Економіка підприємства

Тема 1 Трудові ресурси підприємства і продуктивність праці (семінарське заняття - 4 години)

1.1 Мета заняття

Розглянути і вивчити питання поняття трудових ресурсів і персоналу підприємства, зміст основних елементів системи управління трудовими ресурсами (персоналом) підприємства.

Вивчити методи планування чисельності і складу персоналу підприємства, показники динаміки і складу персоналу по категоріях працюючих.

Вивчити економічну суть і зміст показника продуктивності праці, методи її вимірювання, а також чинники впливу на продуктивність праці.

Розглянути і вивчити методи нормування і тарифікації праці, кадрову політику підприємства в умовах формування економіки.

1.2 План семінарського заняття

Класифікація і структура персоналу підприємства.

Основні елементи системи управління трудовими ресурсами (персоналом) підприємства.

Планування чисельності і складу підприємства.

Показники динаміки і складу підприємства.

Кадрова політика на підприємстві.

Організація і нормування праці на підприємстві.

Продуктивність праці, показники її вимірювання.

Ринок праці, зайнятість, безробіття.

Баланс робочого часу одного працівника.

Показники руху робочої сили на підприємстві.

1.3 Основні визначення і поняття

1. Трудові ресурси Частина працездатного населення, що по своїм віковим, фізичним, освітнім даним відповідає тій чи іншій сфері діяльності.

2. Персонал підприємства Сукупність постійних працівників, що одержали необхідну професійну підготовку і (чи) мають досвід практичної діяльності.

3. Промислово-виробничий персонал До даної категорії відносяться працівники основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів, заводоуправління - тобто всі зайняті в процесі виробництва.

4. Непромисловий персонал Працівники структур, що не зайняті безпосередньо в процесі виробництва й обслуговують соціальну сферу.

5. Персонал підприємства залежно від характеру виконуваних функцій підрозділяється на :

а) керівників Працівники, що займають посади керівників підприємства (директора, майстри, головні фахівці і т.д.)

б) фахівців Працівники, що мають вище чи середньо фахову освіту, а також працівники інженерно-технічні посади, що займають, (не мають фахової освіти).

в) службовців Працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, облік і контроль, секретарки, статисти і т.ін.

г) працівників Безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтними роботами і т.п.

6. Професія Вид трудової діяльності здійснення якої вимагає відповідного комплексу спеціальних знань і практичного досвіду.

7. Кваліфікація Характеризує міру оволодіння працівниками даною професією і відбивається в кваліфікаційних (тарифних) розрядах, категоріях.

8. Основні елементи системи управління трудовими ресурсами (персоналом) підприємства представлені на малюнку 5.1

9. Показники динаміки і складу персоналу

а) показник середньоспискової чисельності працівників (Р)

де : Р1 Р2 Р3 Р11 Р12 - чисельність працівників по місяцях

б) коефіцієнт прийому кадрів (Кп) - визначається відношенням кількості працівників, прийнятих на підприємстві за певний період часу, до середньоспискової чисельності персоналу за той же період:

де: Рп - чисельність прийнятих працівників, чол.;

Р - среднеспісочная чисельність персоналу, чол

в) коефіцієнт вибуття кадрів (Кв) - визначається відношенням кількості робітників, звільнених зі всяких причин за даний період часу, до середньоспискової чисельності працівників за той же період:

де: Рзв - чисельність звільнених працівників, чол.

г) коефіцієнт текучості кадрів (Кт) - визначається відношенням чисельності працівників підприємства (цеху, ділянки) вибулих або звільнених за даний період часу, на середньоспискової чисельність за той же період:



де: Рзв - чисельність вибулих або звільнених працівників, чіл

Малюнок 1.1. Елементи системи управління трудовими ресурсами підприємства

10. Визначення планової чисельності на основі повної трудомісткості виготовлення продукції



де: t - повна трудомісткість виробничої програми планового року;

Трп - розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годинника;

Квн - очікуваний (розрахунковий) коефіцієнт виконання норм.

Чисельність працівників, зайнятих на нормованих роботах (Чрн_пл)расчитывается по формулі:

де: ti - планова трудомісткість одиниці i-го виду виробу, нормо-годинник;

Аi - кількість виробів i-го вигляду, одиниць;

n- кількість видів виробів, що виготовляються підприємством.

12. Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах

де: Ат - кількість об'єктів, які обслуговуються робітниками;

Nсм - кількість змін роботи в добу;

Кяо - коефіцієнт перекладу явочної чисельності в облікову, який розраховується по формулі:



де: у - плановий відсоток невиходів робітників на роботу

Ноб - норма обслуговування одного агрегату, машини - кількість об'єктів на одного робітника

13. Продуктивність праці Характеризує ефективність праці в матеріальному виробництві і визначається кількістю продукції, виробленій в одиницю робочого часу, чи витратами праці на одиницю продукції

14. Вироблення Кількість продукції (Q) виробленої в одиницю робочого часу (Т), чи приходяться на один середньоспискового працівника в період часу (місяць, квартал, рік).

15. Методи вимірювання і показники рівня продуктивності праці.



Прямий Зворотний

Малюнок 1.2. Методи вимірювання продуктивності праці

16. Детальна класифікація чинників для розрахунків можливого приросту продуктивності праці на підприємстві

Малюнок 1.3. Класифікація чинників приросту продуктивності праці на підприємстві

17. Загальний приріст продуктивності праці в розрахунковому періоді ( ДWn ) щодо базового періоду визначається по формулі :



де: Rвих - вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді

Ес - сумарна зміна чисельності (зменшення «-», збільшення «+» вихідної чисельності працюючих під впливом окремих чинників продуктивності праці)

18. Приріст продуктивності праці за рахунок збільшення об'ємів виробництва і зміни чисельності працівників визначається по формулі:

де: ДВ - відсоток приросту продукції, що випускається, на підприємстві в поточному періоді;

ДРn - відсоток зменшення чисельності працівників на підприємстві

19. Форми і системи заробітної платні представлені на малюнку 1.4.



