Лінгвокогнітивна реалізація художнього концепту химера в англомовних художніх творах жанру фентезі (на матеріалі творів Дж. Р. Р. Толкіна)

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка»

Лінгвокогнітивна реалізація художнього концепту химера в англомовних художніх творах жанру фентезі (на матеріалі творів Дж. Р. Р. Толкіна)

Четова Н. Й.

У статті розглянуто особливості реалізації феномена «химера» на лінгвальному та когнітивному рівнях, а також їх (химер) індивідуально-авторське представлення у творах Дж. Р. Р. Толкіна. У процесі дослідження увага зосереджена на аналізі номінативного аспекту вербалізації химер, зокрема лексико-семантичного простору, а також на упорядкуванні базової інформації, отриманої на основі аналізу контекстів, в яких химери актуалізовано, у вигляді фрейму змістового шару художнього концепту химера. Методологія дослідження передбачає застосування методики комплексного мультипарадигмального аналізу, яка, ґрунтуючись на загальнонаукових методах, інкорпорує методи лінгвопоетологічного та концептуального аналізів. Ономасіологічний аналіз номінатів химер дав змогу встановити обсяг та арсенал мовних одиниць на позначення уявних істот. У результаті аналізу мовного матеріалу вербалізації химер у творах Дж. Р. Р. Толкіна виявлено 60 лексем-актуалізаторів на їх позначення, серед яких домінують вигадані істоти, які володіють паранормальними знаннями та/або здібностями, яким приписуються антропоморфні або зооморфні характеристики. На основі системно-функціонального й семантичного аналізів та методу польового структурування в межах лексико-семантичного поля «chimera» диференційовані мікрополя, сектори, лексико- семантичні групи та синонімічні й гіпо-гіперонімічні ряди. Логічно впорядкована інформація про химеру розкриває базову ментальну візуалізацію явища, його конституентів, взаємодія яких представлена у вигляді фрейму та репрезентує акумульовані автором знання про вигаданих істот: це плід фантазії (автора або героя), з певними особливостями, потребами, манерами поведінки, здібностями і т.п.; істоти, які існують у (не)матеріалізованій формі, провокують певну реакцію та мають стосунок до добра чи зла.

Ключові слова: фентезі, химера, номінативний простір, лексико-семантичне поле, художній концепт, фрейм, змістовий шар.

химера толкієн лінгвокогнітивна

Chetova N. Yо. LINGUO-COGNITIVE REALISATION OF THE LITERARY CONCEPT CHIMERA IN ENGLISH FANTASY (BASED ON J.R.R. TOLKIEN'S LITERARY WORKS)

The article presents the investigation of the peculiarities ofrealization of chimeras at the lingual and cognitive levels as well as their author individual depicting in J. R. R. Tolkien's literary works. In the process of research the attention was focused on the analysis of the nominative aspect of verbalization of chimeras, namely lexico- semantic space, along with the structuring of the basic information got as a result of analysis of the contexts, where the chimeras were mentioned, and presented as a frame of the substantial layer of the literary concept chimera. The methodology of the investigation presupposes the application of the complex multiparadigmatic approach which is based on the properties of linguopoetic and conceptual analysis. Having analyzed the lingual aspects of verbalization of variety of chimeras in J. R. R. Tolkien's literary works, we found 60 lexemes denoting imaginary creatures, among which the most frequently mentioned are the beings with paranormal knowledges and / or skills, having anthropomorphic or zoomorphic features. On the basis of system-functional and semantic analysis accompanied by the method of field structuring it became possible to differentiate microfields, sectors, lexico-semantic groups, synonymic and hyper-hyponymic rows. The logically structured information about the chimera reveals the basic mental visualization of the phenomenon, its components, the interaction ofwhich is presented in the form ofa frame, and demonstrates the knowledge about the imaginary creatures accumulated by the author: it is a result of the fantasy (of the writer or of the hero), with certain features, needs, behavior, abilities etc.; these creatures exist in (im)material form, provoke certain reactions and are on the good or evil side.

