Лінгвокогнітивна об’єктивація гендеру автора в англомовному літературному автобіографічному творі ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111: 82 - 312.6 "20"

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЛІНГВОКОГНІТИВНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ ГЕНДЕРУ АВТОРА В АНГЛОМОВНОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ АВТОБІОГРАФІЧНОМУ ТВОРІ ХХІ СТОЛІТТЯ

Щербицька Владислава Володимирівна

Херсон - 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор НІКОНОВА ВІРА ГРИГОРІВНА,

Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри англійської філології і перекладу

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

МАРТИНЮК АЛЛА ПЕТРІВНА, Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна, професор кафедри теорії та практики перекладу англійської мови кандидат філологічних наук, професор БИСТРОВ ЯКІВ ВОЛОДИМИРОВИЧ,

Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», завідувач кафедри англійської філології

Захист відбудеться "_22_" червня 2016 року о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий "_21_" травня 2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Цапів

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферовану дисертацію присвячено дослідженню впливу гендерного чинника на процес творчості авторів сучасних літературних автобіографічних творів (ЛАТ) шляхом лінгвокогнітивного аналізу текстів автобіографій на рівні їхньої змістово-смислової організації, на вербальному рівні і на концептуальному рівні.

Розвиток сучасної лінгвістичної думки характеризується поширенням нової наукової парадигми - антропоцентричної, у межах якої людина визначається як головне джерело пізнання, тоді як мова постає важливою характеристикою людини. Мова людини формується під впливом гендерного чинника, вивчення якого дозволяє глибше зрозуміти особистість. Характерною рисою гендерних студій є їхній міждисциплінарний характер. Гендер вивчається в соціології (С. Бем, Е. Гідденс, М. Кіммел, Р. У. Коннел, О. А. Здравомислова та ін.), психології (Е. Маккобі, М. Мейн, Т. О. Араканцева, Т. В. Бендас, І. С. Клєціна, С. І. Кудінов, Л. М. Ожигова, Б. І. Хасан та ін.), лінгвістиці (Б. Барон, Д. Камерон, Д. Хомбергер, Р. Лакофф, С. Тремель-Плетц, О. І. Горошко, А. В. Кириліна, А. П. Мартинюк, О. М. Холод та ін.).

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної думки увага дослідників зосереджується на когнітивному підході до вивчення мовних явищ (С. А. Аскольдов, А. Вежбицька, С. Г. Воркачов, Г. В. Колшанський, О. С. Кубрякова, А. П. Мартинюк, В. А. Маслова, З. Д. Попова, І. А. Стернін, Р. М. Фрумкіна, Дж. Лакофф, Р. В. Лангакер, Ч. Фiллмор та ін.). Особливий інтерес становить вивчення концептуальної сфери у творах письменників (M. Фріман, О. П. Воробйова, Л. І. Бєлехова, В. Г. Ніконова та ін.).

Жанр автобіографії, який вивчається у філософії (О. С. Гребенюк, С. В. Ковиршина та ін.), психології (В. В. Нуркова, Ю. Б. Шликова та ін.), привертає увагу багатьох літературознавців (Ю. П. Зарецький, Л. О. Мішина, Г. Аббот, Ж. Гусдорф, Ф. Лежен, Г. Міш, Дж. Олні, Дж. Оклі, Ж. Старобінський, М. Фріман та ін.). Зростає увага мовознавців до вивчення впливу гендерного чинника на способи вербалізації результатів ментальної діяльності особистості автора, застосовані в автобіографічному наративі (П. Єкін, Б. Финей, Дж. Гусдорф, Я. В. Бистров та ін.).

Тема дисертації є актуальною у світлі уваги сучасних досліджень художньої семантики до розробки способів експлікації концептуального змісту літературних творів для реконструкції світорозуміння авторів. Актуальність дисертаційного дослідження виявляється, насамперед, у встановленні гендерної зумовленості лінгвокогнітивної об'єктивації світосприйняття і світорозуміння автора ЛАТ, що визначає специфіку літературної автобіографії на когнітивно-дискурсивному рівні.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація відповідає профілю досліджень, які проводяться на факультеті іноземної філології Херсонського державного університету в межах наукової теми: «Лінгвокогнітивні і комунікативно-прагматичні аспекти дослідження мовно-мовленнєвих одиниць сучасної англійської мови» (дepжaвнa peєстpaцiя № 0110U002453) кaфeдpи aнглiйськoї мoви тa мeтoдики її виклaдaння (тeму дисepтaцiї зaтвepджeнo Вчeнoю paдoю Хepсoнськoгo дepжaвнoгo унiвepситeту, пpoтoкoл № 5 вiд 25 січня 2016 poку).

Об'єктом дослідження є вербальні засоби репрезентації гендерно зумовленої змістово-смислової організації сучасних англомовних ЛАТ ХХІ століття.

Предмет дослідження - лінгвокогнітивні особливості вербальних засобів репрезентації гендерно зумовленого знання авторів ЛАТ про світ, що визначає національно-культурну специфіку його (знання) актуалізації суб'єктами британського автобіографічного дискурсу.

Мета дисертаційної праці полягає у розкритті глибинних смислів, специфічних для світосприйняття авторів-чоловіків і авторів-жінок, шляхом лінгвокогнітивного аналізу вербальних засобів реалізації змістово-смислової організації ЛАТ і моделювання ключових мегаконцептів, реконструйованих у сучасних англомовних літературних автобіографічних творах.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

> обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження проблеми лінгвокогнітивної об'єктивації гендеру автора;

> розробити методику комплексного аналізу об'єктивації гендеру автора в ЛАТ, детерміновану методологічними засадами трьох наукових напрямів - дискурсології, лінгвогендерології і когнітивної лінгвістики;

> виявити специфіку дискурсивної реперезентації гендеру автора шляхом аналізу екстралінгвальних чинників, що впливають на процес літературного текстотворення, і виокремлення топікальних гендерно-маркованих контекстів (ТГМК) як ключових фрагментів змістово-смислової організації ЛАТ;

> визначити гендерну зумовленість вербальної об'єктивації гендеру автора шляхом вилучення й опису лексичних, граматичних і графічних експресивних засобів і стилістичних прийомів;

> встановити гендерну маркованість ЛАТ на концептуальному рівні шляхом моделювання концептуального простору і структурування мегаконцептів, які є ключовими у концептуальній системі ЛАТ авторів-чоловіків і ЛАТ авторів-жінок.