Малюнок 1.4. Форми і системи заробітної платні на підприємстві.

20. Почасова оплата праці При даній системі оплати мірою праці є відпрацьований час, а заробіток нараховується відповідно до тарифної ставки чи працівника окладом за фактично відпрацьований час.

ЗП = ТС х РВ

21. Відрядна платня праці При даній системі оплати мірою праці є вироблена робітником продукція, а заробіток залежить від кількості і якості зробленої продукції.

ЗП = СР х ВП

22. Системи почасової заробітної платні:

а) проста почасова;

б) почасово-преміальна.

23. Відрядна система заробітної платні:

а) пряма індивідуальна система;

б) побічно-відрядна система;

в) відрядно-прогресивна система;

г) акордно-відрядна система;

д) відрядно-преміальна система

24. Ринок праці (робочої сили) Система економічних відносин із приводу купівлі-продажу такого специфічного товару, як робочої сили.

25. Економічно активне населення Частина населення країни, що забезпечують пропозиції робочої сили для виробництва товарів і послуг

26. Рівень безробіття Визначається як питома вага чисельності безробітних до чисельності економічно активного населення.

1.4. Висновки

Трудові відносини - це багатоаспектна система взаємостосунків між державою і трудящими, підприємствами (фірмами) і працівниками, працедавцями і працівниками. Вони мають велике значення для діяльності підприємства (фірми), оскільки від них залежить рівень продуктивності праці окремих працівників і всього колективу в цілому і використовування капіталу, конкурентоспроможність підприємства (фірми) на ринку.

Важливим елементом ринку праці є кадрова робота на підприємствах (фірмах). Вона включає процес найму робочої сили, мотивацію праці, професійну підготовку і перепідготовку кадрів.

З переходом до ринкових відносин виникає цілий ряд важливих соціальних задач, пов'язаних із зайнятістю, і перш за все з трудовлаштуванням тих, хто з тих або інших причин виявився безробітним. Ця задача як суспільства в цілому, так і кожного окремого підприємства.



1.5 Питання для самоперевірки

Дайте визначення поняття продуктивності праці. Які показники використовуються для її вимірювання?

У чому суть і задачі нормування праці?

Чим визначається диференціація в оплаті праці?

Які форми і методи оплати праці застосовуються на практиці?

У чому полягає державне регулювання рівня оплати праці і зайнятості?

Що в економічній статистиці розуміється під безробіттям?

У чому полягають задачі біржі праці?

Які питання вирішує кадрова служба підприємства?



Тема 2. Загальна виробнича і організаційна структура підприємства (Семінарське заняття - 4 години)

2.1 Мета заняття

Розглянути і вивчити питання загальної виробничої і організаційної структури підприємства, типи виробничих структур. Розглянути типи організаційних структур управління підприємства : Лінійні, функціональні, дивізійні і адаптивні структури підприємства.

2.2 План семінарського заняття

Поняття і функції управління

Виробнича структура підприємства.

Функціональні підрозділи підприємства.

Виробнича і загальна структура підприємства.

Типи промислового виробництва: одиничне, серійне, масове.

Організація виробничого процесу.

Організаційна структура підприємства.

Шляхи вдосконалення виробничої структури.

2.3 Основні поняття і визначення

1. Виробництво Процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства.

2. Виробнича структура підприємства Під виробничою структурою розуміється склад утворюючих його ділянок, цехів, служб.

3. Загальна структура підприємства Включає різні загальнозаводські служби і господарства (основні, допоміжні, обслуговуючі, невиробничі.).

4. Виробнича структура підприємства представлена на малюнку 2.1

Малюнок 2.1. Виробнича структура підприємства

5. Виробничий цех Являє собою відособлене в адміністративному відношенні ланка, що випускає визначену частину загального виробничого процесу (стадію виробництва).

6.Основні цехи Виконуються операції по виготовленню продукції, призначеної для реалізації.

а) заготовчі;

б) оброблювальні;

в) складальні.

7. Допоміжні цехи У цехах даної групи виготовляють інструментальне оснащення, запасні частини, забезпечують енергетичними ресурсами.

а) інструментальні;

б) ремонтно-механічні;

в) транспортні;

г) енергетичні.

8. Типи виробничої структури

а) наочна структури - основні цехи підприємства, їх ділянки будуються за принципом виготовлення кожним з них певного виробу або якої-небудь його частини або певної групи деталей

б) технологічна структура - припускає чітку технологічну відособленість (ковальські, ливарні, механічні, складальні цехи і т.п.)

в) змішана (наочно-технологічна) - характеризується наявністю на одному і тому ж машинобудівному заводі основних цехів, організованих за технологічним принципом.

Типи промислового виробництва:

а) Одиничне виробництво Характеризується різноманітним асортиментом чи продукції малим обсягом випуску однакових виробів.

б) Серійне виробництво Передбачає одночасне виготовлення широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється в плині тривалого часу

в) Масове виробництво Характеризується безперервністю й відносно тривалим періодом виготовлення обмеженої номенклатури однорідної продукції у великих кількостях.

10. Характеристика типів виробництва

Чинник	Одиничне	Серійне	Масове
Номенклатура	Необмежена	Обмежена серіями	Одне або декілька виробів
Повторюваність випуску	Не повторюється	Періодично повторюється	Постійно повторюється
Вживане обладнання	Універсальне	Універсальне, часткове спеціальне	В основному спеціальне
Розташування обладнання	Групове	Групове і ланцюгове	Ланцюгове
Розробка технологічного процесу	Укрупнений метод (на виріб, вузол)	Подетальна	Подетальна, післяопераційна
Закріплення деталей операції за верстатами	Спеціально не закріплені	Певні деталі і операції закріплені за верстатами	На кожному верстаті виконується одна операція
Кваліфікація робітників	Висока	Середня	Невисока
Взаємозамінність	Неповна	Повна	Повна
Собівартість одиниці продукції	Висока	Середня	Низька
Ступінь реалізації основних принципів організації виробництва	Низький ступінь непереривності процесів	Середній ступінь поточності виробництва	Високий ступінь непереривності і прямоточності виробництва

11. Виробничий процес Являє собою сукупність окремих процесів праці, спрямованих на перетворення сировини і матеріалів у готову продукцію.

