Юридичний аналіз складу умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони; відмежування перевищення її меж від стану необхідної оборони й умисного вбивства від суміжних складів злочинів. Резерви удосконалення розглянутої кримінально-правової норми.

Юридичний аналіз складу умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони. Відмежування стану необхідної оборони від перевищення її меж, а також умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, від суміжних складів злочинів.

Розробка положення про природний для людини та суспільно корисний характер захисту від суспільно небезпечного посягання. Оцінка основних відмінностей умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони від суміжних складів кримінальних злочинів.

Порівняльно-правове дослідження злочину, передбаченого статтею 118 КК. Огляд сучасних проблем визначення ознак цього діяння. Обґрунтування необхідності удосконалення кримінального законодавства України. Норми необхідної оборони в кримінальному кодексі.

Забезпечення недоторканності і безпеки людини та громадянина як головний обов’язок державної влади. Характеристика основних умов, за якими можлива кримінальна відповідальність за перевищення меж необхідної оборони згідно з українським законодавством.

Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або заходів для затримання злочинця. Умови правомірності необхідної оборони. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини, здійснене в стані сильного душевного хвилювання, суб'єктивна сторона злочину.

Юридична характеристика вбивства. Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені кримінальним законодавством України. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів, при перевищенні меж необхідної оборони.

Дослідження актуальних проблем юридичного визначення та встановлення обов’язкових ознак складу кримінального правопорушення (злочину) щодо умисного введення в обіг на ринку України небезпечної продукції. Заподіяння тяжких наслідків спеціальним суб’єктом.

Різновиди злочинів проти довкілля. Проблеми визначення предмета злочинного посягання на території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-заповідного фонду в Україні. Кваліфікація умисного нищення, руйнування пам’яток історії і культури,

Спосіб підпалу як обраний злочинцем інструмент вчинення злочину. Рівень, структура, динаміка та географія - кількісно-якісні показники, що є одними з найбільш важливих елементів кримінологічної характеристики умисного знищення майна шляхом підпалу.

Ознаки об'єктивної сторони складів злочинів, передбачених частинами 2–5 ст. 298 Кримінального кодексу: діяння, суспільно небезпечні наслідки. Поняття знищення, пошкодження об'єкта культурної спадщини, його частини як суспільно небезпечних наслідків.

Протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму. Вироблення оптимальної редакції ч. 1 та ч. 2 ст. 209-1 КК України сприятиме однозначному розумінню кримінально-правової заборони та правильному її застосуванню.

Аналіз термінологічного звороту "особливе мучення", що вживається законодавцем у конструюванні кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження. Співвідношення понять "мучення", "особливе мучення", "катування" та "особлива жорстокість".

Визначення поняття "здоров'я" за законодавством. Поширення умисних тяжких тілесних ушкоджень в Україні. Характеристика об'єктивної сторони злочину "умисне тяжке тілесне ушкодження". Кваліфікація злочину та його відмежування від суміжних складів.

Розгляд сутності вбивства. Аналіз умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання. Характеристика умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів. Огляд перевищення меж необхідної оборони.

Сутність, головна мета та значення діяльності гуртка "Умілі руки". Його роль в процесі виховання та формування світогляду молодого покоління. Приклад навчально-тематичного плану роботи. Особливості змісту занять з основних тем курсу, види робіт.

Розгляд підготовки викладача до роботи в системі дистанційної освіти. Визначення комунікативної взаємодії суб’єктів навчального процесу як засобу ефективної передачі інформації в даній системі. Розробка змісту спеціальних навчальних курсів у вузах.

Виховання устремління до знань - найважливіше завдання початкового навчання. Наявність повільного темпу читання та письма, швидкої втомлюваності, відсутності наполегливості в учінні - причини виникнення перевантаження учнів навчальними заняттями.

Результати експериментального дослідження рівня сформованості у десятикласників уміння вчитися. Взаємопов’язані складові компетентності вміння вчитися, які інтегрують мотиваційні, соціальні, когнітивні та метакогнітивні аспекти процесу навчання.

Результати експериментального дослідження рівня сформованості у десятикласників уміння вчитися в умовах розвитку інформаційного суспільства. Формування компетентності, яка визначається здатністю людини здобувати знання, мобілізувати і використовувати їх.

Обґрунтування введення спецкурсу "Основи запитувальної діяльності учителя фізики" у процес професійно-педагогічної підготовки майбутнього учителя, що сприятиме формуванню його методичної компетентності. Формування у майбутніх учителів уміння запитувати.

Структура та специфіка формування умінь та навичок майбутніх фахівців економічного профілю у процесі іншомовної підготовки. Дослідження уміння та навичок ведення міжнародної професійної діяльності як складного самостійного психолого-педагогічного явища.

Розкриття проблеми теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення формування умінь та навичок як складових практичних компетентностей учнів у процесі вивчення шкільного курсу біології в 6 класі. Суть процесу оволодіння практичними уміннями.

Проблема теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення формування умінь та навичок як складових практичних компетентностей учнів у процесі шкільного курсу біології в 6 класі. удосконалення біологічної освіти. Навчальна програма з біології.

Аналіз знань, умінь та навичок як структурних елементів уроку природознавства на дидактичному рівні. Узагальнення інтелектуальних, практичних умінь, навичок творчого розв'язання практичних і теоретичних проблем, етичних норм, якими повинні оволодіти учні.

Розглядаються знання, уміння й навички як структурні елементи уроку природознавство на дидактичному рівні. Доведено, що головним елементом структури змісту шкільної освіти є знання, які слугують підґрунтям практичних умінь, тобто здатності людини діяти.

Знання, уміння й навички як структурні елементи уроку природознавство на дидактичному рівні. Уміння й навичка як вироблена готовність свідомо й самостійно розв’язувати просте й складне навчальне та дослідницьке завдання. Особливості умінь школярів.

Вміння (загальні мовленнєві та комунікативні), навички (фонетичні, лексичні, граматичні), знання (фонетичні, лексичні, граматичні) майбутніх учителів французької мови в аудіюванні. Умови формування професійно орієнтованої компетентності в аудіюванні.

З'ясування фізіологічної ролі життєво важливих мінеральних речовин у реалізації твариною генетичних задатків. Визначення вмісту натрію, калію, кальцію, магнію у сироватці крові і лохіях корів після родів. Вивчення їх ролі у розвитку субінволюції матки.

Особливості впливу 2-етил-6-метил3-гідроксипіридину сукцинату (мексидолу) на вміст еритропоетину у плазмі крові експериментальних тварин при стресі з різним ступенем ушкодження еритрону. Застосування мексидолу при гострому іммобілізаційному стресі.