Матеріалом дослідження слугують вісім ЛАТ (загальним обсягом 2770 стор.), авторами яких є чотири чоловіка: Ч. Крей (Charlie Kray), Р. Бренд (Russell Brand), Р. Бренсон (Richard Branson) і Г. Ремзі (Gordon Ramsay), і чотири жінки: Ш. Осборн (Sharon Osbourne), Д. О'Дауд (Dinah O'Dowd), Дж. Томлін (Jenny Tomlin) і Дж. Волтерс (Julie Walters). Для аналізу текстової об'єктивації гендеру автора відібрано 3675 маскулінних і 3853 фемінінних ТГМК, із яких вилучено 3931 гендерно-маркований елемент на лексичному, граматичному і графічному рівнях.

Методику комплексного аналізу об'єктивації гендеру автора в ЛАТ детерміновано застосуванням загальнонаукових методів (спостереження, опис, систематизація, індукція, дедукція), емпірико-теоретичних методів (аналіз, синтез) і спеціальних методів і прийомів аналізу трьох наукових напрямів - дискурсології, лінгвогендерології і когнітивної лінгвістики. У дискурсивному аналізі ЛАТ уживаються методи лінгвокультурологічного і культурно-історичного аналізу - для характеристики екстралінгвальної ситуації, у якій було створено ЛАТ, інтерпретаційно-текстового аналізу - для виокремлення із досліджуваних ЛАТ ТГМК, контекстуального аналізу - для визначення тематики спогадів, а також методи лінгвогендерології, насамперед, біографічний метод і метод деконструктивізму - для встановлення гендерної ідентичності автора в ЛАТ. Лінгвальний аналіз ЛАТ передбачає використання дескриптивного аналізу - для виокремлення й опису експліцитних вербальних засобів змістового наповнення ТГМК, компонентного аналізу - для визначення семного складу лексичних засобів гендерно зумовленої топікальної актуалізації у ТГМК і їх системного угрупування за різними ознаками, семантичного аналізу - для виявлення наявності чи відсутності семантичної транспозиції у значенні лексичних засобів об'єктивації гендеру автора, стилістичного аналізу - для систематизації тропеїчних лексичних засобів відповідно до типу семантичного зсуву, порівняльного аналізу - для зіставлення аналізованого матеріалу в ЛАТ авторів-чоловіків і авторів-жінок. Розкриття глибинних смислів, характерних для світосприйняття авторів ЛАТ, спирається на методологічну базу лінгвокогнітології, зокрема, таких методик концептуального аналізу, як методика фреймового моделювання - для структурування інформації у поняттєвому шарі текстових концептів у вигляді фреймів; методика реконструкції концептуальних метафор - для конструювання концептуальних метафор у складі образно-асоціативного шару текстових концептів, методика польового моделювання - для побудови смислового шару текстових концептів. Процедури кількісних підрахунків використовуються на всіх етапах аналізу для визначення кількісних параметрів вербалізації і концептуалізації ціннісного світосприйняття авторів ЛАТ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше у сучасному мовознавстві:

– розв'язано проблему об'єктивації гендеру автора у літературному (нехудожньому) тексті із залученням теоретичної і методологічної бази дискурсології, лінгвогендерології і лінгвокогнітології з урахуванням специфіки ЛАТ;

– визначено способи об'єктивації гендеру автора на трьох рівнях ЛАТ: на текстовому рівні, на якому змістово-смислова організація тексту автобіографії демонструє, про що пише автор; на вербальному рівні, на якому вербальні засоби унаочнюють, як пише автор; на концептуальному рівні, на якому концептуальні моделі різного рівня абстракції розкривають, що саме хотів сказати автор у ЛАТ;

– встановлено гендерну зумовленість змістово-смислової організації ЛАТ, яка проявляється у тематичному розгалуженні ТГМК, а також у наявності тих тематичних блоків спогадів, які є специфічними для ЛАТ авторів-чоловіків або авторів-жінок;

– виявлено специфіку вербальної об'єктивації гендеру автора ЛАТ, зумовлену як різною номенклатурою експресивних засобів і стилістичних прийомів на лексичному, граматичному і графічному рівнях ЛАТ, так і різною частотністю їх застосування;

– розкрито гендерну забарвленість глибинних смислів ЛАТ шляхом реконструкції текстових концептів, визначення ключової концептуалізації і моделювання структурних компонентів ключових мегаконцептів, якими визначено mother `мати' - в ЛАТ авторів-чоловіків і husband `чоловік' - у ЛАТ авторів-жінок.

Теоретична значущість дисертаційної праці полягає в тому, що комплексний лінгвокогнітивний аналіз способів дискурсивної об'єктивації гендеру автора ЛАТ сприяє розвитку когнітивно-дискурсивного напряму сучасних лінгвістичних досліджень. Отримані результати є внеском у дискурсологію (встановлення гендерної зумовленості тематичного розгалуження ЛАТ), лінгвогендерологію (виявлення специфіки вербальної об'єктивації гендеру автора ЛАТ), лінгвокогнітологію (розкриття аксіологічного змісту мегаконцептів), когнітивне моделювання (конструювання ключових мегаконцептів для розкриття їхнього асоціативно-ціннісного потенціалу).

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості їх використання у розробці та викладанні таких теоретичних курсів, як лексикологія англійської мови (розділ «Лексична семантика»), стилістика (poздiли «Стилiстикa художнього тeксту», «Стилістична лексикологія», «Стилістичний синтаксис») і теоретична граматика (розділ «Семантика словосполучення, речення і тексту»), а також спецкурсів із когнітивної та гендерної лінгвістики, лінгвокультурології, а також при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт з інтерпретації літературного тексту.