12. Принципи раціональної організації виробництва

Принципи раціональної організації виробничого процесу розділяються на дві категорії: загальні, не залежні від конкретного змісту виробничого процесу, і специфічні, характерні для конкретного процесу.

Загальні принципи - це принципи, яким повинна підкорятися побудова будь-якого виробничого процесу в часі і просторі. До них відносяться наступні:

Принцип спеціалізації, що означає розподіл праці між окремими підрозділами підприємства і робочими місцями і їх кооперація в процесі виробництва;

Принцип паралелі, що передбачає одночасність здійснення окремих частин виробничого процесу, пов'язаного з виготовленням певного виробу;

Принцип пропорційності, що припускає відносно рівну продуктивність в одиницю часу взаємозв'язаних підрозділів підприємства;

Принцип прямоточності, що забезпечує найкоротший шлях руху предметів праці від запуску сировини або напівфабрикатів до отримання готової продукції;

Принцип безперервності, що передбачає максимальне скорочення перерв між операціями;

Принцип ритмічності, що означає, що весь виробничий процес і становлячі його часткові процеси по виготовленню заданої кількості продукції повинні строго повторюватися в рівні проміжки часу;

Принцип технічної оснащеності, орієнтований на механізацію і автоматизацію виробничого процесу, усунення ручного, монотонного, важкого, шкідливої для здоров'я людини праці.

13. Зміст виробничого процесу

Основні технологічні операції;

Допоміжні технологічні операції.

14. Технологічний процес Являє собою сукупність основних операцій.

15. Операція Частина виробничого процесу, виконувана на одному чи декількох робочих місцях, одним чи декількома робітниками (бригадою) і характеризується комплексом послідовних дій визначеним під предметом праці.

16. Організаційна структура управління підприємством

а) Лінійно-організаційна структура управління - це така структура, між елементами якої діють лише одноканальна взаємодія.

Малюнок 2.2. Лінійно-організаційна структура управління підприємства.

б) Функціонально-організаційна структура управління - особливість даної системи полягає у тому, що хоча і зберігається єдиноначальність, і по окремих функціях управління формуються спеціальні підрозділи.

Малюнок 2.3. Функціонально-організаційна структура управління.



в) лінійно-функціональна організаційна структура управління - спирається на розподіл повноважень і відповідальності по функціях управління і ухвалення рішень по вертикалі.

Малюнок 2.4. Лінійно-функціональна структура управління.

17. Дивізійна структура управління - пов'язана з поглибленням розподілу управлінської праці. Ключовими фігурами в управлінні організаціями з дивізійною структурою є не керівники функціональних, а управляючі (менеджери), очолюючі виробничі відділення.

Малюнок 2.5. Дивізійна структура управління підприємством



20. Матрична організаційна структура управління

У даний системі управління разом з лінійною керівник підприємства і функціональним апаратом управління виділяються тимчасові наочно-спеціалізовані ділянки, проектні групи.

Малюнок 2.6. Матрична організаційна структура управління підприємством.

21. Основні принципи побудови організаційної структури управління підприємством

Раціональна організаторська структура управління підприємством повинна відповідати таким вимогам:

Володіти функціональною придатністю, гарантувати надійність і забезпечувати управління на всіх рівнях;

Бути оперативною, не відставати від ходу виробничого процесу;

Мати мінімальну кількість рівнів управління і раціональні зв'язки між органами управління;

Бути економічною, мінімізувати витрати на виконання управлінських функцій.

22. Принципова схема структури апарату управління підприємством

Як приклад приведемо типову схему управління підприємством на малюнку 2.7.

2.3 Висновки

Під структурою управління підприємством розуміється склад і соподчиненность його управлінських ланок, що виконують певні функції управління виробництвом.

На структуру управління впливає значне число чинників, до найважливіших з яких відносяться: галузева приналежність підприємства, масштаб і номенклатура виробництва, особливості вживаних технологічних процесів, рівень спеціалізації, кооперації і комбінування підприємства. Від ступеня раціональності структури управління в значній мірі залежить рівень техніко-економічних показників виробництва. Правильно побудована структура управління створює передумови високої оперативності управління, узгодженої роботи всіх структурних його підрозділів.

Існують наступні типи управління: лінійна (ієрархічна), функціональна, дівізіональна, адаптивна.

Проте жодна з перерахованих структур управління в тому чистому вигляді не застосовується, за винятком лінійної, і те лише на малому підприємстві. На переважній більшості підприємств використовується змішаний тип управління. У одних випадках - це просте поєднання перерахованих чотирьох форм, коли в нижній ланці - на рівні бригади - застосовується лінійна, в середньому - на рівні цеху - функціональна, а на рівні підприємства - лінійно-функціональна матрична форма. Частіше, проте, зустрічається синтез різних форм, коли вони діють солідарно на всіх рівнях господарської ієрархії.

Малюнок 2.7. Схема структури управління підприємством.

2.4 Питання для самоперевірки

Що розуміється під організаційною структурою управління підприємством ?

Назвіть основні типи організаційних структур управління. У чому полягають переваги і недоліки кожного з перерахованих типів управління структур?

Які чинники впливають на вибір тієї або іншої управлінської структури?

Що може служити показником ефективності застосування управлінських структур?



