Культурологічний концепт ВАМПІР як конституєнт загальнолюдської концептуальної картини світу і як вербалізований компонент англомовної картини світу. Мовне й мовленнєве втілення концепта ВАМПІР, відбите в англомовних словниках і творах масової літератури.

Розгляд у порівняльному контексті художнього доробку Л. Українки та В. Стефаника у парадигматиці авторської стилістики. Концепція модернізму як буттєво-творчої практики, що визначає психотип літератора-митця, а відтак і неповторність його художніх візій.

Почуття, співчуття та переживання. Психокорекційна робота в групі. Професійна рефлексія психолога-практика. Складові елементи роботи психолога. Навички активного слухання. Тренінг розвитку емпатії для групового заняття. Навички, необхідні для емпатіності.

Опис проблеми реагування молоді на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Дослідження феномену емпатійності у системі суб’єктних ставлень, місце емпатійності у виборі стратегії реагування на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Формування реакцій на небезпеку ураження ВІЛ.

Визначення онтологічного статусу "емпатії". Аналіз логіки впливу лінгвістичного повороту на сучасні концепції свідомості і ментальної реальності. Розгляд тези Гілберта Райла, його деструкції класичної теорії свідомості у вигляді критики міфу Декарта.

Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.

Критерії особистісного зростання, зрілості, становлення та самоактуалізації впродовж акмеогенезу. Моносуб’єктна трансфінітна емпатія, інтерсуб’єктне, трансцендентне, духовне, родове та універсальне емпатійне ставлення. Можливість подолання ізоляції.

Емпатія як динамічний феномен, що проявляється на афективному, когнітивному конативному суб’єктному й світоглядному рівнях. На етапі професійного самовизначення високий рівень афективної форми емпатії виявляється в емоційних вербальних конструкціях.

Аналіз феномена емпатії у роботах вітчизняних, зарубіжних авторів, вивчення його розуміння у різних напрямах психології, психотерапії. Розгляд результатів дослідження рівня розвитку емпатії у студентів - майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів.

Дослідження взаємозв'язку емпатії та толерантності до невизначеності, інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистішої готовності до змін в майбутніх психологів. Структура особистості психологів.

Аналіз показників сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня розвитку їх емпатичних здібностей. Розгляд показників емпатії як психологічних корелятів формування толерантності до невизначеності у психологів.

Визначення основних критеріїв та рівнів сформованості дослідницько-рефлексивного компонента готовності майбутнього вчителя початкових класів до реалізації диференційованого підходу в навчанні молодших школярів. Підвищення рівня готовності школярів.

Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.

Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.

Основні концепції емпіричної традиції у філософії Нового часу, заснованої Ф. Беконом. Посилення ролі дедуктивного методу в пізнанні, механістичний світогляд Т. Гоббса. Сутність сенсуалізму та феноменалізму. Дослідження свідомості та причинності Д. Юмом.

Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.

Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, уособлення найвищих проявів самореалізації. Просторове-часове визначення, характер аверсно-реверсних зворотних установок. Форми активності індивідів з екстернальним та інтернальним локусом контролю.

Проблеми тестування рівня фізичної підготовленості студентів з відхиленнями у стані здоров’я та прогнозування їх функціональних можливостей. Визначення ступеню автентичності тестів, які використовуються для контролю рівня розвитку силових здібностей.

"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.

Відмінності громадської думки від масових настроїв. Вплив суб’єктів медійного простору на рівень компетентності респондентів. Визначення дисбалансу між артикуляцією зацікавленості суспільно-політичною проблематикою та патернами політичної активності.

Практика проведення емпіричного дослідження за адміністративно-правовим напрямом. Застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, стадії обробки, аналізу й інтерпретації даних. Необхідність удосконалення нормативно-правової бази.

Аналіз сутності професійного самоздійснення викладача вищої школи. Обґрунтування істотного підвищення загального рівня професійного самоздійснення та окремих його складових у фахівців науково-педагогічного профілю в міру дорослішання –40 років і старші.

Результати емпіричного вивчення особливостей розвитку морально-етичних цінностей особистості у шкільному віці на уроках народознавства. Структурні компоненти морально-етичних цінностей (когнітивний, емоційно-мотиваційний та діяльнісно-регулятивний).

Висвітлення проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту у студентів. Визначення основних компонентів емоційного потенціалу лідера. Виокремлення різних типів студентів залежно від характеристик емоційного інтелекту та лідерських якостей.

Аналіз проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту. Оцінка взаємозв'язку емоційного інтелекту та лідерських якостей студентів. Зростання показників: керування емоціями інших, внутрішньоособистісний інтелект, розуміння емоцій інших та власних.

Опис результатів емпіричного дослідження гендерних відмінностей Я-концепції особистості. Виявлення високого рівня андрогінності, переважно адекватного рівня самооцінки. Рівень групової залежності та інтернальності, рівень домагань у респондентів-дівчат.

Аналіз змісту емпіричного дослідження готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів закладу загальної середньої освіти. Виявлення самооцінки підготовленості педагогів до навчання естетики учнівської молоді.

Емоційно-вольовий компонент професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України як здатність розуміти власний емоційний стан у різноманітних професійних ситуаціях. Оценка адекватністі реагування на можливі невдачі.

Оцінка зв’язку основних показників поняттєвого мислення і характеристик інтернет-спілкування у підлітковому віці. Зв’язок комунікативних процесів та інтелектуального розвитку. Погляди на розвиток понять у молодшому шкільному та підлітковому віці.

Використання статистично-математичної моделі у соціологічному дослідженні присвяченому залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та її графічна інтерпретація. Кореляційно-регресійний аналіз в соціології.