Key words: fantasy, chimera, nominative space, lexico-semantic field, literary concept, frame, substantial layer.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку лінгвістики особливої актуальності набувають дослідження мови у зв'язку з людським мисленням. Проблеми структури мовної свідомості, форми презентації знань, когнітивної семантики, когнітивних категорій, стратегій і моделей (Н. Д. Арутюнова, С. А. Жаботинська, Ю. М. Караулов, М. П. Кочер- ган, О. С. Кубрякова, Дж. Лакофф, О. О. Селіва- нова та ін.) дедалі частіше потрапляють у поле зору сучасних наукових розвідок та ґрунтовних досліджень. Протягом тривалого часу вивчення зокрема концептуальних просторів художніх творів становить значний інтерес для лінгвістів (О. П. Вороб- йова, Л. І. Бєлєхова, О. М. Кагановська, В. Г. Ніко- нова, М. Тернер, М. Фрімен та ін.) і здійснюється в рамках когнітивної парадигми сучасного мовознавства (О. С. Кубрякова, Дж. Лакофф, Р. Ленекер, А. М. Приходько, Ю. С. Степанов та ін.).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лінгвістична природа мовного втілення феномена «химера» неодноразово була об'єктом наукових досліджень. В історії мовознавчих студій особливо помітними є праці Т. В. Коноваленко, О. С. Божко, Т. Тодорова, П. С. Хаботнякової та ін. Однак у дослідженнях зазначених авторів вивчення лінгвістичної реалізації химерного має спорадчий характер і не перебуває в безпосередньому фокусі аналізу.

Виклад основного матеріалу. Поняття химерне займає одне з провідних місць в естетиці фентезі, оскільки жах і страх, які воно провокує, здатні не тільки викликати сильні почуття, а й здійснювати певний естетичний вплив. Е. Бьорк розглядає химерне як джерело піднесеного і надає таке його визначення: «Почуття, яке викликає у нас велич і піднесеність природи, оволодіває нами, називається здивуванням (astonishment); здивування є такий стан душі, в якому всі рухи завмирають у передчутті жаху (horror). Жодне з почуттів не може позбавити наш мозок розсудливості і здатності до дії в такій мірі, в якій це здатен зробити страх (fear)» [1, с. 84]. Хоча, на думку авторів «Енциклопедії фентезі» Дж. Гранта та Дж. Клата, «те, що ми звемо химерним, може бути просто складовою певного жанру, без якої він втрачає свою особливість» [7, с. 478]. Звідси химерне є порівняним поняттям, яке можна розглядати з позиції цілком природного явища для фентезійних світів та з точки зору сприйняття невідомого, жахливого, примарного в реальному світі.

Об'єктом цього дослідження є вербалізатори химери, а предметом - їхні семантико-когнітивні особливості у творах Дж. Р. Р. Толкіна.

Матеріалом дослідження слугують текстові фрагменти - контексти, в яких вербалізовано явище «химера», виокремлені методом суцільної вибірки з творів Дж. Р. Р. Толкіна: «The Hobbit», «The Lord of the Rings»: «The Fellowship of the Ring», «The Two Towers» та «The Return of the King».

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що шляхом аналізу мовної реалізації химери, зокрема її лінгвокогнітивних особливостей, на основі її художнього вербального утілення видається можливим реконструювати змістовий шар художного концепту (ХК) химера у творах Дж. Р. Р. Толкіна як такий, що відображає авторське базове уявлення про розглянуте явище.

