Характеристика війни, як необхідного явища світового суспільно-історичного процесу. Визначення позитивного морального значення війни у зміцненні національної єдності та держави. Ознайомлення з розбіжностями між навчанням Гегеля й ідеологією фашизму.

Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.

Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.

Розкриття самосвідомості як необхідного моменту та сутнісного виміру освіти, принципу її практичного здійснення як органічної складової розвитку особистості. Аналіз суперечностей філософського розуміння самосвідомості та їх значення для освітніх практик.

Поняття "модернова жіноча ментальність", його зміст та аспекти у сучасних реаліях. Спрямованість активізму жіночої ментальності у контексті гендерної рівності та освіти. Специфіка проектування засобів освіти модернової жіночої ментальності в Україні.

Соціальний розвиток особистості. Проблеми інформаційного суспільства та застосування Інтернет-технологій у освіті. Формування нового світосприйняття й особливого світогляду. Застосовування інформаційно-комунікаційних технологій для самореалізації.

Аналіз підходів до співвідношення "особистість - інформація - знання", яке розгортається як інформаційне забезпечення фахової компетентності та базується на філософських підходах до інформаційно-пізнавального забезпечення фахової компетентності особи.

Розгляд концептуально-методологічних передумов для поширення сфери маркетингового управління в освіті. Особливості реалізації соціоцентричних принципів. Характеристика поняття інтелектуального потенціалу у межах філософсько-освітнього дослідження.

Визначення та філософське осмислення феномену "полікультурність" як презентації активності людини. Характеристика можливості і потенціалу полікультурної освіти, на яку сьогодні світова спільнота покладає функцію сприяння побудові ненасильницького миру.

Домінування антропоцентричної екологічної свідомості. Перехід людства до моделі сталого соціально-екологічного розвитку. Формування особистості з екоцентричним типом екологічної свідомості. Трансформація особистісних цінностей та ставлення до природи.

Суть особистості з екоцентричним типом екологічної свідомості. Дослідження філософсько-освітнього потенціалу екологічної психології як засобу трансформації особистісних цінностей та ставлення до природи. Формування екоспоживчої культури населення.

Аналіз космічно-інопланетних перспектив майбутнього людства і подальшого пізнання Всесвіту. Дослідження науково-технічного розвитку в епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного прогресу. Розробка схеми революційного і духовного розвитку людства.

Визначення історичних здобутків у процесах інституалізації приватної освіти з метою їхнього врахування в сучасних умовах. Експериментальна робота з пошуку шляхів формування освітнього простору, який відповідає потребам розвитку "суспільства знань".

Підходи до вивчення філософсько-педагогічної думки. Сутність, зміст і основні форми розвитку філософсько-педагогічної думки під впливом цивілізаційних хвиль. Специфічні прояви глобалізаційних процесів у сучасній парадигмі національної освіти України.

Теоретичні основи системи духовно-морального виховання І.О. Ільїна. Біографічні відомості про Ільїна, педагогічна спадщина, її віддзеркалення в сучасності. Сім’я як перша сходинка виховання людини. Вплив релігії на становлення духовного виховання дитини.

Філософські, психологічні й педагогічні ідеї С.В. Балея - представника польської психолого-педагогічної науки ХХ ст. Світоглядно-методологічний потенціал філософсько-педагогічної концепції мислителя, її значення для модернізації освітньої системи України.

Узагальнення концептуальних ідей академіка Івана Андрійовича Зязюна з метою актуалізації філософсько-педагогічних надбань ученого-філософа в сучасній педагогічній теорії і освітній практиці. Доведення, що вчитель - це основний стрижень духовної культури.

Визначення поняття інтерактивної компетентності. Розгляд змін у філософії освіти та їх вплив на процес навчання у вищих навчальних закладах України. Вивчення рівня професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей на сучасному етапі.

Ренесансні уявлення про призначення освіти. Аналіз сковородинівської традиції крізь призму спадщини Я. Коменського. З’ясування засад комунікації при вихованні. Виявлення логіки селекцій освітніх смислів у модерних філософсько-педагогічних теоріях.

Аналіз різноманітності педагогічних вітчизняних теорій початку ХХ століття, які поєднували в собі полярність ідей, думок, поглядів реакційних і прогресивних пошуків. Розвиток різних галузей наукового знання. Розгляд теологічної релігійної педагогіки.

Дослідження еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових та політичних умов і вимог соціуму. Розгляд впливу теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення доктрини мультикультуралізму.

Філософсько-правова концепція Вол. Соловйова та її специфічні особливості. Сутність свободи й волі як формальних параметрів можливості стабільного існування людей. Грані застосування правової теорії філософа в межах його релігійно-метафізичного вчення.

Роль філософсько-правових концепцій у працях діячів львівських братств після прийняття Берестейської унії. Історичні та суспільно-політичні передумови створення львівських братств, їх значення для українського суспільства кінця XVI - початку XVII ст.

Актуальність теми дослідження обумовлюється необхідністю вироблення підходів до розуміння правових явищ, остаточним відходом від превалювання нормативістського розуміння права і формуванням діяльнісного підходу до права (діяльнісної теорії правознавства).

Значення та роль визначної історичної пам’ятки українського державотворення першої половини XVIII ст. - Конституції Пилипа Орлика в контексті європейської правотворчості. Коло наукових поглядів на оцінку Конституції Пилипа Орлика в історичному процесі.

Дослідження правових аспектів проблеми міжнародного тероризму. Сучасні умови національних, державних, релігійних розходжень "третьої індустріально-інформаційної хвилі". Процеси глобалізації світового економічного, політичного та соціального простору.

Необхідність модернізації правового впливу на сучасний вимір суспільних відносин. Дослідження орієнтації свідомості на постійний і безперервний зв'язок із предметом і зовнішнім світом. Здійснення акту сприйняття предмету за посередництвом його утримання.

Філософське значення феномену освіти та його вплив на світоглядні процеси у світі. Проблеми освітньо-наукової сфери. Необхідність запровадження нових механізмів управління освітньою діяльністю. Підвищення ролі освіти в державному і суспільному розвитку.

Погляди античних мислителів, мислителів епохи Середньовіччя та Нового часу; їх трактування категорії "гідність людини". Ознаки гідності визнаються в різних міжнародних актах та етичних кодексах та є основою для розвитку правових та соціальних стандартів.

Історія виникнення правового інтуїтивізму у світовій філософії. Аналіз результатів наукових досліджень проблем правового інтуїтивізму у різних філософсько-правових школах XVII століття. Еволюція категорії інтуїції та її місце у філософсько-правовій науці.