Тема 3. Виробничий процес і його організація на виробництві (Семінарське заняття - 4 година)

3.1 Мета заняття

Розглянути і вивчити структуру і елементи виробничого процесу, організаційні типи виробництва, структуру і розрахунок виробничого циклу, типи виробництва.

Вивчити методи організації виробничого процесу на підприємствах, особливості організації і параметри потокових ліній, тенденції розвитку потокового виробництва на Україні.

3.2 План семінарського заняття

Структура і принципи організації виробничого процесу.

Формування виробничого процесу.

Типи промислового виробництва.

Організація і характеристика виробничого процесу.

Виробничий процес.

Методи організації виробництва.

Організація обслуговування виробничого процесу. Функції і задачі обслуговування.

3.3 Основні визначення і поняття

1. Виробничий процес Це сукупність взаємозалежних дій люді, засобів виробництва і природних ресурсів, необхідних для виготовлення продукції.

2. Технологічний процес Сукупність дій зв'язаних зі змінами визначеного стану предметів праці.

3. Основні процеси Це процеси безпосередньо зв'язані з перетворенням предметів праці в готову продукцію.

4. Допоміжні процеси. Процеси групуються по їхньому призначенню, створюючи такі допоміжні виробництва як: ремонтні, інструментальні, енергетичні, сантехнічні, транспортні й ін.

5. Принципи спеціалізації Являє собою обмеження різнобічних елементів виробничого процесу, т.ч. зменшення номенклатури продукції, що виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях.

6. Принцип пропорційності Вимагає, щоб у всіх ланках виробничого процесу і взаємозалежній системі підрозділів і машин була погоджена пропускна здатність, тобто однакова можливість виконання робіт і випуску продукції.

Пропорційність досягається у разі, коли сукупна продуктивність технологічно взаємозв'язаних ділянок виробництва пропорційна об'єму виконуваних робіт, що відповідає такій умові:

де: n - кількість технологічно взаємозв'язаних підрозділів;

П, В, М- відповідний об'єм робіт в кожному підрозділі, продуктивність одного робочого місця, кількість робочих місць

7. Принцип паралелі Даний принцип передбачає одночасне виконання окремих операцій і технологічних процесів.

8. Принцип прямо точності. Передбачає таку організацію виробництва при який предмети праці в процесі обробки повинні мати самі короткі маршрути по всіх стадіях і операціям виробничого процесу без зустрічних і зворотних переміщень.

9. Принцип безпреривності. Вимагає, щоб перерви між змішаними технологічними операціями були мінімальними чи зовсім були відсутні.

10. Принцип ритмічності. Полягає в тім, що роботи всіх підрозділів підприємства і випуск продукції здійснюється у відповідному ритмі з планомірною повторюваністю.

11. Характеристика типів виробництва

Чинник	Одиничне	Серійне	Масове
Номенклатура	Необмежена	Обмежена серіями	Одне або декілька виробів
Повторюваність випуску	Не повторюється	Періодично повторюється	Постійно повторюється
Вживане обладнання	Універсальне	Універсальне, часткове спеціальне	В основному спеціальне
Розташування обладнання	Групове	Групове і ланцюгове	Ланцюгове
Розробка технологічного процесу	Укрупнений метод (на виріб, вузол)	Подетальна	Подетальна, післяопераційна
Закріплення деталей операції за верстатами	Спеціально не закріплені	Певні деталі і операції закріплені за верстатами	На кожному верстаті виконується одна операція
Кваліфікація робітників	Висока	Середня	Невисока
Взаємозамінність	Неповна	Повна	Повна
Собівартість одиниці продукції	Висока	Середня	Низька
Ступінь реалізації основних принципів організації виробництва	Низький ступінь непереривності процесів	Середній ступінь поточ-ності виробництва	Високий ступінь непереривності і прямоточності виробництва

12. Структура виробничого циклу



Малюнок 3.1. Структура виробничого циклу підприємства.

Час виконання основних операцій обробки виробів складає технологічний цикл і визначає час, в перебігу якого здійснюється пряме або непрямої дія людини на предмети праці.

13. Технологічний цикл визначається по формулі :

де:

Тm - технологічний цикл в одиницях часу (як правило хвилинах);

n - кількість предметів праці;

t - тривалість обробки одного предмету;

М- кількість робочих місць на яких виконуються операції.



14. Розрахунок технологічного циклу при послідовному русі обробки деталей

де: m- кількість операцій технологічного процесу ( i = 1,2,…..,n)

15. Паралельний рух передачі предметів праці на подальшу операцію здійснюється поштучно або транспортною партією відразу після обробки на попередніх операціях і визначається по формулі:

16. Паралельно-послідовний рух предметів праці здійснюється шляхом передачі на послідовну операцію у міру їх обробки на попередній поштучно або транспортною партією, при цьому час виконання суміжних операцій частково поєднується таким чином, що партія виробів обробляється на кожній операції без перерви:

де:

17. Графік об'єднання операцій



Спосіб об'єднання операцій	№ операції	Витрати часу, хв.	Кількість робочих місць	ГРАФІК ОБ'ЄДНАННЯ ОПЕРАЦІЙ N = 4 Nn = 1
Послідовний	1 2 3 4	2 1 1,5 0,5	1 1 1 1
Паралельний	1 2 3 4	2 1 1,5 0,5	1 1 1 1
Послідовно паралельний	1 2 3 4	2 1 1,5 0,5	1 1 1 1

3.4. Висновки

1.Виробнича структура підприємства характеризує розподіл праці між підрозділами підприємства і їх кооперацію. Раціональна побудова виробничого процесу в просторі - необхідна умова його ефективності.

2. Головними елементами виробничої структури підприємства є робочі місця, ділянки і цехи.

3. Виробнича структура може бути організована по технологічному, наочному або змішаному типу, з повним або неповним циклом виробництва.

4. Все цехи і господарства промислового підприємства можна розділити на цехи основного виробництва, допоміжні цехи і обслуговуючі господарства.

