Розгляд концептуальних зв’язків в українській мовній картині світу між значеннями глютонімів-інструментативів "ложка" й "ніж", етнокультурними поняттями й текстемами, що розшифровують цей зв’язок. Аналіз різних одиниць етнокультурологічного характеру.

Аналіз семантики граматичної конструкції із використанням корпусно-квантитативного методу колострукційного аналізу. Суть обмежень, які конструкція накладає на семантику своїх компонентів. Модель символічної структури граматичної конструкції за Крофтом.

Вивчення стану графічної форми французької мови. Аналіз поняття ідеограм, які набувають статусу повноцінних значущих одиниць орфографіки. Розгляд перекладацького скоропису, як елементу знакової системи для фіксації думок у вигляді графічних символів.

Розгляд поняття двоїстості і парності в сучасній українській мові як властивості певних сутностей (явищ, предметів, осіб, дій) складатися з двох однотипних або протиставлених складників. Аналіз спадковості цих понять з історичною категорією двоїни.

Розгляд поняття двоїстості і парності в сучасній українській мові як властивість певних сутностей (явищ, предметів, осіб, дій) складатися з однотипних або протиставлених складників. Семантика двоїстості, якості, властивості, виражені двома формами.

Змістове визначення ситуації розташування. Засоби реалізації ситуації розташування з відповідними дієсловами на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. Наявність спільних рис та відмінностей засобів конституювання структури значення.

"Слухатися когось" як лексико-семантичний варіант дієслова horen. Аналіз динаміки розвитку семантики та форм дієслова horen в німецькій мові. Особливості дослідження семантики слова та словникового складу мови. Характеристика сучасного літературознавства.

Розглядається динаміка розвитку семантики та форм дієслова hоren в німецькій мові, реконструюється його давній стан. На основі аналізу пам’яток двн. періоду були відзначені чотири значення двн. дієслова hоren. Порівняння семантики розглянутого дієслова.

Рассмотрение евангельского эпиграфа к роману "Бесы" с точки зрения античной традиции. Актуализация концепта бесовства, в номинативное поле которого входит лексема демон. Исследование одержимости бесами, описанной в евангелиях как духовная болезнь.

Емотивна лексика як один з найбільш універсальних прошарків словникового фонду національної літературної мови, національно специфічне мовне явище. Особливості висвітлення лексико-семантичних підкласів емотивної лексики іммігрантів українського походження.

Анализ современного хореографического искусства Узбекистана. Роль женского образа в балетном творчестве Востока. Музыкальная драматургия узбекской композиторской школы. Использование семантического подхода к раскрытию смысла и содержания балетной музыки.

Заглавие как один из компонентов в системе лексических средств, обеспечивающих познавательную деятельность читателя на уровне текста. Особенности заглавий в драматургических текстах Т. Уильямса. Анализ теории диктемной организации текста М.Я. Блоха.

Особенности и функциональная значимость заглавия в фотоискусстве. Структура внутрикадрового материала, её восприятие. Основные типы названий в фотографии. Краткий анализ снимков фотографа С. Склярова "Базис и Надстройка" и В. Тарусевича "Поединок".

Определение места заглавия романа Д. Митчелла в типологии заглавий и в процессе номинирования художественных произведений. Установление способов взаимодействия заглавия и текста. Выявление семантических трансформаций заглавного словосочетания в тексте.

Проблема лінгвістичного статусу заголовка у творчості деяких авторів. Дослідження їх семантичних особливостей у поетичній спадщині Василя Симоненка як авторського концепту й конденсату змісту твору, що координується семантикою тексту і є його домінантою.

Звукова інструментовка поетичної мови як один із чинників, що впливають на виникнення звукосимволізму в тканині поезії. Мовно-фонетичні можливості відтворення асоціативного потенціалу звукової інструментовки на ґрунті мультилінгвальних перекладів.

Викладення окремих аспектів комплексного дослідження звукового інструментування поезії як системи звукообразів, що належить до синсемантичного образного рівня віршового твору. З'ясування семантики та символіки звуку в повсякденному та художньому мовленні.

Изучение основных закономерностей образования фразеологического значения. Понятие идиоматичности и зоонимов - единиц, образованных путём метафорического переноса на основе названия животного. Особенности семантики фразеологических единиц с зоонимами.

Инкомплетив как аспектуальный кластер, совмещающий значения прогрессива и результатива. Анализ проблем сопоставимости грамматических категорий в типологии. Особенности построения типологии инкомплетива, основанной на данных большего множества языков.

Анализ семантики слова в медиатексте. Лексическое значение слова, его составляющие. Методология исследования медиатекста. История специализированных музыкальных СМИ. Предпосылки мифологизации и героизации рок-звезд с помощью лексических средств.

Исследование отсубстантивных аугментативов как части семантико-словообразовательной категории интенсивности непроцессуального признака в современном русском языке. Функционально-семантические особенности суффиксов-аугментаторов имен существительных.

Одежда в художественном мире Н.М. Карамзина - значимая знаковая система. Костюм как средство характеристики героя — его социального положения, роли, связи с сакральной реальностью. Своеобразие поэтики "Истории государства Российского" Н.М. Карамзина.

Анализ речевого воздействия посредством высказываний, организованных каузативно-эмотивными глаголами. Изучение эмотивной составляющей семантики глаголов в соединении с акциональностью, присущей речевым актам, обладающей манипулятивным потенциалом.

Особенности употребления в прозе А. С. Пушкина глагольных форм. Необходимость отбора языковых средств для создания нехудожественных текстов. Рассмотрение основных принципов построения прозы путем отбора языковых единиц в соответствии с функцией текста.

Исследование конститутивных признаков жанра "девиз на монете", установление функций и целей, семантических и прагматических характеристик, построение классификации, выявление языковых средств выражения девизов на монетах. Монета как культурный феномен.

Особенности функционирования косвенных речевых актов вопросительной формы в диалогах сценарных текстов. Рассмотрение наиболее и наименее типичных видов косвенных речевых актов. Несоответствие вопросительной формы и содержания косвенных речевых актов.

Выделение и исследование офисных норм поведения как особого вида социальных норм в современном обществе. Системообразующий регулятив офисных норм поведения и слова-репрезентанты, объективирующие его в русской, английской и японской лингвокультурах.

Критическая литература по творчеству С. Есенина. Тексты, содержащие прилагательные-колоративы. Анализ данных прилагательных в семантическом и прагматическом аспектах. Прилагательные-колоративы в поэтических текстах Есенина разных периодов творчества.

Основы системно-лингвистического описания прагмасемантического варьирования единиц наречной системы русского языка в проекции на его функционально-социальную стратификацию. Выявление и описание концептуальной значимости наречных лексем разных типов.

Становление лингвокультурологического направления во фразеологии. Анализ процесса культурной интерпретации фразеологизмов (их ядерной части – идиоматики) как референции языкового знака к предметной области культуры. Роль фразеологии в символизации мира.