Апробацію результатів дослідження здійснено на 5 міжнародних і 4 Всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: на першій міжнародній науково-методичній конференції «Проблемы филологии, культурологии и искусствоведения в свете современных исследований» (Москва, Росія, 2013), на конференції в рамках міжнародного наукового проекту Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща № 12H 12 0046 81 “Posttotalitarny syndrom pokoleniowy w literaturach sіowiaсskich Europy Њrodkowej, Wschodniej i Poіudniowo-Wschodniej koсca XX - pocz№tku XXI wieku w њwietle studiуw postkolonialnych” («Посттоталітарний синдром поколінь у слов'янських літературах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи кінця ХХ-початку ХХІ ст. у світлі постколоніальних студій»), присвяченій вивченню окремих творів української і світової літератури з погляду гендерної теорії (Миколаїв, Україна, 2013), на міжнародній науково-практичній конференції «Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників філологічних наук» (Одеса, Україна, 2013), на восьмій міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми термінознавства, романо-германської філології та перекладу» (Чернівці, Україна, 2014), на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна філологія: теорія і практика» (Київ, Україна, 2015), на Всеукраїнській науково-практичній конференцій «Філософсько-теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти для сталого розвитку» (Дніпропетровськ, Україна, 2012), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна германістика: теорія і практика» (Дніпропетровськ, Україна, 2012), на Всеукраїнській науковій конференції «Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства» (Суми, Україна, 2013), на Всеукраїнській науковій конференції «Освіта і наука в Україні» (Дніпропетровськ, Україна, 2013).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в 20 одноосібних публікаціях автора, із них: дев'ять статей у фахових наукових виданнях України, затверджених ДАК України (3,04 др. арк.), дві наукові статті у зарубіжних виданнях (0,78 др. арк.), а також дві статті і матеріали доповідей на семи наукових конференціях (1,76 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 5,58 др. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'ятьох розділів із висновками до кожного з них, висновків, списку використаної наукової літератури, списку довідкової літератури, висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу, семи додатків. Загальний обсяг тексту дисертації разом із списком використаної літератури й додатками складає 378 сторінок, обсяг власне тексту дисертації - 203 стор. Бібліографія містить 522 джерела, із них 19 лексикографічних джерел і 8 джерел ілюстративного матеріалу.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, описано матеріал і використані методи аналізу, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрито новизну одержаних результатів, надано інформацію про апробацію основних положень дисертації та публікації, описано структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичне обґрунтування дослідження лінгвокогнітивної об'єктивації гендеру автора в літературному автобіографічному творі» охарактеризовано гендерний підхід у науках гуманітарного напряму; проаналізовано основні здобутки лінгвістичної, дискурсивної і когнітивної гендерологiї; зосереджено увагу на гендерній спрямованості літературознавчих студій і висвітлено характерні риси автобіографії як літературного жанру текстового втілення гендеру автора.

На сучасному етапі розвитку гуманітарних наук можна виділити декілька тематичних напрямів вивчення гендеру у руслі філософської думки: аналіз емансипаційних парадоксів жіночої суб'єктивації у філософії Просвітництва (С. В. Жерьобкін); встановлення гендерної суб'єктивності у філософській концепції (І. А. Жерьобкіна); з'ясування впливу філософії Ж. Дерріда на вітчизняні дослідження гендеру 90-х рр. ХХ ст. (Т. І. Гундорова); вивчення епістемологічних аспектів різних етапів історії фемінізму (В. О. Гайденко); дослідження проблеми десоматизації жінки у феміністському дискурсі ХХ ст. (О. Є. Гомілко) тощо.

Гендерний підхід, який спричинив виокремлення у соціології окремої її галузі - гендерної соціології, представлено в наукових соціологічних дослідженнях, де аналізуються такі гендерні характеристики особистості, як гендерна ідентичність і стереотипи, пов'язані з типовими моделями поведінки обох статей (С. Бем, Е. Гідденс, М. Кіммел, Р. У. Коннел, Н. Смелзер, Е. А. Здравомислова та ін.); також предметом дослідження вчених-соціологів є вивчення моделі маскулінності та фемінінності (М. Киммел, І. С. Кон, І. М. Тартаковський, С. О. Ільїних).

Сьогодні в області гендерних досліджень у лінгвістиці створено наукову основу для поглибленого вивчання проблеми «людина у мові» (А. В. Кириліна). Прийнятий у лінгвістиці антропоцентричний підхід до мови припускає посилену увагу до всіх параметрів людської особистості, що відбиваються в мові, - основному засобі конструювання ідентичності (О. С. Кубрякова, О. О. Потебня, І. О. Бодуен де Куртене, О. О. Шахматова). Гендер, що розуміється як культурно обумовлений і соціально відтворений феномен, являє собою один із таких параметрів. Здійснюються дослідження особливості статі в аспекті її мовленнєвої діяльності (О. А. Земська та ін.), оскільки актуальним стає вивчення специфіки мови чоловіків і жінок із погляду типових дискурсних тенденцій. У гендерному дискурсі основна увага приділяється чоловічий і жіночий мовній особистості. Відмінність дискурсивних репрезентацій «жіночої мовної особистості» від «чоловічої» полягає в тому, що основний вплив на мову здійснювали й продовжують здійснювати чоловіки (Д. Камерон).

Концептуалізація чоловічого та жіночого за принципом «нейтральне поле vs маркований член» (чоловіче vs жіноче) є проявом категоризації як когнітивної здібності (Т. В. Бойченко). Важливим для вивчення гендеру в контексті цього дослідження стало ще одне поняття когнітивної лінгвістики - концептосфера. Гендерна концептосфера представляється різнорідним явищем, де концепти, які входять до її складу, утворюються з окремих концептуальних ознак, котрі «перебувають один з одним у певних відношеннях» (І. А. Стернін) і «пов'язані один з одним за допомогою когнітивних ланцюжків» (В. І. Убийко).