Методика та методологія дослідження. У процесі аналізу використано такі загальнона- укові методи: гіпотетико-дедуктивний метод - для підтвердження висунутої гіпотези про системний характер феномена «химера» у творах Дж. Р. Р. Толкіна; описово-аналітичний та індуктивний методи - для виявлення закономірностей функціонування мовних одиниць; метод суцільної вибірки - для отримання достовірних результатів дослідження; кількісний аналіз мовних фактів - для встановлення кількісних співвідношень отриманих результатів і порівняння актуалізації вербалізаторів химер та встановлення їхніх якісних характеристик, а також для визначення загальної тенденції функціонування вербалізова- них репрезентацій химери у творах Дж. Р. Р. Тол- кіна. Методологію лінгвопоетологічного аналізу представлено лінгвостилістичним аналізом, який застосовано для виявлення своєрідної репрезентації Дж. Р. Р. Толкіном химер, інтерпретаційно- текстовим аналізом - для виділення контекстів, в яких вербалізовано інформацію про химери, методом контекстуального аналізу - для опису того оточення, в якому беруть участь мовні одиниці на позначення химер. З-поміж методів лінгвістичного аналізу в дослідженні застосовано аналіз словникових дефініцій - для визначення семної структури вербалізаторів химер, метод лінгвістичного спостереження - для інтерпретації структурних, семантичних і функціональних властивостей вербалізаторів химер, системно-функціональний аналіз - для систематизації та класифікації верба- лізаторів химер, семантичний аналіз - для визначення змісту й обсягу семантичного простору химери, компонентний аналіз із залученням лексикографічного опису - для визначення семного складу слів, задіяних у контекстах, де химери отримали мовне втілення, метод польового струк- турування - для систематизації засобів вербаліза- ції химер у вигляді лексико-семантичного поля. Концептуальний аналіз представлено сукупністю таких методів, як метод фреймового аналізу - для презентації інформації, структурованої у змістовому шарі ХК химера у вигляді фрейму.

Лексико-семантичне поле (ЛСП) «химера» презентує гамму матеріалізованих і нематеріалі- зованих істот, відсутніх в об'єктивній дійсності, та їхніх якісних характеристик. Приміром, химера визначається так: «1. у давньогрецькій міфології - страховище з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я. 2. перен. дивовижна фантазія, нездійсненна мрія, витвір уяви. 3. те саме, що галюцинація. 4. перев. мн. дивовижні примхи, вигадки чиї-небудь; дивна поведінка кого-небудь; дивацтва. 5. перен. що-небудь своєрідне, дивне, оригінальне. 6. заст. опудало. 7. біол. організм, що складається з генетично неоднорідних тканин» [2, с. 1561]. Chimera тлумачиться так: «1. a: a fire-breathing she-monster in Greek mythology having a lion's head, a goat's body, and a serpent's tail b: an imaginary monster compounded of incongruous parts; 2. an illusion or fabrication of the mind; especially an unrealizable dream; 3. an individual, organ, or part consisting of tissues of diverse genetic constitution» [10, el. ref]. На основі цих тлумачень та з огляду на шляхи конструювання номінативного поля концепту, запропоновані І. М. Колегаєва [3], визначено, що номінативний простір ЛСП реалізується за рахунок близько 60 лексичних одиниць у 4877 текстових фрагментах. Найістотніші лексеми поля hobbit, elf, dwarf, goblin, shadow, dragon, ent, shade, wraith, ghost та ін. Ядерною лексемою цього ЛСП є «chimera» як інтегральна на позначення нереальних істот, а саме: поле містить мікрополя «half- real creature» та «unreal creature», котрі інкорпорують сектори «a living being» (creature), «a human being» (person), «spirit» та «monster», які своєю чергою містять по кілька лексико-семантичних груп (ЛСГ), контитуентами яких є лексичні одиниці на позначення химер, їх синонімічні ряди та гіпо-гіпероніми (див. табл. 1).