5. Формування структури підприємства залежить від зовнішніх чинників (галузеві, регіональні, загальноструктурні) і внутрішніх (характер і об'єм продукції, що випускається, особливості і можливості основних фондів підприємства, рівень спеціалізації, кооперації і т.д.)

6. Залежно від асортименту продукції, що випускається, об'ємів виробництва, типів устаткування, трудомісткості операцій, тривалості виробничого циклу і інших чинників розрізняють одиничне, серійне і масове виробництво.

7. Виробничий процес є сукупністю процесів праці, направлених перетворення сировини і матеріалів в готову продукцію.

Принципами раціональної організації виробничого процесу є: спеціалізація, паралель і пропорційність, прямоточность і безперервність, ритмічність і технічна оснащеність.

8. Виробничі процеси розділяють на механічні, фізичні, хімічні і т.д.; безперервні і дискретні; заготовчі, оброблювальні і обробні; ручні і механізовані.

Основними параметрами виробничого процесу є темп і такт операції

9. Виробничий цикл- період часу виготовлення виробу або партії з моменту запуску сировини і матеріалів в основне виробництво до отримання готового продукту.

Структура виробничого циклу включає час виконання основних, допоміжних операцій у виготовленні виробів.

10. На тривалість виробничого циклу впливають технологічні, організаційні, економічні і інші чинники.

3.5 Питання для самоперевірки

У чому суть загальної і виробничої структури підприємства?

Які основні елементи виробничої структури? Які чинники визначають виробничу структуру підприємства?

Які основні принципи організації виробничого процесу?

Які параметри характеризують виробничий процес?

Що включається в поняття «виробничий цикл»?

Які нормативи використовуються при організації виробничого циклу в часі?



Тема 4. Економічна стратегія підприємства (Семінарське заняття - 4 година)

4.1 Мета заняття

Розглянути і вивчити питання стратегічного управління підприємством, формування довгострокових цілей і стратегічного розвитку підприємства і шляху їх досягнення, стратегічне і оперативне планування і управління.

Розглянути питання розробки стратегії підприємства, стратегії розвитку ділової одиниці. Методи розробки і структуру бізнес-плану підприємства.

4.2 План семінарського заняття

Формування господарської стратегії підприємства.

Суть стратегічного управління.

Типи господарських стратегій

Етапи розробки господарської стратегії підприємства.

Товарна стратегія підприємства. План виробництва і реалізації продукції.

Структура і склад бізнес-плану підприємства.

4.3 Основні визначення і поняття

1. Стратегічне управління Це таке керування підприємством, що спирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на закони споживачів гнучко реагує і проводить своєчасна зміна в організації, що в сукупності дає можливість підприємству виживати в довгостроковій перспективі.

2. Стратегія Це довгострокове якісно визначений напрямок розвитку організації що стосується сфери, засобів і форм її діяльності, системи взаємин усередині організації, а також позиції підприємства в навколишнім середовищі, що приводить підприємство до її цілям.

3. Відмінність стратегії від поточних планів і програм, полягає в наступному.

Стратегічне планування носить:

Комплексний характер;

Практичну спрямованість;

Орієнтовано на використовування переваг фірми.

4. Загальна процедура формування стратегії підприємства охоплює декілька взаємозв'язаних етапів і представлена на малюнку.



Малюнок 4.1. Етапи формування підприємницької стратегії підприємства.

5. Етапи розробки стратегії підприємства

Залежно від того, на якому етапі життєвого циклу знаходиться підприємство, його керівництво може вибрати одну з нижче приведених базових стратегій:

Стратегія виживання - використовується як захисна стратегія і використовується за ситуації, коли підприємство знаходиться в критичному економічному стані;

Стратегія стабілізації - стратегія діяльності підприємства з урахуванням нестабільності (коливань) об'єму продажів своєї продукції і одержуваного розміру доходу;

Стратегія зростання - найефективніша стратегія стабільного приросту об'ємів продажів, прибутку, капіталовкладень.

Можливий вибір стратегічних альтернатив приведений в таблиці 1.

Таблиця 4.1.

Базова стратегія	Показники вибору альтернатив	Можливі стратегічні альтернативи
1. Стратегія виживання (захисна)	1.1.Собівартість продукції 1.2.Мінімальний рівень рентабельності 1.3.Питома вага частини підприємства на ринку 1.4.Чисельність персоналу	1.1.Зміна стратегії і маркетингу 1.2.Зміна товарної політики 1.3.Жорстка економія ресурсів 1.4.Вдосконалення управління підприємством
2. Стратегія приросту (наступальна)	2.1.Доходи від продажів товарів 2.2.Доходу від активу підприємства 2.3.Доходу на акції і облігації 2.4.Швидкість оновлення продукції	2.1.Економія ресурсів 2.2.Ревізія витрат 2.3.Зменшення питомих витрат, відновлення рівня доходів 2.4.Стабілізація економічної ситуації
3.Стратегія приросту (наступальна)	3.1.Об'єм продажів продукції 3.2.Величина одержаного доходу 3.3.Питома вага підприємства на ринку 3.4.Індекс приросту об'ємів виробництва	3.1.Інтенсифікація ринку 3.2.Диверсифікація власного виробництва 3.3.Міжфірмове ділове спільне виробництво і кооперація. 3.4.Зовнішньоекономічна діяльність

6. Альтернативні стратегії приросту виробничої діяльності підприємства представлені на малюнку 8.2

7. Функціональна стратегія підприємства

Базова стратегія підприємства повинна спиратися на діючі функціональні стратегії:

Маркетингової діяльності;

Науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДР і ДКР);

Стратегія виробництва;

Фінансова стратегія;

Екологічна стратегія;

Соціальна стратегія.

На малюнку 8.3 схематично представлені функціональні стратегії підприємства.

Малюнок 4.2. Стратегії приросту виробничої діяльності підприємства.