Особливий інтерес науковців (Ю. Батлер, Дж. Скотт, М. Мейсон) в останні десятиріччя викликає розгляд літератури non-fiction, до якої відноситься автобіографія, із позицій гендерного аналізу, який пропонує багато можливостей розуміння дискурсу ідентичності в творах різних авторів. Для автобіографії характерним є певний набір характеристик, які відзначені сучасними дослідниками: ретроспективність оповідання (Ф. Лежен та ін.); хронологічно послідовний виклад подій (Н. А. Ніколіна та ін.); документальність (О. Галич та ін.); два часових плани оповідача в сьогоденні і в минулому (А. В. Антюхов, Н. А. Ніколіна та ін.); суб'єктивність (А. В. Антюхов, Л. Я. Гінзбург, О. І. Голубєва, О. В. Погодіна та ін.).

Автобіографічний жанр є плідним полем реалізації різних параметрів категорії ідентичності, які вербалізуються на різних рівнях мовної структури. За аналогією з тим, що жіночий автобіографічний дискурс уважається «гендерно-маркованим авторським дискурсом, інакше - дискурсом авторського мемуарно-автобіографічного оповідання, який був створений жінкою-автором» (Д. В. Минець), вважаємо, що і чоловічий автобіографічний дискурс є гендерно-маркованим авторським дискурсом.

У другому розділі «Методологічне підґрунтя дослідження лінгвокогнітивної об'єктивації гендеру автора в літературному автобіографічному творі» визначено антропоцентричну парадигму як базову для вивчення гендерної ідентичності автора; сформульовано методологічну базу дослідження, що інтегрує методи дискурсології, лінгвогендерології і лінгвокогнітології; розроблено комплексну методику поетапного лінгвокогнітивного аналізу об'єктивації гендеру автора в ЛАТ. Застосування методики комплексного аналізу ЛАТ передбачає проведення дослідження у такому напрямку:

® змістово-смислова організація тексту автобіографії (про що пише автор?)

® вербальні засоби об'єктивації гендеру автору (як пише автор?)

® концептуальні пріоритети автору (що саме хотів сказати автор?)

Алгоритм комплексного аналізу тексту у багатогранності його організації з метою визначення способів об'єктивації гендеру автора у ЛАТ складається з шістьох етапів.

На першому етапі надано характеристику морально-етичних норм сучасного британського суспільства, у якому були створені ЛАТ, а також розглянуто екстралінгвальні чинники, які здійснюють вплив на процес літературної творчості досліджуваних авторів, і визначено серед них гендерний чинник як найвпливовіший.

Соціально-культурний контекст епохи як екстралінгвальний чинник, який впливав на когнітивну діяльність творців текстів, виявляється єдиним для всіх досліджуваних ЛАТ: спогади були написані в другій половині минулого століття, а опубліковані на початку XXI століття. Всі автори ЛАТ не є професійними письменниками; не розрізняються автори і за своїми соціально-груповими характеристиками, і віком (між 32 і 40 роками); вони є представниками одного етносу (англійцями). Отже, єдиним екстралінгвальним чинником, який зумовлює визначені відмінності між аналізованими текстами, встановлено гендерну диференціацію між авторами ЛАТ.

На другому етапі за допомогою спеціальних методів літературознавства виявлено характерні риси архітектоніки сучасної автобіографії як літературного жанру, серед яких важливими визначено назву твору і присвячення, а також проведено аналіз жанрово-композиційної специфіки автобіографій.

Назви ЛАТ, які відображають основну думку твору, авторів-чоловіків (три з чотирьох) пов'язано з професійною діяльністю авторів, жінок (три з чотирьох) - із темою сім`ї. Всі аналізовані ЛАТ містять присвячення близьким родичам і тільки один твір - співробітнику і його сім'ї: Dedicated to Alex Ritchie and his family (R. Branson, Losing My Virginity. The Autobiography, p. VIII). Однак, гендерні відмінності між авторами-жінками й авторами-чоловіками стають очевидними в самому змісті присвячень до ЛАТ. Так, чоловіки присвячують свої твори батькам, наприклад: For my mum, the most important woman in my life (R. Brand, My Booky Wook, p. V). Жодну з ЛАТ жінок не присвячено матері чи батькові (дві книги - дітям, одна - чоловікові і ще одна - тітці).

Жанрово-композиційною особливістю англомовних ЛАТ ХХІ століття також є такий компонент їхньої архітектоніки, як фотографії. Гендерна диференціація зумовлює відмінності в коментарях авторів до світлин, де тематика подій, зображених на них, є ширшою у чоловіків, аніж у жінок.

На третьому етапі дисертаційного дослідження шляхом застосування загальнонаукових методів спостереження, систематизації й опису, а також спеціальних методів і прийомів лінгвістичного аналізу, а саме методу інтерпретаційно-текстового аналізу ЛАТ, виявлено особливості текстової об'єктивації гендеру автора. Змістово-смислова організація ЛАТ найбільш наочно проявляється у ключових текстових фрагментах - топікальних гендерно-маркованих контекстах (ТГМК). Гендерну маркованість ТГМК зумовлено оповіддю від першої особи, що відбувається шляхом використання особового займенника першої особи у називному або родовому відмінку (I, me) або присвійного займенника (my), які у контексті оповіді позначають стать автора. ТГМК, виокремлені у ЛАТ авторів-чоловіків, розглядаються як маскулінні (МТГМК), а у ЛАТ авторів-жінок - фемінінні (ФТГМК).