У сектор «a living being» входять три ЛСГ: «animal», «semi-animal - semi-man» та «semiplant - semi-man». ЛСГ із домінантою «animal» містить такі лексеми: horse, eagle, worm, spider та ін., відмінні від реальних істот завдяки певним фантастичним, нереальним ознакам. До ЛСГ із домінантою «semi-animal - semi-man» входять слова на позначення людиноподібних істот, які у творах Дж. Р. Р. Толкіна актуалізуються через лексеми: wight, werewolf, низкою стилістичних синонімів: orc, half-orc, carrion-orc, uruk, snaga, gorgun; goblin, goblin-man; troll, Olog-hai, stone- troll, cave-troll, hill-troll, mountain-troll, snow-troll, half-troll та ін. Для цієї ЛСГ характерні відношення синонімії (giant, ogre) і комплементарної антонімії (чол. giant / жін. giantess; чол. ogre / жін. ogress). ЛСГ із домінантою «semi-plant - semi- man» містить слова, які об'єднує поняття людиноподібних рослин, що вербалізуються лексемами Ent, Enting, Entwife, Tree-man, Tree-herd, Huorn, які є стилістичними синонімами, та Willow-man. Сектор «a human being» (person) нараховує дві ЛСГ - «fairy» та «wee folk». ЛСГ із домінантою «fairy» містить слова fairy, elf (Halfelf, High-Elf, Wood-elf, Silvan-Elf, Quendi, Noldor, Sindar) розміщені за ознакою спадаючого ступеня надзвичайних надприродних здібностей. ЛСГ із домінантою «wee folk» становлять гіпоніми halfling / hobbit / Perian тa dwarf / Naugrim. ЛСГ із доминантою «spirit» складається з ідеографічних і стилістичних синонімів: ghost, wraith / Nazgul / Ringwraith, phantom, specter, shadow, shadow-men, dead men. Частковими семантичними синонімами можна визнати слова imp, demon. Слова demon та Evil слід уважати стилістичними синонімами. ЛСГ із домінантою «monster» містить лексеми monster, beast, стилістичні синоніми dragon, the Worm, long- worm, cold-drake, а також назву таємничої водної істоти, з якою герої «Володаря Перстенів» зіткнулися при вході до Копалень Морії - Wathcer in the Water, та ін.

У результаті аналізу мовного матеріалу вербалі- зації химер у творах Дж. Р. Р. Толкіна виявлено цілу палітру лексем-актуалізаторів на їх позначення, серед яких домінують вигадані істоти - суб'єкти, які володіють паранормальними знаннями та/або здібностями, яким приписуються антропоморфні або зооморфні характеристики (часткова схожість із людиною або твариною по одній із таких ознак - зовнішність, характер, манера поведінки, звички (elf, fairy, werewolf), крім того, навмисно применшуються або перебільшуються розміри (giant, troll). У процесі аналізу з-поміж вербаліза- торів химери виокремлено групи лексем, об'єднані поняттями «supernatural forces» та «mythological beings» (dragon, demon, vampire), а також «folklore mythical beings» (ent, dwarf, giant eagle). Перші номінують міфологічні й міфічні істоти, запозичені разом зі своїми історіями у британський фольклор із міфології архаїчної Європи: напівбоги (demons); шкідливі божества (fury); духи як уявні представники «іншого світу» (spirit, ghost, fury, devil, demon, vampire; окрему групу становлять номінації Зла - Evil, Ill, Shodow та gloom, зокрема в образі диявола - Balrog). Шкідливих анімагів (harpy, siren) серед вербалізаторів химер не виявлено. Другі об'єднують імена фольклорних надприродних істот, в образах і звичках яких поєднані фольклорні мотиви бритів, саксів, галлів і франко-норманів, що населяли в різні історичні періоди Британські острови, кельтські й німецькі міфологічні традиції, що до цих пір зберігаються у фольклорі сучасними англійцями, шотландцями, валлійцями й ірландцями. Незважаючи на те, що число родів та імен надприродних істот (fairy й elf) розрізняється у Британії за географічними ареалами, Дж. Р. Р. Толкін уміло поєднав їх у своїх творах, додавши свої власні (halfling, hobbit). Зазначимо, що будь-яка міфолексема, що увійшла до концепту химера, володіє певним ціннісним маркером. Мовними засобами створення емотивно-ціннісної характеристики химер є епітети, які містять емотивну оцінку кольору, форми, розміру, якості: dark, darkened, black, gloomy; dull, dismal, murky, vague, ill, dim, shadowy, sunless, grim, obscure та ін. Похмурі, темні кольори та звивисті й рвані контури надають об'єктам негативної конотації.

Таблиця 1

Структура та зміст ЛСП «химера» у творах Дж. Р. Р. Толкіна

З огляду на отримані результати аналізу номінативного простору специфіка Толкінових химер полягає у тому, що вони мають субстантивний характер і щільно пов'язані з національним світовідчуттям (оскільки різним національним літературам виявляються притаманними й різні фантастичні образи) як за тематичним наповненням, так і за сюжетним архетипом, стилістикою й інтелектуальною грою.

