг.) (Україна молода, 10.06.2022).

Тенденцію до активного вживання підтверджують приклади з лексемою акаунт (англ. account - акаунт, обліковий запис), напр.: Батальйон «Айдар»унаслідок бойових дій на сході України протягом минулої доби втратив 23 бійців. Про це повідомляє офіційний акаунт Євромайдану у фейсбуці (День, 28.07.2014); «Ці 200 тисяч - активні фейкові акаунти. Але існує багато різних бірж, які створюють та продають ботів нерегулярно», - додала вона (День, 11.02.2020); Щоб проводити інформаційні диверсії, зловмисники поширювали деструктивний контент через створені сайти й акаунти в соцмережах. Про це повідомило Управління СБУ в Закарпатській області у Facebook (Газета по-українськи, 08.06.2022); Кошти потерпілі переказували на рахунки зловмисника, які той оформив на підставних осіб. Після отримання грошей аферист одразу зникав та видаляв акаунт (Г азета по-українськи, 08.06.2022); Патрон став героєм мемів. 20 березня у нього з'явився акаунт в Instagram. Станом на 13 травня він мав 252 тис. (Газета по-українськи, 18.05.2022); Донька зможе знайти хоча б акаунт матері: історія маленької Віри Маковій (Україна молода, 12.04.2022); Харківський регіональний перинатальний центр на один день став зіркою акаунта в Instagram, який належить колишньому футболісту, а нині власнику клубу «Інтер» (Маямі) Девіду Бекхему (Україна молода, 21.03.2022).

Висновки

Комп'ютерні сленґізми є невід'ємною частиною мови програмістів та інших людей, які мають стосунок до інформаційних технологій. Вони можуть бути корисними для зрозуміння технічних термінів і специфічної лексики в цій галузі, але можуть створювати перешкоди для тих, хто не має належного досвіду роботи з комп'ютерами. Відмінність між комп'ютерними термінами та сленґом полягає в тому, що терміни є стандартизованими та мають чіткі визначення, тоді як сленґ може бути варіантом терміна або взагалі не мати визначення. Комп'ютерні сленґізми можуть бути корисними для підвищення ефективності комунікації між спеціалістами в інформаційних технологіях, але можуть стати перешкодою для розуміння для людей, які не мають досвіду в цій галузі. Тому для забезпечення чіткої й ефективної комунікації необхідно послуговуватися стандартизованими термінами й уникати використання занадто специфічного сленґу, який може створювати перешкоди для зрозуміння. Знання комп'ютерного сленґу може бути корисним для тих, хто працює з комп'ютерами й іншими інформаційними технологіями.

Література

1. Буряк І.А. Комп'ютерний сленґ в англомовному середовищі. Іноземні мови в школах України. 2015. № 3. С. 18-21.

2. Деркач В.А. Комп'ютерний жаргон: поняття, терміни, скорочення. Київ: Видавничий дім «Інтерсервіс», 2005. 256 с.

3. Загородній О.В. Комп'ютерний жаргон та його особливості в українській мові. Мовознавство. 2018. № 2. С. 34-42.

4. Козловська Н.М. Комп'ютерний жаргон в інтернет-комунікації. Інформаційні технології в освіті. 2019. № 7. С. 45-50.

5. Лопатин В.В., Лопатина Л.В. Компьютерный сленг: англо-русско-украинский словарь. Киев, 2008. 480 с.

6. Литвиненко І.О. Специфіка комп'ютерного жаргону в українському інтернеті. Сучасні тенденції розвитку науки і техніки. 2017. Т 2. С. 68-71.

7. Максименко Ю.О. Комп'ютерний сленґ у молодіжній мові. Молодь і ринок. 2021. № 4. С. 12-15.

8. Русанов В.М. Комп'ютерні терміни і абревіатури: електронний словник. Харків: Слово, 2009. 400 с.

9. Страхова І.І. Комп'ютерний жаргон: актуальність та особливості використання. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія «Філологічні науки». 2016. Т 146. Вип. 1. С. 67-70.

10. Федотов В.І. Комп'ютерні скорочення в сучасному мовленні. Збірник наукових праць Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія». 2017. Вип. 30. С. 118-123.

11. Черненко В.С. Комп'ютерна лексика та мовний процес. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія «Філологія». 2015. Вип. 132. С. 120-123.

12. Baron N. Always on: Language in an online and mobile world. Chapter 3: The medium and the message. Oxford: Oxford University Press, 2008. P. 39-57.

13. Crystal D. Language and the Internet. Chapter 3: Writing on the web Cambridge: Cambridge University Press, 2001. P 49-72.

