Розгляд різноаспектних інтерпретацій поняття "діалог" і "художній діалог" у сучасній лінгводидактиці. Розкриття лінгводидактичних особливостей використання художнього діалогу на заняттях з української мови у процесі навчання студентів-іноземців.
Різноаспектні інтерпретації поняття "діалог", "художній діалог" у сучасній лінгводидактиці, що є стилізованою формою розмовного мовлення. Аналіз художнього діалогу як одного з потужних дидактичних засобів вивчення дисципліни "Українська мова як іноземна".
Сутність поняття лінгводидактичної стратегії на суб’єктно-діяльнісних засадах, її категоріальні характеристики, суб’єктні функції викладача і студента в процесі побудови. Оцінка ефективності навчальної співдіяльності в процесі реалізації даних стратегій.
Аналіз досліджень юридичного дискурсу та його різновидів, зокрема адвокатського дискурсу. Визначення адвокатської судової промови і білінгвістичних особливостей в німецькомовному й україномовному юридичному дискурсах. Типові тексти для кожного з модусу.
Становлення фахової української термінології медичної спеціальності. Аналіз термінологічної лексики медичної галузі як чинника впливу на соціалізацію і становлення ідентичності майбутніх спеціалістів-іноземців, які навчаються в українських медичних ЗВО.
Встановлення інвентарю семантико-текстуальних маркерів підкарних ознак кримінальних злочинів, породжених російсько-українською війною, зокрема виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії. Об’єктивний зміст текстуального маркера.
Авторські засоби мовного вияву психології героя як однієї з визначальних ознак індивідуального стилю Лесі Українки. Вербальні й невербальні інструменти розгортання письменницею світу почуттів та емоцій персонажа в поемі Лесі Українки "На полі крові".
Засоби мовного вияву психології героя як ознаки індивідуального стилю Л. Українки. Вербалізація почуттів та емоцій персонажа у ремарках і мовленні на лексичному й морфологічному рівнях, синтаксичні й стилістичні прийоми висвітлення мотивів його поведінки.
Дослідження лінгвоемотивних моделей епіграфів в сучасному англомовному художньому дискурсі. Розгляд роману Джона Фаулза. Аналіз та опис процесу передачі, сприйняття та інтерпретації художнього тексту і ситуацій через вербальні й невербальні засоби.
Висвітлення лінгвоестетичних та художньо-когнітивних особливостей поетичної мови в межах пошуково-дослідницької парадигми, необхідної для формування цілісних уявлень про поетичне мистецтво. Вплив духовності на способи художньої когніції і поетичної мови.
Критичний аналіз основної проблематики лінгвоестетичного підходу до вивчення художньої концептосфери та дискусійних питань мовного знакоутворення в художньому тексті. Перспективи лінгвокогнітивної інтерпретації естетично маркованих текстових одиниць.
Розгляд спроб проектування іміджу Агатангела Кримського на ототожнення автообразу (образу свого) і гетерообразу (образу іншого). Усвідомлення українськості Кримського як самовідданого служіння ідеям справедливості на тлі його неукраїнського походження.
Аналіз загально-філософських і лінгвістичних підходів до визначення поняття "дискурс", наукова інтерпретація його видів. Розкриття лінгвоісторичного аспекту дефініції дискурсу. Характеристика дискурсу як когнітивного, мисленнєво-комунікативного утворення.
Розкриття лінгвоісторіографічного аспекту дослідження історії фонологічної системи протослов’янського діалекту індоєвропейської прамови в мовознавстві ХХ ст. - ХХІ ст. Гіпотеза про безпосереднє виділення праслов’янської мови з праіндоєвропейської.
Аналіз поглядів лінгвістів та науковців на етимологізацію запозичень у різноструктурних мовах. Розвиток національної граматики у Греції та Римі. Встановлення звукових відповідностей між індоєвропейськими мовами та історичними фонетичними законами.
Розгляд у лінгвоісторіографічному аспекті сукупності досліджень основних характеристик дискурсу, авторами яких є мовознавці. Погляди на питання визначення поняття дискурсу, його еволюцію, розвиток та перспективи подальших досліджень в лінгвістиці.
Дослідження основних характеристик дискурсу, авторами яких є мовознавці кінця XX – поч. ХХІ ст. Поняття дискурсу, його еволюція. Теоретичне та прикладне значення подальших досліджень дискурсу в лінгвістиці, їх головні напрямки та подальші перспективи.
У статті досліджено питання пошуку причин мовних змін у лінгвістичній науці кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. у роботах українських мовознавців (П.О. Бузук, А.Ю. Кримський) у контексті лінгвоісторіографії. Вивчення особливості лінгвістичної реконструкції.
Роль абстрактного та конкретного знання у формуванні семантики метафоричного терміна "directed motivational currents" (спрямовані мотиваційні потоки) і конструюванні смислу відповідного поняття. Когнітивні студії термінів. Методи семантичного аналізу.
Характеристика художнього фантастичного образу (на матеріалі творів О.Р. Бєляєва), як факту вербалізації ментальних процесів з позицій когнітивної лінгвістики в аспекті теорії фреймів. Основні механізми створення образу: аглютинація та гіперболізація.
Характеристика лінгвокогнітивних параметрів явища художньої гіперболізації, його місце в системі тропеїчних засобів української мови. Аналіз реалізації контекстного зближення й розмежування гіперболи щодо метафори, порівняння, символу та епітета.
Реконструкція глибинних смислів англомовного класичного фентезі шляхом аналізу лінгвальних, прагматичних і когнітивних особливостей реалізації уявного у творах Дж.Р.Р. Толкіна. Структура художніх концептів уявного. Інтерпретація письменником уявного.
Мова як універсальний засіб об’єктивації психічної реальності людини. Аналіз функціонування психосемантичних механізмів мовної поведінки. Виникнення психіатричного літературознавства. Лінгвотекстуальна характеристика явищ у романі В. Вулф "Mrs. Dalloway".
Суть дискурсивної реперезентації гендеру автора шляхом аналізу екстралінгвальних чинників, що діють на процес літературного текстотворення. Синтез топікальних гендерно-маркованих контекстів. Опис лексичних, граматичних і графічних експресивних засобів.
Дискурсивна репрезентація гендеру автора шляхом аналізу екстралінгвальних чинників, що впливають на процес літературного текстотворення. Дослідження топікальних гендерно-маркованих контекстів як ключових фрагментів змістово-смислової організації творів.
Прагматичні характеристики англійських телескопізмів та оказіоналізмів. Лінгвокогнітивна природа способів оказіонального словотворення в англомовному постмодерністському художньому тексті. Лексичний квантор в англомовному публіцистичному дискурсі.
Лінгвокогнітивні аспекти прагматики адресату англомовної художньої прози. Аналіз лінгвістичної моделі комунікації, особливості її структури. Трансформація постмодерністського тексту у різновид інтерактивного художнього твору, де читач стає персонажем.
Особливості реалізації феномена "химера" на лінгвальному та когнітивному рівнях, а також їх (химер) індивідуально-авторське представлення у творах Дж.Р.Р. Толкіна. Логічно впорядкована інформація про химеру розкриває базову ментальну візуалізацію явища.
Маніпуляції стилістичними прийомами у сучасній поезії. Особливості осмислення образності лімінального, значення ірраціональних способів концептуалізації дійсності. Вплив категоризації та відкладеної категоризації на осмислення образності лімінального.
Особливості моделювання творення англомовного детективного тексту та інтерпретації його дискурсу з використанням ієрархії підпорядкованих фреймів. Функції текстоспецифічних ментальних структур і фреймів загального знання, репрезентації та інтерпретації.
