Вивчення взаємозв’язку між мовою і навколишнім середовищем. Огляд теоретико-методичних підходів лінгвістів, психологів, філософів до формування терміносфери лінгвістичної екології. Аналіз потенційних ризиків адаптації біоморфних метафор у мовну політику.

Розглядається лінгвістична економія в англійській мові. Лінгвістична економія активно застосовується при перекладі з інших мов задля скорочення фактичного змісту тексту. Серед науковців немає одностайності щодо використання лінгвістичної економії.

Правові засади визначення якості мовного оформлення нормативно-правових актів. Окреслення їх недоліків та перспектив запровадження в Україні комплексної юридико-лінгвістичної експертизи законопроектів. Методика лінгвістичної експертизи нормативних актів.

Вплив віртуальної комунікації на соціально-політичні події в реальному світі. Лінгвістична експертиза та мовознавчий аналіз дискурсів соціальних мереж. Аналіз прикладних можливостей ЛЕ контенту мереж в умовах гібридних загроз національній безпеці України.

Специфіка формування єдиного інформаційного геополітичного простору. Посилення національної безпеки України. Подолання деструктивних впливів на поведінку відвідувачів соціальних мереж. Мовознавчий аналіз і лінгвістична експертиза віртуальних комунікацій.

Огляд основних типів лінгвістичних експертиз, які використовують як юридичний інструмент у судочинстві. Лінгвістична діагностика комунікативного наміру заклику й пропаганди. Лінгвістичні експертизи у справах про посягання на мир, національну безпеку.

Аналіз теоретичних засад системного дослідження семантичного значення соматичної лексики. Визначення терміна "соматизм", класифікація соматичної лексики в залежності від характеру номінації, семантики, функціонування, матеріальної, духовної приналежності.

Огляд взаємодії філософії та літератури у співвідношенні літератури та музики як відмінних жанрів мистецтва. Феномен лінгвістичної іконографії. Процес отілеснення смислів. Задіяння ментальних й тілесних здатностей людини у їх когнітивній цілісності.

Проблема "м'яких" навичок (soft skills) майбутніх медиків, у вирішенні якої важливу роль відіграє лінгвістична компетентність здобувачів вищої освіти. Погляди науковців щодо визначення, класифікації, особливостей розвитку групи навичок студентів.

Аналіз поняття "лінгвістична компетентність вчителя іноземної мови". Інноваційні технології формування лінгвістичної компетентності студентів. Виявлення схожих і відмінних рис лінгвістичної компетентності з іншими мовними компетентностями вчителя-мовника.

Визначення місця арабської мови в культурі арабського світу. Розгляд релігійної доктрини і граматичного змісту арабських текстів. Детальний текстологічний аналіз трактату Ібн Фаріса на підставі зіставлення ісламського фікгу і фікг яскраво-червоні луги.

Спроба розрізнення понять наукової теорії та концепції. Розуміння теорії як логічно систематизованої наукової інформації предметного характеру, а концепції - як ієрархічно вищого та більш значущого дискурсивного рівня організації наукового знання.

Теоретична і соціологічна основа поглядів Ф. де Соссюра. Творчий доробок лінгвіста. Мовознавча концепція як цілісна система поглядів Ф. де Соссюра на мовотворення та науку про неї, еволюційні фази розвитку. Зміст праці "Курс загальної лінгвістики".

Логіко-філософське підґрунтя вивчення лінгвістичної модальності, розмежуванні її суб’єктивного та об’єктивного різновидів. Систематизація засобів маніфестації в мові. Переосмислення здобутків логіки та філософії у розбудові лінгвістичних концепцій.

Портретування основних структурно-семантичних особливостей російськомовного слогана як особливого різновиду рекламного тексту російською мовою в контексті ментальності сучасного споживача, особливості тенденцій їхньої актуалізації рекламними кампаніями.

Лінгвістичне визначення поняття "слоган". Принципи комбінаторики слогана і бренда, типи речень, що використовуються у слоганах. Комунікативно-прагматична спрямованість російськомовного слогана, національно-культурні фактори, що впливають на її специфіку.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах В. Стуса, розгляд лінгвістичної природи оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Розгляд авторських новотворів з погляду словотвірних особливостей.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах Василя Стуса, зокрема розглянуто лінгвістичну природу оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Сутність оказіональної стилістичної номінації.

Аналізу ключових напрямів лінгвістичного дослідження можливого впливу специфіки мовної культури Китаю на зміст і характер інтелектуального дискурсу, що розпізнається нами як філософський. Специфіка структури судження та прагматики китайської філософії.

Філософія та психологія несвідомого в ХХ сторіччі. Мовна взаємодія учасників психотерапевтичного процесу в сукупності з екстралінгвістичними параметрами її породження та функціонування. Несвідоме в дискурсі суб'єкта та його аналіз в психотерапії.

Питання розроблення процедури лінгвістичної реконструкції когнітивних структур як однієї із продуктивних методик конструювання моделі поєднання одиниць мислення й мови. Завдання когнітивної лінгвістики. Опис концептуальної та мовної картин світу.

Засади розуміння поетичного тексту як складної відкритої нерівноважної системи. Зовнішні та внутрішні системотворчі чинники, релевантні для функціонування системи ідіолекту письменника. Роль явищ ментальної сфери у постанні ідіостилю Є. Маланюка.

Аналіз твердження П.О. Бузука щодо методології дослідження мовної історії, враховуючи еволюцію поглядів ученого. Відбиття методологічних поглядів мовознавця. Особливості інтерпретації історії фонетичних і морфологічних явищ у лінгвістичній концепції.

Виявленні внеску П.О. Бузука в методику моделювання історії мови, у принципи її періодизації, дослідження фонетичних і морфологічних процесів. Особливості інтерпретації історії фонетичних і морфологічних явищ у лінгвістичній концепції П.О. Бузука.

Дослідження питання словотвору, лексикології та лексикографії турецької лінгвістичної термінології. Теоретичні питання визначення терміна з семіотичної точки зору. Опис формування та розвитку турецької лінгвістичної термінології та засобів словотвору.

Характеристика напрямів вивчення української лінгвістичної термінології. Розподіл праць за тематикою й методами, специфіка вивчення фонетичної, граматичної, морфологічної, синтаксичної термінолексики. Процеси розвитку українського термінознавства.

Розгляд та аналіз лінгвістична характеристика лексико-семантичної когезії. Узагальнено сутність когезії як домінантної категоріальної характеристики тексту. Виділено типи повторення як лексичний і семантичний засіб забезпечення когезії в тексті.

Лінгвістичні характеристики лексико-семантичної когезії у текстах різних функціональних стилів мови. Сутність проблеми когезії та когерентності як домінантних категоріальних характеристик текстів. Засоби забезпечення лексико-семантичної когезії у тексті.

Специфічні історичні терміни, які означають предмети матеріальної та духовної культури, що належать до часу українського козацтва. Аналіз способів передачі специфіки історичної термінології на прикладі "Ілюстрованої історії України" М. Грушевського.

Розгляд системного підходу та методичних засад розробки, внесення змін і доповнень до рубрикатора наукової бібліотеки. Авторська розробка розділів Рубрикатора Національної бібліотеки України імені Вернадського "Інформаційна та обчислювальна техніка".