Логика и логическая культура. Зарождение логической проблематики в древней Греции. Логичекая система Аристотеля и ее научная база. Учения о понятии, предложении и доказательстве. Аксиомы, предположения, постулаты. Теория силлогизма. Законы мышления.

Логичность предметная и понятийная, их взаимосвязь в конкретном акте коммуникации. Экстралингвистические и лингвистические (структурные) условия логичности речи. Скрытая логика, характерная для разговорного, художественного и публицистического стилей.

Співвідношення між словом, словосполученням та поняттям. Матриця подвійної імплікації як логічна операція, суть мистецтва критики аргументів спростування. Отношения между суждениями регулируемые формально – логическим законом исключенного третьего.

Узагальнення та обмеження обсягу понять: республіка, зірка, газета. Визначення суджень за їхніми якісно-кількісними характеристиками. Побудова простої конструктивної і деструктивної дилеми. Сутність та правила визначення та поділу понять, класифікація.

Розвиток теоретичного наукового знання у вітчизняному освітньому просторі. Швидкий розвиток економіки, централізація і налагодження міжнародних контактів. Розвиток експериментальної дослідної науки. Філософська освіта у Києво-Могилянській академії.

Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.

Філософсько-антропологічний аналіз логіки детективного жанру в свідомості сучасної людини. Побудова в свідомості людини системи універсальних філософських і культурних антропологічних цінностей, що застосовується суспільством як основа його існування.

Філософсько-антропологічний аналіз логіки детективного жанру в свідомості сучасної людини. Логіка текстів детективного жанру, її роль у відбудові людиною в своїй свідомості системи універсальних філософських і культурних антропологічних цінностей.

Дослідження, пов’язані з проблемами вдосконалення функціонування педагогічних систем і підвищення ефективності освітнього процесу. Виокремлення, обґрунтування і перевірка дієвості педагогічних умов, які забезпечать успішність експериментальної діяльності.

Історія логіки часів Відродження на Україні. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання. Розвиток математики і поширення її засобів на різні сфери пізнання. Виявлення діалектичних суперечностей, які не узгоджуються із законами формальної логіки.

Характеристика запитання як пізнавального інструменту опитування, дослідження його логічної структури та природи. Основні типи помилок, поширених в запитаннях соціологічного опитувальника. Обґрунтування різних способів валідизації соціологічної анкети.

Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.

Основоположна характеристика сучасних розробок аргументативної проблематики в межах аргументаційної семантики. Головна особливість врахування аргументативної складової риторичних фігур в алгоритмах щодо добування аргументів з текстів природної мови.

Аналіз логічних концепцій аргументації на традиційному етапі розвитку логічного знання. Основні підходи до аналізу поняття "аргументація". Виявлення особливостей і взаємозв’язку формального і неформального підходів до аналізу аргументації в логіці.

Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Вивчення вимог до новітньої китайської опери, розроблених творчим колективом Національного Великого оперного театру в Пекіні на чолі з його директором Чень Пін, дослідження логіки лібретотворення, властивої музичній драмі Інь Цінь "Великий Канал".

Аналіз проблем прогнозування виникнення та лікування кровотеч в акушерстві та гінекології. Клінічна класифікація акушерських кровотеч в пологах та післяпологовому періоді, а також аналіз заходів з їх профілактики. Розробка онтологічної моделі кровотеч.

Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.

Методика неальтернативних запитань, закриті та напівзакриті запитання. Кількість альтернативна на вибір респонденту. Визначення неальтернативних запитань за рівнем вимірювання як номінальної шкали із сумісними альтернативами. Логічна структура запитання.

Дослідження логіки епохи Відродження: логічна думка Англії (Френсіс Бекон, Джон-Стюарт Мілль, Томас Гоббс), Франції (Рене Декарт, Блез Паскаль), Голландії (Бенедикт Спіноза) та Німеччини (Готфрід Лейбніц, Іммануїл Кант, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель).

Проведений емпіричний аналіз дає підстави зробити висновок про те, що максимальний вплив на ймовірність вчинення кримінального рецидиву чинять кількість попередніх судимостей, вік на момент першого засудження, наявність судимостей і дострокових звільнень.

Середньовічна логіка, як і філософія загалом, на службі релігії: штучно створені схеми, умовні знаки, символи. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання, альтернативних дедукції, в епоху Відродження. Виникнення закону суперечності у Новому Часі.

Системний підхід як напрямок методології спеціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об'єктів як систем. Його загальні засади та логічні основи. Методологія системного аналізу, його етапи та закономірності.

Сутність мови як скарбници духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості багатьох поколінь. Процес дослідження форм мислення та різних відношень між ними. Визначення зв'язку мови та мисленням. Характеристика основних функцій мови.

Характеристика сучасної логіки й постнекласичної раціональності. Взаємозв’язки логіки та докласичної раціональності в процесі становлення античної філософії. Взаємовплив традиційної логіки та класичної раціональності в дискурсі класичного раціоналізму.

Інституціоналізм як макроекономічна платформа розвитку аграрної сфери. Зони відчуття підприємством інституційного впливу і тиску, що може слугувати підґрунтям для вимірювання і оцінки впливу інституційного середовища на конкурентоспроможність фірми.

Дослідження стану сформованості у старших дошкільників уявлень про ровесника як про партнера спільної діяльності. Аналіз процесу становлення міжособистісного партнерства поміж дітьми старшого дошкільного віку. Характеристика специфіки спільної діяльності.

Аналіз результатів дослідження стану сформованості у старших дошкільників уявлень про ровесника як про партнера спільної діяльності. Вивчення психолого-педагогічних особливостей формування міжособистісних партнерських стосунків дошкільників з однолітками.

Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Важливі сторони логічного пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як основної методології пізнання державно-правових явищ та процесів.

Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.