Контексти називаються топікальними, оскільки в кожному з них розвивається якась одна тема спогадів, ступінь розкриття якої детермінує обсяг ТГМК. Під темою ТГМК розуміємо понятійне ядро, яке передає зміст контексту у стислому й абстрактному вигляді і виражене словесними засобами, які називають персонажів (або предметів і явищ) і предикатів. Слова, що передають найбільш важливі для тексту поняття і, як правило, вживаються в тексті неодноразово, є ключовими. Вони несуть основне семантичне навантаження, забезпечують становлення і розвиток теми, пов'язують окремі текстові фрагменти, створюючи тим самим цілісність тексту. Тема встановлює сукупність певних слів і словосполучень, що виражають найсуттєвіші складові описуваної в тексті ситуації і найважливіші відношення між ними. Наприклад, головною темою ФТГМК із ЛАТ Ш. Осборн - And I can remember his voice - he had a very deep voice for such a slight body. And Randi's death still affects Ozzy twenty-three years later. He can't play `Crazy Train', a song they wrote together, <…>. It was the hardest thing ever. It was as if we'd entered a fog and couldn't get out. I couldn't look at a photo or hear Randi's voice for probably two years without hyperventilating (Sh. Osbourne, Extreme: My Autobiography, р. 180) - визначено тему «загибель друга», яка розкривається у спогадах Ш. Осборн про її друга Ренді, який загинув під час їхньої спільної подорожі. Авторка згадує про те, як сильно його загибель, навіть, двадцять три роки потому, вплинула на її чоловіка, і як передчасна втрата друга вплинула також і на неї.

У результаті проведення суцільної вибірки з аналізованих текстів було виокремлено 7528 ТГМК, серед яких 3675 МТГМК і 3853 ФТГМК.

Четвертий етап дисертаційного дослідження - це встановлення впливу гендеру авторів на тематичне розгалуження ТГМК.

У результаті контекстуального аналізу ЛАТ визначено 369 тем у спогадах ЛАТ жінок і 247 тем у спогадах ЛАТ чоловіків. Теми поєднуються в тематичні групи (ТГ), які, своєю чергою, формують тематичні блоки (ТБ) спогадів у ЛАТ. Наприклад, теми «робота батька», «турбота батька про сім'ю», «батьківське виховання» з ЛАТ Ч. Крея формують ТГ «спогади про батька», що є складником ТБ «родина у житті автора». Серед визначених ТБ встановлено ключові блоки, характерні лише для ЛАТ авторів-чоловіків («професійна діяльність») і ЛАТ авторів-жінок («родина у житті автора»).

На п'ятому етапі дослідження здійснено аналіз вербальної об'єктивації гендеру автора шляхом вилучення із ТГМК засобів об'єктивації гендеру автора (ЗОГА), які характеризують мову на лексичному, граматичному і графічному рівнях і виявляються лише в порівнянні ЛАТ авторів-чоловіків і авторів-жінок.

Шляхом використання загальнонаукових методів аналізу й синтезу, інтерпретації, опису та систематизації, а також спеціальних методів і прийомів лінгвістичного аналізу ТГМК (контекстуальний аналіз) виокремлено й описано (дескриптивний аналіз) 3931 ЗОГА як експліцитних вербальних засобів змістового наповнення МТГМК / ФТГМК; з'ясовано семний склад лексичних засобів гендерно зумовленої топікальної актуалізації МТГМК / ФТГМК (компонентний аналіз) і здійснено системне угрупування ЗОГА за різними ознаками. Так, лексичні ЗОГА автора розподілено на експресивні і тропеїчні залежно від наявності чи відсутності семантичної транспозиції у їхньому значенні (семантичний аналіз); експресивні лексичні засоби угруповано з урахуванням їхньої стилістичної забарвленості (формальна й неформальна лексика тощо), а тропеїчні - систематизовано відповідно до типу семантичного зсуву: метафора, метонімія тощо (стилістичний аналіз). Наприклад, за результатами кількісних підрахунків було виявлено, що прислівники-інтенсифікатори (too, pretty, very та ін.) як експресивні ЗОГА на лексичному рiвнi вживаються в ЛАТ жінок на 10% частіше, ніж у творах чоловіків, хоча в теорії гендерології існує думка, що чоловіки, на відміну від жінок, частіше використовують «дискурсивні модифікатори pretty, right, just» (І. Б. Васильєва).

На шостому етапі дослідження реконструйовано концептуальний простір ЛАТ із метою структурування індивідуально-авторського мислення і встановлено гендерну забарвленість простору. Завдання останнього етапу дослідження розв'язуються шляхом застосування методик концептуального аналізу, зокрема методики ідентифікації художніх концептів, розробленої В. Г. Ніконовою, для реконструкції текстових концептів як ментальних утворень індивідуальної свідомості авторів та методики когнітивного моделювання для конструювання складників мегаконцептів. Проведення концептуального аналізу ЛАТ уможливило розкриття глибинного смислу текстів, виявлення того, що саме хотіли сказати автори в своїх спогадах, встановлення параметрів авторського ціннісного світосприйняття.

У третьому розділі «Засоби текстової об'єктивації гендеру автора в англомовному літературному автобіографічному творі ХХІ століття» виявлено особливості архітектоніки й охарактеризовано жанрово-композиційну специфіку ЛАТ; зосереджено увагу на змістово-смисловій організації ЛАТ і виокремлено ТГМК; визначено й систематизовано тематику спогадів у досліджуваних творах; встановлено гендерну зумовленість текстової реалізації спільних і вiдмiнних тем спогадів у ЛАТ.

Композиція ЛАТ, авторами яких є як жінки, так і чоловіки, не відрізняється номенклатурою своїх складників: усі твори мають назви, присвячення, поділені на глави, частини тощо; містять світлини з коментарями авторів до них. Гендерна диференціація авторів зумовлює відмінності у самих назвах ЛАТ, у змісті присвячень і в коментарях авторів до світлин. Так, у коментарях до світлин у ЛАТ авторів-чоловіків, крім спільних із жінками тематичних категорій - «особистість автора», «родина автора», «місце проживання», «місце роботи», «бізнес», додаються ще дві теми - «захоплення» і «друзі».

Вплив гендерного чинника на тематичному рівні проявляється у смислових фрагментах творів, якими визначено ТГМК і виокремлення яких зумовлено зміною теми спогадів у ЛАТ чоловіка або жінки. Навіть, кількість виокремлених контекстів демонструє гендерну диференціацію авторів: різниця в кількості ФТГМК і МТГМК (відповідно, 3853 і 3675) і превалювання показників середньої кількості ТГМК на одну сторінку проаналізованого матеріалу у творах жінок свідчать про більшу тематичну різноманітність ЛАТ авторів-жінок.