14. Clark R. Understanding research: A consumer's guide. 2'nd ed. New York: Pearson, 2017. P. 32-33.

15. Carreto C.A. Advances in statistical mechanics. Rijeka, Croatia: InTechOpen, 2016.

16. Herring S.C. Computer-mediated discourse analysis: An approach to researching online behavior. Designing for virtual communities in the service of learning / S.A. Barab et al. (Eds.). Cambridge: Cambridge University Press, 2004. P. 338-376.

17. Kristofferson J. Natural resource economics: An introduction. 3'rd ed. New York: Oxford University Press, 2013.

18. Lawrence J., Miller A. An introduction to psychology. 2'nd ed. New York: McGraw-Hill Education, 2018. P. 98-99.

References

1. Buriak I.A. Kompiuternyi sleng v anhlomovnomu seredovyshchi. Inozemni movy v shkolakh Ukrainy. 2015. № 3. S. 18-21 [in Ukrainian].

2. Derkach V.A. (2005). Kompiuternyi zhargon: ponyattia, terminy, skorochennia [Computer jargon: concepts, terms, abbreviations]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Interservis”. 256 p. [in Ukrainian].

3. Zahorodnii O.V. (2018). Kompiuternyi zhargon ta yoho osoblyvosti v ukrainskii movi [Computer jargon and its peculiarities in the Ukrainian language]. Movoznavstvo, 2, 34-42 [in Ukrainian].

4. Kozlovska N.M. (2019). Kompiuternyi zhargon v internet-komunikatsii [Computer jargon in internet communication]. Informatsiyni tekhnolohii v osviti, 7, 45-50 [in Ukrainian].

5. Lopatin V.V., Lopatina L.V (2008). Kompiuternyi sleng: anglo-russo-ukrainskyi slovnyk [Computer slang: English-Russian-Ukrainian dictionary]. Kyiv: Dovira. 480 p. [in Ukrainian].

6. Lytvynenko I.O. (2017). Spetsyfika kompiuternoho zhargonu v ukrainskomu Interneti [Specifics of computer jargon in Ukrainian internet]. Suchasni tendentsii rozvytku nauky i tekhniki, 2, 68-71 [in Ukrainian].

7. Maksymenko Yu.O. (2021). Kompiuternyi sleng v molodizhniy movi [Computer slang in youth language]. Molodi rynok, 4, 12-15 [in Ukrainian].

8. Rusanov V.M. (2009). Kompiuterni terminy i abreviatury: Elektronnyi slovnyk [Computer terms and abbreviations: Electronic dictionary]. Kharkiv: Vydavnytstvo “Slovo”. 400 p. [in Ukrainian].

9. Strakhova I.I. (2016). Kompiuternyi zhargon: aktualnist ta osoblyvosti vykorystannia [Computer jargon: relevance and usage peculiarities]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykoly Hoholia. Seriia “Filolohichni nauky”, 146 (1), 67-70 [in Ukrainian].

10. Fedotov V.I. (2017). Kompiuterni skorochennia v suchasnomu movlenni [Computer abbreviations in modern speech]. Zbirnyk naukovykh prats Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho. Seriia “Filolohiia”, 30, 118-123 [in Ukrainian].

11. Chernenko V.S. (2015). Kompiuterna leksyka ta movnyi protses [Computer vocabulary and language process]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia “Filolohiia”, 132, 120-123 [in Ukrainian].

12. Baron, N. (2008). Always on: Language in an online and mobile world. In Chapter 3: The medium and the message (pp. 39-57). Oxford: Oxford University Press.

13. Crystal, D. (2001). Language and the Internet. In Chapter 3: Writing on the web (pp. 49-72). Cambridge: Cambridge University Press.

14. Clark, R. (2017). Understanding research: A consumer's guide (2'nd ed.). New York: Pearson, pp. 32-33.

15. Herring, S.C. (2004). Computer-mediated discourse analysis: An approach to researching online behavior. In S.A. Barab, R. Kling, & J.H. Gray (Eds.), Designing for virtual communities in the service of learning (pp. 338-376). Cambridge: Cambridge University Press.

16. Carreto, C.A. (2016). Advances in statistical mechanics. Rijeka, Croatia: InTechOpen.

17. Kristofferson, J. (2013). Natural resource economics: An introduction (3'rd ed.). New York: Oxford University Press.

18. Lawrence, J. & Miller, A. (2018). An introduction to psychology (2'nd ed.). New York: McGraw-Hill Education, pp. 98-99.

Размещено на Allbest.ru