Дослідження контекстів на предмет експлікації уявних істот із залученням методики ідентифікації художніх концептів, запропонованої В. Г. Ніконо- вою [5], уможливило реконструкцію ХК химера, мовна реалізація якого представлена низкою номінацій вигаданих істот, серед яких дракони, ельфи, тролі, гобліни, примари та ін. Нижче подані контексти яскраво ілюструють певні особливі риси зовнішності чи характеру істот і слугують ідентифікації ХК химера, зокрема конституентів його змістового шару. Приміром, із речення Dragons steal gold and jewels, you know, from men and elves and dwarves, wherever they can find them; and they guard their plunder as long as they live <...>, and never enjoy a brass ring of it. [H, p. 28] стає відомо, що дракони крадуть коштовності в людей, ельфів і гномів, а потім охороняють награбоване все своє життя (тобто практично вічно, якщо тільки їх не уб'ють), але ніколи не побавляться навіть найменшим перстеником. Із контексту Trolls are slow in the uptake, and mighty suspicious about anything new to them. [H, p. 43] читач дізнається про тролів як розумово відсталих істот, у яких усе нове викликає велику підозру. Фрагмент The goblins were very rough, and pinched unmercifully, and chuckled and laughed in their horrible stony voices; <...> [H, p. 72] розкриває певні негативні якості ґоблінів: їхня поведінка дуже брутальна, вони немилосердно шарпають полонених, а їхні моторошні голоси нагадують глумливий регіт. Речення Barrow-wights walked in the hollow places with a clink of rings on coldfingers, and gold chains in the wind. [FR, p. 141] ілюструє типові риси привидів, котрі, блукаючи, зазвичай брязкають ланцюгами й перснями на холодних пальцях. Однак привиди у творах Дж. Р. Р. Толкіна вирізняються тим, що з'являються в подобі Чорних Вершників - Примар Персня, котрі слугують єдиному повелителю - Володарю Перстнів: Indeed I spoke of them once to you; for the Black Riders are the Ringwraiths, the Nine Servants of the Lord of the Rings. [FR, p. 232] або у вигляді крилатих істот: A winged NazgUl awaits us northward <...> [TT, p. 49].

Серед уявних істот Середзем'я є й такі, котрі походять із міфології. Наприклад, Водяний Сторож у реченні The Watcher in the Water took Oin. [FR, p. 336] дуже нагадує кракена - міфічне морське чудовисько гігантських розмірів, відоме за описами ісландських моряків, із мови яких і походить його назва. Серед бестіарію творів Дж. Р. Р. Тол- кіна можна виокремити як міксантропічні химери (покручі людини з тваринами), так і тератоморфні істоти (людино- або твариноподібні істоти) [4, с. 174], яскравим прикладом чого є творіння чарів чаклуна Сарумана в наступному реченні: 'But these creatures of Isengard, these half-orcs and goblin- men that the foul craft of Saruman has bred, they will not quail at the sun,' said Gamling [TT, p. 142].

Отже, на вербалізацію бестріарію у творах Дж. Р. Р. Толкіна вживаються лексеми Ringwraith, warg, monster, dragon, beast, orc, goblin, Nazgul та ін., які в нашому емпіричному знанні про світ заповнюють комірку «невідома, уявна істота». Ці та подібні лексеми є мовним втіленням ХК химера у концептуальній системі Середзем'я Дж. Р. Р. Толкіна. Детальну класифікацію та характеристику химер у творах Дж. Р. Р. Толкіна наведено у табл. 2 та табл. 3.