Різноманітність тематики спогадів зумовлюється, насамперед, своєрідністю життєвого шляху автора / авторки, але спільними для всіх авторів виявлено ТБ, до складу яких входять ТГ, пов'язані із сім'єю і професійною діяльністю, а також ТГ: «світ дитинства», «опис будинку», «захоплення», «сексуальний досвід», «наркотична залежність» тощо, хоча частотність звернення до цих тем у своїх спогадах і характер їх розкриття авторами є різними.

За номенклатурою тем спогадів ТБ «родина у житті автора» не відрізняється у ЛАТ чоловіків і жінок: цей домінантний ТБ складають такі ТГ спогадів, як: «спогади про матір», «спогади про батька», «спогади про чоловіка» / «дружину», «спогади про дитину», «спогади про родичів». Але текстова реалізація цього ТБ спогадів, спільного у ЛАТ авторів-чоловіків і авторів-жінок, зокрема, кількість ФТГМК і МТГМК, у яких розкрито ці теми, об'єктивує гендерну диференціацію авторів: проблеми сім'ї для жінок посідають перше місце, а для чоловіків - друге після їхньої професійної діяльності, що є на першому місці.

Яскравим способом текстової об'єктивації гендеру автора виявилися ТГ спогадів, вiдмiннi у ЛАТ чоловіків і жінок. Наприклад, темами, до яких звертаються тільки автори-жінки у своїх спогадах, є: «репродуктивний досвід», «опис власної зовнішності», «день весілля», «минуле - сучасне», «відчуття самотності». Звернення авторів-жінок до читача, насамперед, до жінки, з метою надання їй поради і висловлення підтримки визначено характерною рисою змістово-смислової організації ЛАТ, що відрізняє їх від творів чоловіків.

У четвертому розділі «Вербальні засоби об'єктивації гендеру автора в англомовному літературному автобіографічному творі ХХІ століття» зіставлено вербальні засоби об'єктивації гендеру автора, які вилучено із ФТГМК і МТГМК: експресивні і тропеїчні засоби на лексичному рiвнi, експресивні морфологічні і синтаксичні засоби на граматичному рiвнi, експресивні засоби на графічному рiвнi.

Специфіка об'єктивації гендеру авторів на лексичному рівні виявляється у вживанні експресивних лексичних засобів (пейоративної лексики, вигуків, прислівників-інтенсифікаторів та ін.) та тропеїчних лексичних засобів (метафори, епітетів, гіперболи та ін.). Так, у використанні ненормативної лексики автори-чоловіки й автори-жінки демонструють набагато більше схожості, ніж відмінності, оскільки жінки широко вживають інтенсифікатори з пейоративним забарвленням для посилення емоційності оповіді, наприклад: I'm just so angry about these bloody things (J. Walters, That's Another Story, p. 157). Вигуки, виражаючи різні типи почуттів, емоційних та емоційно-вольових реакцій на дійсність, також більшою мірою характеризують ЛАТ жінок, ніж чоловіків (62% ФТГМК і 38% МТГМК), наприклад: I exclaimed to the midwife: “Oh not another boy! I wanted a girl!” (D. O`Dowd, Cry Salty Tears, p. 97). Вживання лексичних одиниць на позначення обставин часу в ЛАТ продемонструвало більшу схильність авторів-чоловіків (2,3% ФТГМК і 15,9% МТГМК) до деталізованої оповіді із зазначенням точної дати, місяця і року, коли відбулася подія (on 9 March 1977, on 18 August 1971 та ін.), наприклад: On 19 June 1984, three days before we were due launch, I went to Gatwick for our final CAA approval (R. Branson, Losing My Virginity. The Autobiography, p. 221).

Тропеїчні лексичні засоби, а саме: метафора, епітет, образне порівняння, гіпербола, метонімія, синекдоха, евфемізм, перифраз, антономазія, об'єктивують гендер автора найяскравішим образом. Хоча метафоричний образ мислення властивий як жінкам, так і чоловікам, образна основа метафор є різною: у ЛАТ авторів-жінок основою образів у метафорах і образних порівняннях виявлено переосмислення слова heart `серце', наприклад: I was heart sore and any will I had left to continue nursing completely disappeared almost immediately (J. Walters, That's Another Story, p. 133); а у чоловіків - слів mind / head `розум / голова', наприклад: Out of my mind with worry, I decided to find out just what Stemetil was (Ch. Kray, Me and My Brothers, p. 56). Вживання епітетів виявилося більш характерним для ЛАТ авторів-чоловіків (3,9% МТГМК і 2,8% ФТГМК), наприклад: He had everything to live for. A loving partner and three young children. A fantastic career (G. Ramsay, Humble Pie, p. 208). Цей висновок суперечить думці, яка існує у теорії лінгвогендерології про те, що епітет є важливим образно-художнім засобом жіночого дискурсу (І. М. Кавінкіна). Більш частотне використання інших тропів (епітета, гіперболи, метонімії, евфемізму) у ЛАТ жінок, ніж чоловіків (47% ФТГМК і 40,4% МТГМК), підтверджує тезис (О. І. Горошко) про те, що жіноча письмова мова є більш образною.

На граматичному рівні специфіку об'єктивації гендеру авторів зумовлено характером застосування авторами морфологічних і синтаксичних засобів. Використання зменшувальних форм іменників (12,5% ФТГМК і 5,3% МТГМК) і прикметників у найвищому ступені порівняння (8% ФТГМК і 5,2% МТГМК) виявилося у ЛАТ ефективним морфологічним ЗОГА, що характеризує текст жінок наприклад: Even the chores were fun with auntie (J. Tomlin, Behind Closed Doors, p. 44); She was incredibly ugly and had the biggest nose I have ever seen (Sh. Osbourne, Extreme. My Autobiography, p. 22).

