Розгляд теоретичної та практичної необхідності дослідження української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть за допомогою філософсько-антропологічної теорії в якості методологічної основи дослідження. Встановлення національної самобутності українців.

Основні етапи еволюції антропологічної проблематики в творчості Лесі Українки. Осмислення соціокультурних та художньо-естетичних засад творчості письменниці як джерела її модерністських новацій. Процес боротьби за духовне та національне визволення.

Поняття нового, семантики, еклектики, аксіології як культурних складових креативності у філософії моди. Особливості філософсько-антропологічного трактування понять краса й одяг. Філософський аналіз феномену моди з двох векторів: позитивному і негативному.

Пояснення основних принципів нової екологічної філософії (екостійкий розвиток). Відмінності старої і нової філософії життя. Встановлення нових моральних принципів й критеріїв, що відповідають сучасним вимогам у взаємовідношеннях природи і людей.

Інфільтрація, проникнення ідей сакральної культури у культуру світську через призму творчості та існування постатей Сковороди і Юнга. Наявність у їх мистецтві високої недосяжної людському розуму філософії, яка базується на подіях реалістичної основи.

Окреслення філософсько-естетичних засад творчості письменника. Визначення сутності експериментаторства П. Гандке. Розгляд творчості письменника 70-х - початку 80-х років у контексті літератури "нової суб’єктивності" як реакції на літературну традицію.

Природа й особливості символу в контексті образотворчого мистецтва. Аналіз філософсько-естетичних теорій візантійських мислителів стосовно символізму образів. Передумови виникнення іконоборчих тенденцій у мистецькому доробку художників Візантії.

Дослідження філософсько-естетичного впливу французького імпресіонізму на розвиток образотворчого мистецтва і художню освіту в Україні. Живописні прийоми, що використовуються художниками України, застосування фактору культурного наступництва в мистецтві.

Філософсько-естетичний аналіз культури дизайну як специфічної форми масового мистецтва. Аналіз основних завданнь, принципиів і методів, якими керуються дизайнери в процесі втілення проекту. Забезпечення естетичних показників промислової продукції.

Філософсько-естетичні аспекти та передумови виникнення теорії гештальтів. Пояснення психологічних процесів що виникають у свідомості людини, феномену творчого мислення й естетичного сприйняття в гештальт-естетиці та наукових теоріях її представників.

Аналіз філософсько-естетичних аспектів та передумов виникнення теорії гештальтів. Розгляд феномену творчого мислення, естетичного сприйняття завдяки гештальт-естетиці і науковим пошукам її представників. Суть психологічних процесів у свідомості людини.

Аналіз формування естетико-філософських поглядів Михайля Семенка в контексті розвитку українського футуризму, дослідженні світоглядних особливостей цього руху на різних етепах його функціонування. Новаторських пошуки Семенка періоду "кверофутуризму".

Дослідження ролі етичної складової у екологічній освіті. Специфіка, основні складові, завдання екологічної етики як філософсько-етичного ядра екологічної освіти. Співвідношення екологічної культури і екологічної етики. Аксіологічне ядро екологічної етики.

Аналіз педагогічних поглядів В. Сухомлинського на вирішення проблеми морально-етичного виховання сучасних молодших школярів. Дослідження філософської проблематики та виховного впливу філософсько-етичних творів педагога на моральне становлення учнів.

Аналіз соціальних криз і конфліктів з історичних позицій. Одна з суттєвих підвалин ідей соціальних конфліктів та криз, що стали виявлятися ще у добу Античності - розуміння соціального світу як хаосу, як відсутності будь-яких причинно-наслідкових зв’язків.

Дослідження окремих правових та філософських аспектів становлення підходів до загального розуміння тварин як об'єктів правовідносин. Наділення їх за окремих соціально-історичних періодів додатковими якостями, що виходять за межі вчення про об'єкти прав.

Проблеми фізичного і духовного розвитку людини в різні історичні епохи. Визначення показників, які необхідні для досягнення гармонії між душею та тілом, оптимального рівня здоров’я. Формування духовності особистості в процесі фізичного вдосконалення.

Геоісторія доримського судочинства та професійного захисту. Сутність держави та права, відносини особистості і держави, природа влади та справедливості, причини схильності людей до злочинів. Визначення поняття "справедливість" у суспільному житті.

Вплив насилля та жорстокості на формування повноцінної особистості. Опис проблеми наявності різних типів насилля, що спонукає до пошуку нових методів боротьби з ним. Вивчення проблеми людської жорстокості та агресивності в контексті історичного розвитку.

Феномен екології культури, її прояви в контексті сучасних екологічних проблем. Теоретико-методологічні основи еволюції екології культури в контексті культурологічного знання, де екологія культури виступає своєрідним підґрунтям синтезу природи і культури.

Поняття гуманізму, його принципи та характерні особливості. Явище кризи як передумови трансформації сучасного світогляду, її вплив на поняття гуманізму в етичному вимірі. Аналіз зміни парадигми розуміння гуманізму в сучасній філософсько-етичній думці.

Розгляд поняття гуманізму, його принципи та характерні особливості. Явище кризи як передумова трансформації сучасного світогляду, її вплив на поняття гуманізму в етичному вимірі. Зміна розуміння поняття гуманізму в сучасній філософсько-етичній думці.

Визначення сутнісної ролі музичного мистецтва в культовій практиці християнства. Механізми впливу музики в процесі сакрального дійства. Створення абстрактних образів релігійно-містичного змісту. Посилення психічних переживань та наближення катарсису.

Проблеми взаємодії людини і природи. Вивчення змісту сучасної екологічної освіти. Виокремлення та характеристика провідних філософсько-культурологічних та природничо-гуманітарних концепцій гармонізації взаємодії в системі природа, людина, суспільство.

Філософсько-культурологічний та педагогічний дискурс осмислення проблем економічної культури, що постає як інтегративна наукова галузь, яка найпосутніше демонструє зв’язок економіки та культури і базується на пріорітетній ролі культурних цінностей.

Історичні витоки наукових знань про сутність людини та особливості її розвитку. Концепції видатних філософів і педагогів різних епох та періодів щодо взаємодії людини з оточуючим середовищем. Єдність біологічної, соціальної та духовної сутності людини.

Предметна діяльність людини як основна субстанція реальної історії людського роду. Особливості та підходи до осмислення буття культури в сучасній культурології, її взаємозв’язок з іншими науками. Порядок проведення культурологічного аналізу різних явищ.

Специфіка основних етапів актуалізації науково-дослідницького інтересу до постатей та творчої спадщини М.Г. Хвильового, М.Г. Куліша, О.С. Курбаса. Фактори формування комплексу філософсько-культурологічних засновків осмислення феномену людського буття.

Характер та особливості статусу сучасного медико-біологічного знання. Філософська спрямованість, перспективи трансформаційних змін парадигм у медицині. Розвиток валеософії як світоглядної основи вчення про здоров’я, наукові та філософські засади біоетики.

Сукупність чинників, яка детермінує функціонування соціуму як складної багаторівневої системи специфічних взаємин між людьми. Механізми формування досвіду людського життя як детермінантної етнознакової реальності. Етапи міжкультурної взаємодії народів.