Эмпирическое социологическое исследование как научное исследование, направленное на получение фактофиксирующего знания Методы и приемы сбора социальной информации. Способы анализа и интерпретации данных, получение обобщений, вводов и рекомендаций.

Исследовательская программа, методы сбора социальной информации: выборка, анализ документов, наблюдение, опрос, анкетирование, интервьюирование. Способы анализа и интерпретации данных, получение эмпирически обоснованных обобщений, выводов и рекомендаций.

История формирования методологических принципов (наблюдение, эксперимент, математическое моделирование) и методических приемов (сравнительно-эволюционный, диалектический, аналогический, статистический) эмпирического обоснования социологического знания.

Социологическое исследование видов конфликтов между людьми: межличностных, семейных социально–классовых, межгосударственных с применением методологии и методов науки конфликтологии. Анализ конфликта как сложного социального и психологического явления.

Эксперимент, как один из основных методов социологического исследования. История возникновения и утверждения экспериментального метода в науке, его особенности и виды: параллельный (симультанный), последовательный (сукцессивный), предметный и другие.

Методологический аппарат и методический инструментарий изучения возможностей социальной депривации у социальных групп, входящих в малообеспеченные слои регионального социума. Типология представителей социальных групп, входящих в малообеспеченные слои.

Проблемы социологического измерения и их конкретизированных решений в виде анализа социальной информации. Анализ подходов и сущности социальной эффективности управления. Анализ вариантов построения системы социального управления малым бизнесом.

Сущность и содержание программы исследования. Методология и методика исследования. Особенности выборочного исследования. Тип и способы выборки. Сущность ряда методов исследования в социологии. Социометрическая процедура. Методы экспертных оценок.

Социологический взгляд на потребление алкоголя. Анализ социально-экономических характеристик индивидов. Структура потребления алкогольных напитков в разрезе социально-демографических параметров: пол, возраст, доход, семейное положение и образование.

Основные положения диалектической теории конфликта Карла Маркса. Основной вклад марксистской школы в мировую социологию и теория социального конфликта. Разъяснение причин и факторов конфликта в ключевых тезисах Маркса. Причины организационного конфликта.

Организация эффективного управления агроландшафтами Юга европейской части России. Территориально сгруппированные статистические данные о количественном и качественном состоянии земельных ресурсов территорий и земель сельскохозяйственного назначения.

Цифровая социология – вычислительная социальная наука, использующая современные информационные системы и технологии. Адаптация четырех современных информационных технологий: облачные вычисления, большие данные, интернет вещи и искусственный интеллект.

Анализ трудов Макса Вебера, исследование его методологии и определения ее ключевых положений. Влияние различных школ и течений на методологию Макса Вебера. Основные категории категории веберовской методологии. Понятие "идеального типа" по Веберу.

Современная методология прикладных этнологических исследований северных территорий Российской Федерации. Концепция индигенности в культурных исследованиях. Возможности применения экспертного интервью в области изучения индигенных народов Севера.

Аналіз методологічної трансформації доктрини правової соціалізації в контексті глобальних змін соціальної реальності. Правова соціалізація - процес прийняття норм і цінностей, встановлених людьми, які впливають на індивіда через процес соціалізації.

Методологічні засади щодо дослідження феномену інформаційної безпеки суспільства. Доцільність застосування діалектичного, структурно-функціонального, системного та інших підходів у науковому пізнанні інформаційної безпеки як характеристики стану соціуму.

Розгляд проблем забезпечення безпеки багатоетнічного суспільства в сучасних умовах. Національна безпека як визначений ступінь захищеності особистості, суспільства, держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, що дозволяє їм існувати і постійно розвиватися.

Філософська методологія аналізу соціокультурних феноменів. Вплив медіакультурного простору на становлення особистості в умовах мінливого соціокультурного оточення. Підпорядкування матеріалістичних детермінант медіакультурного простору духовним чинникам.

Виявлення консенсусних інваріантів поліфункціональних категорій. Визначити інваріантні складові можна шляхом синергетичного підходу до синтетичних категорій як абстрактних інформаційних систем, які взаємодіють із "середовищем" на інформаційному рівні.

Аналіз соціокультурної ситуації, виявлення особливостей релігійних мас-медіа (преси, радіо, телебачення, Інтернету, нових медіа), використання понять та ідей із суміжних до релігієзнавства дисциплін, узагальнення та моделювання процесу комунікації.

Дослідження наукових підходів (культурно-цивілізаційного, соціокомунікативного, культурно-інформаційного), що існують в межах соціокультурної парадигми. Підходи, використання яких є перспективним з точки зору аналізу трансформації суспільства України.

Виявлення інноваційного шляху розвитку як єдиного шляху росту та досягнення стійкості суспільства. Показники оцінки ефективності інститутів розвитку відповідності за міжнародними стандартами. Розгляд основних зарубіжних моделей розвитку інновацій.

Підходи до вивчення неформальних соціальних комунікацій. Визначено потенційну шкідливість чуток. В умовах постмодерного суспільства та збройних конфліктів чутки перетворюються на потужну зброю у руках протидіючих сторін. Розробка дієвих методів протидії.

Обґрунтування методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена. Аналіз умов, при яких розгортаються комунікативні процеси в умовах інформаційної єдності людства та відбувається формування постіндустріального суспільства.

Розгляд ідеологій, на основі яких виникли моделі соціальної політики, притаманні соціальним державам. Порівняльна характеристику моделей соціальної політики. Моделювання та застосування складових системи державного регулювання соціального захисту.

Узагальнення та обґрунтування методологічних і організаційних засад формування соціальної статистики в контексті гармонізації її з міжнародними соціальними стандартами і вимогами. Роль регіональних індексів людського розвитку для виявлення проблем.

Принципи і методи економіки соціальної роботи як діяльності всієї структури суспільного захисту населення з виробництва нематеріальних послуг. Пенсійне забезпечення і страхування, трудові відносини як основні завдання плану дій уряду Російської Федерації.

Характеристика методологічних засад соціально-психологічного дослідження. Поняття, форми, механізми і етапи соціалізації - процесу становлення особистості, поступового засвоєння нею вимог суспільства, набуття соціально значимих характеристик свідомості.

Аналіз повсякденності як важливої методологічної дослідницької оптики, крізь яку слід розглядати та вивчати сучасне місто та процеси урбанізації. Визначення специфіки і пріоритетних напрямів дослідження повсякденного життєвого досвіду сучасних городян.

Сутність відтворювальної територіальної системи, закономірності її формування, функціонування та розвитку в просторі і часі. Характер взаємозв`язків стану навколишнього середовища, здоров`я населення та процесів демовідтворення, типізація регіонів.