Аналіз багатоаспектної наукової творчості Ф. Броделя, напрямки досліджень даного історика та їх філософське наповнення. Оцінка довгострокових історичних трендів, процесів, які охоплювали століття, причому у великому різноманітті історичного дійства.

Аналіз соціальних криз і конфліктів з історичних позицій. Одна з суттєвих підвалин ідей соціальних конфліктів та криз, що стали виявлятися ще у добу Античності - розуміння соціального світу як хаосу, як відсутності будь-яких причинно-наслідкових зв’язків.

Дослідження окремих правових та філософських аспектів становлення підходів до загального розуміння тварин як об'єктів правовідносин. Наділення їх за окремих соціально-історичних періодів додатковими якостями, що виходять за межі вчення про об'єкти прав.

Проблеми фізичного і духовного розвитку людини в різні історичні епохи. Визначення показників, які необхідні для досягнення гармонії між душею та тілом, оптимального рівня здоров’я. Формування духовності особистості в процесі фізичного вдосконалення.

Геоісторія доримського судочинства та професійного захисту. Сутність держави та права, відносини особистості і держави, природа влади та справедливості, причини схильності людей до злочинів. Визначення поняття "справедливість" у суспільному житті.

Вплив насилля та жорстокості на формування повноцінної особистості. Опис проблеми наявності різних типів насилля, що спонукає до пошуку нових методів боротьби з ним. Вивчення проблеми людської жорстокості та агресивності в контексті історичного розвитку.

Феномен екології культури, її прояви в контексті сучасних екологічних проблем. Теоретико-методологічні основи еволюції екології культури в контексті культурологічного знання, де екологія культури виступає своєрідним підґрунтям синтезу природи і культури.

Поняття гуманізму, його принципи та характерні особливості. Явище кризи як передумови трансформації сучасного світогляду, її вплив на поняття гуманізму в етичному вимірі. Аналіз зміни парадигми розуміння гуманізму в сучасній філософсько-етичній думці.

Розгляд поняття гуманізму, його принципи та характерні особливості. Явище кризи як передумова трансформації сучасного світогляду, її вплив на поняття гуманізму в етичному вимірі. Зміна розуміння поняття гуманізму в сучасній філософсько-етичній думці.

Визначення сутнісної ролі музичного мистецтва в культовій практиці християнства. Механізми впливу музики в процесі сакрального дійства. Створення абстрактних образів релігійно-містичного змісту. Посилення психічних переживань та наближення катарсису.

Проблеми взаємодії людини і природи. Вивчення змісту сучасної екологічної освіти. Виокремлення та характеристика провідних філософсько-культурологічних та природничо-гуманітарних концепцій гармонізації взаємодії в системі природа, людина, суспільство.

Філософсько-культурологічний та педагогічний дискурс осмислення проблем економічної культури, що постає як інтегративна наукова галузь, яка найпосутніше демонструє зв’язок економіки та культури і базується на пріорітетній ролі культурних цінностей.

Історичні витоки наукових знань про сутність людини та особливості її розвитку. Концепції видатних філософів і педагогів різних епох та періодів щодо взаємодії людини з оточуючим середовищем. Єдність біологічної, соціальної та духовної сутності людини.

Предметна діяльність людини як основна субстанція реальної історії людського роду. Особливості та підходи до осмислення буття культури в сучасній культурології, її взаємозв’язок з іншими науками. Порядок проведення культурологічного аналізу різних явищ.

Специфіка основних етапів актуалізації науково-дослідницького інтересу до постатей та творчої спадщини М.Г. Хвильового, М.Г. Куліша, О.С. Курбаса. Фактори формування комплексу філософсько-культурологічних засновків осмислення феномену людського буття.

Необхідність з'ясування гуманітарних вимірів економічної практики і теорії, врахування у розробці соціально-економічних проектів і програм людського первня, розкриття характеру впливу культури на ринкові процеси, подолання технократичних підходів.

Характер та особливості статусу сучасного медико-біологічного знання. Філософська спрямованість, перспективи трансформаційних змін парадигм у медицині. Розвиток валеософії як світоглядної основи вчення про здоров’я, наукові та філософські засади біоетики.

Сукупність чинників, яка детермінує функціонування соціуму як складної багаторівневої системи специфічних взаємин між людьми. Механізми формування досвіду людського життя як детермінантної етнознакової реальності. Етапи міжкультурної взаємодії народів.

Основоположні філософські концептуальні ідеї, методологічні підходи і принципи в розробці та організації педагогічних досліджень. Аналіз формування універсальних методів і принципів наукового пізнання. Характеристика методу раціональної реконструкції.

Філософські аспекти формування соціосинергетики як міждисциплінарного напряму соціогуманітарного пізнання. Проблеми адаптації теоретичного конструкта синергетики до вивчення соціуму. Становлення синергетичного міждисциплінарного напряму наукового знання.

Широке застосування комп'ютерних технологій та постійне збільшення обсягу інформаційних потоків, зростання інтересу до криптографії. Вдосконалення способів кодування значних масивів інформації, що динамічно оновлюються, змінюючи статус шифрування.

Аналіз методологічних аспектів підвищення якості природничо-наукової освіти в умовах концепції сталого розвитку. Ідеї синергетичної методології в контексті філософії освіти, ефективність парадигмального характеру освіти в цілісному освітньому просторі.

Тенденції розвитку педагогіки в контексті інтеграційних освітніх процесів, зокрема відкритість дослідницького поля до вивчення проблем освіти. Визначення ролі інтеграційних процесів у гуманізації білінгвального суспільства. Ознака ієрархічності системи.

Аналіз філософсько-методологічних підвалин формування сучасної української медичної семіотики. Специфіка формування та шляхи реалізації теоретичних знань у медицині. Філософсько-методологічні особливості співвідношення семантики й семіотики в медицині.

Філософські, психолого-педагогічні та методологічні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних професій. Необхідність у формуванні готовності майбутніх фахівців до вирішення конфліктів як складової частини професійної підготовки.

Загальнонаукові засади організації освітнього процесу майбутніх фахівців соціальної сфери. Аналіз філософських, психолого-педагогічних та методологічних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців, що будуть реалізовувати соціальну політику.

Сутність філософських принципів і загальнонаукових методологічних підходів до побудови системи професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах. Системний, діяльнісний, компетентнісний підходи навчання.

Система принципів, методів ущільнення історичної інформації як підстава доведення сутності співвідношення "індивідуальне – суспільне" до відбору історичної інформації у змісті історичної освіти: викладання історії України і принципу М. Грушевського.

Включення до естетики не характерних дисциплін, які забезпечують покращенню знань про мистецтво у різноманітних сферах діяльності. Комплексний розгляд естетики як філософії мистецтва чи художньої творчості. Вища форма естетичного опанування дійсності.

Переклад як мистецтво і науково обґрунтована процедура. Гуманітарно-методологічні концепції як передумови перекладознавства. Зв'язок лінгвістичних програм перекладу із класичними моделями гносеології. Герменевтика як методологічний засіб перекладу.