8. Типи господарських стратегій

а) стратегія першого типу - заходи, які забезпечують зростання ефективності виробництва і підвищення конкурентоспроможності, тобто які здійснюються розширене відтворення капіталу.

До стратегій першого типу можна віднести:

Стратегію мінімізації витрат виробництва;

Стратегію збільшення частки ринку збуту, контрольованого підприємства (стратегія «частки ринку»)

б) стратегія другого типу - направлена на оптимізацію поточних фінансових показників, на максимізацію короткострокового прибутку шляхом маневрування господарською структурою підприємства (його активів).

До стратегії другого типу можна віднести:

Стратегія максимізації витрат виробництва;

Стратегія перекладання зростання витрат виробництва на споживачів;

Стратегія маніпулювання «портфелем вкладень капіталу».

Малюнок 4.3. Функціональні стратегії фірми.



9. Порівняння оперативного і стратегічного управління підприємством

Таблиця 4.2.

Характеристика	Оперативне управління	Стратегічне управління
Місія, призначення	Виробництво товарів і послуг з метою отримання доходу від їх реалізації.	Виживання організації в довгостроковій перспективі за допомогою встановлення динамічного балансу з оточенням, що дозволяє вирішувати проблеми зацікавлених в діяльності організації осіб.
Об'єкт концентрації уваги менеджменту	Погляд всередину організації, пошук шляхів ефективнішого використовування ресурсів.	Погляд зовні організації, пошук нових можливостей в конкурентній боротьбі, відстежування і адаптація до змін в оточенні
Облік чинника часу	Орієнтація на короткострокову і середньострокову перспективу.	Орієнтація на довгострокову перспективу
Основа побудови системи управління	Функції і організаційні структури, процедури, техніка і технологія.	Люди, системи інформаційного забезпечення, ринок.
Підхід до управління персоналом	Погляд на працівників як на ресурс організації, як на виконавців окремих робіт і функцій.	Погляд на працівників як на основу організації, її головну цінність і джерело її благополуччя.
Критерій ефективності управління	Прибутковість і раціональність використання виробничого потенціалу.	Своєчасність і точність реакції організації на нові запити ринку і зміни залежно від зміни оточення.

10. Чинники зовнішнього середовища, які необхідно враховувати при стратегічному плануванні.



Малюнок 8.4. Зовнішні чинники, що впливають на стратегію планування діяльності підприємства.

11 Структура стратегічного управління

Стратегічне управління необхідно розглядати як динамічну сукупність п'яти взаємозв'язаних управлінських процесів.

Малюнок 8.5. Сукупність взаємозв'язаних управлінських рішень.

12 При основних питання, пов'язаних з положенням фірми (підприємства) на ринку:

Який бізнес припинити;

Який бізнес продовжити;

У який бізнес перейти.



4.4 Висновки

1. Підприємство визначає цілі розвитку і функціонування на конкретний період часу, а також способи використовування засобів для досягнення поставлених цілей, тобто розробляє господарську стратегію.

2. Господарська стратегія формується під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, що роблять вплив на діяльність підприємства. Можна виділити стратегію мінімізації витрат виробництва; збільшення частки ринку збуту; розробки і освоєння: виробництва виробів і послуг, що не мають аналогів на ринку; створення нових ринків і галузей промисловості, а також інші виробничі стратегії

3. Основою розробки господарської стратегії є стратегічне планування.

Головна задача стратегічного планування -- визначення структури, об'ємів, напрямів капітальних вкладень, виходячи з кінцевої фінансової і ринкової мети підприємства.

4. При стратегічному плануванні перш за все аналізується стан, тенденції і ступінь впливу зовнішнього середовища (тобто економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція, міжнародне положення і соціальна поведінка суспільства, регіону і т.д.), потім здійснюється внутрішньофірмове планування; складаються прогнози збуту.

5. Для розробки прогнозів збуту використовують різні методи: опит керівників різних відділів і служб підприємства; узагальнення оцінок торгових агентів підприємства; прогнозування на базі минулого обороту; аналіз тенденцій, циклів і чинників, що впливають на об'єм збуту; кореляційний аналіз; метод стандартного розподілу вірогідності; прогнозування частки ринку; аналіз кінцевого використовування, асортименту товарів; пробний маркетинг.

6. Товарна стратегія підприємства припускає рішення таких проблем, як оптимізація асортименту вироблюваних виробів,, визначення темпів оновлення продукції в цілому і по окремих її видах, виходячи з аналізу стану і тенденцій розвитку попиту і пропозиції.

7. Виробнича програма -- система планових завдань по випуску продукції встановленої номенклатури асортименту і якості.

8. Виробнича потужність підприємства (цеху, ділянки) характеризується максимальною кількістю продукції відповідної якості і асортименту, яка може бути вироблене в одиницю часу при повному використовуванні основних виробничих фондів в оптимальних умовах їх експлуатації. Визначається проектна, планова і фактична виробнича потужність, а також коефіцієнт використовування виробничих потужностей.

На виробничу потужність роблять вплив технічні, організаційні, економічні і соціальні чинники.

9. При перспективному проектуванні розвитку потужностей підприємства застосовується балансовий метод, при якому визначаються завдання по приросту і введенню в дію виробничих потужностей, а також їх вибуття і заміна.

10. Бізнес-плани є основою внутрішньофірмового планування. Вони розробляються для відділів, підрозділів, філіалів, конкретних проектів по освоєнню нових видів продукції або розширенню виробництва і іншим видам діяльності підприємства.

4.5 Питання для самоперевірки

1.Які існують види стратегій підприємства?

2.Які основні принципи і етапи розробки господарської стратегії підприємства?

3. У чому полягають цілі і задачі товарної стратегії?

4.Які методи використовуються при розробці програми збуту?

5.Що таке товарний асортимент? Які технології його планування?

