Необхідність застосування денотативного та мовного підходів до вивчення структури речення. Вплив семантики предиката на семантико-синтаксичну структуру речення. Семантичні підгрупи дієслівних предикатів руху й переміщення, межі їх валентного потенціалу.

Дебітивність як різновид модальності. Сучасний етап розвитку мовознавства. Вплив каузації на формування семантики конструкцій. Спільні та диференційні ознаки предикатів дебітивності в українській та англійській мовах. Системний опис простого речення.

Лінгвістичний статус, семантична структура та валентнісні характеристики стійких дієслівно-іменних сполук української мови, їх комбінаторні властивості та синоніміка. Місце речень із неоднослівними дієслівними предикатами у системі синтаксичних одиниць.

Аналіз замовлянь як текстів, що функціонують у сакральній сфері буття народу і виявляють різні аспекти реалізації магічної функції мови. Обґрунтування їх поділу на одно- й кількафразові. Типи семантико-синтаксичних структур українських заговірних текстів.

Речення спонукальної модальності сучасної української літературної мови як об’єкт досліджень способових форм дієслова. Теорії мовленнєвих актів та місце спонукань в ній. Комунікативний зміст та обсяг категорії спонукальної модальності, способи вираження.

Статтю присвячено з’ясуванню семантико-синтаксичних функцій вокатива, поширеного в поетичному ідіолекті Лесі Українки. Обґрунтовано його граматичну специфіку – переважне вживання в ліричних поезіях із двома вторинними семантико-синтаксичними функціями.

Аналіз відношення фразеологічних одиниць прийменниково-відмінкової моделі зі словами в реченні. Аналіз вживання фразеологізмів з певними словами. Аналіз слів-супровідників фразеологізмів, з якими вони реалізують свої значення залежно від контексту.

Визначення лексико-семантичних груп дієслів сучасної української мови, що можуть уживатися як безособові, окреслення межі їх валентного потенціалу. Аналіз форми непрямовідмінкової реалізації семантичного суб’єкта в безособових реченнях та їх ієрархії.

Розкриття семантико-синтаксичних особливостей односкладних речень у романі Л. Костенко. Поширення окремих типів односкладних речень, їх комунікативна мета. Виявлення панівних типів односкладних речень, визначення залежності використання їх окремих типів.

З’ясування ролі різних класів онімної та апелятивної лексики у формуванні прізвищ. Встановлення можливих кореляцій між мотиваційною прізвищевою семантикою й відповідними етнокультурними константами. Характеристика основних способів творення прізвищ.

Теоретическое определение языковой специфики антибуржуазной повествовательной сатиры в контексте русской литературы начала XX в. Выступление сатиры в роли инструмента, позволяющего формировать в обществе определенные идеологические принципы в начале ХХ в.

Проведение исследования семантики и частотности употребления наименований мифических существ германского происхождения в английском языке. Анализ возможных взаимосвязей между смысловыми, частотными и дискурсивными характеристиками изученных мифолексем.

Зростання озлобленості, ворожості, агресії та насилля у активних користувачів Інтернету. Виявлення психологічних та психосоціальних чинників, основних тенденцій та ймовірних наслідків девіантної поведінки людини чи групи людей у віртуальному просторі.

Изучение фразеологизмов библейского происхождения в русском языке, семантических и функционально-стилистических особенностей библеизмов. Характеристика представленности библейских фразеологизмов в словарях, справочниках и научно-популярной литературе.

Лингвистические механизмы представления смысловой многоплановости поэтического слова, используемые американской поэтессой Л. Хеджинян в ее сборнике "языковой поэзии" "A Mask of Motion". Стилистический потенциал семантических модификаций языкового письма.

Синтаксис как один из важнейших объектов внимания лингвистов. Анализ проблемы изучения сложных многочленных предложений. Знакомство с семантико-стилистическими особенностями функционирования сложных многочленных конструкций в идиостиле И. Тургенева.

Система и структура антропонимикона произведений "Зори Иртыша", "Любовь, объятая пламенем". Традиционное тюркское и русское именословие. Фонетико-морфологическая интерпретация татарского именника. Семантико-стилистическая характеристика имен персонажей.

Прислів’я та приказки - мовне багатство народу, у якому міститься багатовіковий досвід його суспільного розуму. Паремії - афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про життєві явища, реалії дійсності, людські риси та вчинки.

Статтю присвячено дослідженню явищ семантико-стилістичної транспозиції прикметників у мові ЗМІ на прикладі зміни значення, сфер поширення і сполучуваності слів "вірусний" і "віральний". Визначено факти розширення значення самого поняття "транспозиція".

Аналіз семантичного навантаження й стилістичних функцій особових займенників у поезії М. Никончука. Визначення видів займенників найвиразніше представлених у творчості письменника. Роль особових займенників у створенні різних стилістичних значень.

Характеристика та класифікація субстантивованих дієприкметників. Семантичні особливості мотивуючих дієслів в лексичній іменниковій парадигмі. Створення дистрибуційних сполучень. Зміна категоріального статусу та синтаксичної позиції слова в реченні.

Закономірності, особливості функціонування і стилістична роль прізвищних номінацій персонажів у художньому творі на матеріалі прози О.Ю. Кобилянської: відповідне і розмаїте використання прізвищ, їх семантична роль в утворенні авторських коннотацій.

Аналіз брендонімів з позиції визначення статусу лексичної належності та їх ролі у стилістичній організації різностильових текстів. З'ясування термінів "універсалія", "етранжизм", "варваризм", "брендонім", "текст". Стилістичні функції пропріальних назв.

Аналіз інтер’єктивів, використаних Лесею Українкою в творі, їх семантико-стилістичні особливості. Семантика інтр’єктивів, що виконують комунікативно-волюнтативну функцію. Ряд дієслівно-вигукових форм, особливістю яких є відображення миттєвої дії.

Вивчення українського традиційного фольклору. Дослідження семантико-стилістичного наповнення ономастичного простору України. Особливості функціонування поетонімів в народних казках. Апелятивне позначення персонажів у циклі "Бузиновий цар" Л. Костенко.

Провідна роль фразеологічних одиниць у системі мовних засобів художньої виразності. Дослідження семантичних типів фразеологічних одиниць, використаних у детективних романах Андрія Кокотюхи, розкриття емоційно-оцінного потенціалу фразеологізмів.

Дослідження особливості індивідуально-авторських складених найменувань у поезії Л. Українки. Розгляд критерії, згідно з якими юкстапозити, уживані в художніх текстах, кваліфікуються як авторські лексичні твори. Дослідження поетичних текстів письменниці.

Характеристика семантико-стилістичних метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії. Суб’єктивність, унікальність, новизна індивідуально-авторських метафор поезії Стуса.

Вивчення складних субстантивних одиниць, поширених в підсистемах сучасної німецької мови. Семантико-стилістичні функції субстантивних композит. Виникнення стилістичних ефектів на основі контрасту композиту з макроконтекстом або культурологічним фоном.

Класифікація семантико-стилістичних функцій мовлення напівпредикативної апозитивної синтаксеми в науково-навчальних текстах. Характеристика денотативної, аксіологічної, сигніфікативної (ототожнювальної), пояснювально-уточнювальної ідентифікацій НАС.