Таблиця 2

Реалізація слоту «напівреальна істота» художнього концепту химера

Таким чином, концептами, що в циклі про Середзем'я передають загальну, систематизовану інформацію про уявну істоту, є ворожість, незалежність, відраза, смертність, безсмертя, домінування, пересування землею / повітрям / водою, агресія, жорстокість, надійність, віра, потворність та ін. Вони становлять змістовий шар ХК химера, реконструйовану структуру якого можна представити у вигляді фрейма (див. рис. 1). Завдяки спільним семантичним ознакам у перерахованих вище концептах-слотах було груповано певні мікрогрупи: «походження у творі», «інтелектуальні здібності», «відношення до добра / зла», «природні потреби», «джерело появи», «духовна (не)доскона- лість», «фізична (не)досконалість», «реакція» та ін., які вказують на наявність груп характеристик у змісті ХК химера. Загалом логічно впорядкована інформація про химеру розкриває базову ментальну візуалізацію явища, його конституентів,

Рис. 1. Фрейм змістового шару художнього концепту химера у творах Дж. Р. Р. Толкіна

Таблиця 3

Реалізація слоту «нереальна істота» художнього концепту химера

взаємодія яких представлена у вигляді фрейму, та репрезентує акумульовані знання про вигадані створіння:уявнаістотаякплідфантазії(автораабо героя), зприроднимипотребами таможливостями,

певними інтелектуальними здібностями, духовними та фізичними (не)досконалостями; істота, яка викликає певну реакцію та слідує певній манері поведінки, яка (не)має стосунку до добра / зла та вирізняється з-поміж інших деякими характерними особливостями, а також існує в (не) матеріалізованій формі та потворній подобі.

Отже, дослідження змістового шару художнього концепту розкриває знання та досвід Дж. Р. Р. Толкіна щодо химерного та його складників, осмислення й розуміння яких автор намагається донести читачам.

Висновки і пропозиції

Таким чином, аналіз творів Дж. Р. Р. Толкіна розширює наукові знання про химерне за рахунок цієї розвідки та дає змогу стверджувати, що у цьому творі химерне займає одне з провідних місць. Позаяк побутує думка, що саме цим романом був започаткований такий жанр, як фентезі, то можна сміливо стверджувати, що у всіх наступних творах, автори яких наслідували Дж. Р. Р. Толкіна, химерне представлене таким самим арсеналом засобів, яскравою колористикою, широким діапазоном драматичних ефектів, які сприяють естетизації химерного.

Список скорочень

S - Tolkien J. R. R. Silmarillion. London: Harper Collins Publishers, 2008. 443 p.

FR - Tolkien J. R. R. The Fellowship of the Ring. Boston - New York: Houghton Mifflin Co., 2001. 424 p. H - Tolkien J. R. R. The Hobbit. London: Harper Collins Publishers, 2006. 390 p.

RK - Tolkien J. R. R. The Return of the King. Boston - New York: Houghton Mifflin Co., 2001. 440 p.

TT - Tolkien J. R. R. The Two Towers. Boston - New York: Houghton Mifflin Co., 2001. 352 p.

Список літератури

Бёрк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного. Москва : Наука, 1979. 247 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / [голов. ред. В. Т. Бусел]. Киъв; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. 1728 с.

Колегаєва І. М. Конструювання номінативного поля концепту: етапи та одиниці. Записки зромано- германськоїфілології. 2018. № 1(40). С. 121-127.

Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка (Ейдологічні нариси) : колект. моногр. / К. Дронь та ін.; наук. ред. Б. Тихолоз; Нац. акад. наук України, Львівське від-ня Ін-ту л-ри ім. Т. Шевченка. Львів : Простір М, 2007. 336 с.

Ніконова В. Г Художні концепти в трагедіях Шекспіра: методика ідентифікації. Вісник Черкаського університету «Серія: Філологічні науки». 2005. № 78. С. 21-32.

Chetova N. The Imaginary: from Genre through Text and Language to Conceptual Space (Based on

J.R.R. Tolkien's Literary Works). Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Trnava: University of SS Cyril and Methodius in Trnava, 2019, IV (2), December 2019, p. 49-85.

Clute J. The Encyclopedia of Fantasy. / J. Clute, J. Grant. London : Orbit, 1997. xvi, 1049 p.

Complete Dictionary of Synonyms and Antonyms. URL: https://www.synonyms.com/synonym/chimera

LotrProject (Visualizing Tolkien's Works on the Web). URL: http://lotrproject.com/statistics/books/ keyword search

Merriam-Webster Dictionary. URL: http://www.merriam-webster.com/

Размещено на Allbest.ru