6. Як визначаються об'єми виробництва і реалізації продукції?

7. Як розраховується оптимальний об'єм виробництва?

8. Як визначається виробнича потужність підприємства, цеху, ділянки?

9. Які основні етапи розробки бізнес-плану? У чому полягають їх особливості?



Тема 5. Витрати виробництва і собівартість продукції (Семінарське заняття - 4 години)

5.1 Мета заняття

Розглянути і вивчити загальну характеристику економічної категорії собівартості, управління витратами виробництва. Вивчити структуру і класифікацію витрат (прямі і непрямі, постійні і змінні). Розглянути склад і структуру валових витрат і валового доходу.

Вивчити склад і класифікацію витрат по топологічних елементах і калькуляційних статтях, методи розрахунку витрат на виробництві.

Вивчити методи планування собівартості окремих видів продукції, розподіл накладних витрат по видах продукції: «Direct-costing» і «Absorting costing».

5.2 План семінарського заняття

Поняття витрат і витрат виробництва.

Загальна характеристика собівартості.

Показники собівартості продукції.

Склад і структура витрат, що включаються в собівартість продукції.

Угрупування витрат по економічних елементах і статтях витрат (кошторис витрат на виробництво і собівартість продукції).

Формування собівартості окремих виробів.

Шляхи зниження витрат на виробництво продукції.

Поняття і види прибули підприємства.

Розподіл прибутку підприємства.

Основні шляхи збільшення прибули підприємства.

Рентабельність як зведений показник ефективної діяльності підприємства, її види і показники.

5.3 Основні поняття і визначення

1. Собівартість продукції Грошова форма витрат на підготовку її виробництва, і виготовлення і збут.

2. Загальні витрати

3. Витрати підприємства по відтворювальній ознаці і підрозділяються на три види.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції, що створюють її собівартість; (тобто поточні витрати, що покриваються з виручки від реалізації продукції);

Витрати на розширення і оновлення виробництва;

Витрати на соціально-культурні, житлово-побутові і аналогічні потреби підприємства.

4. Економічні витрати Під даним видом витрат розуміють усі види виплат підприємства постачальникам за використовувані ресурси.

Складаються з двох видів:

Зовнішніх;

Внутрішніх

5. Бухгалтерське витрати Ці витрати являють собою грошові платежі постачальникам ресурсів: оплата сировини, матеріалів, палива, заробітна плата, амортизаційні числення і т.д.

6. Імпліцитні витрати(внутрішні витрати) Відбивають використання у виробництві ресурсів, що належать власникам підприємства: землі, приміщень, їхньої особистої праці, нематеріальних активів і т.д. за які підприємство формальне не платить.



Взаємозв'язок всіх трьох форм витрат представляється в наступній формулі:

Економічні витрати - Імпліцитні витрати = Бухгалтерські витрати

7. Класифікація витрат підприємства

Ознаки класифікації витрат

Малюнок 5.1. Класифікація витрат підприємства.

а) Елементи витрат Однорідні по складу витрати, що мають загальний економічний зміст і є первинними.

б) Комплексні витрати Різнорідні по складу, охоплюють кілька елементів витрат.

в) Прямі витрати Витрати, що безпосередньо зв'язані з виготовленням конкретних виробів і можуть бути визначені на вироби безпосередньо.

г) Непрямі витрати Витрати, що не можуть бути безпосередньо визначені на окремі вироби, тому що вони зв'язані з виготовленням різних виробів.

д) Постійні витрати Загальна їхня сума не залежить від кількості виготовлених виробів у визначеній кількості.

8. Угрупування витрат по економічних елементах (кошторис витрат на виробництво)

а) сировина, основні матеріали, купувальні комплектуючі вироби, напівфабрикати (за відрахуванням поворотних відходів);

б) Допоміжні і інші матеріали;

в) Паливо із сторони

г) Енергія із сторони;

д) Заробітна платня основна і додаткова;

е) Відрахування на соціальні потреби;

ж) Амортизація основних фондів;

з) Інші грошові витрати.

9. Угрупування витрат по статтях калькуляції

а) сировина і матеріали ( без поворотних відходів);

б) Паливо і енергія на технологічні цілі;

в) Основна заробітна платня виробничим робітникам;

г) Додаткова заробітна платня виробничих робітників;

д) Відрахування на соціальні потреби по заробітній платні виробничих робітників;

е) Витрати на зміст і експлуатацію устаткування;

є) Витрати на підготовку і освоєння нового виробництва;

ж) Цехові витрати: цехова собівартість

з) Загальновиробничі витрати : виробнича собівартість товарної продукції;

и) Позавиробничі витрати: повна собівартість товарної продукції

10. Залежно від часу формування витрат розрізняють:

Планову собівартість;

Фактичну собівартість;

Нормативну собівартість.

11. Собівартість валової продукції Свп визначається на підставі формули:

Свп = Ссз + Срмп - ( Взс + Сост.з )

де: Ссз - загальна величина собівартості поточних витрат;

Срмп - зміна залишків резервів майбутніх платежів;

Взс - витрати, які не включаються у виробничу собівартість;

Сост.з - зміна залишків витрат майбутніх періодів.

12.Зміна поточних витрат на 1 грн. товарної продукції по окремих групах складових - можна визначити здійснюючи розрахунки в такій послідовності:

Собівартість товарної продукції розрахункового року, розрахована на основі фактичного рівня витрат на грошову одиницю її об'єму в базисному році;

Сумарної економії витрат на виробництво товарної продукції з урахуванням таких чинників:

технологічних;

організаційних;

зміни структури і ін.

Собівартість товарної продукції розрахункового року, визначається з урахуванням загальної економії поточних витрат і зміни цін окремих видів маловикористовуваних матеріальних ресурсів;

Об'єму товарної продукції розрахункового року, обрахованого з урахуванням підвищення цін на виготовлену продукцію;;

Абсолютного рівня поточних витрат на 1 грн. товарної продукції розрахункового року і відповідного його зниження порівняно з базисним періодом.