На синтаксичному рівні гендерна зумовленість досліджуваних ЛАТ проявляється як у різних типах синтаксичних структур, так і у різній номенклатурі і частотності фігур експресивного синтаксису. Якщо частотність простих речень є однаковою (12% МТГМК і 11% ФТГМК) у творах чоловіків і жінок, то використання складних речень відрізняється: преферентними для авторів-чоловіків є складносурядні речення (28% МТГМК і 22% ФТГМК), наприклад: The chalet window was open, and there was a net curtain being delicately teased by the summer breeze (R. Brand, My Booky Wook, p. 28), у той час як автори-жінки віддають перевагу підрядному зв'язку (8% МТГМК і 19% ФТГМК) і, відповідно, складнопідрядним реченням, наприклад: When I was fourteen, an incident occurred after which, I lost respect for my father (D. O`Dowd, Cry Salty Tears, p. 32). Значне превалювання у ЛАТ авторів-жінок таких фігур експресивного синтаксису, як риторичні питання (25,5% і 18%), окличні речення (36,8% і 28,3%) і повтори (16,9% і 13,6%), слугує розкриттю емоційної реакції жінки на різноманітні події у її житті. Вставні конструкції (I think, I suppose та ін.), які, як відомо з теорії лінгвогендерології (Дж. Коетс), більшою мірою мають характеризувати ЛАТ жінок, навпаки, більш властиві ЛАТ чоловіків, а не жінок (23% і 4,7%), наприклад: I think it made his day (Ch. Kray, Me and My Brothers, p. 222). літературний текстотворення гендерний граматичний

На графічному рівні специфіку об'єктивації гендеру авторів зумовлено характером застосування курсиву і капіталізації. Капіталізація всього слова чи декількох слів або написання слова / слів із великої літери вдвічі превалює у творах авторів-чоловіків (18 графічних ЗОГА у 16 ФТГМК порівняно з 36 графічними ЗОГА у 31 МТГМК), надаючи можливість привернути увагу читача до змісту тексту: I could almost SMELL that restaurant of mine (G. Ramsay, Humble Pie, p. 128).

У п'ятому розділі «Гендерна маркованість концептуального простору англомовних літературних автобіографічних творів» реконструйовано текстові концепти, у яких структуровано поняттєвий зміст концептуального простору ЛАТ; побудовано концептуальну систему; встановлено ключову концептуалізацію в ЛАТ і визначено гендерно зумовлені глибинні смисли ЛАТ авторів-чоловіків і авторів-жінок.

Текстові концепти (ТК), угруповані (в залежності від смислової завантаженості) у мегаконцепти (МгК), розкривають гендерну зумовленість ЛАТ і допомагають встановити особливості жіночого та чоловічого світогляду на глибинному рівні мовної особистості. У результаті застосування процедур ідентифікації ТК шляхом когнітивно-семантичного аналізу 7528 ТГМК, вилучених із восьми ЛАТ, реконструйовано 202 ТК: 89 ТК у ЛАТ чоловіків і 113 ТК у ЛАТ жінок. Всі ТК не є простою сукупністю, представленою ієрархічно; їх системна взаємодія формує концептуальний простір, зумовлений характером інформації, закодованої у ЛАТ як своєрідному культурному феномені. Поняттєвий зміст концептуальної системи складається зі змісту ТК, угрупованих у 19 МгК, які формують чотири концептуальні домени (КД). Серед чотирьох КД - «Сім'я», «Бізнес», «Дозвілля», «Суспільство» - найбільш репрезентативним за кількістю МгК і кількістю ТК у їхньому складі виявився КД «Сім'я». Він складається з 7 МгК - husband `чоловік', mother `мати', father `батько', wife `дружина', childhood `дитинство', family life `родинне життя', relatives `родичі', які об'єднують 131 ТК (64% від загальної кількості ТК), реконструйованих у 3798 ТГМК (51% від загальної кількості контекстів).

У результаті аналізу поняттєвого змісту концептуальної системи ЛАТ визначено ціннісні домінанти у житті авторів: для авторів-жінок - сім'я (КД «Сім'я», у складі якого 80 ТК у 2764 ФТГМК порівняно з 51 ТК у 1034 МТГМК), для авторів-чоловіків - бізнес (КД «Бізнес», у складі якого 8 ТК у 1610 МТГМК порівняно з 6 ТК у 448 ФТГМК).

Оскільки КД «Сім'я» є найбільш репрезентативним за кількістю МгК (7 МгК) і фрагментів ЛАТ, у яких відповідні МгК реконструйовано (3798 ТГМК), цікавим виявилося дослідження впливу гендеру авторів на їхні концептуальні пріоритети саме у сімейному житті. Серед МгК у КД «Сім'я» ключовим у ЛАТ жінок встановлено МгК husband `чоловік' (12 ТК у 626 ФТГМК), а у ЛАТ чоловіків - МгК mother `мати' (13 ТК у 287 МТГМК). Гендерно зумовлена специфіка сприйняття матері чоловіками й жінками, а також причини пріоритетності спогадів авторів-жінок про чоловіка порівняно з малочисельними спогадами авторів-чоловіків про дружину розкриваються шляхом моделювання ключових МгК mother `мати', husband `чоловік' і wife `дружина'.

Виявлення поняттєвого змісту ключових МгК зумовило розкриття їхнього глибинного смислу, що стало можливим за допомогою здійснення різних процедур когнітивного моделювання. Структурування МгК відбувалось за допомогою методик концептуального аналізу на трьох рівнях абстракції: 1) найнижчому, поняттєвому - із застосуванням методики фреймового аналізу; 2) середньому, образно-асоціативному - шляхом аналізу в термінах концептуальних метафор; 3) найвищому, смисловому - за допомогою методики польового моделювання.

Відбір ТК для моделювання фреймів ключових МгК здійснено, слідом за В. Г. Ніконовою, із застосуванням двох прийомів: семного аналізу мовних репрезентантів ТК у МТГМК і ФТГМК та їх асоціативного аналізу.

