Деякі аспекти історії теоретичних досліджень нації і націоналізму, напрямки трактування проблем. Розрив між українським і західним суспільствознавством, його значення. Узагальнення сучасних досягнень та порівняння підходів до теорії націоналізму.

Сутність соціального супроводу у контексті виховання дітей, які перебувають під опікою прийомних сімей або проживають у дитячих будинках сімейного типу. Шляхи формування позитивного родинного середовища та забезпечення належного ставлення до дитини.

Структура політичної соціології як науки, її місце серед інших напрямків наукового знання. Поняття політичної свідомості, зміст політичної діяльності в структурі політичної свідомості. Засоби формування нового типу політичної свідомості українців.

Комунікативний процес як основа спілкування, його система, структура та принципи організації. Аналіз класичних моделей комунікації. Формування фахової комунікативної культури курсантів військових інститутів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Створення належних умов для розвитку економіки, забезпечення сприятливого рівня надання соціальних послуг, підвищення рівня якості та життя громадян. Рахунок економного функціонування механізму державних фінансів. Право людини на соціальне забезпечення.

Аналіз теорій закордонних на вітчизняних учених щодо медіаглобалізації як новітньої тенденції розвитку інформаційного суспільства знань. Якісний перехід до інформаційного суспільства, розвиток інформаційних технологій, каналів суспільної комунікації.

Міжнародний ринок праці як найбільш досліджуваний феномен у геополітиці. Зміст зовнішньої трудової міграції полягає в тому, що особа залишає державу громадянського походження та здійснює оплачувану роботу на території держави, громадянином якої вона не є.

Коефіцієнти народжуваності, фактори, від яких залежить її рівень. Поняття відтворення населення. Причини зниження народжуваності з точки зору демографів. Оцінка якісного стану населення. Діяльність держави на шляху забезпечення відтворення населення.

Останнє десятиріччя ХХ століття – найскладніший період вітчизняної та світової історичної науки. Зниження інтересу дослідників до робітничого класу. Процес формування інтелігенції як соціального феномену. Соціологічне та морально-етичне значення терміну.

Сущность и содержание общества, его типология и разновидности, этапы эволюции и направления исследования на современном этапе. Концепции происхождения общества. Конвергенция общественных систем, принципы их устройства, структура и главные элементы.

Социология как научная дисциплина. История социальной мысли. Характеристика классических социологических теорий. Социология модернизации. Понятие и элементы социальной структуры. Социологическое исследование. Основные направления современной социологии.

Социологические теории классов. Воздействие массовой коммуникации на индивидуальное и групповое сознание. Функции массовой коммуникации в обществе. Проблема, объект и предмет социологического исследования. Требования к развертыванию проблемы исследования.

Диалектическое учение о противоречии и конфликте Карла Маркса. Конфликтный функционализм Георга Зиммеля. Диалектическая теория конфликта Ральфа Дарендорфа. Конфликтный функционализм Льюиса Козера. Понятие, толкование и особенности протекания конфликта.

Уровни проявления человеческой личности, изучаемые социологией. Социологические концепции личности: К. Маркса, З. Фрейда, теория "зеркального Я", ролевая теория личности. Личность в системе социальных связей. Стадии процесса социализации личности.

Нормы, правила и стили межкультурной коммуникации Австралии. Особенности и недостатки монохромной, постфигуративной, реактивной культуры индивидуалистического типа. Ментальные особенности и национальные обычаи. Ценностные системы и связи между людьми.

"Классическая" форма Просвещения. Использование достижений науки в интересах общества. Представители эпохи Просвещения. Социальные теории представителей английского, итальянского, французского и немецкого Просвещения. Естественные и политические свободы.

Рассмотрение основных гипотез происхождения общества. Типология номинальных и реальных социальных групп. Изучение отличий традиционных и современных обществ. Разнообразные формы влияния на социум. Концепции происхождения человеческих ассоциаций.

Исследование основных форм социальной стратификации и взаимоотношений между ними. Анализ изменения индивидом места, занимаемого в социальной структуре. Характеристика интенсивности и всеобщности вертикальной социальной мобильности, каналов циркуляции.

Предпосылки возникновения и развития теории социальной работы как научной дисциплины. Содействие людям, социальным группам в преодолении трудностей посредством поддержки и реабилитации. Саморазвитие теории социальной работы в современной научной мысли.

Основные положения марксистской теории социальной стратификации. Теория социальной стратификации и социальной мобильности П. Сорокина. Теория социальной стратификации П. Бурдье. Особенности стратификации российского общества в теории Т.И. Заславской.

Технократические теории коммуникации. Сущность концепции технологического детерминизма. Современные технические средства информации как стимул и источник социального развития. Элементы процесса передачи информации. Процесс массовой коммуникации.

Сущность и понятие социологии управления. Теория рационализации Ф. Тейлора. Ее влияние на менеджмент и культуру труда в американской промышленности. Теория "человеческих отношений" Э. Мэйо. "Идеальный тип" административной организации М. Вебера.

Влияние психоанализа на теоретические проблемы юности, основные концепции неофрейдизма. Эпигенетический принцип как основной закон развития, восемь фаз жизненного цикла по Эриксону. Основные принципы и основания классификации социальных проблем молодежи.

Жизнь и деятельность французского социолога, основателя социологической школы Э. Дюркгейма. Принципы концепции предмета социологии. Понятие аномии как состояния вследствие разрушения системы общественных норм и ценностей. Теория девиантного поведения.

Изучение концепции рациональной бюрократии, предложенной Максом Вебером. Характеристика теорий: рационализации, социального действия и рациональной бюрократии. Анализ типов легитимного господства и специфических признаков бюрократической администрации.

Гендер как смоделированная обществом и поддерживаемая социальными институтами система ценностей, норм мужского и женского поведения, приобретенных ими в процессе социализации. Бинарность - одна из особенностей традиционных гендерных представлений.

Глобализация как процесс сближения, интернационализации, взаимозависимости во всех сферах жизни народов нашей планеты. Ее особенности в экономической и финансовой сфере. Социально-политические проблемы и изменения экологии, преимущества глобализации.

Наиболее важный тип организации - национальное государство. Наличие традиционной теории поведения групп. Процесс вхождения индивидов в группу и выхода из нее. Различия в отношениях между индивидами в инклюзивной и эксклюзивной группе. Таксономия групп.

Главные значения понятия выборки в статистике и социологии. Основное правило ее составления. Содержание разновидностей статистической выборки: случайной (вероятностной) и неслучайной (невероятностной). Разграничения и процедура расчета ее объемов.

Интервентные теории социальной работы. Подходы к социальной работе М. Ричмонд и Дж. Адамс, их сравнительное описание, выявление сходных и отличительных черт. Социальная работа как наука, профессиональная деятельность, общественное явление, процесс.