13. Резерви відносного зниження собівартості продукції за рахунок збільшення об'єму її виробництва (Соп) і випереджаючих темпів підвищення продуктивності праці порівняно із збільшенням заробітної платні (Сп.п.) і розраховується по формулі:

де: У_уп - умовно-постійні витрати на річний випуск продукції в звітному році;

Вуп - збільшення умовно-постійних витрат в планованому році, %;

Vп - збільшення об'ємів виробництва продукції в планованому році, %;

Соі - собівартість одиниці продукції в звітному періоду;

Vгп - річний випуск продукції в натуральному виразі

Jpon - індекс приросту об'єму виробництва в подальшому періоді;;

Jзп - індекс приросту заробітної платні

Jnn - індекс приросту продуктивності праці

Jзпс - частина витрат на оплату праці в очікуваній собівартості продукції

14. Критичний об'єм реалізації продукції необхідний для отримання планованої величини прибутку розраховуємо по формулі:



де: Спост - постійний витрати на виробництво продукції в розрахунковому періоді;

Кnв - частина постійних витрат у валових витратах на виробництво продукції;

Кnр - обумовлений коефіцієнт прибутковості, який планується досягти.

15. Визначення впливу підвищення ціни одиниці виробу на критичний виробництва

де: Ц- постійні витрати на виробництво продукції в розрахунковому періоді;

Сзм - змінні поточні витрати на виробництво одиниці продукції.

16. Рентабельність Відносний показник, що характеризує рівень ефективності (прибутковості) роботи підприємства.

17. Рентабельність окремих видів продукції ( Рi ):

в %

де: Цi, С1- відповідно ціна і собівартість i-го виробу, грн.;

18. Рентабельність продукції (Рn) - характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут, і визначається :

в %

Де: Среал - повна собівартість реалізовуваної продукції, грн.



19. Рентабельність виробництва

а) Загальна визначається по формулі:

в %

де: Пвал - валовий прибуток підприємства

б) Розрахункова - визначається по формулі:

в %

де: Пчист - чистий прибуток підприємства, грн.

5.4 Висновки

Витрати, витрати, собівартість - найважливіші економічні категорії. Їх рівень в основному визначає величину прибутку і рентабельності, лежить в основі системи показників ефективності виробництва.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції - поточні витрати некапітального характеру, що фінансуються з виручки від реалізації продукції за допомогою обороту оборотних коштів. Витрати на виробництво зарубіжних фірм складаються з бухгалтерських і економічних, до складу яких включається нормативний прибуток.

До складу витрат на виробництво продукції входять: матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація і інші витрати.

Угрупування витрат по елементах кошторису відображає спільність їх економічного змісту, визначає зовнішній об'єм споживаних підприємством різних видів ресурсів по їх природному призначенню.

Класифікація витрат по статтях калькуляції об'єднує їх по напрямах використовування, по місцю виникнення. Вона дозволяє визначити собівартість одиниці продукції, розподілити витрати по асортиментних групах, виявити резерви їх зниження.

Розрізняють планову, нормативну, кошторисну і фактичну калькуляції. При розрахунку собівартості одиниці продукції прямі витрати включають виходячи зі встановлених норм, цін і тарифів, а непрямі розподіляють відповідно до вибраної бази.

Підприємства розробляють два варіанти собівартості продукції: для бухгалтерського обліку і для цілей оподаткування.

Витрати фірми класифікуються на постійні, змінні, валові, середні і граничні. Крива граничних витрат перетинає лінії середніх змінних витрат і середніх загальних витрат в точках їх якнайменших значень. У крапці, де крива середніх витрат досягає мінімуму, фірма оптимізує об'єм виробництва з погляду мінімізації витрат.

5.5 Питання для самоперевірки

У чому відмінність витрат на виробництво і реалізацію продукції від інших витрат підприємства? У чому полягає суть витрат виробництва зарубіжних фірм? Які особливості їх визначення?

Що включається до складу витрат, що включаються в собівартість продукції? Які їх класифікації?

У чому призначення угрупування витрат по економічних елементах?

У чому економічне призначення класифікації витрат по статтях калькуляції?

Перерахуйте основні види калькуляції. Який порядок визначення собівартості одиниці виробів?

Який порядок визначення собівартості продукції для цілей бухгалтерського обліку і для цілей оподаткування? Які норми, нормативи і ліміти витрат використовуються при розрахунках собівартості?

Дайте визначення постійних, змінних, валових, середніх і граничних витрат зарубіжної фірми.

Які закономірності руху кривих середніх і загальних витрат?

Як визначається оптимум об'єму виробництва з погляду мінімізації витрат фірми?

Які значення і шляхи зниження витрат на виробництво продукції в умовах ринкової економіки?



Тема 6. Формування цін на продукцію підприємства в умовах ринкової економіки (Семінарське заняття - 4 година)

6.1 Мета заняття

Вивчити види цін, класифікацію цін по ступеню їх регуляції, а також по характеру їх обслуговування обороту. Розглянути і вивчити питання цінової політики підприємства, задачі і механізми розробки цінової політики, вибір методів ціноутворення в умовах ринкової економіки; особливості ціноутворення при різних моделях ринку: ціни вільної конкуренції, ціни в умовах монополістичної конкуренції, ціни в умовах чистої монополії.

6.2 План семінарського заняття

Економічний зміст і функція цін.

Мета ціноутворення в умовах ринку.

Класифікація цін по ступеню регуляції.

Класифікація цін по характеру обслуговуваного обороту

Оптові і роздрібні ціни на продукцію, їх формування.

Методи ціноутворення в умовах ринку.

Цінова політика підприємства.

Цінова стратегія підприємства

Проблеми і шляхи вдосконалення ціноутворення в Україні.