У результаті семного й асоціативного аналізу мовних позначень ТК було відібрано такі, що можуть слугувати найменуваннями поняттєвих конституентів фреймів (концептів-слотів) поняттєвих шарів МгК mother `мати', husband `чоловік' і wife `дружина', та об'єднано їх у кластери. У фреймах унаочнено гендерно зумовлену диференціацію знання чоловіків і жінок про феномен матері / чоловіка / дружини завдяки наявності відмінних концептів-слотів, які є специфічними лише для фреймів, змодельованих у ЛАТ авторів-чоловіків або авторів-жінок. Так, вплив гендеру авторів особливо яскраво проявляється в емоційно-оцінному осмисленні авторами феномену матері, що структуровано концептами-слотами кластеру «мати як психологічний феномен», у складі якого виявлено три ТК, реконструйовані лише в ЛАТ авторів-чоловіків (у МТГМК), - mother's love `любов матері', upbringing `виховання' і mother's mildness `лагідність матері', і п'ять ТК, реконструйованих лише в ЛАТ авторів-жінок (у ФТГМК), - mother's indifference `байдужість матері', mother's severity `строгість матері', mother's will power `сила волі матері', mother's cruelty `жорстокість матері', mother's ambition `амбіційність матері'.

Завдяки порівнянню концептуальних пріоритетів авторів, сконцентрованих у концептах-слотах фреймів husband `чоловік' і wife `дружина', визначено базові знання авторів про феномен чоловіка і дружини. Фрейми МгК husband `чоловік' і wife `дружина' складаються з 14 концептів-слотів, угрупованих у кластери. Так само, як і в структурі фрейму МгК mother `мати', кластер концептів «чоловік / дружина як психологічний феномен» містить найбільшу кількість концептів-слотів (9 концептів-слотів порівняно з 11 концептами-слотами у МгК mother `мати') і найбільш наочно демонструє вплив гендеру авторів ЛАТ на емоційно-оцінне осмислення авторами феномену чоловіка / дружини. Якщо автори-чоловіки вважають своїм важливим завданням турботу про дружину і сім'ю (турбота), а головною функцією дружини - виховання дітей (виховання), то автори-жінки акцентують увагу, насамперед, на характері чоловіка, особливо, таких його негативних рисах, як агресивність (агресивність) і нестриманість (нестриманість), хоча й не заперечують позитивні аспекти подружнього життя, зокрема, той факт, що допомога чоловіка полегшує життя жінки (підтримка) і надає їй упевненості в житті (впевненість).

Образно-асоціативний шар МгК mother `мати', husband `чоловік' і wife `дружина' сформовано набором концептуальних метафор (КМ), що складають підґрунтя словесних метафоричних образів, структуруючи індивідуальні асоціації авторів стосовно їхніх родичів. У результаті моделювання КМ у складі образно-асоціативного шару зазначенних МгК за процедурами, описаними В. Г. Ніконовою, отримуємо набір КМ, які формують образно-асоціативний шар МгК у ЛАТ.

Для найменування сутностей як компонентів процесу метафоризації оперуємо термінами з теорії лінгвокогнітології: «концепт-референт» і «концепт-корелят». У нашому матеріалі дослідження в ролі концептів-референтів виступають МгК mother `мати', husband `чоловік' і wife `дружина', реконструйовані в англомовних ЛАТ.

Концепти-кореляти що формують діапазон КМ (range of the target, за З. Кевечешем) із концептом-референтом mother `мати', демонструють мало спільного в уявленнях чоловіків і жінок про своїх матерів, оскільки лише чотири концепти-кореляти - an example `взірець', a teacher `вчитель', care `турбота' та a victim `жертва' - повторюються у діапазоні КМ, реконструйованих у ЛАТ, тобто і чоловіки, і жінки асоціюють мати із взірцем, учителем, турботою і жертвою.

Семантико-асоціативний аналіз діапазону КМ із концептом-референтом mother `мати', виокремлених у ЛАТ авторів-чоловіків, свідчить про те, що мати є винятково позитивним і світлим образом. Ідеалізація матері чоловіками проявляється у їхніх асоціаціях із матір'ю таких якостей, як наївність (naivety), скромність (modesty), терпимість (tolerance), енергійність (vigorousness), витривалість (endurance). Найчастіше чоловіки пишуть про те, яким чином їхні матері заробляли гроші задля забезпеченого життя дитини, насамперед, про їхню важку працю, навіть, у свята, коли всі люди відпочивали, наприклад: When we were older, Mum always used to work in a nursing home, doing as much double-time as she could, sometimes not even coming home on Christmas Day. I used to dread Christmas (G. Ramsay, Humble Pie, p. 22), або: My mum sustained us through a variety of dead-end jobs: she sold dishwashers to pubs; she was a cocktail waitress in a London club for a bit (R. Brand, My Booky Wook, p. 20). Непосильна праця матері заради благополуччя її дітей свідчить про її самовідданість, що уможливлює ідентифікацію КМ mother is self-sacrifice `мати є самовідданість'.

На відміну від авторів-чоловіків, для авторів-жінок мати є досить суперечливою постаттю. З одного боку, - позитивною, про що говорять такі концепти-кореляти, які є специфічними для ЛАТ жінок, а саме: beauty `краса', support `підтримка', blossom `цвітіння', a housewife `господиня', наприклад, КМ mother is intellegence `мати є розум', реконструйована у ФТГМК: Because my mother was the cleverest of the four children (J. Walters, That's Another Story. The Autobiography p. 61). З іншого боку, образ матері у жінок набуває різкого негативного забарвлення через значне превалювання КМ (14 КМ із 22 КМ), у складі яких концепти-кореляти, які слугують джерелом асоціацій із матір'ю, структурують негативні явища, наприклад, КМ mother is betrayer `мати є зрадник' реконструйовано зі спогадів про матір Дж. Томлін, яка, вже дорослою, намагається зрозуміти, чому її рідна мати не зупинила тривале насильство над власною дитиною з боку батька дівчинки: I suppose her own fear of him was greater than her need to protect her children. But for me it was one of many betrayals, one of those times when an adult could and should have helped me (J. Tomlin, Behind Closed Doors, p. 65).