Розкриття розвитку емоційного інтелекту як групи ментальних здібностей, які спонукають до усвідомлення і розуміння власних емоцій і емоцій оточуючих, майбутніх менеджерів з управління проектами. Властивості, які входять в структуру емоційного інтелекту.

Висвітлено значення емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів у контексті їхньої комунікативної діяльності. Акцентовано на значенні комунікативної підготовки студентів. Специфіка емоційно-інтелектуальних виявів у діяльності вчителя.

Встановлення спрямованості освітніх компонентів програм підготовки здобувачів вищої педагогічної освіти. Визначення взаємозв’язку між проблемно-орієнтованими і активними педагогічними методами навчання та розвитком емоційного інтелекту майбутніх освітян.

Аналіз концепцій, присвячених проблемі розвитку емоційного інтелекту осіб з особливими освітніми потребами. Розгляд особливості формування емоційного інтелекту дитини у взаємодії із суб'єктами соціального оточення та розвитку особистісних структур.

Проблема розвитку емоційного інтелекту в підлітковому віці. Обгрунтовано поняття "емоційний інтелект", емпірично виокремлено особливості його розвитку в підлітковому віці; експериментально перевірено програму засобами спеціально розробленого тренінгу.

Новітні підходи щодо розвитку емоційного інтелекту підлітків через поєднання різних видів мистецтва та технік арт-терапії на уроках мистецтва. Використання педагогічного потенціалу арт-терапевтичного комплексу методів, його застосування в навчанні.

Особливості розвитку емоційного інтелекту особистості, його структурні компоненти, які сприятимуть розвитку навичок іншомовного спілкування. Психолого-педагогічні умови його формування у студентів закладів вищої освіти на заняттях з англійської мови.

Сутність емоційного інтелекту, обґрунтування необхідності розвитку емоційного інтелекту у студентів у процесі навчання. Функції, які виконує емоційний інтелект у розвитку особистості (інтерпретативна, регулятивна, активізуюча, адаптивна та стресозахисна).

Розглядається важливість розвитку емоційного інтелекту учнів на уроках англійської мови як чиннику їх адаптації до сучасних умов життя, до діяльності. Обґрунтовано необхідність вивчення та використання емоцій на уроці для розкриття емоційного потенціалу.

Характеристика ґенези та визначення елементів емоційного інтелекту, аналіз умов його розвитку у підлітковому віці. Обґрунтування специфічних можливостей застосування дидактичних інструментів для розвитку емоційного інтелекту учнів на уроках географії.

Особливості емоційної сфери підлітків, що характеризується високою емоційною збудливістю, слабо вираженою здатністю розуміти свої емоції і емоції інших людей. Взаємозв’язок рівня розвитку емоційного інтелекту та здатності дитини до асоціальної поведінки.

Проблема формування особистості студента як представника нової генерації епохи digital, стартапів та нових компетенцій, конкурентоспроможного фахівця. Засоби естетичного виховання, які впливають на розвиток емоційної культури студентської молоді.

Сутність дефініції "емоційна сприйнятливість". Етапи впровадження пластичного інтонування. Опис технологій та методів його застосування на уроках музичного мистецтва. Готовність учнів до самостійного створення авторських імпровізаційних пластичних етюдів.

Самоконтроль у музиканта-виконавця. Емоціогенні ситуації, які виникають в процесі виконавської діяльності. Причини невдалих малоемоційних виступів вокалістів. Залежність амплітуди співочого вібрато від типу емоції. Підготовка студента до виступу на сцені.

Розвиток емоційної сфери у курсантів військових закладів вищої освіти на заняттях англійської мови. Дослідження емоційного життя вузівської молоді є важливим фактором адаптації, оптимізації навчального процесу і на заняттях з англійської мови.

Визначення поняття та храктеристика емоцій. Основні джерела емоцій. Eмоційна сфера молодших школярів: здивування, сумніви, радощі пізнання. Розвиток пам'яті молодших школярів у напрямку посилення і довільності. Роль вчителя у розвитку пам'яті школярів.

Оволодіння дитиною умінням довільно керувати своїми рухами та діями як найбільш суттєвим показник її загального розвитку та готовність до навчання у школі. Роль початкової школи у розвитку інтелектуальних можливостей, формуванні творчих здібностей.

Гармонійний розвиток особистості в культурно-естетичному аспекті. Дослідження засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання і розвитку особистості. Характеристика та значення музичного розвитку учнів загальноосвітньої школи.

Поняття емпатії як структурного елемента педагогічній дії. Можливість формування у студентів педагогічної емпатії за спеціально розробленою програмою у процесі навчання. Теоретична функціональна модель емпатійної педагогічної взаємодії зі школярем.

Виявлення рівня здатності до емпатії студентів-медиків на початковому етапі навчання та виявлення динаміки зміни її в процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Формування засад психологічних знань для самопізнання і духовного розвитку особистості.

Розвиток енергетичної інфраструктури на території Євросоюзу. Аналіз особливостей проектування об’єктів альтернативної енергетики в контексті раціонального землекористування. Практика формування енергетичних спільнот та їх основні напрями діяльності.

Дослідження перспектив створення, розвитку енергозберігаючих аграрних мілкотоварних формувань та їх комплексів які використовують поновлювані джерела енергії. Аналіз умов та результатів господарювання на малопродуктивних землях Автономної Республіки Крим.

Аналіз наукових праць видатних учених-природослідників з питань захисту рослин від шкідників, що сприяють формуванню правильного уявлення про процес становлення ентомологічної науки, відтворення особливостей її розвитку, здійснення значущих відкриттів.

Вивчення рекурентних цитат в німецькій мові, які функціонують у мережі інтернет на предмет появи та розвитку в них ептонімічних рис. Аналіз інтернет-мемів, які не можуть претендувати на ептонімічний статус через неактуальність акцентуалізації концепту.

Естетика – наука про споглядальне або творче відношення людини до дійсності. Способи історичного буття естетики: експліцитний й імпліцитний. Наукові відкриття Аристотеля. Естетична свідомість Київської Русі. Багатогранна художня діяльність Русі.

Зміст, напрями, організаційні форми і методи художньо-естетичного виховання у середніх закладах освіти Півдня України. Узагальнення позитивного досвіду організації викладання предметів естетичного циклу і перспективи їх використання у сучасних умовах.

Особливості розвитку художньо-естетичних дисциплін у навчально-виховному процесі гімназій, училищ та ліцеїв Південного регіону. Творче використання історико-педагогічного досвіду естетичного виховання у практиці сучасної середньої та вищої школи.

Фактори, що обумовлюють творчу самореалізацію вчителя і естетичний досвід, який прямо пропорційний творчій самореалізації педагога. Динаміка розвиту творчої самореалізації. Гармонія мислення і чуттєвості. Засвоєння форм художньо-естетичної діяльності.

Модель розвитку естетичної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі активної музичної творчості. Напрями, етапи, умови вдосконалення умінь, навичок творчої діяльності, роль у професійній підготовці майбутнього вчителя музики.

Методична система розвитку естетичної культури майбутнього вчителя музики. Компонентний склад естетичної культури, особливості прояву в педагогічній діяльності. Можливості українського музичного мистецтва як засобу розвитку естетичної культури студентів.