Изучение природы символического языка в живописном творчестве М. Шварцмана, с помощью которого художник творит диалог со зрителем. Анализ вербальных и пластических компонентов творчества, их символического воплощения на основе мировоззрения художника.

Символизм, его выражение и примеры исследования. Связь сознательного и подсознательного аспектов мышления. Функции сновидений, их роль в восстановлении душевного равновесия человека. Значение и генерация символов как воспоминаний первобытной психики.

Исследование символического обозначения звукового спектра колокола в языке русской поэзии. Связь искусства поэтического колокольного звона с исторической, военной тематикой, государственными событиями общечеловеческой и субъективно-личностной символикой.

Проведение теоретического анализа рекламного воздействия на человека. Оценка использования художественного персонажа как фактора рекламного воздействия. Определение символического значения сказочных и мифических персонажей в рекламе Кыргызстана.

Анализ символических значений мифонимов в стихотворных текстах А. Кантемира, В. Тредиаковского и М. Ломоносова. Авторские коннотации, которые иногда сопровождают основное значение онима. Создание образности в различных текстах и коммуникативных ситуациях.

Отражение в стихах Г. Гессе и И. Бунина поисков высшей надрелигиозной истины. Переплетение идей и образов различных культур в сознании поэтов. Образы животных как часть природного мира, религиозномистическое восприятие которого передается в поэзии.

Рассмотрение символического значения орнамента в русской народной одежде. Семантика национального костюма, композиция, цвет, орнаментальная тайнопись, черты и особенности народного самосознания социальные, нравственные, религиозные представления.

Проблемы на пути формирования исторически-взвешенного облика города, необходимого для гармоничного восприятия города и в контексте планов по развитию туризма. Символическое конструирование территориальной идентичности жителей Иркутска через названия улиц.

Проблемы процесса самоактуализации в условия общества потребления. Теоретические аспекты влияния общества потребления на самоактуализацию молодежи. Изучение процесса взаимодействия молодежи, символического потребления, самоактуалиции, культуры и моды.

"Калининградский текст" как знаковая манифестация калининградской региональной субкультуры. Анализ специфической группы текстов, сознательно ориентированных на создание своеобразного "портрета" региона, запечатление его символического универсума.

Пиктограммы как один из инструментов в арсенале маркетологов, их происхождение, значение. Выражение идеи в пиктограмме, способы создания наглядного образа, сферы применения образности знаков. Как работает пиктограмма, логотип, секреты их создания.

Философское осмысление языка костюма как иерархической системы знаков. Язык костюма как разнообразные символические образования. Символы в костюме, их использование для достижения наибольшей информативности в создании и передаче художественных образов.

Дисертація є комплексним дослідженням символізації значення слова у фольклорному мовленні. На базі картотеки, укладеної за матеріалами академічних видань прислів’їв, казок та пісень, проаналізовано тематичну групу лексики на позначення реалій фауни.

Дослідження оніричного простору у прозі Гуменної, символізації оніричних образів, а також часо-просторового континууму. Способи здійснення письменницею живого зв'язку з минувшиною через зображення сновидчих картин. Символізація часу в оніричному просторі.

Символізм як літературний напрям, його основні риси й поширення в європейських країнах. Художні манери світосприйняття представників реалізму і символізму за К. Бальмонтом. Символічний образ у творах представників напряму, дуалізм реального й ідеального.

Дослідження праць музикознавців щодо використання музики в кіно. Розгляд питань застосування популярної класики в художньому фільмі та використання музики у функції символу на прикладі фільму О. Балабанова. Використання візуальних символів у фільмі.

Дослідження ролі, місця та взаємозв’язку символу і сакрального в естетиці. Розуміння естетичного процесу та художньої творчості. Теургічна творчість та її зв'язок з символічним сприйняттям світу. Концепції символізму та теургії у творчості Платона.

Основні естетичні принципи та поетичне новаторство Стефана Малларме ("Лебідь", "Проза для Дез-Ессента" та ін.). Життєвий шлях М. Метерлінка. Філософські символи драм "Смерть Тентажіля", "Сліпі", "Синій птах". Роль драматурга у становленні "нової драми".

Виділення протосимволістських рис у спадщині Т. Шевченка, постсимволістських показників у ХХ ст. і музичного їх вираження. інтонаційний підхід у баченні генетичної єдності музичного і мовленнєвого начал у розвиток концепцій Б. Асаф’єва і Б. Яворського.

Мистецько-стильова та образно-символічна мова творчості художника-графіка О. Денисенка. Висвітлення інструментарію символізму художньої мови артбуків львівського митця. Графічне опрацювання, технологічні особливості та дизайнерські рішення артоб’єктів.

Дослідження інструментарію символізму художньої мови артбуків львівського митця Олега Денисенка, флагману львівської школи графіки, в контексті сучасних мистецьких процесів. Аналіз розуміння сакрального значення знакової системи у творчості митця.

Символізм як мистецька течія, принципом якої є художнє відтворення сутності ідей та предметів, які перебувають за межею чуттєвого розуміння, з використанням символів. Історія виникнення символізму. Характерні ознаки символізму в українській літературі.

Місце книги в українській бароковій культурі. Назви творів українських барокових філософів. Сучасне розуміння старовинної книги. Шість родів образів за філософом Стефаном Яворським. Образ змія у філософії Сковороди. Епоха бароко в культурі України.

Проблеми символізму в структурі тексту та залежності символічного значення від поетики бароко. Співзвучність естетиці епохи проекцій богословсько-догматичного образу Богородиці на людей в літературній творчості українських барокових письменників.

Аналіз форм прояву образу Божої Матері в літературних творах українських барокових письменників. Типологічні ознаки культури XVІІ-XVІІІ століть. Розгляд особливостей функціонування символічних образів через призму семантики, синтактики і прагматики.

Вивчення зв'язку семіотичної структури та мови як носія культури. Аналіз семіотичної системи, притаманного жанру інтерв'ю у мас-культурному дискурсі американської та російськомовної української публіцистики. Дослідження символу в етнокультурному аспекті.

Комплексне дослідження обраних символів, детальне висвітлення їх значеннєвого розгалуження і текстового функціонування на матеріалі Українських народних балад, а також аналіз теоретичних праць із проблеми дослідження символу як універсальної категорії.

Комплексне дослідження процесу опрацювання та впровадження української військової символіки в період існування Української держави гетьмана Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 року). Розгляд історичного процесу становлення української державності.

Народна традиція шанобливого ставлення до "іншого", готовність з повагою приймати його як гостя. Тлумачення гостинності як духовно-ціннісного універсуму, а також споріднених з нею понять: "гість", "хліб", "рушник", "рукостискання", "поцілунок", "сидіння".

Архетипова обумовленість вражальності оперних партій співачок-травесті зв'язками з міфологемами "близнюкового" циклу. Концепція художньої органіки двоїчних структур, визначених архаїчними витоками творчості, що реалізувалася в класиці Нового часу.