Виникнення естетичної думки в епоху рабовласницького суспільства. Розвиток культури Вавилону. Занепад естетичної думки античності і її римський період. Естетичні теорії епікуреїзма (Лукрецій, Горацій) і стоїків (Сенека). Неоплатонічна філософія.

Етапи становлення естетики як наукової дисципліни, яка наприкінці XVIII–на початку XIX ст. отримує визначне місце в духовному житті України. Діяльність Г.С. Сковороди - одного з найяскравіших представників української філософії та естетики XVIII ст.

Новий некласичний етап суспільної історії та його вплив на природничі науки. Зміни у розвитку естетичних уявлень взагалі та в змісті категоріального її апарату зокрема. Естетика і мистецтвознавство, проблема творчості для теоретичних інтересів естетики.

Розвиток грумінгу, як культурної домінанти, можливість осмислення імунологічних процесів у соціокультурному контексті. Розгляд музичної культури і культури звуку у грумінгу, що виявляється у багатьох аспектах — від "чистого строю" до "чистої інтонації".

Поняття "калокагатія" як одного з основних понять античної естетики, та його принципи. Розвиток естетики давньогрецької цивілізації. Становлення перших естетичних уявлень та їх вплив на розвиток світової естетичної думки. Культ краси та освіченості.

Загальна характеристика періоду Відродження. Специфіка естетики цієї епохи, її розподіл з теорією мистецтва. Терміни "естетичне" та "чуттєве" у філософії Канта, його відношення до проблеми прекрасного. Естетика Канта з точки зору побудови системи.

Література і образотворче мистецтво проторенесансу та відродження в Італії. Ренесансне підґрунтя національних культур. Періоди розвитку епохи Відродження. Розвиток літератури у XV- першій половині XVI СТ. Визначення історичної ролі Данте в мистецтві.

Історичні, культурні і філософські передумови становлення естетики як філософської науки. Роль і місце естетики в системі філософії німецького мислителя І. Канта. Аналіз значення продуктивної уяви, здатності судження, принципу доцільності естетики Канта.

Аналіз та визначення місця й значення ключових ідей естетики І. Канта – продуктивної уяви, здатності судження, а також принципу доцільності – у філософській системі німецького мислителя та у сучасній теоретичній думці, естетиці, психології та філософії.

Формування естетики классицизму, її ознаки. Раціоналізм Декарта як теоретично-методологічне підґрунтя естетичної проблематики. Аналіз біоетики - дослідження людської поведінки у світлі моральних цінностей, принципів. Найбільш важливі юридичні документи.

Специфіка й функції естетичної категорії "міф" у сучасній образотворчості, характеристика генетичних засад художньо-міфологічної свідомості. Місце, роль й типологічні форми феномену образотворчого неоміфологізму в українському художньому процесі.

Специфіка й функції естетичної категорії "міф" у сучасній образотворчості. Генетичні засади художньо-міфологічної свідомості. Типологічні форми неоміфологізму й породжених ним образотворчих поетик у сучасному українському мистецтві. Форми неоміфологізму.

Особливості інтерпретації поняття "постмодернізм" у філософських й естетичних джерелах. Комплекс некласичних і постнекласичних теорій та концепцій. Взаємовідносини між загальноестетичними концептуальними стратегіями з музичною естетикою постмодернізму.

Початок та еволюція постмодернізму, визначення постмодернізму та його поширення, постмодерністська філософія історії, обставини розвитку постмодернізму в сучасній історичній науці України, внесок постмодернізму до методології української історичної науки.

Поняття естетики як науки про становлення чуттєвої культури людини. Особливості естетики Середньовіччя. Характеристика естетичної концепції Августина Блаженного. Символ, ідеал та канон в середньовічній естетиці. Специфіка мистецтва Середньовіччя.

Поняття "калокагатія" як одного з основних понять античної естетики. Особливості практичного розуміння краси з точки зору Сократа. Роль іронії як засобу осягнути істину. Вчення про гармонію та поняття прекрасного. Трактування категорії "гармонія".

Поняття "калокагатія" як терміна античної естетики, що означає гармонію зовнішнього та внутрішнього, яка є умовою краси людини. Особливості розуміння краси з точки зору Сократа. Іронія як засобу осягнути істину. Вчення про гармонію та поняття прекрасного.

Проблема спілкування з етичної та естетичної точки зору. Моральні норми закладені в діях (вчинках) вчителя: у діяльності педагога естетичний елемент має місце тоді, коли доторкнулися до найглибших глибин його духовного життя - емоційно-почуттєвої сфери.

Вивчення естетичних явищ, які складаються, функціонують і розвиваються в області спорту. Досягнення досконалості у виконанні спортивних дій. Естетична організація спортивних змагань і свят. Естетичне перетворення предметного середовища в сфері спорту.

Краса в індійській естетиці - єдність характеристик природного світу і людини. Прекрасне з потворного: картини із забруднення. Об’єктивні фактори формування естетичного смаку. Фактор дії біосоціального успадкування, єдності соціального та несвідомого.

Сутність та структура естетичної діяльності та свідомості у життєдіяльності людини. Канонічна, нормативна і загальнотеоретична місія естетики. Роль прекрасного і потворного, міри і гармонії, трагічного і комічного в культурному розвитку суспільства.

Естетика в системі наукового знання. Історичні парадигми їх осягнення. Діалектика прекрасного і потворного. Зв’язок та взаємодія цих естетичних категорій з етичними категоріями добра і зла. Категорії піднесеного та величного, трагічного і комічного.

Аналіз філософських поглядів щодо краси та цінності Миколи Онуфрійовича Лоського, який увійшов в історію як видатний філософ-інтуїтивіст та творець оригінальної релігійно-філософської концепції. Особливості естетичних цінностей в монографіях М. Лоського.

Естетичні категорії середньовічної культури, її зміст та спосіб вияву через вербальні та візуальні тексти. Візантійський та південнослов’янський вплив на формування естетичних поглядів в Україні. Стилістика українського іконопису палеологівської доби.

Питання природи, специфіки і творчого потенціалу естетичного мистецтва. Становлення перших естетичних уявлень. Теорія почуттів у працях видатного давньогрецького вченого, філософа Теофраста. Матеріалістичний погляд на природу естетичної діяльності.

Об'єкт та предмет естетики, її місце в системі наук. Розвиток естетичної думки. Естетичне відношення до дійсності. Становлення естетики як науки. Розвиток уявлень в руслі філософії. Об'єктивність естетичного. Цінність і цінностна оцінка дійсності.

Розгляд питання поліфункціональності музики та визначення сенсу естетичного як єдино сутнісного в природі та функціях музичного мистецтва. Дослідження місця натхнення в процесі музичного творення, змісту, смислу твору як проблеми антропології музики.

Почуття провини і компенсація як психологічний контекст ідентифікації. Аналіз діапазону символічного смисловиразу ідентифікації. Дослідження специфіки ідентифікації в процесі літературної творчості. Перенесення в світ зразків, символів, персоніфікаций.

Етична поведінка в бізнесі та сфері управління. Моральні виміри діяльності менеджера. Моральні аспекти у ставленні фірми до найманого працівника. Дизайн як продукт проектної творчості, його соціальне призначення. Зміст терміна "проектна культура".

Розгляд феномену "мансардності" естетичної імперативності. Обґрунтування доцільності введення у науковий обіг поняття квазікраси. Вивчення телеологізму естетичної імперативності в епоху постмодернізму. Наведення типології її прояву у рекламній діяльності.